 Білоруським опозиціонерам, судячи з усього, доведеться жорстоко поплатитися за спробу штурму Удома уряди. Рядових учасників безладів засудили до адміністративних арештів на термін до п'ятнадцяти діб, а ось організатори невдалої революції - суперники Олександра Лукашенко на виборах - сядуть на термін до 15 років. Новий старий президент Білорусії приготувався "закрутити гайки" ще тугіше.
19 грудня Олександр Лукашенко був переобраний на четвертий президентський термін, набравши близько 80 відсотків голосів. Його суперників такий результат, зрозуміло, не влаштував. До того ж, ще до дня голосування вони заявляли, що результати напевно будуть сфальсифіковані<. Тому на Жовтневій площі в центрі Мінська після завершення виборів зібралося, за різними оцінками, від 10 до 20 тисяч осіб. Формально вже там міліціонери могли приступити до затримань. Якщо під час передвиборної кампанії кожен кандидат мав право проводити зустрічі з виборцями без жодних дозволів, то після закриття ділянок вони це право втратили, переставши бути кандидатами. Проте, натовпу вдалося дійти до Будинку уряду, поряд з яким поставили сцену для виступів опозиційних кандидатів. Прослуховує декілька мов, деякі учасники вирішили піти на штурм. Декілька десятків активістів почали виламувати двері і бити вікна. У цей момент і з'явився ОМОН.
Як пізніше зізнався сам Лукашенко, він особисто дав наказ діяти "жорстоко". Після такого напуття бійці не щадили ні опозиціонерів, ні журналістів, роздаючи удари палицями направо і наліво. В результаті спецоперації затриманими виявилися 639 осібн.
Доля майже всіх затриманих була вирішена 20 грудня. Близько шестисот осіб засудили за адміністративними статтями. Більшість була засуджена до арештів на термін до 15 діб, мала частина обійшлася штрафами. Як писала із-за грат одна із затриманих студенток, засуджена до 10 діб, свідки були підставними, а суддя ухвалив рішення у її справі за три хвилини.
Поводилися із затриманими украй жорстко. Із СМС тієї ж студентки випливає, що побитим омонівцям чоловікам не надавали медичної допомоги.
Ще менш приємна доля у лідерів опозиції. П'ятеро з семи затриманих суперників Лукашенка знаходяться в СІЗО: Андрій Санніков, Володимир Некляєв, Микола Статкевич, Алесь Міхальович і Віталій Римашевський. Саннікову, Некляєву і Статкевичу, швидше за все, буде пред'явлене звинувачення в організації масових безладів, оскільки вони були безпосередніми учасниками подій. Максимальне покарання, яке можуть одержати лідери опозиції, - 15 років загального режиму, і якщо судити за поствибочою риторикою Лукашенка, в тому, що вони будуть засуджені по "верхній планці", сумніватися не доводиться.
Президент Білорусії в доцільності масових "посадок" аніскільки не сумнівається і вже пообіцяв в'язницю організаторам безладів. На прес-конференції з приводу свого обрання на новий президентський термін Лукашенко заявив, що "більше нетямущої демократії в країні не буде". Міністр юстиції вже погрозив ліквідацією тим партіям, члени яких брали участь в акціях протесту.
Крім того, Лукашенко пообіцяв, що найближчим часом влада займеться "реформуванням" інтернету. Що конкретно ховається за цією фразою, можна тільки здогадуватися, але очевидно, що нічого хорошого. Тим більше, що в день виборів в Білорусії несподівано перестали працювати соціальні мережі, які використовують для авторизації протокол SSL, а також деякі опозиційні сайти. Правда, в інших випадках справа була не в блокуванні сайтів провайдерами. Так, трьох співробітників "Хартії'97" в ніч на 20 грудня затримали прямо в офісі, а потім засудили на 10 діб за участь в несанкціонованій акції, хоча вони навіть не виходили з будівлі. Тієї ж ночі співробітники КДБ прийшли за колишнім міліціонером Олександром Класковським, героєм що став акції протесту - він умовляв омонівців не чіпати протестуючих.
Поки ж заарештованих відправляють відбувати покарання, Лукашенко збирає ппривітання від своїх колег - його вже вітали президент Венесуели Уго Чавес, глава Азербайджану Ільхам Алієв і президент Ірану Махмуд Ахмадінеджад. Бацьку зовсім не хвилює, що підсумки виборів не визнали США, а спостерігачі ОБСЄ визнали їх недемократичними. Головне для Лукашенка - підсумки голосування визнала місія СНД, в якій не останню роль грає Росія. Правда, офіційно Кремль президента Білорусії поки що не привітав - як-не-як ЦВК ще не оголосила остаточні підсумки голосування.
Тим часом колишній керівник Білорусії Станіслав Шушкевич, виступаючи в ефірі "Радіо Свобода", заявив, що в Білорусь слід було б ввести російські війська. Таку заяву він зробив в ході програми "Грані часу", присвяченої минулим в республіці виборам президента.
Шушкевич відмовився визнавати перемогу діючого президента Олександра Лукашенка і звинуватив його в репресіях. Він заявив, що Росія могла б втрутитися в те, що відбувається, пославшись на домовленості по Союзній державі. "Якщо в Союзній державі порушуються права людини, то союзник наш в цій державі Росія повинна до цього відноситися належним чином", - сказав політик.
"І може краще було б замість того, щоб вводити війська в якісь країни, які заявили про свою самостійність, - міркував Шушкевич, - ввести війська російські до Білорусі, щоб там потурбуватися про те, щоб були збережені людські життя і людське здоров'я".
Станіслав Шушкевич в 1991-1994 роки займав пост голови Верховної ради Білорусії. У цій якості він, зокрема, підписав в Біловезькій пущі угоду про ліквідацію СРСР.
Після відставки Шушкевич неодноразово критикував Лукашенка. Перед нинішніми виборами він підтримав кандидата від опозиції Андрія Санныкова.
ВОдночас один з кандидатів в президенти Білорусії подав в Центрвиборчком скаргу з вимогою визнати недійсними підсумки президентських виборів. Як повідомляє "Інтерфакс" з посиланням на секретаря виборчої комісії, Григорій Костусэв приніс скаргу особисто увечері в середу, 22 грудня.
За даними агентства, раніше кандидат в президенти повідомляв, що "цілий день знаходиться і ще знаходитиметься на допиті в КДБ", і планував передати скаргу через своїх соратників.
Як повідомляє білоруська інформаційна компанія БЕЛАПАН, Костусэв заявив ЦВК, що подає скаргу не тільки від свого імені, але і від імені кандидатів, затриманих після виборів.
"Через незаконний арешт вони позбавлені можливості самостійно подати такі ж скарги. Упевнений, вони б скористалися своїм правом опротестувати підсумки виборів", - підкреслив Костусев.
За словами опозиціонера, в складеному ним документі описані порушення, допущені при проведенні президентських виборів.
БЕЛАПАН відзначає, що Костусэв став єдиним кандидатом, що подав офіційну скаргу на підсумки виборів. Згідно з білоруським законодавством, подати таку скаргу можна протягом трьох днів після голосування. |
