Початок осені в Україні ознаменувався активним стартом реформ, або принаймні їх ілюзією. Зазвичай про реформи в Україні говорять або напередодні виборів, або ж під час чергової кризи. Вочевидь поєднання саме цих двох факторів заставило Миколу Азарова заговорити про податкову, адміністративну та антиалкогольну кампанії. Як на мене, це нагадує часи «відлиги» в Радянському Cоюзі, коли Горбачов оголосив війну алкоголю, на прилавках магазинів почали з’являтися дефіцитні продукти, зате зникли гроші в гаманцях пересічних громадян.
Мільйони українців на власній шкірі відчули ефект дежав’ю – одна продуктова криза плавно переростає в іншу, ціни зростають в геометричній прогресії, а влада радісно звітує про «покращення вашого життя вже сьогодні». Українці скоро мабуть жахатимуть від одного слова «реформа», адже для них воно асоціюється зі змінами, і далеко не завжди на краще. Яскравий приклад цьому – проект нового Податкового кодексу, який звільняє від податкового тягаря окремі галузі та водночас позбавляє роботи чималу кількість платників єдиного податку – чи не основного годувальника бюджету країни.
Маючи унікальне географічне положення, володіючи багатими природними ресурсами, освіченою робочою силою Україна могла б стати локомотивом економічного зростання навіть в межах всієї Східної Європи. Натомість закостенілий та постійно зростаючий чиновницький апарат, неймовірно забюрократизована дозвільна система, мафіозно-корупційний синдикат та заплутана податкова система, неначе ракова пухлина зсередини роз’їдають нашу країну. Боротися з цим можна лише хірургічним методом, радикально позбавившись від метастаз кланово-олігархічної системи.
Чиновницьке «обрізання»
Відтак Віктор Янукович оголосив курс на скорочення чиновницького апарату, який до речі з’їдає левову частку українського бюджету. В жодній країні світу міністр не має близько десяти(!) заступників. Проте закономірно, що кожне скорочення чиновників в Україні породжує чергове їх збільшення. Важко собі навіть уявити скільки чиновників в нас буде після так званого їх «скорочення».
Так, міністр транспорту Костянтин Єфименко обіцяє найближчим часом скоротити одного зі своїх заступників. Він також нагадав, що на момент його приходу в міністерство у його попередника було 11 заступників, у той час, як на даний момент їх залишилося 7. У свою чергу міністр палива та енергетики Юрій Бойко зазначив, що також збирається скорочувати своїх заступників на доручення президента. Разом з тим, він відмовився сказати, скільки у нього зараз заступників, а також в який термін і скількох він збирається скоротити.
Алкостоп
В найближчій перспективі українці мають шанс стати найтверезішою нацією на земній кулі, принаймні такий антиалкогольний курс проголосили декілька міст України. В цих містах, серед яких і Львів, діє заборона на продаж алкоголю у нічний час ( з 22:00 до 10:00).
На думку віце-прем’єра Володимира Сівковича, це абсолютно нормальна практика, що дозволить населенню почувати себе спокійніше. На його переконання, вночі алкоголь купує, як правило, молодь, що у стані сп'яніння схильна до правопорушень.
Сівкович упевнений, що обмеження продажу алкоголю вночі буде позитивно сприйнято суспільством. «Заздалегідь злочинці горілку не купують. Ті, хто відзначають день народження - ті купують заздалегідь», - сказав він.
На тобі небоже, що державі дуже гоже
«Укртелеком» найближчим часом має шанс перейти із рук держави під крило приватного інвестора. На цей доволі лакомий шматок державної власності завжди було чимало охочих. Ідея продати «Укртелеком» відвідувала український уряд ще на початку 90-тих, проте далі спекуляцій та розмов справа так і не доходила. Сьогодні Кабмін готовий продати 92,7% акцій «Укртелекому», які знаходяться у державній власності. Чим же зумовлена така ініціатива уряду?
З однієї сторони, це намагання залатати дірки в державному бюджеті, адже лише зовнішніх боргів Україна набрала близько 40% від його обсягу. Проте насправді виручені кошти – це лише капля в морі. З іншої сторони, це прекрасний шанс продати компанію ліберальним, або наближеним до уряду структурам, і звичайно отримати за це непогану компенсацію. Попри всі проблеми державного монополіста стаціонарного телефонного зв’язку, ця кампанія володіє унікальною телекомунікаційною інфраструктурою, має близько 11 млн абонентів телефонного зв’язку та надає послуги користування Інтернетом 1 млн споживачам.
В кулуарах найбільш ймовірними покупцями «Укртелекому» називають великі російські компанії. Так, невипадково уряд почав нагальну підготовку компанії до продажу відразу після зустрічі президента Віктора Януковича з російським лідером Дмитром Медведєвим. Тоді Янукович запевнив свого колегу в тому, що вітає участь російських компаній у приватизації українських компаній, зокрема «Укртелекому». Також «Укртелеком» цікавий для SCM Рината Ахметова, який представлений на ринку мобільного зв’язку оператором life.
Замість висновків…
Таким чином Україна опинилася в круговерті чергових реформ. На жаль, реформи, які в ідеалі покликані змінити життя пересічних громадян на краще, обертаються для них черговим затягуванням паска по-тісніше. Дрібний і середній бізнес в Україні вже навчився не чекати допомоги від держави та вирішувати свої проблеми самотужки, і найкраще, що для них може зробити держава – це просто не втручатися. |