BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
6 лютого 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
А у нас є Тарас. А у вас?

Шалена пам'ятникоманія охопила П'ємонт. Колись назвуть наш час Золотим віком П'ємонту. Нащадки будуть думали, жи нам жилося, як у Бога за пазухою, і всього в нас було від пуза. А грошей -- просто завались. І не було куди тоті гроші подіти. Так жи мусили-сьмо витрачати їх іно на пам'ятники. Але якби наші нащадки могли опинитися власне у цей... гм... золотий вік П'ємонту та переїхалися по селах і подивилися, як хиріють тамтешні Просвіти і бібліотеки, які вже давно не поповнювалися книгами, а за пресу, то й мови нема, то не повірили б очам. Зате кожне село наввипередки квапиться і собі пом'янути не злим тихим бовдуром як не Кобзаря, то вояка-упівця. І страшні ж бо ці пам'ятники, як наше життя під владою Татуська. І нема на тото ради, бо естетичні уподобання наших вуйків і цьоток формувалися ще на сталінсько-хрущовському ренесансі, а сучасні мікелянджели, головні аси того ренесансу, ніц не годні, іно бовдурів множити. Так жи маємо не стільки пам'ятникоманію, як бовдуроманію.

Львів, ясна річ, веде перед. Ще не встигли ми оговтатися після з'яви бовдура з трьома пальцями перед ОДА, а вже гряде новий шедевр -- пам'ятник Степанові Бандері. На його спорудження пропонується виділити з бюджету Львівщини 500 тис. грн. Аби уявити, які це гроші, нагадаю, що на реконструкцію пам'ятників архітектури Львівщини у бюджеті Львівської області 2003 р. передбачено 705 тис. грн. Тобто ці гроші мають піти на замки Потоцьких у Червонограді (80 тис. грн.), на Олеський замок (20 тис. грн.), на замок у селі Свірж (150 тис. грн.), на проведення аварійних робіт у ратуші Белза (60 тис. грн.), а решта -- на пам'ятки Жовкви.

Комісію, котра уповноважена приймати проекти пам'ятника, очолив Ігор Калинець. Треба думати, що до комісії підібрали самих іно сліпих і глухих, котрі ніц не видять і не чують, як у Львові валяться безцінні будинки. Аби серце не боліло. І най ся валять! Бо яке до них діло нашим селюхам, що прийшли до влади? Селянська ментальність не має жодного пієтету до великопанського Львова, магнатських замків і парків. Вершина їхніх мистецьких уподобань -- це черговий соцреалістичний бовдур. І єдиний принцип, яким вони керуються, -- аби був ліпший, як у сусідньому селі.

І вже мудрі люди не раз закликали оголосити мораторій на встановлення у Львові пам'ятників. Скажімо, на п'ятдесят років. Але хто би тото слухав? І я направду дивуюся, що там робить мій коханий пан Калинець? Чи він теж ніц не видить і ніц не чує, як тріщить наше місто по всіх швах? Чи не болить його серце за тоті ікони, які можуть загинути, за стародруки, звалені на купу у книгосховищах? Бо бюджет на ікони не передбачає ані копійки. Грошей нема. Просять у Києва. А як на пам'ятник, то ади -- знайшлося!

Але що ту ся дивувати? Всі ми вийшли зо села, але село з нас ще ся не вивітрило. Гноївкою, прошу паньства, як не парфумся, як не дезодорся, а таки, знаєте, заносить.


Галичанин не кактус -- напитися мусить

Особливо на свята. Ну, а як си хлоп троха дзьобне, то кого на дівок, а кого й на подвиги тягне. На свята наш голова обласної ради дон Мігель пішов з кумплями до кнайпи. Там си троха загуділи, випили і за свята, і за любов. Як пили за любов, то потягло на дівок, але того вечора з дівками в кнайпі було трудно. А з собою не прихопили. А якби були взяли до кумпанії бодай донью Байсу, то може би ся не стало того шкандалю. Коли стали пити за пана Зеня, то потягло на подвиги -- і зачали ся роззирати за москалями. Але й москалів не було. Але жи випили вони більше, ніж могли, а менше, ніж хотіли, то все одно шукали якогось цьвочка. Аж ту нашим гарячим бойкам попала на око новорічна іграшка з символікою СДПУ(о).

Йой, шо ту ся з хлопаками зробило! Як не вхоплять вони тоту бідну цяцьку, та як не зачнуть трощити! Вся лють, яка проти тотих (о) накипіла, на іграшку вихлюпнулась. І щойно тоді відпустило. Легше стало.

Але жи при тотій акції "Повстань, бойку!" були свідки, то небавом подію рознесли газети, і головний львівський соціал-демократ зачав вимагати, аби дон Мігель пішов ще раз до тої кнайпи і почепив таку саму цяцьку на то саме місце. А жи він того на тверезо робити не буде, то там вже за рахунок СДПУ(о) мало би його чекати двайціть дека. Наразі дон Мігель борониться тим, що символіка ворожої партії -- то не є національна святиня і нема чого тут рейвах з того робити. Але головний соціал-демократ має єньшу думку, бо там у тій їхній символіці є елементи національної. Так ніби він не розуміє, жи хлоп на п'яне воко може й не розрізняти кольорів.

А заки вони ся торгували, зимові свята минули, і новорічної іграшки в кнайпі не вчепиш. Вже до Великодня йде. То я би порадив панові Шурмі, аби подарував тепер дону Мігелю крашанки зі своєю символікою -- най си яйка лупить. На свята то не гріх.

В ОДА завівся аґент

Забули наші чиновники заповіді, котрі має мати на озброєнні кожен державний муж:

1. Не думай.

2. Якщо думаєш -- не говори.

3. Якщо думаєш і говориш -- не пиши.

4. Якщо думаєш, говориш, пишеш -- не підписуй.

5. Якщо думаєш, говориш, пишеш і підписуєш -- не дивуйся.

Ну і маємо новий скандал в ОДА. Звідти нібито випірнув документ, який свідчить, що вся обласна рада на чолі з головою знаходиться під скляним ковпаком. А чий то ковпак -- робляться різноманітні здогади. Навіть натякають на руку пріснопам'ятного дона Базіліо. Досить було йому завітати до Львова і вже маємо бурю. Я би такого клієнта взагалі б до Львова не пускав. Бо ади як всьо скаламутив!

Але інші мудрі люди кажуть, жи то в самій ОДА якийсь аґент тото нашкробав, аби голову ОДА дискредитувати. Бо поставили нам ту якогось інтиліґента, а ми звикли до вуйків від трактора. Такого, жиби міг, коли треба, аграрним сектором помахати. І конче бойка. Але як-єм вчитуюся в цитати з того аналітичного доносу, то навіть не годен си уявити, хто би то міг в теперішній ОДА таке набазґрати. Бо так за стилем виглядає, жи то писане ше за партайґеноссе Секретарюка.

Рік російського Козла

Ну, так співпало -- рік Росії з роком Чорного Козла. Правда, в епоху Жовтої Мавпи. Епоха ніби вже на викінченні, а все одно не радісно, бо Мавпа ще при ділі. І діждемось ми від неї толку, як від Козла молока. Зате Росія розживеться на славу. Так виглядає, жи Рік Росії в Україні наш Татусько з Путіним вигадали, аби здати Москві Україну уже не по частині, а гуртом. Уже все Москва захопила, що тільки гроші приносить, -- не лишилося в нас жодного нафтопереробного заводу, та й наша газова труба вже не наша, і всі нафтові компанії і нафтопроводи в надійних московських лапах.

Але їм ще мало. Гребуть просто граблями, не торгуючись. І при цьому розігрують сцени великої дружби. Дружби з ким? Із нашим найбільшим ворогом? Як можна дружити з катом, з тим, хто сотні літ тільки те й робив, що нищив наш народ, мову і культуру? Хоча Путін вдає, ніби історії не знає і запевняє, що голод у 1933 був не тільки в Україні, а й на Поволжі. Але це брехня. Бо голод на Поволжі був на початку 1920-их років і тоді про нього знав увесь світ, і вагонами з України вивозили хліб для голодуючих москалів. Та коли голодомор влаштували у 1932-1933, то тільки в Україні, на Кубані і в Казахстані.

Наш Татусько збирається просити вибачення в польського народу за різню на Волині, а на мільйони українців, яких заморили у братніх обіймах, москалі вирішив заплющити очі.

Взагалі ніде у світі ніхто ніколи не відзначає жодних там років. Не чув я ніколи, аби Франція оголосила якийсь рік роком Німеччини. А як уже мусимо мати нині Рік Росії, то чому б у наступні роки не відгуляти рік Польщі, Грузії, Зімбабве? Бо ж як казав друг Чорномордий, вони теж "прілічниє страни і впалнє дружественниє"?

Але хтозна, до чого ми котимося? Туркменістан, скажімо, оголосив 2003-ій Роком матінки Сапармурата Ніязова. Може і наш україн-баши забажає в останній рік свого правління потішити Мамуську.

На святкових виступах Путін дуже багато тирликав про російсько-українську дружбу: "У нас є політична воля й прагнення наших народів бути разом. Дружба у нас стара, але міцна, навіки". Ну нехай би навів бодай один-єдиний приклад тієї дружби. Або пояснив, наскільки справді вона стара. Може ще сягає тих часів, коли Петро Первий палив українські церковні книги, або коли Мєньшиков вирізав до ноги Батурин? Ну, українці принаймні на москальських дітей ніколи шаблі не піднімали і перса молодицям не вирізали.

А якщо кинути оком на Рік України в Росії, то можна переконатися, що за весь той час там не було відкрито жодної додаткової української школи для майже п'яти мільйонів етнічних українців, яких, за неофіційними даними, насправді десь удвічі більше. І чому тільки Україна мусить робити щедрі подарунки? Минулого року українські можновладці спромоглися подарувати північному сусіду газотранспортний консорціум і на додачу ще й операторів мобільного зв'язку. Нічого рівнозначного Україна не отримала.

Шкода, що Путін так і не побачив плакатів у руках пікетників, бо лімузин під'їхав не з парадного, а з чорного входу. А там було що почитати: "Москалі, віддайте наші гроші, заберіть своїх агентів", "Пир во время Кучми". "Путін, геть з України!", "Путін, забери своїх агентів!", "Москаль! На Україну зуби не скаль!"

Не можна сказати, що росіяни самі не бачать, що насправді діється. Кореспондент російської газети "Комерсанту" писав, що "їдучи від аеропорту Бориспіль, я, наприклад, не побачив жодної української АЗС, все "ЛУКОЙЛ" та "ТНК". Мобільний зв'язок також вже практично у наших руках. А про газ не варто і говорити, хоч би зі співчуття. Так що насправді Рік Росії на Україні вже давно у розпалі, а вчора увечері у Національному палаці відбулося його, так би мовити, юридичне оформлення".

Сама ж зустріч президентів дивувала багатьма цікавинками. На великому телеекрані тішив москальські душі російський прапор, розташований НАД українським. Оскільки, улюблена позиція Росії -- зверху. Ну, може, це за законами гостинності. Але щоби в річницю голодомору слухати сталінський гімн Совєтського Союзу про те, як "Союз нєрушимий рєспублік свабодних сплатіла навєкі вєлікая Русь" -- це вже, вибачайте, мазохізм. Це все одно, щоб в Ізраїлі заграли "Дойчен, Дойчен юбер аллєс". Та найцікавіше, що при цьому Татусько навіть ворушив губами, мугикаючи слова незабутнього гімну! Зате, коли зазвучав гімн України, Татусько став ураз німим, як фарширована риба. Цих слів, бідачка, ще, видно, не встиг вивчити. Що москаль, то москаль.

Але ще до офіційного відкриття Року Росії мали-сьмо на всі свята русскої естради по саму зав'язку. Тепер будемо нею тішитися цілий рік у ще більших порціях, як досі, хоча, здавалося, куди вже більше? Бо то ся називає "дружба славянских народов". Що не вмикнеш телевізор -- тут тебе вже й чекають брати-слов'яни: Ян Табачник, Йосіф Кобзон, Шифрін, Ширвінд, Хазанов, Жванєцкій, Дубавіцкая, Карцев, Галкін, нев'януча Алла Борисівна, зайка Філя, Агутін, Агузарова, Варум, Лоліта, Розенбаум, Петросян, "тьотя Соня". Одне слово, єдинокровні сестри і браття, милі слов'янські обличчя.

Бендерівець Віктюк

31 січня Центр суспільних досліджень "Львівської газети" організував зустріч з Романом Віктюком. Виявляється, наш земляк і в Москві залишається затятим "бендерівцем". Тут, правда, для мене не дуже ясно, чиїм прихильником у Москві вважає себе Віктюк -- Стефка Бандери чи Остапа Бендера, чи обох разом.

Зате мені ясно, що він думає про виставу "Давай займемося сексом" у (теж словянському) тіятрі Озерова: "Це -- гівно!". І при цьому пан Ромцьо наголосив, аби всі так і записали, жи то є "гівно". Чітко і ясно. З мармулядою не переплутаєш.

"Високий замок"

У числі за 27 січня ошелешила мене стаття про долі двох чоловіків. "Народились вони, -- пише хтось дуже мудрий, -- 1912 року в Польщі: Сашко в Кракові, Володя у Винниках біля Львова. Коли почалася Перша світова війна, батьків обох призвали до польської армії".

Таким чином виявилося, що мої Винники -- то Польща. При цьому слід нагадати, що у 1912 жодної Польщі не існувало, а була ще австрійська імперія. І коли почалася Перша світова війна в 1914, не існувало також ніякої польської армії. Тобто героїв статті могли взяти лише до цісарського війська. Одне слово, накрутили такого, що дурний голову зломе.


Рекляма в Юзя

Інтернет -- сила! Телєвізор -- могила! Своїми мандрами і листуванням в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1), тел. 76-84-05, 76-84-01. Ну і як ту не радіти -- UARNet став переможцем серед фірм електронного зв'язку на імпрезі "Галицький Лицар". Гіп-гіп-гурра!

Моя елєктронна адреса: observator@ukr.net









» 
ЛИСТ ДО ЮЗЯ
 
Прочитав-єм си тутка тойво, як Ви пишете: "Я не читаю Марініної, але знаю, що багато пурєдних галичан її читає, бо нема нічого нашого...
Буде українська Марініна -- кинуть кацапську".

Пане Юзю, Ви, певне, маєте знайомих видавців у Львові. Чи не запитали б Ви їх, чи траплялися їм українські Марініни, і коли так, то чого вони їх не видають? А як видають, то чого їх пурєдні галичани не читають? Мо', тому, що вони є скнари і шкодують за українську Марініну переплачувати вдвічі дорожче, як за російську? А мо', наклади тих українських Марініних такі мацюпкі, аж на всіх не стає? А мо', їх нема кому реклямувати і про них ніхто ніц не відає? А мо', наші гендлярики книжкові українських Марініних на свої розкладки ся встидають покласти, бо "не престижно"? А мо', пурєдні галичани їх не купують, бо знову ж -- "не престижно"? А мо', вони ся і не цікавлять, чи є тамті українські Марініни, бо і так знають, що їх не було, нема і не мож бути? А мо', тому, жи так сьлічно оспіваний Вами Татусик не схотів підписати закон про підтримку українського книговидання?
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Початок політичного сезону 
Погляд
  ·  Губернатор залишається 
  ·  Щербицький forever 
  ·  "Їх Високопревосходительства" українські масони 
Поступ у Львові
  ·  "Слабка ланка" облдержадміністрації 
  ·  Москаль Львовом задоволений 
  ·  Львівщина стане курортним раєм 
  ·  Львівщина у безпеці 
  ·  Ринажевський ігнорує суд 
  ·  Кредитна спілка для освітян 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Російський флот за українські гроші 
  ·  "Наша Україна": невизначеність за графіком 
  ·  Відтік інвестицій набирає обертів 
  ·  Консорціум: третій зайвий 
  ·  Україна наздоганяє Африку 
  ·  Майор залишився без сатисфакції 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Гаррі Поттера визнала церква 
Тема Поступу
  ·  Міграційна повінь з України 
  ·  З НУТРА 
  ·  Живий товар 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
  ·  ЛИСТ ДО ЮЗЯ 
Поступ технологій
  ·  Японці вперше стали платити за мобільний зв'язок більше, ніж за дротовий 
  ·  Мультиформатний записуючий DVD-привід від NEC 
  ·  Гітари Gibson з інтерфейсом Ethernet 
Спорт-Поступ
  ·  Мета "Карпат" -- мінімум шосте місце 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР