Учора свою першу прес-конференцію як начальник управління охорони історичного середовища Львівської міської ради провів призначений на минулому тижні Микола Гайда. Як і годиться, новопризначений висловив свою думку щодо розвитку справ у ділянці, за яку тепер відповідатиме, та поділився планами на майбутнє.
Микола Гайда не приховував гіркої правди, заявивши, що "процес нищення нашого міста є більшим, ніж його збереження". І головна причина -- це брак коштів. Адже лише на реставрацію однієї кам'яниці потрібно 1,5-2 мільйони гривень. Суму на повну реставрацію історичної спадщини Львова Микола Гайда назвати не зміг, а лише відповів: "Чим більше, тим краще".
Додати оптимізму в цій ситуації мав би нещодавно прийнятий закон "Про охорону культурної спадщини", згідно з яким передбачається створення пам'яткоохоронної вертикалі на рівні держави. Також створено відповідну державну службу при Міністерстві культури України, яка повинна створювати служби в областях. Проте, як заявив Микола Гайда, через брак коштів ця структура ще не почала працювати.
Саме тому органи міського самоврядування вирішили реформувати цю службу, яка є зараз, тобто трансформувати управління охорони історичного середовища міської ради в управління охорони культурної спадщини. За словами Гайди, ця робота вже на етапі завершення. "Необхідно ці події випереджувати, а не чекати, коли нам дадуть вказівки з Києва", -- зазначив він.
Чи від зміни назви щось реально зміниться на краще, наразі сказати важко. Адже брак коштів так і залишається невирішеною проблемою. Від міського бюджету на 2003 рік управління просить 500 тис. гривень, і сам начальник називає це дуже скромною сумою. За ці кошти, вочевидь, вдасться лише налагодити фіксацію історичної спадщини міста і відстеження її збереженості. Саме таке завдання на наступний рік поставило перед собою управління. Зробити щось більше можна буде, якщо з Києва таки надійдуть обіцяні 5 мільйонів гривень. Якщо ж кошти будуть, то, насамперед, реставрують кілька кам'яниць на площі Ринок, продовжать реставрацію Ратуші, а також відновлять регенерацію кварталу Театральна-Шевська-Краківська-Вірменська, яку на етапі виконання 25% роботи припинили через брак коштів. "То є той шлях, яким необхідно йти. Тобто ми маємо працювати не окремими будинками, не окремими спорудами, а ми маємо працювати проблематично над Львовом -- кварталами", -- зазначив Микола Гайда.
А в той час місто нищиться, за словами Гайди, "як само, так і за допомогою людей". Щодо останнього, то однією з найбільших проблем є партери старих будівель, які активно використовують підприємницькі структури. Даний процес комерціалізації, за словами начальника управління історичного середовищі міста, є негативним для збереження пам'яток, проте, водночас, він є неминучим. "Тому його треба скеровувати в необхідне русло", -- зазначив Микола Гайда. Проте управлінню нечасто це вдається. Після того, як управління не дає дозволу підприємцю проводити ремонтні роботи в партері, що не відповідають естетичним вимогам та й можуть завдати шкоди цілісності всього будинку, на управління часто чиниться тиск від різних осіб, навіть, буває, від депутатського корпусу. "Тому дуже часто це відбувається без дозволу, але ми вдіяти тут нічого не можемо, бо не є каральним органом", -- підсумував Гайда.
Завершив свою першу прес-конференцію Микола Гайда доволі песимістично: "Нам вдасться зробити свою роботу лише при умові, якщо ми матимемо нормальну державу, бо зараз ми котимося до кримінальної країни". |
