BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Аналітика.    Концептуальний Поступ.    Точка зору.    Поступ мандрів.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: Новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
 
5 липня 2010 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
Купол
Львів
  14:30 18-04-2019 -   «Українська молодь — Христові» запрошує на нічні чування  
  14:28 18-04-2019 -   Від сьогодні буде обмежено рух транспортних засобів на вул. Зеленій  
  12:8 18-04-2019 -   У четвер лунатимуть сирени  
  12:7 18-04-2019 -   Мешканців Львівщини закликають не використовувати пластикові квіти і вінки  
  10:59 18-04-2019 -   УЛьвові затримали тернополянина, якого підозрюють у жорстокому вбивстві  
Україна
  11:57 18-04-2019 -   У Житомирі чиновника мерії затримали на хабарі у 80 тисяч  
  11:5 18-04-2019 -   В Україну нарешті повертається тепло  
  10:56 18-04-2019 -   Зеленський не впевнений у проведенні дебатів  
  16:57 15-04-2019 -   Прикордонна служба посилює охорону кордонів перед другим туром виборів  
  13:16 15-04-2019 -   Карпати в середині квітня засипало снігом  
Світ
  13:16 18-04-2019 -   Вчені знайшли "першу" молекулу у Всесвіті  
  12:14 18-04-2019 -   Автобус з німецькими туристами перекинувся на Мадейрі: 29 жертв  
  10:52 18-04-2019 -   На Землю впав міжзоряний об'єкт - вчені  
  10:35 15-04-2019 -   Анджеліна Джолі і Бред Пітт розлучилися - ЗМІ  
  12:35 12-04-2019 -   У Маріанській западині знайшли бактерії, що пожирають нафту  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Погляд  » 

___________________________________________________________________________

Хеллоуїн за Януковичем
Олександр МИХЕЛЬСОН, Мілан ЛЄЛІЧ, «Главред»
 
ХелоуінУ четвер, 2 липня, Верховна Рада ухвалила закон про місцеві вибори, призначивши їх на 31 жовтня.

Знавці виборчого права від різних фракцій пояснили деякі тонкощі нового законодавчого акту та розповіли, як саме він дозволить Партії регіонів переграти і своїх опонентів, і своїх союзників.

Юрій Ключковський, заступник голови Комітету з місцевого самоврядування та державного будівництва (НУНС):

У нас сьогодні цілковитий хаос з термінами повноважень місцевих органів влади. Оскільки ніхто не знає, чи поширюються на них зміни до Конституції, які набрали чинності 2006 року, чи ні.

Низка експертів упевнені, що місцеві органи влади тепер взагалі нелегітимні, оскільки їхні повноваження збігли в травні – на початку червня…

Це не зовсім так. Конституція та виборче законодавство України побудовані на тому принципі, що підставою для втрати повноважень органами влади є набуття таких повноважень новообраними органами. А такої підстави, як закінчення терміну повноважень, немає.

Ми ж це постійно бачили на прикладі українських президентів. Президент має повноваження до моменту прийняття присяги своїм наступником. Саме тому Леонід Кучма, наприклад, у свій другий термін був главою держави не 5 років, а 5 років і 3 місяці.

Проте безлад є. Спробою його владнати був законопроект № 4177 про зміни до Конституції. Там пропонувалось змінити ст. 141-шу Основного Закону з тим, щоби встановити, що на чергових виборах парламент і місцеве самоврядування переобираються одночасно, і всі мають повноваження на 5 років. А ті, хто переобраний на позачергових виборах, працюють до чергових.

Але тепер він не пройде…

Щодо правничих проблем нинішнього законопроекту. Перша з цих проблем – виборча система. Якщо говорити про змішану, мажоритарно-пропорційну систему 50 на 50, то 40-ва стаття Конституції вказує, що місцеві органи влади відображають спільний інтерес територіальних громад. Громад, а не колективу мешканців!

А між тим, кількість одномандатних округів не відповідає кількості громад. Не кажучи вже про те, що громади є різні за розмірами. Таким чином, ст. 40 Конституції за новим законом виконати неможливо.

Ось є район, де мешкає 35 тисяч населення. За новим законом, це – максимум 46 депутатів. Половина з них обирається за закритими списками. Ще 23 депутати, відповідно – в одномандатних округах. При цьому райцентр має 15 тисяч населення, а сільські громади – від двох тисяч, але їх в районі 30, а одномандатних округів – 23. Як увіпхнути громади в ці округи? Ніяк.

Чому, на вашу думку, цей момент пропущений авторами законопроекту?

Не знаю. Можливо, щоб вирішувати всі питання вручну. Тобто кандидати не представлятимуть інтереси громад, а діятимуть так, як скаже Президент і адміністрація Президента.

Дуже багато критики лунає щодо норми, яка забороняє участь у місцевих виборах політичним блокам.

А я з цією нормою погоджуюся. Справа в тому, що блоки задумувались як спосіб укрупнення політичного спектру. Спочатку вони цю функцію виконували, але довести її до завершення не змогли.

Найгірше те, що блок не має визначеного статусу після виборів. Він створюється для виборів і висуває список – а далі? Хто несе відповідальність перед виборцем? Що таке блок, що він робить? Партія існує в суспільстві, а де існує блок? Він навіть не юридична особа, він не реєструється, не має правосуб’єктності.

Тому тут є чимало, навіть, юридичних проблем. Не кажучи вже про те, що ось на минулих виборах ми бачили три головних блоки, так два з них фактично є партіями, а один настільки показав свою демократичність, що вже перестав існувати. І кого тепер представляє відповідна фракція (НУНС. – Авт.)?

Водночас ця норма означає, що Партія регіонів матиме на місцевих виборах суттєву перевагу над так званими «новими» політичними силами.

Звичайно. Вони це заклали в закон і на іншому рівні. Наприклад, територіальні виборчкоми за цим законом формуються парламентськими фракціями – по три представники від фракції. Тобто навіть якщо до конкретної комісії подадуть кандидатів усі парламентські сили, співвідношення вийде 9 до 6 на користь коаліції.

На виборах 2007 року, між іншим, спеціально передбачалася участь в комісіях рівної кількості представників коаліції та опозиції. Тепер же, оскільки комісії прийматимуть рішення більшістю, а не консенсусом, вийде, що всі такі рішення прийматимуться взагалі без участі опозиції.

Ідемо далі. Як формуються дільничні комісії? Територіальними комісіями за поданням усіх партій, що беруть участь у виборах. Але ж партій дуже багато, а в комісії – 18 місць. Тобто та ж таки більшість у тервиборчкомах формуватиме низові комісії на свій власний розсуд. Нічого іншого законом не передбачено.

Більше того: якщо раптом в комісію таки «проскочить» хтось від опозиції, то в законі є ще додаткова норма. За нею, якщо напередодні або в день виборів член комісії відкликається чи виключається з комісії, то замінити його може представник будь-якої іншої політичної сили.

При цьому – на розсуд голови комісії! Тобто контроль більшості за виборчими комісіями буде ціл-ко-ви-тий.

Ми тепер вище голови наїмося авторитарного режиму. Хоча я особисто вважаю, що в цьому є й своя користь: чим суворіший у нас буде авторитарний режим, тим певніше врешті-решт прийде нормальна демократія.

Юрій Мірошниченко, представник Президента у Верховній Раді, голова підкомітету в Комітеті ВР з правової політики (ПР):

Юрію Романовичу, чому влада відчула таку нагальну потребу поміняти виборче законодавство?

А чому цього не можна робити? Демократія, в тому числі європейська, знає багато різних форм виборчих систем.

Але коли система явно грає на руку одній владній партії, це викликає певні підозри.

Це – політичний коментар з вашого боку. Ми такі коментарі багато разів чули від опозиції, від того ж БЮТ. Хоча насправді нова система їм теж на руку, адже вони мають непогане представництво на місцях.

Особисто я не в захваті від деяких норм закону. Але в системній своїй основі цей закон є кроком вперед. Адже депутатів, яких буде обрано до місцевих рад, ми робимо залежними від виборців. Я маю на увазі запровадження елементів мажоритарної системи.

Це – крок вперед, хоча я не можу сказати, що це – такий вже великий крок. Закон не бездоганний.

А яким був би, на вашу думку, «бездоганний» закон?

На моє переконання, великим кроком було б існування незалежних кандидатів – тобто непартійних. І, по-друге, введення відкритих списків у пропорційній системі виборів. Щоб діяла система преференцій, за якої виборці самі визначають прохідну частину партійного списку.

Чому ці позиції не зафіксовані в законопроекті?

Коли команда Президента розробляла законопроект, там було чимало новацій, про які я кажу. Там не було відкритих списків – але були, наприклад, незалежні кандидати. На жаль, ці новації не були підтримані нашими колегами по коаліції.

Ви маєте на увазі КПУ чи Блок Литвина?

Я кажу в цілому.

Але ж у комуністів і БЛ практично протилежні інтереси – комуністи виступають за жорстку пропорційку і підтримують заборону на участь у виборах блокам, тим часом як у Литвина тримаються іншої думки.

Що стосується блоків, то особисто я переконаний, що норма щодо висування кандидатів винятково партіями більше відповідає потребам виборців. Адже блоки змінюються від виборів до виборів, і коли немає преференцій, про які ми говорили, коли кандидати не персоніфіковані, виникає велика спокуса «змухлювати».

Тобто на ці вибори ми створюємо один блок, а на наступні – інший, на треті – третій, і так далі. Це варто припинити. Висування кандидатів від партій зробить політичних суб’єктів відповідальнішими перед виборцем.

Я ще раз кажу: Європа знає різні традиції. З точки зору теорії виборчого права, новий закон буде ефективнішим, ніж нинішній.

Це теорія, а практика виглядає таким чином, що з новим законом від участі у виборах будуть фактично відсічені нові політичні сили – той же Тігіпко, Яценюк та інші. Відбудеться консервація «регіоналів» у владі.

Знову ж таки: кожна виборча система – це спонукальний мотив для того чи іншого суспільного процесу. Та система, про яку ми говоримо зараз, спонукатиме політичні сили розширювати своє представництво в регіонах.

Якщо говорити винятково про наступні вибори, то дійсно виглядає на те, що їхні учасники матимуть не зовсім рівні умови. Я цього не заперечую. Але якщо говорити про перспективу, то ті політичні сили, які сьогодні не мають осередків у якомусь районі чи селі, спрямовуватимуть свою активність на те, щоб мати такі представництва.

З точки зору політичної структуризації суспільства, це – конструктив.

Що ж стосується можливості – або, як говорять наші опоненти, «загрози» - монополізації влади Партією регіонів, то я, як правник і політик, можу сказати, що такої загрози не існує.

Доведіть.

По-перше, всі ті політичні сили, про які ви говорите, не обмежуються в своєму праві брати участь у політичному процесі. Вони можуть, з одного боку, розбудовувати свої структури, а з іншого – працювати через своїх представників у місцевих органах влади, опонуючи тим політичним силам, які матимуть більшість.

При цьому, по-друге, далеко не факт, що Партія регіонів матиме більшість в усіх місцевих радах. Особливо коли йдеться про Західну Україну.

Тобто політична розкладка в регіонах в цілому збережеться. Зате ми спонукаємо партії до розвитку, а депутатів – до відповідальності перед своїми виборцями.

Ви брали участь у розробці законопроекту. А хто ще над ним працював і коли ця робота розпочалася?

Працювали наші фахівці.

Лавринович і Портнов?

Лавринович, Портнов, Лукаш і ціла низка інших. Залучали також експертів, представників регіонів, працював Інститут стратегічних досліджень… Робота тривала протягом двох місяців. Три чи чотири наради очолював особисто Президент.

Як я вже сказав, напрацьований нами законопроект мав певні переваги порівняно з кінцевою версією, але потім на розгляді фракцій деякі позитивні моменти випали.

Втім, я не хочу робити когось у чомусь винним. Для нас дуже важливо, щоб рішення коаліції не нав’язувались Президентом, а були наслідком спільного, колегіального розгляду.

Сергій Подгорний, голова підкомітету в Комітеті ВР з місцевого самоврядування та державного будівництва (БЮТ):

В чому полягають головні претензії до нового закону з боку Блоку Тимошенко?

Я не казав би «претензії з боку БЮТ». Я казав би просто: претензії до виборчого закону.

Він не відповідає тим нормам, які декларують усі європейські документи. Перше, про що багато хто говорив – відсутня норма самовисування кандидатів. Попри те, що «регіонали» запроваджують мажоритарну систему, кандидати висуваються тільки партіями. Самовисування збережено лише для сільрад.

Кандидати на міських голів теж висуваються тільки партіями. Хоча у нас в Україні є приклади, коли місто менше за селище…

Як на мене, це викликано тим, щоб міських голів, серед яких більшість є позапартійними, якось залучити до «партії влади». Котра в такий спосіб отримає адміністративний ресурс. Фактично, мерів таким чином примушують вступати до партії напередодні виборів.

Друга норма – це формування територіальних виборчих комісій. Я теж не згоден з попередньою нормою, за якою тервиборчком формувала відповідна місцева рада. Але тепер виходить так, що тервиборчкоми формуватиме ЦВК.

Кандидатури до ЦВК вносять парламентські партії. Але при цьому на виправлення помилок дається лише доба! Тобто, умовно кажучи, питання якоїсь описки на Луганщині чи Львівщині треба буде вирішити за добу – все забрати, приїхати, виправити…

Це процедурне питання, але воно важливе.

Ще один момент. Ст. 22 нового закону твердить, що комісії формуються партіями, які представлені у парламенті. Але пояснення того, що таке «партія, представлена в парламенті», у законі нема! І в інших законах теж нема. В Законі про вибори парламенту про це говориться як про «фракції» - і тут ясно, про що йдеться.

А про що говориться в новому законі? Я на комітеті поставив питання: скільки партій представлено сьогодні в парламенті? Мало хто відповість. Насправді ж їх 16. В тому числі партії Яценюка, Гриценка, Кириленка, Жебрівського, Вінського… а в територіальній комісії тільки 15 осіб!

Я гадаю, що, швидше за все, ЦВК потім «вчасно» дасть роз’яснення: мовляв, ми вирішимо самі. Як на виборах Президента пан Охендовський самостійно вирішував, кого включати, а кого не включати до виборчкомів. Тоді головами комісій вибирали або невмілих, або зовсім-зовсім стареньких, або ж їх підставляли інші члени комісії…

Так само не виписано й питання формування дільничних комісій.

Далі, висування кандидатів. Це відбувається через збори-конференції партій. Я рахував – відведено шість днів. Як у великій області – наприклад, у Луганській, звідки я родом – провести 32 конференції? На ці 6 днів випадає одна субота – а хто відпустить делегатів з роботи в робочий день?

Ясно, що Партія регіонів на це й розраховує: вони мають там усю владу на підприємствах, і примітивно розраховують, що зірвуть поїздки делегатів на партконференції в робочі дні. А вихідний день лише один, я рахував – це субота 1 жовтня – і як в один день проконтролювати 32 конференції? Ми ж не КПРС.

Але ж Партія регіонів стикається з тією ж проблемою?

Так вони при владі! Тому цим будуть перейматися місцеві адміністрації. А в них, повірте, усе вийде.

До того ж, є ще один момент. В законі написано, що місцева парторганізація повинна поінформувати місцеву виборчу комісію про час і місце проведення конференції – й комісія може туди когось відрядити спостерігати.

В нормальному, не маленькому місті – обласному центрі – ми матимемо від 20-ти конференцій. В один день, у суботу. А в комісії тільки 15 осіб. Мінус голова, мінус заступник – що вийде? Вийде те, що я, як член тервиборчкому, до одних піду, а до інших – ні.

При цьому у тих, до кого я піду, я завжди знайду ті чи інші недоліки. Не так прізвища записали, наприклад. Або ще якісь дрібні моменти. І їхні кандидати зареєстровані не будуть.

До кого саме підуть з такою метою – очевидно. Натомість до «хороших людей» ніхто не піде. «Не бачив – не знаю»! І таких недоліків у новому законі чимало.

А можна докладніше?

Наприклад, в законі написано, що можна людину висувати кандидатом одночасно по округу й за списком. Це грубе порушення! Ще 1998 року, коли в Україні вперше відбувались вибори за змішаною системою, Конституційний суд постановив, що цього робити не можна.

Так, тоді це зробили все одно – бо, як вказав сам КС, його рішення приймалось уже після початку виборчого процесу, й не годилося міняти правила гри під час самої гри. Але вже 2002 року цього не було.

Ви особисто і БЮТ в цілому готуватимете якісь поправки до другого читання закону?

Безумовно, тут треба аналізувати й працювати. Але ж ви бачите, що Партія регіонів сьогодні – це не партія. Це щось інше. Хтось каже «танк». Хтось – «каток»… Тому – поправки внести можна, але чи їх проголосують?

Подивіться на Закон про засади внутрішньої та зовнішньої політики. Там були сотні поправок, які не те що захищали інтереси опозиції, а покращували документ чисто юридично – і що? Жодної не враховано.

Чому БЮТ не намагався зірвати це голосування?

Розумієте, БЮТ не має сьогодні доступу до ЗМІ.

?!

Я маю на увазі, теоретичний доступ є. Але є також «правильні» коментарі на ТБ, «правильна» структуризація новин – і, на жаль, в цьому бере участь також і журналістська братія.

Тобто якби ми заблокували Раду, це було би подано під таким «соусом», що ми виглядали б негативно, й при тому не мали би жодної можливості пояснити свою позицію як таку.

Повертаючись до законопроекту – я, щиро кажучи, не знаю на світі такої системи, де місцеві органи обираються за змішаною системою. Законодавчі – так. Але місцеві органи влади?

От який прохідний бар’єр тепер буде для обрання сільради за закритими списками? За моїми підрахунками – близько 0,25 %. Так узагалі можна довести ідею виборів до маразму…









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Україна на роздоріжжі 
Погляд
  ·  Хеллоуїн за Януковичем 
Поступ у Львові
  ·  Львівську «Батьківщину» продовжує лихоманити 
  ·  Львів'яни на 16% покращили своє ставлення до Януковича 
  ·  Львівський губернатор хоче ліквідувати борги із зарплати до кінця року 
  ·  Владу Львова виселять з центру міста 
  ·  Львівські соціалісти хочуть бачити на чолі СПУ Василя Цушка 
Поступ з краю
  ·  Геть від Європи, назад до Москви! 
  ·  Регіонали зробили крок до захоплення регіонів 
  ·  Україна та МВФ домовилися про відновлення співпраці 
Поступ у світі
  ·  Польща обрала президентом Коморовського 
  ·  Мексиканська опозиція заявила про перемогу на регіональних виборах 
  ·  Російський президент оголосив про формування Митного союзу 
  ·  Коні затоптали 24 особи на параді на честь Дня незалежності США 
Аналітика
  ·  Нічне прощання з НАТО 
Концептуальний Поступ
  ·  Джихад під трикольором. Частина 1 
Точка зору
  ·  “Генеральний секретар” США Гіларі Клінтон: Америка залишається з Україною… 
Поступ мандрів
  ·  Рукотворний парк. Частина 2 
Спорт-Поступ
  ·  "Шахтар" розгромив "Таврію" 7:1 і виграв Суперкубок України 
Пост-Factum
  ·  Американець в четвертий раз підряд став чемпіоном з поїдання хот-догів 
  ·  Журналісти дізналися дату весілля дочки Біла Клінтона 
Кримінал
  ·  Службові особи ЗАТ «накрутили» на трансформаторах 3,3 млн грн 
КуПол: Новини
  ·  Оперативні новини зі Львова 
  ·  Новини високої культури 
Сьогодні у світі
  ·  Кімнатні рослини 
postup.in.ua