Директор Львівської опери Тадей Едер, який перед виходом на пенсію чи не вперше відважився надати театр під цілонічну забаву, мусив би мати велику сатисфакцію. Адже бал утілив його давню мрію: побачити, що до театру люди ходять вбраними, мов на світські раути. Тобто жінки -- у вишуканих вечірніх сукнях із глибоким декольте, а чоловіки -- в елегантних смокінгах із карватками-мотилями. А не в гарнітурі трійці: "труси-майка-фуфайка".
Тадей Едер вважає, що в Опері варто не тільки насолоджувалися виставами чи концертами, а й лагодити поміж того ділові, державні, громадські та політичні справи. А оскільки ці справи -- справа еліт, то сам Бог велів влаштувати перший королівський бал благодійної акції "Дітям України" саме в Опері, Дзеркальна зала якої нагадав Принцу Орлеанському палацові інтер'єри Версаля. І цим іще раз підтвердив думку про Львів, як про "маленький Париж".
Бал розпочався концертом "Гурту Олега Кульчицького". В "урядовій ложі" першого балкону сиділи поруч 29-річний Принц Шарль-Філіп Орлеанський та його обраниця -- чарівна графиня Елізабет де Удекейм де Акос, а також президент Асоціації королівських родин Європи Жан-Анрі Оклєр із перекладачкою та Мирон Янків, Любомир Буняк, Володимир Мельник із дружинами. Високі гості тішилися разом із задоволеною публікою, плескаючи в долоні й розгойдуючись у такт пісенних мелодій.
Після концерту, поспілкувавшись із телерепортерами, монарші господарі вечора особисто вітали кожного із двохсот гостей благодійної акції у Дзеркальній залі. Там ресторан "Кактус" сервірував великий святковий стіл наїдками французької та української кухні. Меню вечері було стандартним для загальноєвропейського "шведського столу"? 25 видів холодних закусок. Утім була й така суто національна екзотика, як гарячий борж з пампушками та голубці.
Під час бенкету, протокол якого вимагав "зачинених дверей", лунали тости за зміцнення україно-французької дружби та вівати на честь нагороджених хрестом "Королеви Анни" трьох ступенів. Це спільна почесна міжнародна нагорода Лицарського ордену Архистратига Михаїла й Асоціації "Єдність Капетінгів", яка об'єднує нащадків королів Франції.
Блакитна стрічка "Анни" найвищого ступеня першою лягла на плече Принца Шарля-Філіпа Орлеанського. Адже відзнаку як символ дружби українського та французького народів, засновано для нагородження громадян України, Франції та осіб інших держав, які мають особливі заслуги перед цими країнами й християнськими апостольськими Церквами. Рішення про нагородження хрестом "Королеви Анни" приймає великий магістр ордену і наслідний принц французького престолу. Утім відзнака "Королева Анна" (розроблена рік тому графом Володимиром Феньовим і виготовлена із срібла фірмами "Орхідея" і "Топаз") знайшла й інших своїх кавалерів, наприклад Жака-Анрі Оклєра, самого Феньова, двох народних депутатів та іще з добрий десяток благодійників, серед яких працівники митниці, залізниці, податкової, банків тощо!
На жаль, під час вечері, на якій тамадував народний артист України Богдан Козак, не вдалося провести задуманої доброчинної лотереї. Але й без того за квитки, які придбали понад 140 осіб, вдалося виручити 35 тисяч євро (утім, остаточна сума ще уточнюється).
Гучний і яскравий феєрверк перед ілюмінованою Оперою о 24 годині сповістив музикантам початок першого вальсу. Бал у вестибюлі театру відкрили Принц і графиня, вбрана у пишну червону сукню та кольє із перлів. До монаршої долучилися й інші танцювальні пари. Загалом їх було негусто: 7-8 пар на три танці. Ото й увесь бал.
До речі, мер Львова Любомир Буняк на противагу Принцу виявився не тільки найвправнішим вальсувальником, а й найстійкішим із еліти, що забавлялася в Опері. Він був у театрі до 4 години, у той час, як Принц із графинею вийшли о третій, а Мирон Янків -- о другій разом із переважною більшістю гостей у норкових шубах.
Утім той, хто пішов завчасу, не зміг насолодитися не тільки десертом з кавою, а й показом мод від Юрія Вариводи, Рути Вітер та Юлі Брегін, не кажучи вже про виступи хореографічної студії "Сиріус" Данила Дереги. А шкода, бо вокальному дуету сестер Москаль та чарівній Анничці довелося взагалі співати не перед публікою, а на самоті. Спорожнілий театр загасив ліхтарі першого королівського балу, щоб ... засвітити їх через рік. Так було обіцяно. Значить ми повелися на цю "хлестаковщину".
На відміну від організаторів балу, "Поступ" вважав за потрібне розповісти читачам про перебіг розрекламованої імпрези. Про пресовий скандал довкола монарших осіб читайте на 2 стор. |
