BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Тенденції Поступу.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
23 січня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Увеличение груди (пластика груди), операция по увеличению груди, маммопластика Семислойная защитная оболочка INTRASHIEL™ и текстура BIOCELL™ обеспечивают стабильность имплантата по отношению к мягким тканям груди, снижают риск возникновения осложнений (ротация имплантата, капсулярная контрактура), исключают разрыв имплантата, а также проникновение чего-либо в структуру эндопротеза как извне, так и изнутри. Абсолютная естественность. Применяемый для наполнения имплантатов гель обеспечивает предельную мягкость, в то же время имеет память формы (обеспечивает...
Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Тенденції Поступу  »  ЦЕРКВА

___________________________________________________________________________

Блаженні миротворці
Михайло КОСІВ, голова підкомітету Верховної Ради
 
Народним депутатам України (в тому числі й мені), а також депутатам Львівської обласної і міської рад роздане звернення комітету церкви св. Ольги і Єлизавети з проханням захистити громаду від передачі їхнього храму (та інших святинь на Львівщині) полякам. У зверненні, зокрема, говориться: "Ми звертаємося до вас, депутатів різних рівнів, захистити нас від цього свавілля. Просимо вас, народні обранці, втрутитися в цю образливу для нашого народу подію і дати відповідь, як могло так статися? Просимо зупинити роздачу храмів, щоб запобігти розпалюванню міжконфесійних та міжнаціональних чвар". Заявники просять кожного депутата "оприлюднити результати своєї діяльності у цій справі".

Оприлюднюю. І повідомляю: немає у що втручатися, бо нічого не сталося і ніякої події насправді не відбулося. "Роздача храмів" ( у т.ч. й храму св. Ольги і Єлизавети) не відбувається і не може відбуватися, то й зупиняти немає чого.

Церковний уряд храму св. Ольги і Єлизавети звернувся також з відкритим листом до Блаженнійшого Патріарха УГКЦ Кардинала Любомира Гузара, в якому знову ж стверджується: "Ми звертаємося до Вас, Ваше Блаженство, з проханням втрутитися у непересічну подію, яка є образливою для нашого народу: розпочато роздавання полякам, колишнім окупантам нашої держави, Божих храмів... Один із них -- церква святих Ольги і Єлизавети". Але ж бо, дорогі братове і сестри, нічого не розпочато. Навіщо нагнітаєте пристрасті? Стиль, слова -- мова, якою ви говорите з Первоієрархом своєї Церкви, характеристики, які даєте людям іншої національності, що живуть разом з нами у Львові, -- у Церкві недопустимі. Бо це не по-християнськи. Не годиться пристрасті вуличних мітингів переносити у храми. До того ж: ну не може такого бути, аби церковний уряд разом зі священиками не знали про ті документи, на основі яких вони користуються своїм храмом. Подивіться добре -- вони мусять лежати десь там у вашому сейфі чи шухляді церковної канцелярії. А якщо б припадком загубилися, то зверніться у відділ з питань релігії при Львівській ОДА, до п. Василя Білоуса, він вам видасть дублікат.

Я пам'ятаю цей документ, адже він приймався тоді, коли В'ячеслава Чорновола було обрано головою Львівської обласної ради й облвиконкому, а мене -- його заступником з гуманітарних питань. Ми тоді передавали у Львові й на Львівщині сотні храмів новоутвореним релігійним громадам. Так от, ухвалою Львівського облвиконкому від 13 грудня 1991 року № 680 у пункті 1, частині 14, було зареєстровано релігійну громаду Української Греко-Католицької Церкви святих Ольги і Єлизавети у Львові, і для потреб цієї громади пунктом 2.2, частина 8 ухвали передано у власність безоплатно приміщення костьолу Ельжбєти на площі Кропивницького, 1 у Львові з метою відкриття тут церкви УГКЦ.
Отже, чуєте, дорогі парафіяни: храм святих Ольги і Єлизавети є вашою власністю, переданою вам для молитви. І невже ви ніколи не чули, що, згідно з Конституцією і законами України, право власності є недоторканним і що "держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності" (ст. 13, п. 4 Конституції). Ніхто ні в кого не може відібрати його власності. Розумію, хтось може сказати, що в нас багато що робиться не за законом, але все ж таки: у даному випадку ніхто, ніяким чином не може позбавити релігійну громаду права власності на володіння їхнім храмом.

І ще таке. Я був одним із авторів закону "Про свободу совісті і релігійні організації", а тому можу категорично стверджувати: юридичною особою у Церкві є не священик, не єпископ і навіть не митрополія, а релігійна громада. Владу у Церкві духовні пастирі й ієрархи здійснюють суто церковними (духовними, релігійними) засобами, а що стосується майна ("культових будівель", як сказано в законі), то ними розпоряджається не митрополія, а церковна громада. Це ваше майно, ваша власність, дорогі мої бунтарі. Захочете віддати, то й віддасте, не захочете -- не віддасте. То навіщо ж публікуєте "відкритий лист", у якому в образливому тоні говорите з Блаженнійшим Верховним Архиєпископом своєї Церкви? Таж у ньому з кожного слова пирскає злість, побудована на дезінформації. Не роздає (не віддає) Блаженнійший храмів, навіть (навіть!), якби хотів це зробити.

Щойно у Верховній Раді України йде активне обговорення й опрацювання нового варіанту закону "Про свободу совісті і релігійні організації", то дехто з церковних діячів уважає, що в ньому саме Церква як громадська релігійна інституція має бути визнана юридичною особою, а це означало б, що всі храми стали б власністю нині діючих в Україні церковних центрів (митрополій). Одначе, скільки аргументів є за таку правову норму, то ще більше набирається проти. На мою думку, робити це поки що в наших нинішніх міжконфесійних реаліях зовсім зарано.

Не можуть бути відібрані в релігійних громад та передані іншим громадам і ті храми, які вони одержали в довготермінове користування на основі оренди, укладеної з органами місцевого самоврядування. Бо в умовах оренди чітко зазначено, коли вона може бути анульована: це, як правило, тоді, коли орендарі навмисно завдають шкоди -- нищать культову будівлю або систематично не виконують своїх фінансових зобов'язань щодо неї перед державою. І то: розірвання договору можливе тільки (і тільки) за рішенням суду. Окрім того, державний орган, який зареєстрував релігійну громаду, може зняти її з реєстрації (а отже, позбавити права на оренду храму), якщо громада не виконує правових норм закону "Про свободу совісті і релігійні організації" (статті 16, 17).

Що ж стало поштовхом до розпалювання конфлікту, який набирає все нових і нових обертів? Ще 29.03.2002 р. був виданий абсолютно популістський (як, зрештою, майже все, що зараз робить цей чоловік) указ президента Л.Кучми № 279 "Про невідкладні заходи щодо остаточного подолання негативних наслідків тоталітарної політики колишнього Союзу РСР стосовно релігії та відновлення порушених прав церков та релігійних організацій". Документ явно готувався до виборів. У ньому органам місцевого самоврядування доручається розглянути можливість передачі релігійним громадам тих храмів, які "використовуються не за призначенням". Отже, навіть тут ідеться не про повернення "колишнім власникам", себто відбирання в одних і роздавання іншим, а тільки про повернення церковних споруд, у яких, не приведи Господи, -- склади, установи тощо. На основі цього указу Його Еміненція Кардинал Мар'ян Яворський звернувся 26.07.2002 р. з листом до ОДА, у якому виклав потреби Римо-Католицької Церкви в нашій області. Дорогі львів'яни, невже ми можемо мати якісь претензії до митрополита римо-католиків, що він дбає про інтереси своєї Церкви? Ну, це було б просто безглуздо. Щодо Залізничного району (у листі говориться про всі регіони Львівщини), то тут сказано, що позаяк костьол св. Єлизавети переданий греко-католикам, римо-католики хотіли б одержати в цьому районі костьол св. Магдалини, де тепер міститься органний зал. Та коли я кажу про популістський характер указу президента, то це тому, що в державі діють насамперед закони. А в законі "Про охорону культурної спадщини" (16.03.2000 р. я представляв цей закон на пленарному засіданні ВР, і за нього проголосувало 316 депутатів) -- категорично забороняється відчуження приміщень, які використовуються для потреб культури. Хіба що для цих потреб буде представлене інше рівноцінне приміщення. Отож, така історія з органними залами і в Києві, і у Львові, які розташовані в приміщеннях костьолів. Скажу для прикладу, що коли іудейська громада Києва захотіла повернути для своїх релігійних потреб приміщення лялькового театру -- колишню синагогу Бродського, -- то вклала відповідні кошти для облаштування театру в іншому приміщенні.

На жаль, звернення Кардинала Мар'яна Яворського до Львівської ОДА закінчується вимогою, якої там могло б і не бути (цитую): "Львівська Митрополія РКЦ не відмовляється, а претендує на все вище вказане майно, яке належало Церкві до незаконного переходу у власність Держави, незважаючи на те, кому це майно Держава передала. Тому просимо урегулювати в першу чергу майнові питання там, де є діючі релігійні організацій РКЦ, які позбавлені законних прав користуватися своїм майном". Той, хто складав і подавав на підпис Кардиналові цей безграмотний у всіх випадках текст заяви, мав би, принаймні, розрізняти, яка держава в римо-католиків усе відібрала, а котра передала для їхніх потреб 751 храм в Україні, відвела земельні ділянки під будівництво 278 храмів (112 уже збудовано), мав би знати закони держави, у якій РКЦ проводить свою місіонерську діяльність. Україна, як і майже всі посткомуністичні держави, не повертає колишнім власникам конфіскованого майна (землі, фабрик, будівель) -- і не лише тому, що не Україна ж його відбирала. Якби ми зараз почали повертати, довелося б роздати чи не всю Україну, по черзі загарбувану чужоземними окупантами. До того ж, по-перше, римо-католиків тепер у сотні разів менше, ніж тоді, коли перераховані у зверненні костьоли будувалися, отже, й молитовних потреб, відповідно, менше; а по-друге, ці храми будовані не лише на українській землі, але значною мірою коштом українців, над якими панувала під час їхнього будівництва римо-католицька Польська держава. То кому і навіщо потрібно роздмухувати міжконфесійний і міжнаціональний конфлікт у Львові? Маємо вже тут протистояння на ґрунті личаківсько-цвинтарному, яке переросло до рівня міждержавних відносин. Треба ще додати і костьольно-церковний.

Як повідомляли львівські газети, напередодні Різдва Христового Верховний Архиєпископ УГКЦ Кардинал Любомир Гузар перебував у Римі, проводячи роботу щодо піднесення нашої Церкви до гідності Патріархату. Справа, яку 40 років тому на ІІ Ватиканському соборі підніс перед соборовими отцями митрополит Йосиф Сліпий, здається, має шанси закінчитися позитивно. Чи це влаштовує усіх? Звичайно, ні. Або чи ви думаєте, що майстри новітніх технологій політичної провокації, які діють у середовищі політичних партій, виборчих блоків, не закидають своїх щупалець у релігійне середовище? Тільки наївні люди, які не мають жодного досвіду громадської діяльності, можуть думати, що тут усе чисто й по-Божому.

Наприкінці минулого року на запрошення німецьких кардиналів Карла Легмана і Фрідріха Веттера Патріарх Любомир Гузар відвідав Берлін. (Саме з німецької сторони у Ватикані є певні сумніви щодо Патріархату УГКЦ). Там наш Блаженнійший мав зустрічі зі журналістами, діалоги з церковними достойниками, офіційний прийом, на який прибуло понад 400 найвищих церковних і державних достойників Німеччини, серед яких, крім кардиналів і єпископів, були президент Німеччини д-р Йоганнес Рау, голова німецького парламенту Вольфганг Тірзе, міністр внутрішніх справ Отто Шіллі, голова парламентської опозиції Анжела Меркель, екс-президент Німеччини д-р Ріхард фон Вайцзекер та чимало представників різних міністерств і комісій німецького уряду. На такому рівні в Німеччині ще не приймали жодного представника з України. Доповідь Блаженнійшого "Внесок Східних Католицьких Церков в об'єднання Європи з погляду України" сприйнялася як нове слово у міжцерковних і міждержавних стосунках. Ідея Блаженнійшого, що об'єднана Європа складається не лише із західної (католицької, римської, латинської) християнської цивілізації, але й і з східної (православної, грецької, візантійської), що українські греко-католики і є тим мостом, який лучить Схід і Захід Європи, знайшла у Німеччині щире розуміння і підтримку. "Якщо Україна має вступити до Європейського союзу, -- промовляв Блаженнійший, -- то вона хоче злучитися зі співдружністю держав Європи, які дихають двома легенями -- римською і візантійською традиціями, -- що гармонійно живуть в одному тілі, в якому пульсує одне християнське серце".

Таки треба було комусь це високе враження від України, її Церкви, від одного з наших найвищих і найсвітліших духовних провідників -- знівелювати. Братове, не даймося!

Й насамкінець щодо внутрішнього конфлікту між священиками церкви св. Ольги і Єлизавети і єпископом та Святоюрською горою. Чи ж мені, мирянинові, нагадувати духовним отцям, що всі приписи стосунків у Церкві обумовлені "Кодексом канонів Східних Церков", освяченим у Римі Святійшим Отцем Іваном Павлом ІІ Папою Римським 18 жовтня 1990 року, де в каноні 370 сказано: "Священнослужителі мають за особливий обов'язок виявляти пошану і послух Римському Архиєреєві, Патріархові та єпархіальному Єпископові". І все. Усякі протести, збирання підписів, пікетування -- це засоби не для вирішення церковних справ. Гадаю, дехто з читачів цих моїх роздумів був присутній при таїнстві свячення нових священиків. Освячуваний лягає ниць перед престоломом у храмі, розкинувши руки навхрест, і дає присягу на вірність ученню Церкви, іменем якої приймає свячення, присягає послух Єпископові й обіцяється здійснювати душпастирські обов'язки там, де цього вимагатиме від нього церковний уряд. Відтак, "хто розпалює бунти або ненависть проти будь-якого Ієрарха або підбурює підлеглих до непослуху щодо нього, повинен бути відповідно покараний..." (канон 1447). Не можуть священнослужителі цього не знати й цьому не підпорядковуватися. Інакше -- навіщо йти в Церкву? Звичайно, у ККСЦ у титулі ХІ "Миряни" передбачено і роль звичайних віруючих у Церкві, але ж бо й тут: "У виконанні церковного завдання миряни цілком підлягають церковній владі" (канон 408, параграф 3).

Немає сумніву, що у нашому церковному житті -- безліч проблем, які можна і треба вирішувати спільно. Насамперед, коли ж ми нарешті спроможемося на єдиний канонічний текст св. Літургії? Адже в нас, що не храм, то по-іншому правлять. Не дадуть собі ради в цьому самі богослови без досвідчених мовознавців, істориків мови. Або коли св. Літургія буде відправлятися за одним (також канонізованим) обрядом, у якому б відображалася сутність того, що ми є Церквою католицькою, але із своєю неповторною східною традицією? Усе це треба вирішувати терпеливою працею і взаємною християнською любов'ю, а не протистоянням.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко привіз намісника 
Погляд
  ·  Україна-НАТО: contra spem spero 
  ·  Галицький -- Ратуша: звинувачення міцнішають 
  ·  Ігор Шурма: Львівські проблеми -- не основне в роботі депутата 
  ·  Раз кандидат, два кандидат... 
Поступ у Львові
  ·  15 миттєвостей роботи Львівської міськради 
  ·  Нові тарифи -- нові проблеми 
  ·  За русифікацію -- до суду 
  ·  Бюджет-2003: бути чи не бути 
  ·  День соборності без єдності 
  ·  Національне примирення у Національному музеї 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Мельниченко-Азаров: show must go on 
  ·  Українські апетити "Лукойлу" 
  ·  Тонка енергетична лінія 
  ·  Продаж UMC призупинено 
  ·  Санкції FATF: далі буде... 
  ·  Галичина -- незручна для СНД 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Потрясіння в мексиканців 
  ·  Демографічна революція в США 
  ·  Німці пильнують українські гроші 
  ·  Чи настане Франконімеччина? 
  ·  Український вектор Польщі 
  ·  Нідерландські вибори 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Півроку жалоби 
  ·  Випробування людяністю 
  ·  Чекаючи на Феміду 
  ·  Відлуння трагедії 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
  ·  ЛИСТ ДО ЮЗЯ ОБСЕРВАТОРА 
Поступ технологій
  ·  Нова бета-версія Linux Mandrake 9.1 
  ·  microsoft покаже початковий код Windows росіянам 
  ·  intel форсує розробку Itanium 2 
  ·  intel б'є власні фінансові рекорди 
  ·  4 Гб DDR SDRAM PC2100/PC2700 від Samsung 
Тенденції Поступу
  ·  Блаженні миротворці 
Спорт-Поступ
  ·  Льюїс нарешті погоджується 
  ·  Найцікавіше футбольне міжсезоння 
  ·  ДІЄҐО 
  ·  На дзеркалі сподівань 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Factum
  ·  Владіміра Путіна рекламували у фільмі про Гаррі Поттера 
  ·  die Another Day, 
  ·  КАЛЕНДАР