Поступ
< bgColor="#ffffff" leftMargin=0 topMargin=10 marginwidth="0" marginheight="10"> Classifieds


  ·  · 
 
Тема Поступу  » 


Чекаючи на Феміду
 
Не так давно Генпрокуратура України оприлюднила заяву про те, що вже найближчим часом кримінальна справа, порушена у зв'язку зі скнилівською катастрофою, буде передана до суду. Водночас, Уповноважений із прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова звернулася особисто до генпрокурора Святослава Піскуна з проханням розглянути можливість зміни запобіжного заходу для одного з пілотів СУ-27 Володимира Топонаря.

Наразі Головне управління військових прокуратур Генпрокуратури завершує розслідування кримінальної справи, порушеної у зв'язку з катастрофою літака СУ-27 на львівському летовищі "Скнилів" 27 липня 2002 року. Органам слідства таки вдалося віднайти та вилучити з державного архіву досі неоприлюднені висновки Держкомісії з розслідування причин катастрофи під головуванням Євгена Марчука. Саме на основі цих матеріалів проводяться подальші слідчі дії та експертні дослідження, після завершення яких будуть пред'явлені остаточні обвинувачення учасникам процесу.

Водночас, Уповноважений із прав людини Ніна Карпачова вважає, що з огляду на стан здоров'я Володимира Топонаря, його необхідно звільнити з-під варти, оскільки згідно з медичною довідкою, у пілота може бути переламаний хребет. Ніна Карпачова наголошує на тому, що у львівському СІЗО, де зараз перебуває Топонар, хворому не нададуть фахової медичної допомоги. У своєму листі до генпрокурора Ніна Карпачова також звернула увагу на те, що фахівці, опираючись на відеокадри трагедії на Скнилові, стверджують, що ця авіакатастрофа могла відбутися внаслідок зіткнення літака з невідомим об'єктом. На думку Уповноваженого, важливо перевірити цю версію, адже у разі підтвердження, вона матиме значення для з'ясування як обставин цієї трагедії, так і вини Топонаря та інших обвинувачених у цій справі.

На сьогодні до кримінальної відповідальності притягнуто 13 осіб, серед яких -- вісім генералів. Усім їм інкримінують халатне ставлення до своїх службових обов'язків і перевищення повноважень. Донині під вартою залишається лише один із раніше затриманих військових - пілот Володимир Топонар, усім решта затриманим рішенням суду було змінено міру запобіжного заходу.

Обговорити в форумі



»  СКНИЛІВ
Півроку жалоби
Сторінку підготувала Ольга МАЦКО
 
Півроку жалоби
О 12.45 27-го липня 2002 року, у Львові, на військовому аеродромі "Скнилів", під час демонстраційних польотів з нагоди 60-ї річниці утворення 14-го авіаційного корпусу Військово-Повітряних Сил України сталася катастрофа військового літака типу СУ-27 УБ. На свято у львівському небі цей літак вилетів з авіабази "Озерна" у Житомирській області. Під час виконання фігури вищого пілотажу на низькій висоті СУ-27 зачепив автомобіль-бензовоз та врізався частиною корпусу послідовно в два літаки, що знаходилися на стоянці летовища, біля яких перебували люді, які їх оглядали. Внаслідок авіакатастрофи постраждало 199 осіб, з них -- 40 дітей. Загинуло 83 людини, серед яких 19 дітей. Екіпаж літака катапультувався під час зіткнення з землею і залишився живим.
Детальніше>>
» 
Випробування людяністю
 
Трагедія на Скнилові стала випробуванням не лише для нації, а й для вітчизняних медіа. Це був тест на вміння оперативно реагувати на події та співпереживати з усіма громадянами країни. Однак, не всі українські журналісти витримали випробування людяністю, адже саме її часто бракувало на шпальтах газет, в ефірі радіо та телебачення. Американські журналісти після подій 11 вересня домовились не подавати в ефір найстрашніші картини з місця подій. На жаль, українським журналістам цинізму не бракувало...
Детальніше>>
» 
Відлуння трагедії
 
Найважчим для Львова виявився психологічний шок. Старовинне місто Лева, завжди спокійне і величне, похитнула хвиля неспокою, страху і болю. Цей неспокій досі переслідує тих, хто на собі відчув жах того липневого дня. Про психологічний аспект Скнилівської трагедії ми говорили з асистентом кафедри психіатрії та психотерапії Львівського медичного університету ім. Д. Галицького, лікарем-психіатром Олегом Березюком. Він був одним із тих, хто надавав психологічну допомогу одразу після Скнилівської трагедії, і продовжує це робити дотепер.
Детальніше>>