 Перший рік президентства Віктора Януковича дав хорошу можливість зрозуміти його стиль управління, пріоритети і політичні наміри. Своєрідна непрогнозована кадрова політика, розстановка на найважливіші державні пости «близьких Сім'ї», балансування між групами впливу, методи проведення реформ і ставлення до суспільства – все це для політичних експертів є частинками пазла, з яких не складно викласти мозаїку прийдешнього 2011 року для України.
Щоб це зробити ми звернулися за коментарями до відомих і авторитетних політологів Дмитра Видріна, Михайла Погребинського і Володимира Фесенка.
Володимир Фесенко: Дата виборів буде визначена залежно від того, коли у Тимошенко з'явиться судимість
У 2011 році продовжуватиметься формування нового політичного режиму і зміцнення влади Президента. З іншого боку, проводитимуться соціально-економічні реформи, багато з яких, м'яко кажучи, не дуже популярні, і викличуть незадоволеність у громадян. Ці два чинники неминуче призведуть до посилення соціально-політичної напруги. Наскільки сильним і масштабним воно буде – питання відкрите. Але якщо владі з цим викликом справитися не вдасться, то вона ризикує зіткнутися з серйозними політичними проблемами.
Одна з головних інтриг майбутнього року – проведення парламентських виборів. Начебто питання вирішене, і з дуже великою часткою ймовірності вибори відбудуться у 2012 році. Але на початку лютого ще треба проголосувати конституційний законопроект щодо дати парламентських і президентських виборів. Запас голосів, який ми побачили при першому голосуванні, показує, що результативне рішення можливе. Але в оточенні Президента можуть виникнути інтриги із цього приводу. Якщо раптом з'являться проблеми усередині парламентської більшості, то хто його знає...
Насправді, абсолютна більшість депутатів у виборах в 2011-м не зацікавлена. Тому ймовірніше, що 2011-й пройде без них, але ризики провокації несподіваних парламентських виборів зберігаються. Для цього треба буде зірвати голосування за конституційний законопроект.
Ще одна інтрига в новому році буде пов'язанна із зовнішньою політикою. Знову таки, позначений головний пріоритет: європейська інтеграція, переговори щодо зони вільної торгівлі і безвізового режиму. Але хто його знає, що буде, якщо раптом в цих переговорах не буде істотного прогресу, або виникнуть додаткові складнощі через жорсткі оцінки Заходуом внутрішньої ситуації в Україні. У 2011 році може відбутися геоекономічний і геополітичний розворот у бік Росії. Тоді може виникнути тема інтеграції в митний союз. Іншими словами, вибір вектора геоекономічної інтеграції може стати головною інтригою року.
Звичайно ж, у зв'язку з останніми подіями навколо затримань соратників Тимошенко багатьох цікавитиме доля Юлії Володимирівни. У нас виникає банальне питання, майже «гамлетівське» - заарештують чи не заарештують? На мій погляд, вірогідність арешту є, охочих помститися Тимошенко і піднести подарунок Януковичу вистачає. Але з раціональної точки зору арешт Тимошенко був би великою помилкою нової влади. Тому вірогідніший інший варіант – прив'язка Тимошенко до справ по діяльності уряду і отримання судимості. Без арешту. Саме залежно від того, коли у Тимошенко з'явиться судимість, і коли буде новий закон про вибори, буде визначена дата виборів.
Михайло Погребинський: Від 2011 року я чекаю концептуального прояснення української зовнішньої політики
Перш за все, в 2011 році ми будемо свідками спроб проведення реформ. Очевидно, що даний старт адміністративній реформі, і вже, фактично, запущенна пенсійна реформа. Навіть розписані відповідальні за різні напрями реформування. І ось через це у мене виникають сумніви, оскільки відповідальні призначаються по адміністративній ліні. Ти міністр, відповідатимеш за реформування власного міністерства. Звичайно з цього нічого не виходить. Чиновник сам себе ніколи не реформуватиме.
Окрім спроб провести реформи, які будуть більш менш успішними, ми станемо свідками консолідації різних груп суспільства у зв'язку з проведенням цих самих реформ. Це буде протестна консолідація, і саме суспільства. Також ми спостерігатимемо створення організаційних структур, які сприятимуть або перешкоджатимуть реформам. З одного боку, дуже добре, що суспільство структуруватиметься по власних інтересах. Негатив же полягає в тому, що, оскільки рівень довіри до влади низький, то необхідні реформи при організованому опорі провести буде важко.
У політичній сфері однозначно ми і далі спостерігатимемо витіснення Юлії Тимошенко з політичного поля. Її намагатимуться не допустити до наступних парламентських виборів. На мою думку, виборів у 2011 році вже не буде. В той же час, влада намагатиметься уникнути арешту Тимошенко з чисто політичних міркувань. Простіше добитися звинувачувального вердикту суду, що і без арешту не дасть їй права брати участі у виборах. Просто одержить умовний термін. Ось це максимальна мета для влади відносно Тимошенко.
Зрозуміло, що все це викликатиме негативну реакцію за кордоном, і в Європі, перш за все. Але серйозних наслідків для україно-європейських відносин це навряд чи матиме. Принаймні, поки лінія на балансування між Заходом і Росією дотримуватиметься.
Взагалі від 2011 року я чекаю концептуального прояснення української зовнішньої політики. Поки є ситуативні реакції на різні зовнішньополітичні виклики. Це стосується російського і західного напряму. Адже у нас з одного боку Харківські угоди, а з іншою – відмова України від голосування за резолюцію ООН по протидії фашизму. Плюс до цього дивна поведінка в ситуації з «нобелівським китайцем». Це сигналізує про те, що немає чіткої рамки. Думаю, 2011 рік змусить концептуально визначатися. Я навіть не говорю, що буде зайнята одна сторона. Ні, просто чітко визначатися, що в таких-то ситуаціях Україна поступає так-то, і це залежить від таких-то конкретних чинників. Зараз таких «правил» немає, принаймні, вони не зрозумілі.
На мою думку, радикальних змін в Україні, як в політиці, так і в економіці чекати не варто. Таке можливо тільки тоді, коли трапиться фінансовий колапс. Наприклад, Віктор Пинзеник вважає, що нинішня бюджетна політика здатна привести до дефолту. Мені складно про це судити, я не схильний вірити в такий сценарій. Якщо не МВФ нам дасть грошей, так Китай може підсобити, навіть на сприятливіших умовах. Але якщо дефолт відбудеться, то це приведе до різких змін в політиці і великих проблем соціалки. Я вважаю, що масштабні протести можливі тільки у разі утиску великих мас населення, що відбудеться при дефолті.
Дмитро Видрін: Реформи поки носять формальний характер
Я думаю, що в 2011 році нас чекає незмінність ситуації. Гірше не буде – це 100%. Але і фантастично краще теж не стане. Є велика інерція у влади, і є велика інерція економіки. Тому ні будувати ілюзії, ні впадати в паніку не варто.
Реформи поки що носять достатньо формальний характер, в них не закладена реформа філософії або світогляду чиновника, а це навіть важливіше, ніж реформа адміністрування.
Раніше всі інтриги нашої політики в «Бермудському трикутнику» Президент-парламент-кабінет міністрів. Зараз же головна інтрига – протистояння влада - громадянське суспільство. Тому я думаю, що 2011 рік буде позначений постійним перетягуванням каната між владою і громадянським суспільством. Чим сильніше громадянське суспільство буде наступного року, тим більше компромісними і оптимальними будуть рішення влади.
Зараз м'яч на стороні громадянського суспільства. Яка погана буде влада, залежить від того, настільки сильним буде суспільство у вигляді журналістів, незалежних експертів і так далі. Думаю, що вуличні протистояння через соціальні реформи, що проводяться, будуть не менш важливими. Вулиця це теж голос громадянського суспільства. Воно у нас не навчилося розмовляти спокійно, тому і говоритиме через нервовий хрип вулиці.
Навряд чи доводиться чогось чекати від нинішнього парламенту. Він зліпок старого політичного часу. Рада не здатна на оптимальні і проривні рішення, депутати застигли у минулому – часу конфронтації і протистояння. Депутати, при всій пошані, мають генотип 2007 року. Виходячи з цього, я говорю про високу вірогідність парламентських виборів вже у 2011-м, а не 2012 року.
Нинішня влада прагматична, але не кровожерна. Тому я думаю, що якщо Тимошенко і посадять, то тільки під домашній арешт. |
