Хоча переобтяжені переговорами лідери 25 держав та урядів так і не змогли зібратись для спільного банкету, все ж саміт Євросоюзу, що відбувся наприкінці минулого тижня в Копенгагені, закінчився успішно для країни-вступників до ЄС.
Особливо тішаться поляки, хоча в п'ятницю траплялися моменти, коли прем'єр Лешек Міллер був готовий зробити вигляд, що залишає переговори. "Наші партнери не були готовими до того, що ми справді будемо висувати якісь вимоги... У певний момент здавалось, що ми просто попрощаємося та відійдемо від столу переговорів", -- сказав пізніше польський прем'єр в інтерв'ю для газети Rzeczpospolita.
Найважливіша вимога польського уряду стосувалась співвідношення між коштами, які Польща мала б отримати від Євросоюзу, та тими внесками, що мала б сплачувати до каси ЄС. Спочатку передбачалось, що перший польський внесок, у розмірі 2,5 мільярда євро, мав би надійти 2005 року. А це була б величезна діра в бюджеті саме перед президентськими та парламентськими виборами у Польщі. Отже, Лешек Міллер затято торгувався не лише задля національних інтересів, але і за кращі виборчі шанси для польської лівиці.
До речі, польські урядовці воювали саме за вливання до державного бюджету, а не лише під конкретні програми.
Під час перших розмов із головуючим на саміті прем'єром Данії Андерсом Расмуссеном Польщі пропонували лише 440 мільйонів євро 2004 року, а поляки хотіли ще додатково мільярд. Урешті, ситуацію врятував найпотужніший донор ЄС Ґергард Шрьодер, канцлер Німеччини, який пообіцяв знайти для Польщі додатковий мільярд. Точніше погодився на більш сприятливі для польського уряду умови виділення цих коштів. Адже більше попередньо визначеної суми ніхто з десятки кандидатів не отримає. Зате поляки свій додатковий мільярд євро отримають прямим вливанням до бюджету і зможуть його витрачати самостійно. В іншому випадку, ці кошти надходили б під конкретні програми і їх виділяли б урядовці з Єврокомісії, які не є надмірно щедрими та довірливими. Тож такі кошти, як правило, не завжди вдається витягнути з каси ЄС. Тому до країн-адресатів доходить лише 60-70% обіцяних коштів.
Окрім того, цей мільярд євро отримає Польща не після 2007 року, як передбачалось раніше, а вже 2005 та 2006 років, напередодні польських виборів.
Вдалось дещо виторгувати для польських аграріїв. На півтора мільйони тонн піднято ліміт закупівель польського молока молочарнями. До 1250 євро на рік збільшено дотації польським рільникам, які не продаватимуть своїх продуктів на ринку.
Добились нижчих ставок ПДВ на житлове будівництво. З огляду на чисельні акції протесту середнього медичного персоналу в Польщі, ЄС пообіцяв визначити у своїх країнах дипломи професійної кваліфікації польських медсестер, які зможуть там працювати.
Євросоюз погодився також збільшити на 108 мільйонів євро (більш ніж у півтора рази) витрати Польщі на "ущільнення" східних кордонів. Отже, Польща, швидше увійшовши до шенгенської зони, поставить міцніші замки на кордоні з Україною, Білоруссю та Росією.
Інші держави-абітурієнти забезпечили собі менш корисні умови вступу. До речі, Польщі закидають, що вона здобула дивіденди коштом інших країн десятки. Зокрема з боку її колег із Вишеградської групи. Але якщо ЄС міг би ще зрезигнувати зі вступу Кіпру чи Латвії, то "історичне розширення" без Польщі втрачає сенс. Лешек Міллер навіть поставив запитання учасникам переговорів, чи Захід хоче мати Польщу як партнера, чи воліє мати по сусідству нестабільну країну, якою правлять популісти.
Тож Лешек Міллер має привід для задоволення. Удалося забезпечити непогані стартові позиції перед наступними виборами, дещо зняти соціальну напругу в самій Польщі і здобути славу справного дипломата. Щоправда, наступного року Польща має ще провести референдум щодо членства в ЄС, а противників вступу до Євроспільноти в Польщі вистарчає.
"Я був би нещирий, коли б сказав, що не боюсь. Перевага прихильників над противниками ЄС утримується довший час. Але не є значною. Не можна заспокоюватись щодо результату. Треба зробити все, щоб він був якнайкращим", -- висловлював Міллер свої міркування щодо референдуму про вступ Польщі до ЄС.
Що ж, наші західні сусіди отримали шанс. Звичайно, членство в ЄС не є панацеєю від усіх проблем. Завдає воно і чимало клопотів. Але свого часу порівняно відсталі Ірландія, Іспанія чи Португалія змогли ним скористатись і значно підняти свій економічний рівень та добробут своїх громадян. |
