BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тенденції Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Сію, сію, посіваю, З Новим роком всіх вітаю! Щоб Вам весело жилося, Щоб задумане збулося.
 
17 січня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  15:24 15-02-2019 -   Орієнтовна вартість заміни огорожі на Янівському цвинтарі становить 460 тис грн  
  15:20 15-02-2019 -   У Львові в 25 букмекерських конторах шукають вибухівку  
  14:7 15-02-2019 -   Бабачиха Маруся навіщувала ранній прихід весни  
  11:11 15-02-2019 -   У Львівському національному університеті ім. Івана Франка відкривається ІТ-лабораторія з Machine Learning  
  11:8 15-02-2019 -   Львівські школи долучаться до естафети «Булінг STOPS Тут»  
Україна
  15:22 15-02-2019 -   В Україні стало більше безробітних  
  14:8 15-02-2019 -   У Києві спаплюжили пам’ятник воїнам АТО  
  10:52 14-02-2019 -   Уляна Супрун вранці сьогодні повертається до роботи  
  10:50 14-02-2019 -   За добу окупанти десять разів порушували тишу  
  17:3 13-02-2019 -   На Київщині боєць воєнізованої охорони відкрив вогонь по п’яних в електричці: є поранені  
Світ
  10:56 15-02-2019 -   Британському принцу Філіпу не пред’являтимуть звинувачення за ДТП з постраждалими  
  12:59 14-02-2019 -   У Лос-Анджелесі заборонили реалізацію всіх виробів із хутра та шкіри  
  12:51 14-02-2019 -   Вчені виявили новий гігантський вид динозавра  
  15:49 13-02-2019 -   Македонія офіційно отримала іншу назву  
  9:19 13-02-2019 -   Під льодовиком Гренландії виявили другий масивний кратер  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПАМ'ЯТНИКИ

___________________________________________________________________________

Час збирати каміння
Ігор СПОКІЙ
 
Кількома турами конкурсу на кращий пам'ятник Шевченку у Львові здійснилися сподівання декількох поколінь свідомих громадян, і впродовж довгих кулуарних реверансів у місті з'явився ще один монумент, який не відразу заручився підтримкою "елітних" мистецьких смаків та уподобань.

Не вдаючись у причинно-наслідкові зв'язки виникнення ще кількох гранітних формувань у різних куточках міста, варто зупинитися на останньому створінні діянь достойників, забувши про деякі попередні ляпсуси монументалістики і, просто, планове, розкидання камінців із патріотичними гаслами на кшталт -- "тут постане пам'ятник..."

Адже такі спонтанні викиди і мітки території з виокремленням зарезервованих шматочків суші для майбутніх творів доморощених пластиків, бажано одного кланово-клонованого покрою, аж ніяк не прикрашають вулиць і площ старого міста. А, властиво, про старе місто і йдеться! Бо ж не будуватимуть "кращі з кращих" своїх опусів десь на Зубрі чи в Білогорщі, аби звірі не лякались, люди ж -- потерплять, звикнуть, махнуть рукою, щоби не дратуватися. І поки патріотично налаштована громада ковтає чергову пілюлю, вшановуючи пам'ять тим, чим маємо (а не маємо здебільшого нічого путнього, -- так і вшановуємо), деякі просунуті амбіції святкують нову перемогу. Люди ж звикають до всього. Але не всі. То чи варто турбуватися? Адже частина тих, хто тямить чи вболіває за суть справи, не така й велика, й не визначає мистецької вартості. А "загал" помовчить, та й змириться, бо на те він "загал" -- йому "а там хоч потоп"... То ж спробуймо розрізнити кілька колючих аспектів одного швидко спеченого шедевру не менш достойних авторів -- пам'ятника Чорноволу у Львові, не чіпаючи при цьому святая святих, і не обговорюючи невдалого вирішення архітектурно-художньої композиції.

Аспект "конкурсний": Чи був конкурс? -- Був, закритий (кулуарний), але формально дуже добре обставлений протоколами мистецьких рад всіх творчих спілок і збайдужілих бюрократичних інстанцій. -- Хто автори? -- Люди з ім'ям. Патріоти. Однолітки Чорновола. Активні борці за "мистецькі вартості" актуальної держави Україна. -- Хто Замовник? -- ...???? Але, мабуть, також достойний. -- Хто за пам'ятник? -- ... (тиша). -- Хто проти? -- ... ( мовчанка). -- Приймається одноголосно. (Чи не знайома мізансцена людям із попередньої доби, коли з непрофесійним рівнем не цяцькалися: Тепер часи інакші -- кожен Іван має свій план і свого "камінщика").

Аспект "оцінювальний": Чому мовчить офіційна професійна критика? -- Не посміє, бо на то вона й офіційна. Зась.

Аспект "мистецький": Немає меж тому, кому закон неписаний. (Про мистецькі вартості пам'ятника мала б зазвучати доповідь на конференції Академії мистецтв).

Аспект "не людський": Чого вартий жест політика. Експресія і екзальтація в одному тільки жесті.

Аспект "політичний": Поки ви, "гої", тут подумаєте, ми вас за цей час шапками закидаємо, ще й взуємо у приховані, про всяк випадок, кирзові чоботи, недоношені авторами проекту. А після бійки руками не махають. От і маєте, -- те що маєте. А могли б мати, те що створите. Проте, "дарованому коневі в зуби не заглядають". Та й не такому вже дарованому. Кажуть, вартість опусу кілька сотень тисяч гривень.
А це вже кримінал, -- якщо витрати бюджетні. Та й що тут професійний підхід -- "товар -- на ліцо". Хочеш жуй, а хочеш куй -- все одно залишиться пам'ятник.

І марно, що "ми, українці, є і будемо завжди вільними". Бо як йшлося в ліричних відступах класика: "Боже -- вільні? Божевільні". Тож, не осуджуючи авторів проекту, (виконуючи замовлення, архітектор і скульптор прагнули, щоби вийшло якнайкраще, а сталося -- як завжди), варто таки простежити причини низькопробної монументальної пластики, від якої аж рясніє впродовж останнього десятиліття. Відсутність професіоналізму окремих авторів підсилюється умовами проростання чергового архивитвору. Адже не лише брак коштів і часу для виконання замовлення є обов'язковими супутниками кожного творчого задуму. Є причини, глибше заховані. Скидається, що система навмисне підбирає невиразного автора, щоби створити щось чудернацьке, меншовартісне. Аби завжди можна було закинути: "це у нас аборигени на більше неспроможні". Державна політика у галузі монументальної пластики покинута напризволяще. Контролюючі інстанції, щоби не перебігти дорогу в чергових шахових комбінаціях на верхах, нездатні протистояти волюнтарній вказівці згори -- бо так збудована система. Колова порука зовсім не сприятлива для народження чогось нового, свіжого і вартісного, бо таке одразу не вміщається у штампи і стереотипи, випрацювані існуючим режимом. Можна як завгодно довго з'ясовувати переваги і недоліки кожного новітнього монументального звершення, адже кожен твір робиться з таким надривом, що митцям після його реалізації відразу ж мали б присвоювати орден "за відвагу", і відправляти на заслужений відпочинок. Але кому ж вигідно будувати погані пам'ятники?

Насамперед, все, що може дискредитувати молоду державу, вигідне для колоніального режиму, який своїм завданням ставить зневілювати національні традиції та культурні надбання корінної нації і звести на манівці мистецтво, науку, а відтак, її повноцінних носіїв за принципом "каби чєво нє вишло". По-друге, допустивши до "корита" своїх однодумців, місцеве регіонально-марґінальне чиновництво застерігає себе від незручних постатей національної культури, які, дивись чого доброго, і вкажуть декому на його місце. По-третє, завжди буде можливість зіткнути лобами нещасних авторів і їхніх критиків, мовляв розділяй і володарюй. Не вийде, -- коні не винні. Адже якщо не зараз, то незабаром знайдуться фахівці, які здатні будуть відібрати зерно від полови. І тоді стане боляче за змарновані минулі роки, -- чи, може, вже забули, що минув лише один десяток років із того часу, як ви ліпили вождів, солдатів і коників із сиру?.. Чи вистачить сили, в кого не згас ще вогник в душі, в кого думка не спить і воля розкута, сказати бодай собі: зупиніться на рік, озирніться, зробіть висновки -- що за собою залишите? Може, хоч тоді не здрібніють майбутні пам'ятники Бандері, Борцям за волю України, Шептицькому і ще багато інших, які збудують ваші діти, щоби внукам не соромно було.









»  ФАРИСЕЇ
Віктюк - не персона "нон ґрата"
Вікторія САДОВА
 
Скандал із цензурним ситом управління культури, яке не дало згоди на показ у Львові вистави Романа Віктюка "Нумо кохатися!!!" (бо саме так, на думку філологів, правильніше перекладати з російської назву п'єси В. Красногорова), здається, зрикошетили, уразивши самих цензорів. Бо відучора рішення цих експертів уневажено, а їхню комісію розпущено. Ціле щастя, що обласний зверхник збагнув, якою крутою міжнародною політикою може обернутися відмова "галицькому лицарю поза Галичиною, та ще й під час офіційного "Року Росії в Україні"(О, кобито насправді обмежилося тільки одним роком!).
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Свято законотворчості 
  ·  Сімейний бізнес Януковича 
Погляд
  ·  Баняки проти Буняка 
  ·  КОМЕНТАР 
  ·  Україна -- держава хабарників 
Поступ у Львові
  ·  Комунальний рай від Буняка 
  ·  Львівщина має ще одного нардепа 
  ·  Вугільна криза у Червонограді 
  ·  Церква поза скандалами 
  ·  Маловідомі сторінки історії 
  ·  Гімназія прогресує без відома директора 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Турне Кучми довкола Іраку 
  ·  Слідство ведуть журналісти 
  ·  Україна очима правозахисників 
  ·  Волков покидає есдеків 
  ·  Зміни в депутатському корпусі 
  ·  Перший політ Iran-140 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Воювати з Іраком уже не хочуть? 
  ·  Заручники вимагають відшкодування 
  ·  Піратські перипетії сучасності 
  ·  Чехи не обрали президента 
  ·  17-річного визнали дорослим 
  ·  Науковий шатл стартував 
  ·  kOROTKO 
Тенденції Поступу
  ·  Концерт для України з оркестром FATF 
Арт-Поступ
  ·  Віктюк - не персона "нон ґрата" 
  ·  Час збирати каміння 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  На що хворіють монархи