BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика.    Аналітика.    Точка зору.    Тема.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Кримінал.    КуПол: новини.    Сьогодні у світі.    postup.in.ua.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
26 лютого 2009 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  12:2 20-06-2018 -   На Львівщині відбудуться Всеукраїнські змагання «Ігри Героїв»  
  12:1 20-06-2018 -   На Львівщині розпочався Чемпіонат України зі стрибків у воду  
  11:4 20-06-2018 -   Львівські прикордонники затримали жінку, яка хотіла незаконно вивезти дитину  
  11:2 20-06-2018 -   Патрульні затримали хуліганів, які вночі понищили рекламні вивіски на Франка  
  10:12 20-06-2018 -   «Обрядові забави на Петра» у Шевченківському гаю  
Україна
  12:5 20-06-2018 -   Київський суд випустив на волю злочинне угрупування, яке грабувало підприємців  
  12:3 20-06-2018 -   Стало відомо, за яких умов Україна зможе отримати гроші від МВФ  
  11:56 20-06-2018 -   Під Кабміном затримали чоловіка з автоматом  
  11:54 20-06-2018 -   В Україні обмежили рух вантажівок дорогами у спеку  
  11:52 20-06-2018 -   Українські військовики зайняли нові території  
Світ
  11:58 20-06-2018 -   Неподалік кордону зі Словаччиною затримали 16 громадян В’єтнаму  
  11:11 20-06-2018 -   Мадридський «Реал» підписав українського голкіпера  
  11:10 19-06-2018 -   Парламент Канади підтримав легалізацію марихуани  
  11:7 19-06-2018 -   Парламент Канади підтримав легалізацію марихуани  
  10:17 19-06-2018 -   У Парижі хлопчику, який народився у потязі, подарували безкоштовний проїзд до 25 років  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Політика  » 

___________________________________________________________________________

Хто референдум згадає...
Ксенія СОКУЛЬСЬКА, Подробиці
 
Перелік "секретної зброї" українських політиків достатньо широкий. У ньому числяться і дострокові вибори, і кадрові перестановки, і законодавчі реформи. Але один засіб особливо улюблений у носіїв влади. Це референдум, вірніше, погрози його провести. У лютому 2009 плебісцит був знов недоречно згаданий. Цього разу ініціативи готовий президент.

Є у Конституції початок

До перманентної бездіяльності українських політиків давно звикли не тільки самі фігуранти, але і виборці. Проте, періодично хто-небудь з "батьків" нації приходить до висновку про те, що потрібно щось терміново "вирішувати". Остання гучна ініціатива в цьому напрямі належить президенту. Віктор Ющенко дійшов висновку про те, що компроміс, який виведе вітчизняний політикум з кризи, відшукається виключно в ході всенародного волевиявлення. "Я глибоко переконаний, що тільки загальнонаціональний референдум щодо змін до Конституції України може бути тим компромісом, який влаштував би всі політичні сили", - вважає глава держави. З огляду на те, що перегляд Основного закону є одним з найдискусійніших питань, президентський оптимізм викликає пошану.

Переписати багатостраждальну українську Конституцію прагнуть давно і багато-хто . З 2005 року відміною політреформи-2004 або подальшим розвитком її ідей із завидною регулярністю турбуються представники всіх основних і частини маргінальних політичних сил. І чим ближче до президентських виборів, тим гострішим стає бажання реформаторів вирішити проблеми швидко і ефективно.

Традиційно головним поборником реформи КУ вважається Віктор Ющенко. Основний привід, узятий на озброєння Банкової, заслуговує похвал: спішно прийняті "в обмін" на третій тур зміни помітно розбалансували владну систему. "Косметичні правки", на зразок перетасування повноважень в рамках неодноразового переписування закону про Кабмін, усунути системний дисбаланс не в змозі. Отже, майже синхронно дійшли висновку крупні політгравці, потрібно серйозно міняти концепцію.

Основна складність, яка гальмує конституційну реформу, ініційовану в 2007 році створенням Національної конституційної ради, полягає в принципово різному баченні цієї самої концепції. На Банковій із задоволенням розглядають варіант повернення до президентсько-парламентської республіки. У Раді готові далі піти по дорозі "оскаженілого" парламентаризму. Окрім головної відмінності "вгамування" вимагають масу "деталей". Ділити в рамках "компромісу" доведеться дуже багато: від відміни депутатської недоторканності до обрання президента в парламенті. Від безпосереднього підпорядкування губернаторів чи то президенту, чи то уряду (точка зору політичної сили залежить від крісла її лідера) до їх обрання народом (а така позиція близька Партії регіонів). Від реформи виборчого законодавства (включаючи і такі традиційно спірні моменти як збільшення/зменшення прохідного бар'єру, відкриті списки або двопалатний парламент) до "перепідпорядкування" зовнішньої політики (наприклад ще влітку 2008 року в БЮТ були впевнені, що це істинно прем'єрська справа). При масі розбіжностей до "усередненої" версії Основного закону справа так і не дійшла. Максимум, на що виявлялися здатні прихильники різних концепції – ситуативно "подружити" навіть не скільки в ім'я якоїсь ідеї (як це було з чутками навколо коаліції БЮТ+ПР – все для того, щоб президента обирали народні депутати), скільки проти чужої. Але навіть якщо диво відбудеться, "конституційний референдум" не перестане бути головним болем.

Як би демократично не виглядав порив гаранта Конституції – перекласти відповідальність на народ – реалізувати його на практиці практично неможливо. Одна з головних причин – застарілий закон про референдуми (зразка 1991 роки – ще радянського "гарту") і його погане поєднання з Конституцією. Виправити ситуацію звичайно намагаються двома шляхами. Перший – звернення в Конституційний суд для роз'яснення спірних моментів. Суддям вже доводилося висловлювати свою думку по ряду деталей: про те, хто, як і в які терміни має право ініціювати референдум; про те, чи є його результати нормою прямої дії або повинні затверджуватися парламентом; як саме може пройти процедура конституційних змін і чи можна на референдумі не просто "відредагувати" Основний закон, але і прийняти новий. Кількість роз'яснень і те, що вони деколи вступають в деякі суперечності один з одним, роблять актуальним другий шлях вирішення питання про референдум. Це ухвалення нової редакції профільного закону. Подібні спроби неодноразово робилися, але дотепер – практично безрезультатно. Черговий сплеск законодавчої активності в цьому напрямі відбувся в березні 2008 року. Тоді відразу дві версії закону про референдум ("регіонала" Олександра Лавриновича і пропрезидентського "нашоукраїнця" Юрія Ключковського) виконали в парламенті номер "Фанера над Парижем". Але, оскільки влітку розмови про конституційну реформу не затихнули, а НАТО-ініціативи влади як і раніше турбували опозицію, законопроект нинішнього віце-спікера повернувся з небуття і пройшов перше читання 19 вересня. У жовтні, коли БЮТ спільно з НУ-НС почав відкатувати назад результати сумісного голосування з "регіоналами", анулювати ухвалення в цілому проекту закону під номером 1374 не вдалося. Отже, теоретично народні обранці у будь-який момент можуть приступити до виконання хоч би одного аспекту президентської волі.

Не говори "гоп", поки не перестрибнеш

Переконаність Віктора Ющенка в тому, що референдум зможе спровокувати компромісні настрої політиків в сфері, де консенсусом звичайно і не "пахне", викликає деяке здивування навіть у відриві від складнощів технічного процесу, які неодмінно чекатимуть ініціатора. З іншого боку, в прагненні влаштувати собі піар-акцію під гаслом "А давайте всі разом висловимо свою волю" президент не самотній.

Поминати референдум "незлим тихим словом" (тобто використовувати його "примару" як палочку-виручалку в рішенні різноманітних проблем) в політичних колах, схоже, вважається хорошим тоном. Традицію цьому, ймовірно, поклав Леонід Кучма, що ініціював пам'ятний плебісцит 2000 року. Нагадаємо, в квітні останнього року минулого тисячоліття український народ погодився з тим, що парламент повинен бути двопалатним, депутатів повинно бути менше, недоторканність їм без потреби, а президенту потрібні додаткові можливості для розпуску народних обранців. Практично відразу ж результати референдуму перетворилися на чемодан без ручки: з одного боку, вони повністю відповідали мріям і планам президента, з іншого – через згаданий вище "різнобій" між спеціальним законом і Конституцією втілити плани в життя було скрутно. У результаті виявилось, що гра свічок не коштувала, але звичка "якщо що – то відразу" апелювати до народної думки пережила епоху розвиненого кучмізму.

Крім нинішнього гаранта, який вже не одного разу пропонував розібратися з Основним законом спільно, трепетні почуття до народного волевиявлення переживають і представники інших політичних сил. Наприклад, практично всі згодні, що вирішувати НАТО-долю держави можуть тільки українці. Правда, "регіонали" і комуністи були переконані, що робити це потрібно превентивно. ПДЧ-референдуму так не трапилося, але спогади про нього залишаться надовго. При цьому політики іноді навіть не обмежуються розмовами. Так, в 2007 році однією з наймасштабніших рекламних акцій Партії регіонів в переддень дострокових парламентських виборів стала "ініціатива народу" по проведенню, як легко здогадатися, референдуму. Передбачалося перекласти на народ відповідальність за рішення трьох, дорогих "регіональним" серцям, питань: по російській мові, по виборності голів місцевих адміністрацій і по позаблоковому статусу України. Тоді представникам ПР вдалося зібрати необхідну для "референдумної" ініціативи кількість підписів. Але далі за урочисте подолання трьохмільйонної межі справа не зайшла. Питання чергового плебісциту було практично спущене на гальмах. Максимальна активність припала, мабуть, хіба що на питання, з яким народні обранці звернулися в КСУ: чи повинен ініціювати референдум "на прохання" народу президент і в які терміни. Конституційні судді визнали, що глава держави просто зобов'язаний це робити, а ось що стосується термінів – це не їх, суддів, проблема, а "дірка" в законодавстві. І знову на шляху у "всенародної" ініціативи встали знайомі проблеми.

Внаслідок того, що після Леоніда Кучми нікому не вдалося впритул підійти навіть до організації референдуму (не говорячи вже про втілення його результатів в життя), "педалювання" цієї теми традиційно відноситься до сфери зусиль піару. Проте, "розворот" Віктора Ющенка в подібному напрямі можна зрозуміти. Одним пострілом президент намагається убити декілька зайців: позиціонує себе як головного миротворця у всьому українському політикумі; пояснює народу, як йому важлива думка кожного "маленького українця" (що перед виборами незайве); звинувачує безпосередніх конкурентів (в особі лідерів БЮТ і ПР) в узурпації влади. А заразом, не виключено, що дійсно готує плацдарм для найбільш комфортного для себе реформування Основного закону.

Крім того, що глава держави періодично уточнює у Конституційного суду: що він може зробити в заданому напрямі – цілком імовірно, що масштаби бажання Гаранта дещо ширші, ніж він озвучив. В усякому разі, ідея про компромісний референдум прозвучала не тільки в президентському інтерв'ю. Вона міститься і в недавно опублікованому попередньому нарисі Плану оновлення країни авторства "ЕЦ".

Оскільки наближеність "Єдиного центру" до Банкової важко заперечувати, "план максимум" може стати цікавим документом. Згідно з ним в 2009-2010 роках передбачається влаштувати повномасштабне владне перезавантаження. Спочатку поміняти законодавство так, щоб передвиборні списки стали відкритими, а референдум можливим. Потім відставити уряд, сформувати новий, а восени 2009 провести одночасні вибори президента, парламенту, а заразом – і референдум з конституційних питань. Далі – справа за малим – призначити вибори місцевої влади всіх рівнів на одну дату (орієнтовно в березні 2010) і залишиться тільки те, що опочивати на лаврах. Як і до багатьох інших ініціатив "центровиків", до плану відразу ж виникає маса питань, що стосуються, в першу чергу, ступеня вірогідності і можливості реалізації таких починань. Але в тому, що стосується референдуму, партійний розум опинився на висоті. Четвертий пункт попереднього варіанту плану скромно свідчить: "Розробка варіантів Конституції, які будуть винесені на референдум (липень 2009). Тут вірні "ющенківці" перевершили свого патрона. Якщо президент оптимістично вважає, що політичні сили якимсь дивом дійдуть консенсусу, то представники "ЕЦ", схоже, віддають цей консенсус на відкуп народу. Простим "так/ні", як в 2000 році, українці, судячи з усього, не звільняться: перед волевиявленням доведеться ознайомитися з вершинами конституційної творчості всіх охочих.

Ініціативи маленької, але гордої партії – справа не наказуєма. Але звернення гаранта Конституції до теми референдуму – це ще одна ознака наближення передвиборної кампанії. Дивовижного в тому, що Віктор Ющенко спробує завершити каденцію на коні, мало. Як не дивно і велика кількість зустрічних пропозицій від опозиції: імпічмент президенту, якщо БЮТ погодиться, дострокові парламентські вибори, якщо "тимошенковці" проявлять непоступливість (спільна більшість і уряд – на смак). Напередодні виборів всі політичні сили узялися за вимовляння вигуку "гоп". Шкода, тільки не до кінця зрозумало, хто і в якому напрямі зібрався стрибати.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Резонансний відгомін минулого 
Погляд
  ·  Звернення Кравчука до Ющенка: коментарі політологів 
  ·  Що означає заява Кравчука? Коментарі політиків 
Поступ у Львові
  ·  Львівський губернатор розповів, як бореться з кризою 
  ·  Карантину у львівських школах поки що не буде 
  ·  Під час ЄВРО 2012 до Львова приїде найбільша кількість європейців 
  ·  Донецьким студентам у Львові розкажуть про повстанців 
Поступ з краю
  ·  Тимошенко: все для фронту, все для перемоги... на виборах 
  ·  В Україні більш ніж на третину зріс рівень невиплачених зарплат 
  ·  Українці краще ставляться до Росії, ніж росіяни до України 
Поступ у світі
  ·  Промова Обами вселила оптимізм в американців 
  ·  Знайдені "чорні ящики" "Боїнга", що розбився в Амстердамі 
  ·  У Греції відбувся одноденний страйк держслужбовців 
Політика
  ·  Хто референдум згадає... 
Аналітика
  ·  На чию голову? 
Точка зору
  ·  Рецепти української політичної кухні 
Тема
  ·  Штрафи, гроші і ДАІ 
  ·  Колекторів – в колектор 
Спорт-Поступ
  ·  Віталій Кличко домагається у суді відміни зустрічі з Маскаєвим 
Пост-Factum
  ·  На індонезійця напав варан 
  ·  Італійський турист обезголовив себе в Таїланді 
Кримінал
  ·  17-річний учень відібрав в однолітка понад 36 тис. грн 
  ·  Власник гаражного кооперативу 7 років ухилявся від сплати податків 
  ·  У Львові побили бригаду швидкої медичної допомоги 
КуПол: новини
  ·  Оперативні новини зі Львова 
Сьогодні у світі
postup.in.ua
  ·  Що пишуть про Україну західні ЗМІ 
  ·  Взаємини між Росією і Україною є заплутаним клубком альянсів і кровної помсти