BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю у Поступі.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
17 грудня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:59 12-12-2017 -   У Личаківському районі промивають трубопроводи  
  15:53 12-12-2017 -   «Веселі ангелята»: Марічка Крижанівська презентує нову книгу  
  14:0 12-12-2017 -   У Львові обікрали автомобіль судді ВСУ  
  13:59 12-12-2017 -   Димінський причетний до смертельної ДТП на Львівщині, – ЗМІ  
  12:51 12-12-2017 -   У неділю, під час відкриття Різдвяної ялинки, пластуни передадуть місту Вифлеємський вогонь миру  
Україна
  15:55 12-12-2017 -   Осіння мобілізація: 70% неявки призовників  
  14:5 12-12-2017 -   Міністерство охорони здоров’я ввело для українців нові добові норми харчування  
  13:25 12-12-2017 -   У п'ятиповерхівці Луганська вибухнула граната  
  12:40 12-12-2017 -   Луценко прокоментував звільнення Саакашвілі  
  11:30 12-12-2017 -   ООН: На Донбасі загинули понад 2800 мирних жителів  
Світ
  15:56 12-12-2017 -   Вибух в Австрії: поставки газу в низку країн Європи призупинені  
  14:2 12-12-2017 -   Внаслідок вибуху на газопроводі в Австрії загинула одна людина і десятки постраждали  
  11:32 12-12-2017 -   В Італії затримали 48 осіб за зв'язки з мафією  
  10:33 12-12-2017 -   У Чехії зібрали сотні різдвяних подарунків для українських дітей  
  10:24 12-12-2017 -   Вчені розповіли, як чоловіки стають геями  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  САКРУМ

___________________________________________________________________________

Реліквії віри
Вікторія САДОВА
 
Минулої суботи під час відкриття виставки плащаниць владика УГКЦ Кардинал Любомир Гузар та начальник Управління культури ЛОДА Василь Откович мали змогу обговорити проблеми збереження творів церковного мистецтва у музейних збірках
За останнє десятиліття концептуальні експозиції сакрального мистецтва в провідних музеях Львова не раз ставали резонансними подіями культурного життя. Відкриття ж виставки плащаниць у двох виставкових залах на вул. Стефаника, 3, над якими давно протікає й тріскає стеля, удостоїли своїм благословенням діячі Української Греко-Католицької Церкви на чолі з Кардиналом Любомиром Гузаром.



Суботній вернісаж зібрав чимало поважаних представників української інтелігенції Львова на чолі з начальником Управління культури облдержадміністрації Василем Отковичем, який захоплено підтримав ініціативу музейників, що подарували Львову в передріздвяний час дві виставки церковних творів: давньоукраїнської пластики в Національному музеї, та плащаниць -- у Галереї мистецтв. Від громади ці акції вітали такі відомі діячі з Клубу греко-католицької інтелігенції, як приватний колекціонер Іван Гречко та поет Ігор Калинець, які у своїх промовах висловили той душевний трепет і глибоке схиляння, що є основними у ставленні мирян до священних реліквій -- творів українського мистецтва культового призначення, яким поклоняються через колінкування з молитвою.



"Цією виставкою, приуроченою до прибуття копії Туринської плащаниці, ми хотіли показати, якою була в Україні плащаниця, що до неї молилися наші люди в церквах, -- ділиться задумом багатолітній незмінний директор Галереї мистецтв Борис Возницький. -- Це справді дуже намолені реліквії. Уявіть собі, скільки тисяч людей у п'ятницю перед Великоднем ішли з молитвами про Воскресіння до Христа, який лежить у гробі... Ці плащаниці, як і чудотворні ікони, зберігають ту величезну енергію молитов тих, хто їх малював -- художників XV-XVI століть (до нас дійшов статут тих художників, яким у часі створення образу приписано було багато молитися, відвідувати з поклоніннями святі місця й монастирі). І справді, для тих, хто вірить і молиться, такий образ є чудотворним. Нам навіть собор Юра запропонував зробити цю виставку в них. Але все, що потрапляє до музею, здобуває іншу вартість -- історичну, незважаючи на те, що ці плащаниці мають дуже різний художній рівень. Проте в музеї ці об'єкти віри представлені насамперед як об'єкти мистецтва, що мають цінність не тільки з погляду релігії. Експозицією ми хотіли розкрити тему плащаниці в Україні, представивши кілька плащаниць із костелів, а також із бойківських, гуцульських, волинських церков. Це твори різних художніх традицій, зокрема й народного примітиву. Кожен із них по-своєму звертається до головної євангельської події".



"Якщо комусь може видатися дивним те, що в ці передріздвяні дні оглядаємо виставку плащаниць, не варто нас звинувачувати у невігластві, -- застерігає куратор виставки "Українська плащаниця" мистецтвознавець Наталія Філевич. -- Просто це наш відгук на величну подію, якою стало прибуття до Львова з Мінська копії Туринської плащаниці. Думки дослідників після неодноразового обстеження Туринської плащаниці розбігаються: одні вважають, що це справжній льняний саван, у який було загорнуто тіло Ісуса Христа після зняття його з розп'яття, а інші датують її XIV століттям. Вважається, що з Єрусалима плащаниця потрапила до Едесса, потім -- до Константинополя, далі припускають, що зберігалася у масонському ордені Тамплієрів. 1353 року плащаниця з'являється у Франції, а від 1578 зберігається у реліквіарії туринського катедрального собору. Шлях, який пройшла плащаниця, чудодійна властивість рятуватися від знищення, засвідчують нам, прагматичним людях XXI століття, містичну природу походження портрета Христа на савані, який став канонічним для багатовікової іконографії Святого Лику. Богословський коментар до виставки дає змогу зрозуміти: у ці передріздвяні дні ми перебуваємо в пості. Піст -- це очікування Христа, це час, коли він не з нами. Так відчували себе, напевно, пророки і всі люди Старого Завіту, пам'ять яких ми святкуємо в цей час. Виставкою плащаниць ми зв'язуємо ці два пости, два часи очікування Христа -- час перед Різдвом та час перед Його Воскресінням".



Серед представлених на виставці творів -- експонати різної часу, різних авторів (є датовані, з установленим авторством, а є й анонімні) та різного стану збереженості (деякі з них дуже пошкоджені й потребують довготривалого відновлення). "Якось до вивчення плащаниць справа не доходила, -- зізнався Борис Возницький, -- аж поки не з'явилася у Львові копія Туринської плащаниці. Тоді ми заходилися переглядати, що можемо представити з українських плащаниць, які в нас є. Їх у фондах ми зберігаємо у великих папках, багато з яких іще недосліджені. Хоча реставратори наших майстерень над придбаннями 60-70 років працюють постійно, та реставраційними роботами ми забезпечені на 100 років наперед!".



На закиди деяких ортодоксальних мистецтвознавців щодо вертикального експонування плащаниць, які були мальовані для горизонтального положення, Борис Возницький відповідає, що галерейники при розташуванні експонатів максимально намагалися слідувати за написами по периметру плащаниці, напрям літер яких власне й дає зрозуміти, де верх, низ, лівий бік і правий: "Більше того, там у кутах зображено ще й чотирьох євангелістів... Зрештою, ми встановили спеціальний постамент, на якому поклали плащаниці, наблизивши їх до того положення, у якому їх виставляють у церквах на престолах. Але оскільки це є музейні речі, їх заекспоновано так , щоби було зручніше оглядати відвідувачам".



Унікальну можливість ознайомитися з українськими плащаницями, які увійшли в ритуал відправ звичаєм Церкви, Борис Возницький завдячує певному періоду в історії галереї: "Це була ціла епоха -- експедиції 60-70 років! Поляки виїхали 1946 року, залишивши близько 500 костелів на Львівщині. А за Хрущова було примусово закрито 820 церков. І церкви, і костели використовували як складські приміщення. Причому була вказівка звільнити новостворені склади від старого мотлоху. А ми їздили і що де тільки бачили, те й збирали. Спершу кинулися до найстарішого: творів початку XVI століття, ренесансних надгробків. А потім зрозуміли, що рятувати треба все, бо те, чого не зберемо, просто не існуватиме! Скільки цих плащаниць валялося в дзвіничках або просто надворі, лежало десь під столом або в збіжжі! Ми зібрали тоді близько 12 тисяч експонатів вартістю 4,2 мільярди доларів. Але справа не в грошовій оцінці, бо насправді це величезна культурна спадщина України, і навіть страшно подумати, що її сьогодні не існувало б".



P. S. Але, судячи з останніх подій в Національному музеї, навряд чи державні чиновники усвідомлюють, що зобов'язані забезпечувати надійний захист національних культурних надбань. Сумніватися в цьому примушує оголошений учора черговий канцелярський виплід Управління культури ЛОДА за результатами діяльності комісії, що вивчала ситуацію в НМ. Отож управління рекомендує директорові НМ Мирославові Отковичу... продовжувати переміщення фондів із Вірменського собору. І нікому (в тому числі й голові ЛОДА Миронові Янківу) не спадає на гадку спитати у братства панів Отковичів, чому приміщення на просп. Свободи, 20, передане рішенням облради суто для зберігання колекції давньоукраїнського сакрального мистецтва, вони використовують не за призначенням, перетворивши його на адміністративний та виставковий центри? Чому без узгоджень із пам'яткоохоронними інституціями вони добудовують щось на пам'ятці архітектури, і чи це "щось" оснащене всім необхідним для експлуатації його як фондосховища? Чому не скликали міжвідомчих реставраційних рад, які б відбирали твори до планомірного переміщення, як цього вимагає закон і методика реставрації? Чому зневагою унеможливлювали роботу осередку висококваліфікованих спеціалістів, які змушені були звільнитися? Чому переміщення здійснювали, порушуючи всі вимоги закону щодо цієї процедури... електрики й столяри, а не реставратори? Куди йшли гроші, призначені начебто на реставраційні матеріали, коли насправді реставраторів матеріалами не забезпечували (про це свідчать доповідні)? І взагалі, доки буде тривати таке несумісне із положенням про статус держслужбовця родичанське підпорядкування, яке, по суті, зруйнувало НМ як наукову установу й загрожує згубно відбитися на подальшій долі колекції церковного мистецтва, яку започаткував Митрополит Андрей Шептицький? Чому відповідальні керівники області воліють дивитися на це крізь пальці, адже попередня кадрова позиція (М. Откович -- директор ЛФ ННДРР, В. Откович -- директор НМ) уже зберігала в зародку всі ті негативні тенденції, які тепер стали явними? Ще багато таких "чому" залишається без відповіді... А тим часом ікони з атмосфери 90-відсоткової вологості Вірменського собору потрапили в сухі приміщення (зараз там 47-відсоткова вологість при температурі +16,5 C) новозведеного фондосховища, дах над яким днями встиг протекти. Але про це чиновники управління культури -- ані пари з уст, бо ж не можуть вони виступати проти свого безпосереднього начальника. І кому розірвати це замкнуте коло кругової поруки? Правильно, у суспільстві, яке зневажає закон -- НІКОМУ!









»  ВИСТАВКА
Багатогранність обдарування Михайла Селезінки
Андрій ДОРОШ
 
Цей художник належить до тієї категорії митців, яку дуже полюбляють історики мистецтва, оскільки його творчість виразно поділяється на періоди, що дуже неподібні між собою. Почавши розробляти певну концепцію, автор продовжує пошук аж до моменту, поки для нього все не стає прозоро ясним. Так постають неподібні (як стилістично, так і тематично) цикли картин. Аналітичність мислення (Михайло за освітою -- архітектор) дозволяє йому відкидати все зайве, вибираючи найсуттєвіше.
Детальніше>>
» 
Карменсіта з "Кармен-сюїти" та ще дві балетні прем'єри
Світлана ЧУЖИНОВА
 
Напередодні дня св. Андрія, незважаючи на зловісне поєднання п'ятниці з тринадцятим числом, у Львівській опері успішно відбулася прем'єра трьох одноактних балетів -- "Франчески да Ріміні" за П. Чайковським, "Ночі Вальпургії" за Ш. Гуно (балетмейстер-постановник обох -- з. а. України Петро Малхасянц) та "Кармен-сюїти" Ж. Бізе -- Р. Щедріна (у постановці Сергія Наєнка).

Історія львівського професійного балету започаткована 1921 року "Лебединим озером" того ж Чайковського. Тепер в репертуарі опери тільки 10 діючих балетів, тож поповнення є доречним.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Освіта Львова на межі банкрутства 
  ·  У неділю президентом стане Ющенко 
Погляд
  ·  Вісімнадцять братів Лева 
  ·  Поляки отримали шанс 
Поступ у Львові
  ·  Роздвоєння польського консульства 
  ·  Непримиренність рухівських лідерів 
  ·  Львівський захисник київського суді 
  ·  На дорогах гинуть діти 
  ·  Росіяни теж проти Медведчука 
  ·  Нове керівництво -- проти Медведчука 
  ·  Театральна премія -- для львів'ян! 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Новий поворот у справі Коломійця 
  ·  Україну тягнуть до Азії 
  ·  Продовження парламентської війни 
  ·  Надзвичайний стан на ЧАЕС 
  ·  Українці -- недовірлива нація 
  ·  Матвієнко знову став головою 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Чуда російського православ'я 
  ·  Хто стане опонентом Буша? 
  ·  Діагнози і правосуддя 
  ·  Проти безробіття 
  ·  Зуби з лабораторії 
  ·  Куритиба -- найпривабливіша 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю у Поступі
  ·  Василь Білоус: Львівська громада стає вимогливішою 
Арт-Поступ
  ·  Реліквії віри 
  ·  Багатогранність обдарування Михайла Селезінки 
  ·  Карменсіта з "Кармен-сюїти" та ще дві балетні прем'єри 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Чорновіл у "Клубі особистостей" 
  ·  Боді-арт -- антиСНІД: ''...й тіло ми положим за нашу свободу''