 Довгограюча епопея з призначенням Петра Порошенка в Кабмін завершилася тим, що глава фракції ПР Олександр Єфремов заявив, що у понеділок Петро Олексійович приступить до своєї роботи в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Але якщо місяць тому анонсоване «працевлаштування» Порошенко Єфремовим нічим не закінчилося, то тепер підкріпилося появою довгожданого указу на президентському сайті.
У політтусовці ходять різні чутки, як влада уламала упертого Порошенка на роботу на благо Батьківщини і які він, у свою чергу, висунув умови. Але більшість спостерігачів зі сторони вельми скептично оцінюють перспективи Порошенка, якому доведеться упроваджувати соціальні ініціативи Президента в життя на чолі міністерства, що історично не має особливих повноважень. Але, може, ми маємо справу якраз з тим випадком, коли все залежатиме не стільки від крісла, на якому раніше мало хто затримувався надовго, скільки від фігури, яка його займає?
Віктор Суслов, міністр економіки у 1997–1998 рр.: «Порошенко може стати другим Тігіпком»
Як один з колишніх міністрів економіки, вітаю його з призначенням. Очевидно, Петру Олексійовичу зробили пропозицію, від якої неможливо відмовитися, хоча з його кваліфікацією і знаннями він міг претендувати на більше. Я його програму поки що не читав, але яка б вона не була, безумовно, у нього не буде можливості її реалізувати. Міністерство економіки давно не є ключовим у системі. Звичайно, апарат міністерства – один з найбільших, але традиційно так вже склалося, що Мінекономіки має обмежені функції, а міністр – украй обмежені повноваження. І, в основному, Мінекономіки працювало всі ці роки як допоміжний апарат Кабінету міністрів.
Свого часу, коли мене туди призначали, я якийсь час поєднував посади і міністра, і глави парламентського комітету з фінансів і банківської діяльності. Я розраховував на підтримку більшості в Раді і на те, що зможу реально багато зробити на посту міністра. Але не вийшло, тому що ініціативи дуже легко блокуються кабмінівським апаратом. Може, для Петра Олексійовича створять абсолютно особливу систему відносин, але я сумніваюся, що бюрократична система може бути легко змінена – над ним стоятиме апарат Кабміну, який віддаватиме доручення. Таку систему намагалися змінити при Клюєві, який все-таки був ще і першим віце-прем'єром, але навіть в цій ситуації не було помітно, що Клюєв міг визначати економічну політику.
Діючій владі Порошенко потрібен, тому що їй потрібні фігури, які мають певний авторитет. Крім того, важливо, що Петро Олексійович – відомий у минулому діяч опозиції, який був реальним кандидатом на посаду прем'єра. У нього непогана репутація на Заході, що, звичайно, братиметься до уваги, але Захід цікавлять люди з повноваженнями. Ключове питання – чи є у Порошенка сьогодні повноваження виконати вимоги МВФ? Якщо ні, то Україна недоотримає 12 мільярдів, а значить, негативний сигнал інвесторам залишається у силі і так далі. І таких питань на порядку денному дуже багато. Найбільша небезпека, яка підстерігає Порошенко, в тому, що він може стати другим політиком після Тігіпка, який ризикує розтратити свою репутацію і авторитет в системі, де він не здатний реалізувати свої ідеї і програми.
Анатолій Кінах, міністр економіки у 2007 р: «Сподіваюся, новий міністр не розглядає свій статус як тимчасовий»
Уряд як найвищий виконавxий орган влади має величезний вплив на всі соціально-економічні показники в країні. Сьогодні важливо підняти на вищий рівень роботу всіх блоків уряду – економічного, фінансового, галузевого, соціального. І в цьому якраз головна функція Міністерства економічного розвитку і торгівлі. На нього покладаються дуже відповідальні функції, тим паче, що міністерство знаходиться в рамках реорганізації в рамках адмінреформи і, природно, Порошенко як досвідченому державному менеджеру і бізнесмену, в першу чергу, треба звернути увагу на завершення формування всіх блоків міністерства – обов'язково наповнити його високопрофесійними кадрами, а не за принципом розподілу портфелів або політичного забарвлення.
Що стосується паузи, яку узяв Порошенко, то, сподіваюся, такі відповідальні напрямки, які йому запропоновані, не можуть сприйматися і розглядатися як проміжні етапи з погляду якогось стартового майданчика, виходячи з політичних амбіцій nf інших змін e своїй кар'єрі. Адже ситуація складається з серйозними викликами і ризиками для України, особливо в умовах ускладнення доступу до зовнішніх джерел. Тому я сподіваюся, що новий міністр не розглядає свій статус як тимчасовий. Щоб досягти позитивних результатів, півріччя недостатньо.
Сергій Терьохін, міністр економіки в 2005 г.:«Я співчуваю Петру Олексійовичу»
Всі ці розмови про те, що Порошенко в розмові з Януковичем ставив умовою вирішення долі політв'язнів або отримання карт-бланшу на проведення якихось реформ, як мені здається, спрямовані на одне – щоб люди, які до цього ставилися з симпатією до Порошенка, але з антипатією до Януковича, продовжували ставитися з симпатією до Порошенко.
Петро Олексійович – людина розумна, яка чітко знає роль Мінекономіки в сьогоднішньому уряді. Упевнений, що якби це міністерство завтра було скасовано, ніхто б не помітив. Можливо, деякі функції треба було б передати іншим міністерствам – і все! Раніше це міністерство займалося тендерами, але після численних скандалів більшість цих функцій перейшли до Антимонопольного комітету. Там є близько 5 тисяч працівників, але чим вони займаються зараз – не знаю. Власне, Мінекономіки повинно займатися економічною політикою, але що це за економічна політика, коли на її здійснення грошей немає?
Пан Порошенко повинен був абсолютно чітко знати, на яке віртуальне крісло він погодився. Звертаю вашу увагу, що його амбіції економічного плану, які я читав, гідні не міністра віртуального міністерства, а прем'єра. А знаючи деякі геронтологічні підходи Азарова до економіки, сумніваюся, що вся веселковість, розказана Порошенком, буде коли-небудь проведена через уряд. Більше того, дві третини питань, які він підняв, вимагають законодавчого врегулювання, а це на сьогодні – функція Адміністрації Президента, оскільки саме вона, а не розхристаний уряд, дає відмашку пану Чечетову. Резюме: я співчуваю Петру Олексійовичу і розумію, що вибору у нього не було.
Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера: «Міністерство постараються перетворити на «міністерствj витрат»
Яка б не була посада, це все одно пост міністра в Кабміні. Так чи інакше, економічний блок колосально важливий. Ідеальний формат для ефективної роботи той, який був до останніх кадрових ротацій. Наприклад, Клюєв був міністром і першим віце-прем'єром – тоді були важелі для впровадження економічної політики командою, яка перебуває при владі.
З іншого боку, ніхто не сказав, що при Петрові Порошенкові Мінекономрозвитку не матиме можливості впливати на процеси. Більше того, швидше за все при Порошенкові міністерство постараються перетворити на подібність «міністерства витрат». Тобто, «міністерством доходів» буде Мінфін, а витратами займатиметься Порошенко. Петро Олексійович, виходячи зі свого бачення, намагатиметься виписати стратегічні аспекти, а потім переконати інших членів Кабміну і прем'єра, що це правильний шлях руху. Після цього будуть спроби одержати під ці програми гроші від «міністерства витрат». Чи спрацює така схема – говорити рано. Треба дотримуватися європейської практики і почекати 100 днів, щоб робити конкретні висновки.
Ігор Коліушко, голова Центру політико-правових реформ: «Порошенко не ухвалюватиме стратегічні рішення»
В уряді України пост глави Мінекономрозвитку – це серйозна посада. Сфера відповідальності міністерства дуже широка, я б навіть сказав, що безмежна. Фактично, Мінекономіки має стосунок до всього, що відбувається в Кабміні. У нас Міністерство юстиції практично на кожен акт дає свій висновок. Міністерство економіки також пропускає через себе всі рішення.
Звичайно, всі реформаторські розробки Мінекономіки прийматимуться всім складом Кабміну. Тут вже все залежатиме від того, чи матиме Порошенко підтримку колег. Порошенко не ухвалюватиме стратегічні рішення, у нього розроблятимуться тільки ініціативи і проекти. З одного боку, можна говорити, що він не матиме можливості вирішувати важливі речі. Але разом з тим, якщо він домовився про щось, раз пішов на пост, він може мати вплив на деякі напрямки роботи. |
