Четверті Всеукраїнські Збори Українського народного руху, незважаючи на епохальні для партії рішення -- перейменування її в Українську народну партію, серйозні статутні зміни, приєднання частини Демпартії, -- несподіванок не обіцяли. Усі події були широко проанонсовані перед з'їздом і серйозних опозиційних голосів чути не було.
Не віщував нічого недоброго тоді ще уенерівцям і пікет аж із двох осіб, які тримали плакат із не надто пристойним гаслом, з якого можна було зрозуміти, що пікетувальникам не подобається ані зміна назви, ані керівництво партії. Адже якісь однодумці до них приєднуватися не поспішали, та й самі дідусі-протестанти за кілька хвилин зникли з обрію, залишивши по собі лише шматки плакату.
Спокій панував і на початку зібрання. Однак, як з'ясувалося, з'їзд, який почався з благословення Патріарха Київського та всієї Руси-України Філарета й архієпископа УАПЦ Ігоря Ісіченка, котрі говорили про єднання і про любов, ледве не перетворився зі з'їзду, на який ще місяць тому покладали великі об'єднавчі надії, в роскольницький. До того ж, головною причиною для потенційних проблем стали не запрошені на Збори голова НРУ Геннадій Удовенко та лідер Демократичної партії Ганна Антоньєва, а власне представники УНР, конкретніше рівненська обласна організація та її голова, народний депутат Василь Червоній.
Але перед тим виступив голова Українського народного руху Юрій Костенко, який, відзвітувавшись про минулорічні досягнення партії, перейшов до головного -- коротко анонсував рішення, для ухвалення яких і зібралися делегати, й обґрунтовував їх. При цьому найбільше Костенко зосередився на зміні назви, яка й викликала найбільше дискусій серед партійців. Аргументів було кілька: плутанина, яка виникає серед виборців через схожість назв УНР та НРУ, зниження довіри виборців до бренду "Рух" (Юрій Костенко посилався на висновки соціологів) та досвід подібних політичних формувань в інших країнах. За словами голови УНР, "рух" або "фронт" -- формулювання, яке передбачає тимчасовість. Тому Народний рух України, на думку Костенка, це вже історія, легенда, натомість, потрібно будувати партію європейського типу, і зміна назви -- один із аспектів цього процесу. "Ми не хочемо бути легендою, ми хочемо бути впливовою партією", -- резюмував він.
Саме тут і вийшов на арену, себто до трибуни, вже згаданий Василь Червоній. Від імені рівненської обласної організації УНР він висловив "фе" Центральному проводові та особисто голові партії за ініціативу зі зміною назви. За словами Червонія, який уважає перейменування УНР в Українську народну партію недоцільним, до його думки ніхто не спробував прислухатися, а на його однодумців чинили тиск, внаслідок чого на Проводі провели "потрібне" рішення (заради справедливості варто зазначити, що інші члени Центрального проводу, які виступали на з'їзді, існування тиску з боку Костенка заперечували). Аргументація недоцільності переходу на новий бренд була досить цікавою: "Назву партії можна змінити лише у трьох випадках. Перше -- об'єднання з Рухом Удовенка. Друге -- об'єднання в єдину партію "Наша Україна". Третє -- об'єднання з однією з партій блоку Юлії Тимошенко в ім'я єдиного кандидата від опозиції на президентських виборах. Оскільки на нашому з'їзді такого об'єднання не відбувається, то потрібно почекати ще трішки. Ми робимо цю зміну без ґрунтовного наукового, фінансового та соціологічного дослідження. Така зміна матиме негативні наслідки. Лише фінансові затрати на заміну партквитків, прапорів, печаток, штампів, бланків й іншої атрибутики будуть у розмірі 1 мільйона 249 тисяч гривень. Чи не краще передати ці кошти районним організаціям, щоб вони налагоджували роботу на місцях, використали її для підготовки до президентських виборів?". Аби детальніше обговорити зміну назви та інші зміни до статуту, лідер рівненських уенерівців навіть запропонував вилучити з порядку денного Зборів питання про переобрання голови, яку всі делегати підтримали майже одноголосно.
Сподівань партійної опозиції таке рішення не виправдало. По-перше, обговорення врешті-решт закінчилося поразкою противників змін. За нову назву віддали свої голоси 868 делегатів, 106 були проти, утрималися 44. (До речі, нова назва спонукала керівництво до активнішої міжнародної діяльності. Як повідомила прес-служба УНП вже в понеділок, Юрій Костенко під час перебування в Страсбурзі збирається домовитися про вступ до Європейської народної партії, яка є однією з найпотужніших у Європарламенті). Приблизно такими ж були результати голосувань і за інші поправки до статуту -- розширення повноважень голови, дообрання нових членів Центрального проводу та створення Ради партії, яка має стати такою собі "радою старійшин" і виконувати, за задумом ініціаторів такого нововведення, роль третейського судді у вирішенні внутріпартійних суперечок.
По-друге, голову партії таки переобрали. За внесення цього питання до порядку денного, до речі, проголосували так само одноголосно, як перед тим за виключення. Як пояснив Юрій Костенко, Українську народну партію доведеться наново реєструвати в Мінюсті, й аби її визнали легітимною, на сто відсотків легітимним має бути й голова. До дотримання демократичності процедури долучився самовисуванець -- голова Євпаторійської міської організації УНР-УНП Едуард Леонов (пропонували також нардепів Івана Зайця та Василя Червонія, однак вони зняли свої кандидатури). Хоча несподівана поява молодого кримського конкурента діючому лідерові внесла деяке спантеличення в ряди партійців, урешті-решт усе закінчилося очікуваним обранням головою Української народної партії Юрія Костенка -- 823 голоси проти 102. Однак на логічне за такої ситуації запитання -- чи не збираються рівненчани на знак протесту вийти з УНП -- Василь Червоній заперечив, заявивши кореспондентові "Поступу", що зараз значно важливіше готуватися до виборів президента.
Однак повністю задоволеним Юрій Іванович усе-таки не був. Занадто багато було запитань про об'єднання з НРУ, на яке і він, і Геннадій Удовенко воліли відповідати нагадуванням, що Рухи мали б об'єднатися вже в єдиній партії під назвою "Наша Україна" та досить обережними спробами закинути саме іншій гілці колись потужного Руху вину за провал "об'єднавчого процесу". Зрештою, і заяви лідерів, і те, як делегати з'їзду засміяли Геннадія Удовенка, показали, що рухівці просто не готові до об'єднання.
Навряд чи додадуть бонусів процесу об'єднання і заплутані стосунки Української народної партії та Народного руху України з представниками Демократичної партії. Адже лише минулого тижня Геннадій Удовенко підписав угоду про співпрацю з лідером ДемПУ Ганною Антоньєвою. Натомість, УНР-УНП перетягнув із "демократів" у "народники" суттєву частку однопартійців Антоньєвої. Як заявив представник демократів-розкольників Тарас Кияк, уже розпустилися вісім обласних організацій ДемПУ, близько 23 тисяч членів партії вирішили приєднатися до УНП. Роздратована Антоньєва, щоправда, назвала перекинчиків "маленькою групкою" і заявила, що жодного розколу в партії немає і вона сильна, "як ніколи". Так чи не так, поки що до УНП перейшли 69 "демократів", які були присутні на з'їзді. Хоча про серйозність тріщини в рядах ДемПУ може свідчити наявність у переліку кількох членів проводу партії, зокрема й львів'янина Богдана Шиби, який під час останніх парламентських виборів був другим у списку "ДемПУ-Демсоюз". |
