Після завершення місцевих виборів Україна опиняється на порозі чергових парламентських, які за різними сценаріями можуть відбутися або вже в березні 2011 року, або в жовтні 2012. Кожен із варіантів несе в собі певні переваги і загрози для Партії регіонів, адже саме від неї, а не Конституційного суду залежить, коли Україну огорне чергова передвиборча лихоманка. Ні для кого не секрет, що місцеві вибори стали репетицією парламентських, а відтак за їх підсумками можна зробити певні прогнози на майбутнє.
Як і передбачалося, переможцем виборчих перегонів на місцевому рівні стала Партія регіонів, проте бліцкригу, на який ставила влада, так і не відбулося. Партія регіонів здобула перемогу в тих областях, які підтримали Януковича на президентських виборах. Відтак можна констатувати, що реформаторська діяльність влади прийшлася до вподоби далеко не всьому електорату.
Своєрідним проривом місцевих виборів став результат ВО «Свобода», яка отримала більшість депутатських багнетів у західних областях України і розширила географію свого впливу на Центральну і навіть Східну Україну. За даними екзит-полів, якби вибори до ВРУ відбувалися наступної неділі, «Свобода» набрала б 5.1% голосів виборців. Такий результат націонал-орієнтованої партії можна пояснити розчаруванням населення у розрізненості дій (чи бездіяльності) «традиційної» опозиції.
Доволі «плачевним» можна назвати результат «Батьківщини», якій не вдалося виїхати на особистому рейтингу Тимошенко. В спину їй дихали потужні конкуренти у вигляді «Фронту змін» та ВО «Свобода». Від провалу на Львівщині «Батьківщину» врятувала судова тяганина, яка позбавила партію можливості взяти участь у виборах. Все це є тривожним сигналом для БЮТу загалом, та Тимошенко зокрема, оскільки без активізації опозиційної діяльності та мобілізації електорату, БЮТ може повторити сумну долю «Нашої України» на наступних парламентських виборах.
Що стосується парламентських виборів, то як ми вже згадували, відкритим питанням залишається дата їх проведення. Доволі непогані результати Партії регіонів на місцевому рівні підштовхує керівництво партії до усвідомлення необхідності їх закріплення на центральному рівні, - і чим швидше, тим краще, допоки рейтинг партії не розвіявся разом з її обіцянками.
Водночас регіонали постала перед іншою дилемою – за якою системою проводити місцеві вибори. Для вирішення цього питання президентом, навіть була створена спеціальна робоча група з удосконалення виборчого законодавства. Сумнівно, що результатом роботи цієї групи стане виборче законодавство, покликане зміцнити демократичні інститути в Україні. Все вкотре зведеться до банального прийняття «потрібного» закону під конкретну політичну партію.
На думку регіонала Вадима Колесніченка, вибори до Верховної Ради мають відбувалися за змішаною системою. «Ми зробили крок вперед. Сьогодні більшість спільноти задоволена тим, що вибори були за змішаною системою. І ми, зважаючи на велике побажання суспільства і ті позитивні результати, які ми мали під час голосування за змішаною системою, скоріш за все виборча система буде змінена. Так, до парламенту ми теж будемо пропонувати зробити змішану систему: 50 на 50 відсотків», - заявив він. За словами депутата, це слід зробити для того, щоб люди «відчували зв’язок зі своїм кандидатом, щоб вони могли особисто спілкуватися».
Такої ж думки дотримується інший регіонал Ярослав Сухий, який вважає, що політичні партії незрілі, аби вибори проходили виключно за пропорційною системо. Він переконаний, що змішана система дасть змогу нашим партіям подорослішати, адже слабким місцем абсолютної більшості політичних партій є їх кадрове наповнення.
Відтермінування проведення парламентських виборів містить в собі ряд переваг та загроз. До переваг варто віднести економію коштів, адже провести дві виборчі кампанії за півроку складно навіть для мегамагнатів. З іншої сторони, невідомо як перезимує країна і чи не охопить її до того часу черговий виток кризи.
Водночас до 2012 року не виключено, що Партія регіонів розслабиться і розгубить свій сьогоднішній рейтинг. Вибори все таки для будь-якої партії є мобілізуючим фактором. Розчарування електорату в діяльності влади щоразу збільшує шанси опозиції, тому скоріш за все регіонали скористаються принципом «куй залізо поки гаряче». |