BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тенденції Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
19 листопада 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  14:40 13-12-2017 -   На Львівщині у 40-річної жінки діагностували ботулізм  
  14:38 13-12-2017 -   Львівщина співпрацюватиме із Латвією у напрямку розвитку лісового господарства  
  14:19 13-12-2017 -   Львів має відмовлятись від маршруток та розвивати електротранспорт, – активіст  
  13:54 13-12-2017 -   Вбивці продавців у Бориславі викрали з магазину 23 телефони та ₴25 тис.  
  13:50 13-12-2017 -   Львівщина приймає юніорський чемпіонат України з біатлону  
Україна
  14:45 13-12-2017 -   У Донецькій області стріляли в голову міськради  
  14:43 13-12-2017 -   Суд дозволив Каськіву виїхати за кордон  
  14:33 13-12-2017 -   Кабмін схвалив план реформування середньої освіти  
  13:52 13-12-2017 -   Водійка Олена Зайцева визнала провину у смертельній ДТП у Харкові  
  12:38 13-12-2017 -   Захисту Януковича відмовили у відводі колегії суддів  
Світ
  14:57 13-12-2017 -   Вартість виходу Великої Британії з ЄС оцінили в майже €40 млрд Світ — Олег Костюк, 11 грудня1150  
  14:35 13-12-2017 -   В Єгипті співачку посадили на два роки за розпусний кліп  
  13:47 13-12-2017 -   Чорногорську мову офіційно визнали відмінною від сербської  
  10:35 13-12-2017 -   Білл Гейтс виділить на боротьбу з глобальним потеплінням $315 млн  
  10:28 13-12-2017 -   Російські спортсмени погодилися взяти участь в Олімпіаді-2018 під нейтральним прапором  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ДЕБЮТ

___________________________________________________________________________

Концерт, на якому не спали навіть політики
Презентація україно-австрійського окрестру K&K Philharmoniker під патронатом д-ра Отто фон Габсбурга на сцені театру ім.Заньковецької
Люна ГАЛАС
 
Мирон ЮСИПОВИЧ
Нещодавно випадково довелося стати свідком розмови двох молодих осіб. "Можеш мені позаздрити, але учора я слухала божественний спів Софії Соловей, яка здобула нагороду на конкурсі в Італії", -- казала одна. "Ні, це ти мені позаздри, бо я вчора була на презентації "австрійського" оркестру! Так аплодувала, що ще й досі долоні болять. Такого класного концерту не пригадую!" Здається, тим, хто пропустив ці дві непересічні львівські імпрези, вартувало б позаздрити їм обом. І коли зірка молодої сопраністки вже стала помітною на Заході, то молодого оркестру -- тільки-но вперше зійшла на вітчизняному естрадному овиді.



Амбіційна ідея оркестру Маттіаса Кендлінгера в гастрольної фірми "Да Капо" з'явилася 2 роки тому. Програма-мінімум проекту, розрахованого на 30 років, -- за п'ятирічку увійти до десятки кращих оркестрів світу! Було оголошено всеукраїнський конкурс. Хоча спершу звучала пропозиція набирати музикантів і з Польщі, Росії, Білорусі, Молдови, які б підсилили професійний рівень колективу. Але в нас виявилася достатня кількість музикантів із якими можна було зробити оркестр достатньо високого рівня, тому на його афішах тепер чітко вказано, що це україно-австрійський проект. До Львова на перший відбірковий тур у червні зголосилося понад 200 музикантів. Із них ледь набрали тільки ... 25. Це свідчить про те, що прослуховування було не спрощене, а програма не полегшена. Відповідний репертуар претенденти виконували інкогніто, щоб на відбір не впливало кумівство чи інші непрофесійні чинники. Саму ж програму до прослуховування запропонував музичний керівник оркестру Мирон Юсипович, зважаючи на подібні конкурси в Німеччині, Франції, Англії, Америці. Отож, принцип приватного оркестру, засновник якого ризикує не тільки своїми інвестиціями, а й добрим ім'ям, виправдовував цю вимогливість. І в серпні прослуховування продовжилося. Через конкурс пройшло понад 300 осіб. І у вересні оркестр був сформований, розпочавши першу репетиційну сесію в БК ЛОРТА.



Основою оркестру стали львівські виконавські кадри, до яких долучилися музиканти із Національної опери (перший валторніст), Одеської опер (тубіст), із Києва (скрипки, ударні) та Дніпропетровська (віолончель). Загалом середній вік персонального складу колективу, до якого входить 55 осіб, уражає своєю молодістю. Його наймолодшому учаснику 17 років! Для таких талановитих, але менш досвідчених музикантів, в оркестрі існує група практикантів, із якою додатково працює диригент. Це, так би мовити, золотий фонд кадрового поповнення основного складу оркестру. Зрештою, усі оркестранти ще проходять випробувальний термін, конкурс триває, і тому в колективі можливі зміни.



Про те, що оркестр ще перебуває у стадії формування, свідчить і те, що коли його засновники з Австрії почули, як у виконанні українців звучить віденська класика, вони пішли на те, щоб згодом збільшити інструментальний склад. Бо зрозуміли, що виконання такого рівня можна буде абсолютно сміливо виставляти на престижні сцени під час запланованих турів. У такій оцінці вони спиралися на думку Дітріха Буша -- провідного музичного критика, який співпрацює консультантом із філармоніями Франкфурта, Відня й Берліна й спеціально приїздив до Львова на репетиційні прослуховування творів Моцарта, Шуберта, Штрауса. Було приємно, що такої попередньої оцінки новий оркестр заслужив від людини, яка особисто працює із Ростроповичем, Башметом й бувала на репетиціях у Караяна, Абато, Бернстайна, а тому мала всі підстави вимогливо обсервувати роботу диригента K&K.



Те, що Мирон Юсипович уже диригував в Австрії й Німеччині, а також підготував до європейських гастролей кілька оперних постановок із репертуару Львівської опери, зіграло не останню роль у тому, що Маттіас Кендлінгер спинився саме на його кандидатурі мистецького керівника проекту. Чимало компліментів на адресу Мирона Юсиповича прозвучало й із вуст диригента Герберта Прикопи, під батутою якого, очікується, незабаром прозвучить у виконанні цього оркестру програма із творів Штрауса, -- адже саме цей 67-літній диригент уважається зараз першокласним фахівцем із Штрауса, концертуючи 45 років на сценах Відня, Чикаго, Нью-Йорка з творами Штрауса. Тому його оцінка для львівського диригента багато значила. Особливо здивувало Прикопу яскраво романтизоване виконання Шубертової симфонії, як специфічного театру душі художника-романтика. Він відзначив, що вона прозвучала абсолютно в стилі віденського виконання, у традиціях тої естетики збалансованих емоцій. Так само його втішило звучання Моцартового "Гафнера", у виконанні якого нічого не бракувало в емоційному й технічному планах. Бо назагал же віденцям видається, що до їхньої класики східні слов'яни ставляться з упередженням, то оперетково романтизуючи його (що абсолютно не є в шкалі емоцій самого Моцарта), то впадаючи в іншу крайність консервативного академізму (сухий темп, інтонаційна чистота, ритмічна акуратність ладні перетворити музику Моцарта на мертву).



На цьому ж концерті не позіхали й не дрімали навіть політики! Не кажучи вже про колег-музикантів, які слухали Симфонію сі-мінор "Незакінчену" Ф. Шуберта усоте. Адже концерт був вибудуваний так, що не відпускав уваги слухача ані на хвилю навіть у повільних частинах симфонії. Усі сиділи, немов заворожені, від першої ноти і до завершення. А так ( і це зауважив німецький критик) буває не часто навіть під час виконання висококласного Лондонського королівського оркестру із його професійним складом. І це тим більше цінно, бо аудиторію не становили тільки професійні музиканти. Навпаки, зал театру ім. М. Заньковецької заповнила львівська інтелігенція: вчителі, викладачі, лікарі, правники, бізнесмени... Але і їм стала доступною неповторність моменту натхнення. Такі оплески, які лунали на адресу оркестрантів після виконання на "біс" фіналів Італійської симфонії Мендельсона та "Карпатської сюїти" Левка Колодуба, треба ще мати фантазію уявити!



На думку диригента Мирона Юсиповича, презентаційний концерт саме для цього суспільного прошарку вдався: "Найбільше задоволення я отримав від того, що зміг поділитися радістю від цієї музики з людьми, які на симфонія ходять рідше аніж на оперу чи балет, які їх приваблюють сюжетністю костюмованої дії, видовищністю сценографії, режисурою. Симфонічна музика передбачає дещо інше сприйняття. Тому диригенту мало вникнути в партитуру, проникнутися самому геніальністю цієї музики, важливо ще передати це виконавцям, а через них -- публіці. Намагався не перетворити повільні частини на темброве смакування красивих мелодій. Хотів, щоб це вибудовувалося у цілісність, і завдяки музикантам це вдалося! Я відчув у залі цю спільну емоцію, яка викликала глибоку втіху у слухачів. "Живий" Моцарт -- це ні з чим не зрівняна насолода!".



А для того щоб цей Моцарт виявився таким живим, диригентові довелося спиратися не тільки на власний талант, інтелект, інтуїцію, освіченість, смак, а й перечитати масу спеціальної літератури і біографічних інтерпретацій, включно з листуванням його улюбленого композитора. Перейнявшись особистістю Моцарта, він зумів відкрити у його музиці трагедійність не меншу, аніж у Чайковського, і глибоку філософію упокореності в гаслі "Пам'ятай про смерть", і суто моцартівську радість... У каденції він не запропонував бунт, а погляд змиреного пацифіста, який не виступає проти Бога, а тільки плаче й благає його, погоджуючись, однак, на будь-який фінал, запрограмований Всевишнім, приймаючи його із вдячністю...



І німецький критик, власне, відзначив особливо виконання другої частини симфонії. А нам лишається додати, що по-справжньому хороше виконання симфонічної музики (не тільки чисте, ритмічне, виважено -- ні, цього замало!), не може залишити байдужим нікого. Вона, усупереч прогнозам скептиків, доступна й сприйняттю широкого загалу і, безперечно, матиме попит у Львові. До речі, звучання оркестру зі сцени театру ім. М. Заньковецької, було ефектно помножене на відмінні акустичні властивості цього залу (адже, чого гріха таїти, інструментальне виконання зі сцени Опери хибує на фатальну глухість). Отож, після вельми успішного дебюту із симфонією ре-мажор "Гафнер" В.-А. Моцарта та Симфонією сі-мінор "Незакінченою" Ф.Шуберта -- музикою, яка постійно є в репертуарі західних оркестрів, -- наступного концерту чекати недовго. Програму Герберта Прикопи із творів Йоганна Штрауса K&K репрезентує вже 21 грудня. Небувала нагода для Львова послухати еталонне виконання за віденським стандартом програми, яку за кілька днів будуть дивитися у супроводі балетних номерів у Берліні, Штутгарті, Франкфурті, Цюриху. Стежте за афішами!









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  В очікуванні нового Кабміну 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Погляд
  ·  Удовенко з відставкою зачекає 
  ·  Кендзьор обіцяє на літо дострокові вибори мера 
Поступ у Львові
  ·  Ніхто за нас нічого не зробить 
  ·  Держава Львову не доплачує 
  ·  Чи українці врятують Московію? 
  ·  Шахова універсіада 
  ·  Знешкоджено работоргівців 
  ·  Гуманітарна допомога для потерпілих 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Російська приватизація України 
  ·  Кучма заздрить комуністам Китаю 
  ·  Кучма хоче захисту від Нємцових 
  ·  Українці не вірять не в демократію 
  ·  Негостинна Прага 
  ·  Ще один український бомбер 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Семиразовий прем'єр за ґратами 
  ·  Ірак: показати чи не показати 
  ·  КНДР має ядерну бомбу? 
  ·  Забери своє сміття зі собою! 
  ·  Паладіум проти раку 
  ·  До учнів -- як до терористів 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тенденції Поступу
  ·  Пасторальна моя Україна 
Арт-Поступ
  ·  Концерт, на якому не спали навіть політики 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Кадиш по замордованому Митцю