"Я достатньо відповідальна людина, щоб розуміти, що таке посада голови Нацбанку". Такою була одна з перших заяв новообраного голови Національного банку України, до того народного депутата, керівника фракції ППУ-"Трудова Україна" Сергія Тигіпка. Щоб дізнатись, у чому ж виявлятиметься його відповідальність на новій посаді, доведеться чекати кілька днів. Саме за цей час Тигіпко пообіцяв розібратися в тому, які зміни можуть чекати Нацбанк з приходом нового голови.
Сам Тигіпко приклав не так багато зусиль, щоб зробити такий вагомий стрибок у кар'єрі. Усе за нього зробила парламентська більшість. На думку політолога Костіка Бондаренка, справжнім ініціаторам обрання Тигіпка розходилося навіть не стільки в особі Сергія Леонідовича, скільки в тому, щоб "вибити останній козир із рук Ющенка". Адже Стельмах був "останньою людиною Ющенка, яка залишалася при владі". Тепер же, вважає політолог, Ющенка повністю усунули від можливості впливати на ситуацію в державі.
Водночас Бондаренко зауважив, що призначення Тигіпка головою НБУ негативно позначиться на його рідній партії. Адже нова посада Тигіпка передбачає обов'язкову безпартійність. А крім Сергія Тигіпка, людей, які б могли врівноважувати в партії групи Пінчука та Деркача, знайти важко. А ці зубри української політики, незважаючи на позірний спокій, постійно перебувають на межі конфлікту.
Однак навряд чи розкол у партії, якщо він все-таки станеться, стане ударом по самому Тигіпкові. Адже він зараз не настільки прив'язаний ані до "Трудової України", ані до фінансово-промислових груп, які вона представляє. Натомість він отримав посаду, яка передбачає досить суттєвий рівень незалежності і може стати першим опорним пунктом для просування до президентського крісла. Бо аналітики неодноразово відзначали, що дніпропетровський банкір давненько комплексує через значно вищу рейтинговість Віктора Ющенка. Мабуть, через це й не ужились вони в одному уряді. Бо дійсно -- він так само молодий, майже так само котується на Заході, та й жінкам ніби подобається не менше.
Але Тигіпко має ще й інші козирі. Він -- успішний банкір, який вивів "Приватбанк" у лідери українського масштабу. Він значно амбіційніший, відповідно, і значно жорсткіший. Він має власні фінанси, які може використати на попередню розкрутку і, за певних умов, на власну президентську кампанію. Тепер він має ту ж посаду, з якої стартував Ющенко і на якій не так уже й важко виглядати героєм (порівняно, скажімо, з посадою прем'єра).
Тепер Тигіпку лише залишилося вдало використати сприятливі стартові умови. При цьому, щоправда, доведеться вирішувати досить складну дилему: одночасно треба переконувати електорат, що він не гірший за Ющенка, і президента в тому, що він більш вигідний для нього, ніж інші потенційні "наступники". Якщо ж такого балансу Сергію Тигіпку вдасться досягти, десь за півтора року його чекає посада прем'єр-міністра і фінішна пряма як кандидата в президенти від влади. А там уже хто кращий -- Тигіпко чи Ющенко -- вирішить виборець і адмінресурс. |
