BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тенденції Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
17 січня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ФАРИСЕЇ

___________________________________________________________________________

Віктюк - не персона "нон ґрата"
Вікторія САДОВА
 
Як повідомив "Поступ" у відповідь на вчорашню публікацію заступник начальника управління культури Юрій Корчинський: "До кінця дня ухвалу було відмінено. А членів комісії скликано і повідомлено про те, що комісія припинила своє існування."

Тепер, коли абсурдні накази скасовано, можна спокійніше дискутувати про те, чим були викликані подібні ксенофобні кроки і як убезпечитися від них на майбутнє, якщо ми справді не хочемо, аби наші дрібні владці й далі ганьбили реноме Львова як культурної столиці України.

Вигукнувши "но пасаран" аморалці, яка, на думку комісії з питань гастрольно-концертної діяльності на території Львівської області, містилася у виставі Московського театру Романа Віктюка -- львівського режисера зі світовим іменем, цензори розписалися не тільки у своєму невігластві (адже самої вистави вони не бачили), а й у некомпетентності. А те, що з їхнім рішенням погодився начальник управління культури ЛОДА Василь Откович, -- тільки підтвердило тези аналітичних оглядачів "Поступу" про те, що обласну культуру очолює особа одіозна, яка не має поняття, чим керує. Скандали з "фресками Шульца", органом із Домініканського собору, іконами з фондів Національного музею у Львові, ситуацією в Опері та філармонії, а тепер от із відмовою вистави Віктюка -- скільки іще йому слід було наламати дров, щоб обласні достойники зрозуміли, якою плямою на їхньому мундирі є ця номенклатурна одиниця?!!

Властиво, створена у квітні 2002 року комісія при управлінні культури ЛОДА була тільки дорадчим органом, який би мав рекомендувати начальнику управління -- давати чи ні добро на гастролі, якщо взагалі така дозвільна система легітимна і не порушує засад вільного підприємництва. Навряд чи заборонами можна регулювати таку царину, як мистецтво, -- адже свобода є іманентно її питомою складовою! Чи не мудріше було б удатися до комерційного механізму досягнення бажаного ефекту? Так, щоб було просто комерційно невигідним робити бізнес на низькопробних речах.

Якщо львів'яни насправді не схочуть слухати російської попси, то вони її й не слухатимуть. Але коли їм кортить цього, то забороняй, чи не забороняй, -- результат наперед відомий: платять бабло -- отримують фуфло. І закон їм не писаний. І мовна політика, допоки не дістане економічного підтвердження, не чинитиме на нашу свідомість жодного впливу.

Культурна нива ж вимагає іншого інструменту для висапування бур'яну. Безперечним є виховний чинник. Але він (тут увага!!!) потребує ВЛАСНОГО ПРИКЛАДУ. А це вимагає великої праці над самовдосконаленням. Усе дуже просто -- як десять Божих заповідей. На цьому й тримається культура в цивілізованому світі, де прерогативою вільної особи є обирати, й на власний розсуд оцінювати, яке мистецтво їй споживати. У цьому ж випадку було по-фарисейськи порушено наші культурні права чиновниками, які за нас здійснили цей вибір.

Чому по-фарисейськи? Та тому, що прикриваючи свою відмову Романові Віктюку, експерти покликалися на основні принципи культурної політики держави й утвердження високих моральних засад у суспільному житті. Вистава театру Романа Віктюка "Фердинандо" насторожила їх не тільки відсутністю усіх необхідних документів, а й анотацією, у якій наголошувалося на "антиклерикальній" (!) спрямованості п'єси, а вистава "Нумо, кохатися!!!" -- цитатою з рецензії, яку надав на розгляд комісії директор Львівської опери Тадей Едер.

Зокрема, у тій рецензії написано таке (мовою оригіналу): "Уморительный профессор -- великолепный Николай Добрынин -- стягивает штаны через голову и выбегает в зал в оранжевых семейных трусах, выкрикивая среди партера свои жаркие агитки: "Все болезни происходят от недостатка секса!", "Секс -- единственный язык, понятный всем и любимый всеми!", "Учиться, учиться и учиться сексу!" И в качестве кульминации: "Гениталии всех стран, соединяйтесь!". Хулиганства здесь так мало, а смысла так много... Сначала профессор вырвет из собственного межножья два пинг-понговых шарика, и публика грохнет; потом этих шариков упадет сверху целая куча, зрители опять захихикают, припомнив давешний розыграш. А потом Добрынин подойдет к авансцене, возьмет одну штучку, круглую, беленькую, и начнет счищать с нее скорлупу... Все-таки мастерства не пропьешь".

Отож, хочеться вірити, що ця цитата спонукала комісію до відмови Віктюковому "Коханню" ТІЛЬКИ НА СЦЕНІ ОПЕРНОГО ТЕАТРУ, а не взагалі у Львові. Але чому тоді Тедей Едер -- повноправний директор Опери, якого ще не встигли "піти" на заслужений відпочинок у зв'язку з усіма скандальними викриттями Олега Петрика, -- сам не відмовив ТОВ "Солекс+" -- фірмі, яка готувала гастроль Московського театру Романа Віктюка? Якщо він і справді не хотів заробленого на "сексі" виторгу через високі моральні принципи, то нехай би так і аргументував свою незгоду підписувати контракт. Хто б йому що заперечив! А Роман Григорович зі своїми "прелепськими акторами" подався би до приміщення поруч, і директор Національного театру Андрій Мацяк тішився би повному аншлагу у своєму залі!

Але фарисейство полягає не тільки у спекуляції на російськомовності -- цей аспект якось тьмяніє перед спекуляцією на тематиці п'єси. Коли так, то Тадею Едеру, як найбільш ревному пуританину, слід би було насамперед заборонити до показу рідне дитя -- оперу Мирослава Скорика "Мойсей". Адже там є більш ніж відверте оголення у сцені поклоніння Золотому Тельцю як утіленню божка Ваала. Для виконання епізоду коронування поганської жриці Тадей Едер наймає не акторку, а правдиву СТРИПТИЗЕРКУ з погодинною оплатою. І її повне оголення з задоволенням оглядає клір нашої Церкви, який приходить на благословенну Папою Римським виставу, і не протестує, а плескає...

До речі, сцени з "витяганням чогось із міжніжжя" побутують і у виставах Львівського духовного театру "Воскресіння". А варене яйко у шкаралупі з'являється з широких штанів Олега Цьони -- незрівнянного актора театру ім. Курбаса. Ну то й що? І їм усім повідмовляти у демонстрації вистав? А заодно й театру Бориса Озєрова, який ставив мовою оригіналу саме цю "сексуальну" п'єсу на сцені Першого українського театру для дітей та юнацтва? Чи, може, таки спершу подивитися і замислитися над тим, наскільки свіжими є такі режисерські знахідки, наскільки вони є оправданими й доречними у кожному випадку зокрема? Але це вже царина вільної критики, а не цензурної політики.

Наразі ж, оцінюючи думки керівництва, ми можемо здогадатися, які люди керують життям у місті й області. Наприклад, п. Мирон Янків "розводитися" довго не став, а просто в межах компетенції й повноважень розставив усе на свої місця (хоч, може, це тільки початок правильних кроків). А теперішній міський голова Львова (на відміну від свого попередника, який демонстративно колєґував із Романом Григоровичем) висловив свої міркування з приводу "сексуального" скандалу.

"На мій погляд, це прекрасно, що заборонили Роману Віктюку ставити виставу у Львівському оперному театрі. Як громадянин я схвалюю це -- там немає жодного мистецтва", -- заявив 15 січня на прес-конференції у Центрі суспільних досліджень редакції "Львівської газети" міський голова Львова Любомир Буняк. На переконання Любомира Буняка, в "оперному театрі має бути мистецтво зовсім іншого ґатунку, тож комісія зробила добре". Любомир Буняк розповів, що він покинув зал Львівського оперного театру, коли під час святкування Дня міліції відомий український співак Ель Кравчук роздягнувся до поясу на сцені. "Мені подобається наше українське, серйозне мистецтво". Як приклад Буняк навів, зокрема, творчість Валентини Степової та Олега Кульчицького. Він також повідомив, що свого часу самотужки освоїв музичну грамоту і гру на баяні та мандоліні.

А що ж сприкрений Роман Григорович, гумору якого вкотре не зрозуміли у рідному місті? Чи й справді режисер образився на Львів? Та ні ж бо. Він із задоволенням читає свій улюблений часопис "Ї", останнє число якого "Влада. Терор. Насильство" так гарно пояснює йому що й до чого у цьому світі. А коли зважити на те, що він не привезе своїх вистав до Львова, поки тільки ті люди, які зараз обіймають керівні посади в культурі, лишатимуться у своїх кріслах, -- то справу ще можна поправити.


КОМЕНТАР

Олександра ВОВЧОВСЬКА,

член вже нелегітимної комісії з питань концертно-гастрольної діяльності при управлінні культури ЛОДА

Мене обурила викривлена інформація у львівській пресі про "заборону" вистави Віктюка "Давай займемось сексом". Комісія, маючи надану директором Оперного театру п. Едером анотацію до вистави, могла скласти свої уявлення про цю виставу. Ця вистава не відповідає духові і призначенню нашої академічної сцени Оперного театру, до якої львівський глядач має ставити певні моральні вимоги. Йдеться про невідповідність приміщення Львівської опери до ідейного змісту вистави. До речі, директор Київської опери заявив про те, що ця вистава Віктюка також не могла бути представлена на сцені його театру. Навіть геніальні речі мають мати відповідне місце демонстрації. А наш Оперний театр аж ніяк не може бути цим місцем.









»  ПАМ'ЯТНИКИ
Час збирати каміння
Ігор СПОКІЙ
 
Після падіння ідолової ідеології разом з винесенням із центральної частини нашого міста пам'ятника вождю світового космополітизму почалася епоха посткомуністичного освоєння середовища новітніми "творами" п'ємонтальної пластики. Актуальність моменту монументального мистецтва -- протистояти новітнім віянням архикичухи
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Свято законотворчості 
  ·  Сімейний бізнес Януковича 
Погляд
  ·  Баняки проти Буняка 
  ·  КОМЕНТАР 
  ·  Україна -- держава хабарників 
Поступ у Львові
  ·  Комунальний рай від Буняка 
  ·  Львівщина має ще одного нардепа 
  ·  Вугільна криза у Червонограді 
  ·  Церква поза скандалами 
  ·  Маловідомі сторінки історії 
  ·  Гімназія прогресує без відома директора 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Турне Кучми довкола Іраку 
  ·  Слідство ведуть журналісти 
  ·  Україна очима правозахисників 
  ·  Волков покидає есдеків 
  ·  Зміни в депутатському корпусі 
  ·  Перший політ Iran-140 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Воювати з Іраком уже не хочуть? 
  ·  Заручники вимагають відшкодування 
  ·  Піратські перипетії сучасності 
  ·  Чехи не обрали президента 
  ·  17-річного визнали дорослим 
  ·  Науковий шатл стартував 
  ·  kOROTKO 
Тенденції Поступу
  ·  Концерт для України з оркестром FATF 
Арт-Поступ
  ·  Віктюк - не персона "нон ґрата" 
  ·  Час збирати каміння 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  На що хворіють монархи