BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю у Поступі.    Підсумки Поступу.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
4 січня 2003 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  »  БАДАНЄ

___________________________________________________________________________

Під мікроскопом пана Юрка
Юрій ОХРІМЕНКО
 
Ніде руки діти
Молодече

За що люблю газету "Експрес" -- так то за щирість. Масовики-затійники в них там працюють. От, наприклад, поради, як на Новий рік "гарно забавитись у добірному товаристві". Процитую одну з розваг: "Із заплющеними очима чоловік повинен, обмацуючи коліна, визначити, що за дама перед ним". Коли новітнім Наташам Ростовим та Андріям Болконським ця атракція набридне, можна перейти до наступної: "Ведучий просить усіх гостей, які сидять за столом, назвати, що вони люблять і що не люблять у сусіда праворуч. Наприклад: "У мого сусіда праворуч я люблю вуха і не люблю плеча". Після того, як усі назвуть це, -- ведучий просить кожного поцілувати те, що вони люблять у сусіда і вкусити те, чого не люблять. Хвилина бурхливого сміху вам забезпечена".

Яка там хвилина! Та я півгодини істерично реготав, читаючи ті поради для "добірного", а можливо, навіть і для "аристократичного" товариства. І таких розваг там майже на цілу шпальту.

Але попри те, в усіх цих "одягни гостя у ...бюстгалтер" та "торкнися найприємнішого" відчувається недовершеність.

Бракує, так би мовити, останнього удару пензля. От як би ще й поручика Ржевського до "Експресу" запросити! Консультантом з молодечих забав.

Бронзове

Часом трапляється побувати на якомусь великосвітському прийомі. І основна проблема -- не знаєш, куди подіти руки. Тримати у кишенях -- невиховано, по швах -- занадто вірнопіддано, за спиною -- пихато, весь час притискати руки до серця -- екзальтовано.

Ціла наука була колись розроблена, як зайняти руки на раутах. Тут і табакерки, і хустинки, і віяла.

У пам'ятників -- ті самі проблеми -- ніде подіти руки. Найбільше пощастило Венері Мілоській. Вона позбулася рук ще в античності. Не виникає проблем з пам'ятниками полководцям і митцям. Першим можна вкласти до рук шпагу, меча або булаву. Другим, відповідно, -- етюдник, пензель. А то й ліру.

Найскладніше зі скульптурами політичних діячів. Чим зайняти їхні руки? Депутатським запитом? Мобільним телефоном? Течкою?

Ось яке непросте завдання постало перед видатним скульптором сучасності Іваном Самотосом, коли він натхненно творив пам'ятник В'ячеславові Чорноволу у Львові.

У минулому, коли Самотос ваяв пам'ятники Лєніну, було легше. У Лєніна для таких випадків призначалася кепка. А то й дві. А В'ячеслав Чорновіл, як на зло, кепок не носив ні в руках, ні на голові.

Але митець талановито знайшов блискучий вихід зі скрутного становища. Десниця пам'ятника здійнята у відомому жесті "но пасаран". Але стиснута в п'ястук не вся. Три пальці утворюють фігуру тризуба. Він символізує наш герб, три ріки, згадані в Державному гімні, -- Сян, Дніпро і Дон, а також, як і тризуб Нептуна, нагадує, що Україна -- морська держава. Шуйця величного монумента опущена вздовж тулуба, як би до пори до часу приховуючи від ворогів України призначену для них вже доконану комбінацію з трьох пальців. Ноги монументального шедевра виконують танцювальні па "крок вперед, два кроки назад" і символізують конструктивну опозицію.

Сурдут і камізелька, пошиті за модою ХІХ ст., довершують композицію і вказують на історичні корені сучасних національно-визвольних змагань.

Як завжди, творчий політ генія викликав шквал інсинуацій з боку окремих осіб, які заздрять його широкій ерудиції та іскрометному таланту.

Переконаний, що критикани не зупинять творчого розвою легендарного метра. Критики ... того, а караван іде. Творча спадщина українського Фідія, як і монумент королю Данилу у селянських (правда, святкових) чоботях роботи ще одного нашого Праксителя, сприятимуть стиранню відмінностей між Заходом і Сходом України, засипанню Збруча.

Вірю, що скоро ми цілком заслужено отримаємо право перейменувати Львів на Нижньодупинськ. Але для цього ще мусимо мозольно попрацювати разом з очолюваною Самотосом Лігою творчих спілок. Бо наразі ми -- Верхньодупинськ.

Електрика

Леонід Кучма, призначаючи нового голову Чернігівської облдержадміністрації, заявив, що йому "до лампочки" політичні погляди останнього. Воно й справді. Яка різниця? Комуніст він чи фашист, поборник Незалежності України чи прихильник ліквідації оної, куклукскланівець, чи член Міжнародної амністії? Не це головне. З плівок майора Мельниченка можна зробити однозначний висновок про оточення нашого Гаранта -- блюдолизи. Усі до одного. Оце і є головний критерій добору кадрів по-кучмівськи. А все інше -- до лампочки, до ліхтаря чи куди там ще...

Святе

Хмельницькі рухівці (УНР) подали церковним ієрархам петицію з вимогами канонізувати Тараса Шевченка. Ну дає Проскурів! Мало того, що в масовій свідомості творчість Шевченка зведена до шароварно-личакового рівня, а сам він постає, як обдарований, але неосвічений "хлопський фільозоф". Мало того, що похмурі монументи йому постали чи не в кожному селі. Тепер що ж, німб до них доштуковувати?

Насправді творчість Шевченка -- то творчість людини з рафінованою освітою. Мені важко, наприклад, назвати історика, який би дорівнювався до Шевченка знанням та відчуттям не лише української, але й всесвітньої історії. Але це -- лише одна з багатьох граней його генія. Зрештою, плафон глядацького залу в Маріїнському театрі у Санкт-Петербурзі -- теж роботи Шевченка. Аби належно оцінити його твори, потрібна певна ерудиція і в читача. А між тим на дванадцятому році Незалежності в Україні немає академічного видання Шевченка. Ми й далі читаємо його літературу з купюрами. Тільки колись були одні купюри, а тепер -- інші. Шевченко не потребує, аби робити з нього ікону. Але повне видання його творів потрібне перш за все нам, а заодно було б найкращим пам'ятником Кобзареві.

Але цього наші патріоти не вимагають. Вони не "чітатєлі", вони "пісатєлі". Петиції пишуть.
Юрій Костенко, голова УНР у цьому випадку міг би сказати про себе словами Наполеона: "У мою відсутність творяться тільки дурниці!" Правда, спостереження показує, що і у присутності Костенка вони теж творяться. От, "голову узявши в руки", міркую: рухівець -- це що? Партійність? Стан душі? Чи діагноз?

Контратака

Є ще порох у порохівницях! Захопивши парламентські комітети і посадивши Тигипка у крісло голови Нацбанку, "більшовики" почили на лаврах. Розслабилися. І тут опозиція завдала несподіваного удару. Пригрозила блокувати роботу парламенту, включно до його розпуску. І більшість не на жарт злякалася. Кожен подумав про себе. Бо вдруге можуть депутатом і не обрати. Хоч політрук більшості Леонід Кравчук і закликав до стійкості, його лемент успіху не мав, і навіть ще більше сіяв паніку. Як, зрештою, й заклинання фронтових попередників Кравчука. Особливо ефективною виявилася погроза Віктора Ющенка: "Пора знімати памперси!" Що б це мало означати, ніхто не второпав. Але невідоме лякає більше, ніж знайома, хоч і реальна небезпека. Така вже у людей психологія. В усякому разі, спікера Литвина сентенція Ющенка зламала остаточно. "Ану ж, -- подумав Литвин, -- коли "нашоукраїнці" і справді не словом, а ділом зніматимуть памперси і напудять на Президію?" Коротше: "І покотились яничари". Парламентські комітети опозиціонерам повернули, бюджет затвердили. Тигипка з посади голови Нацбанку, щоправда, не зняли. Але він тепер у такому нестійкому становищі, що навряд чи насмілиться найближчим часом вмикати друкарський верстат.

Я й раніше слабо вірив у баєчки про нерішучого і м'якотілого Віктора Ющенка. Бо добродушний рохля-банкір -- анекдот із серії "Колобок повісився". А у світлі останніх подій у Верховній раді цей образ остаточно зблід. Виявляється, ні рішучості, ні твердості Ющенкові не бракує. І з-під аленделонівської посмішки проступає залізна щелепа розважливого холоднокровного фінансиста.

Війна

Ще бравий вояк Шейк наголошував, що головне -- уникати у розмовах двозначності. От і Путін сказав вікопомні слова: "Мочіть в сортірє". До російських вояків ця інструкція чомусь не дійшла, а чеченці прийняли її до виконання. На днях чеченські патріоти ціною власного життя підірвали будинок проросійського уряду Чеченії у Грозному.

Цікава річ. Микола Гастелло чи там Іван Сусанін -- герої. А коли чеченці ціною життя нищать окупантів та колаборантів -- то вони терористи. І взагалі, що за термін такий -- "федерали". Є російська окупаційна армія. І не треба фігових листків на кшталт "обмежений контингент". Цю термінологію ми знаємо. У нас були сталінські соколи, а у них -- фашистські стерв'ятники (стерв'ятники, до речі, мали на своєму рахунку значно більше перемог, ніж соколи). У нас -- відважні розвідники, а у них -- підступні шпигуни. Партизани тільки ті, які червоні. Дивуюся з покірності нашої преси, яка так легко перейняла російські ярлики.

А між іншим, росіяни стосовно інших себе не дуже стримують. Перегляньте хоча б російську детективну макулатуру -- її у Львові не бракує. Там уже і борщ не по-українськи, а "по-хохляцкі", а самі хохли виступають виключно у ролі ненажер-придурків. Оце недавно по телевізору Винокур видав: "Моя жена Дурко, ну она -- хохлушка". А чого вартий термін "ліца кавказской національності". На що стриманий Вахтанг Кікабідзе зіронізував "ліца славянской національності".

Професійно

Відомо, що всі люди вважають себе компетентними у трьох галузях: політиці, сільському господарстві і медицині. Журналісти -- не виняток. На ці теми пишуть багато і охоче. Не те, що, приміром, про астрофізику. Але перед Новим роком по газетах густо пішли поради, як боротися з похміллям. Мушу сказати, що в них не було й натяку на дилетантство. Видно було, що автори ґрунтовно знайомі з проблемою. Так би мовити, "кров'ю серця" пишуть. Як у тому анекдоті: "Пацієнте! Ви, я бачу, любитель випити! -- Ображаєте, лікарю, я не любитель, я -- професіонал!".

Не можу стриматися, щоб і собі не долучитися до вдячної теми. От рецепт від похмілля маршала Радянського Союзу Якубовського. Його свого часу знала вся радянська армія. "Что ти вєдро пьйош? Ну, випіл трі літра -- і остановісь. Похмелья нє будєт!".

Вітання

А мене сам президент поздоровив! Двічі! Один раз по пошті, а другий раз -- по телєвізії. Я тепер поздоровлений. І, не побоюсь цього слова, -- окрилений. Навіть розчулився (що рідко буває), побачивши у Новому році нашого Гаранта на фоні каміна, з онуком і песиком. Песик мені сподобався найбільше. Але й решта добробуту повчальна. Мовляв, щоб і ви так жили! А коли й крадете, то не для себе -- для наступних поколінь. Не втримався Гарант і від того, щоб не насваритися пальчиком на опозицію. Тут незле пасував би парафраз модного тепер у Києві донецького фольклору:

Мимо "Нашей Украіни"
Я бєз шуток не хожу --
То аґітку ім задвіну
То рєфєрєндум покажу!

І відразу з притаманною Кучмі простотою, як дишлом у чоло: "Тепер ви розумієте, за кого голосувати? Розумію. Навіть за бюлетенем машинально простяг руку, аби проголосувати за СДПУ(о). А потім згадав, що до виборів ще ого-го!
Це наш Татко з далеким прицілом пожартував. Щоб не розслаблялися. Махнув я з такого приводу чарку, поцьомав екран і сів читати поштівку -- поздоровлення від президента. І звідки він знає, де я живу? Зрештою, це -- дурне питання. Кому треба -- той усе знає. Їх так і називають, "компетентні органи". І як проникливо Гарант пише: "Від усього серця... творчої наснаги у роботі..." Ну, припустимо, про роботу у країні з високим рівнем безробіття -- це дещо необачно. Але далі йдеться про "добробут і всілякі гаразди". Себто, як кажуть москалі, "как потопаєшь, так і полопаєшь". Мабуть, Табачник (не той, котрий баяніст, а той, який тепер культурою відає) текстівку писав. Пора його на Тютюнника перейменувати. А то якесь суцільне "Героям шолом!" виходить. На таку роботу і я б ходив. Державну скарбницю проїдати -- не мішки тягати. Поштівка не менше, як у 10 мільйонів гривень обійшлася, якщо порахувати всі поштові скриньки України.
Та менше з тим. Поздоровляю вас і я. Будьмо! За нас з вами і ...(три крапки)з ними!









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  ГОТУЙТЕСЯ, ЛЮДИ, -- ВЕСЕЛА НОВИНА! 
  ·  Третя справа проти Кучми 
Погляд
  ·  ОЧІКУВАННЯ-2003 
Поступ у Львові
  ·  Скандал під неоготичним склепінням 
  ·  Підробок на ринку не уникнути 
  ·  Міський бюджет: затверджуй-не затверджуй 
  ·  Кому -- свято, кому -- будні 
  ·  Бізнесмен від народження 
  ·  Глава УГКЦ -- знову лідер 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Завдання -- вижити! 
  ·  Новорічні казки від президента 
  ·  Тигипко закриватиме банки 
  ·  До Росії -- з закордонним паспортом 
  ·  УНСО не схиляє голову 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  У Тихому океані бушує ураган 
  ·  Автобуси лише для жінок 
  ·  Бляшанки в законі та поза... 
  ·  Естонія вимагає компенсації 
  ·  Смерть у люксусовому готелі 
  ·  Найвища вежа у світі 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Петро ОЛІЙНИК: Нас розсудить листопад 2004 року 
Підсумки Поступу
  ·  Із життя сіамських близнюків 
Львівські обсервації
  ·  Під мікроскопом пана Юрка 
Поступ технологій
  ·  Рік комп'ютерних вірусів 
  ·  Війна зі спамом 
  ·  На ринку з'явився новий програмний пакет для 3D-моделювання 
  ·  Руками не торкай - пальцем торкнися... 
  ·  Куди подіти цифрове сміття? 
  ·  КОРОТКО 
Арт-Поступ
  ·  Календар 2003. Антропоцентричність часу: тіло на щодень 
  ·  Віншування Коляди 
Спорт-Поступ
  ·  Найвдалішиий рік українського спорту 
  ·  Ліля 
  ·  "Динамо"-машина продукує скандали 
  ·  КОРОТКО 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Легендарний Джон Рональд Руел Толкін