|
|
|
|
Арт-Поступ »
АРТ-АНОНС |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Езотерика таємних смислів |
|
|
| |
| |
Сьогодні, у п'ятницю 23 листпада о 15 годині у Палаці Потоцьких ( вул. Коперніка, 15) відбудеться презентація перекладів відомого львівського інтелектуала Андрія Павлишина українською мовою творів Бруно Шульца, приурочена до 60-річчя від дня трагічної загибелі класика світової літератури XX століття.
Андрій Павлишин уважає, що Бруно Шульца -- автора химерної філософсько-метафоричної прози із специфічною поетикою -- "не можна не любити, ну, хоча б із тієї причини, що ніхто краще за нього не описав літньої галицької спеки, дискретності нашого часу і тиранічності наших панночок... Найдовшим був його шлях до земляків-українців. Ясна річ, не могло бути і мови про публікації текстів "декадента" з Дрогобича у совєцькі часи. Але й же на схилку "старого режиму" у друк прорвалися інтерпретації політв'язня Івана Гнатюка. Майже у той самий час сформувався цілий гурток адораторів Шульца, молодих перекладачів його творів українською та російською мовами. Саме з цього середовища вийшли Микола Яковина й Тарас Возняк -- засновники журналу "Ї", для якого постать дрогобицького вигадника стала знаковою та емблематичною. У першій половині 90-х за підтримки "Шкільного та педагогічного видавництва" з Варшави у Львові "Просвіта" видала 10-тисячним накладом усю прозову спадщину Шульца у феєричному, дужне суб'єктивному і орієнтованому на дух епохи, а не на філологічну дослівність, перекладі Андрія Шкраб'юка. Час на нові переклади..."
Тим часом активно заявила про себе найновіша генерація українських "шульцоманів", представлена проектом "Бруно Шульц і мультикультурна традиція Галичини" Освітнього ресурсного центру. Керівник проекту Ярина Боренько у Палаці Потоцьких репрезентуватиме ілюстроване видання для безкоштовного розповсюдження, здійснене за сприянням програми МАТРА КАП Посольства Королівства Нідерландів в Україні. Докладніше із етапами реалізації проекту "Бруно Шульц і мультикультурна традиція Галичини" можна ознайомитися за адресою www.dialog.lviv.ua/schulz. |
|
|
|
|
Танго, румби, фокстроти |
|
На слова класиків української поезії |
| Яким ГОРАК |
| |
Завдяки львівському музикознавцю Олександру Зелінському, який понад 30 років досліджує побутово-розважальну музичну культуру першої половини XX століття, з'явилася друга частина збірника пісень та танцювальних мелодій Богдана Весоловського (1915-1971).
Нотне видання "Я знов тобі..." здійснено старанно і "чисто" -- без друкарських огріхів. Коли перший збірник "Прийде ще час..." ілюстрував юнацький етап творчості Б. Весоловського, то другий є панорамою творчої зрілості композитора, який свого часу силою обставин опинився за кордоном і працював редактором української редакції канадського радіо. З тих, здавалося б, чужих і далеких українській пісенності танго, румб, фокстротів, вальсів, із кожною опублікованою піснею більш об'ємно, випукло, принадно як для простого шанувальника. Так і для професійного музиканта вимальовується творча постать Богдана Веселовського. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Рік Гуру "чистої форми" |
|
Коли у Львові відкриють музей Карла Звіринського? |
| |
| |
|
Прикро, але такі наші сумні реалії -- остання персональна прижиттєва виставка Карла Звіринського, на яку його нікому не вдалося намовити, окрім Андрія Ментуха, пройшла 1995 року без жодної реклами й єдиної афіші Та й тепер у рідному місті художник і педагог, який спромігся створити не стільки мистецьку, скільки духовну школу вихованців своєї "підпільної академії", ще не має достатнього пошанування. Зруйнувати стіну цього непорозуміння був покликаний проект "року Звіринського", зреалізований кількома акціями у столицях Галичини й України (автор концепції проекту -- Таміла Печенюк, виконавці -- Христина Звіринська, Ірина Алексєєва, Юрій Бойко та Зеновій Мазурик). |
| Детальніше>> |
|
|
|
