BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тенденції Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 листопада 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ДЕБЮТ

___________________________________________________________________________

Легенда про Перший у темряві
Для кого фестиваль гебрейських театрів?
Люна ГАЛАС
 
Легенда про Перший у темряві
У Львові вчора завершився I фестиваль гебрейського театрального мистецтва "Сузір'я Лева".



Віднині новий міжнародний театральний фестиваль у Львові -- це вже перегорнена сторінка історії із своєю Легендою. Таки збулося побажання, яке прозвучало в привітанні гостям фестивалю зі сцени театру ім. Марії Заньковецької, де урочисто відкривалася ця небувала мистецька імпреза із широкою географією міжнародного представництва (понад 200 гостей і учасників!). До речі, унікальна не тільки для нашого міста, а й для цілої країни.



Започаткував її Львівський обласний гебрейський благодійний фонд "Хесед-Ар'є" (Ар'є означає Лев) за фінансової підтримки Американського гебрейського об'єднаного розподільчого комітету "Джойнт". "Іще кілька років тому нашим основним завданням було організувати матеріальну доброчинну допомогу під девізом "Хесед від усієї душі", -- пояснила директор фонду Ада Діанова (Кобринська). -- Але тепер пріоритетними напрямками нашої діяльності є не просто забезпечення підопічних продуктовими наборами та гуманітарною допомогою, а просвітницька організація дозвілля й творчості. Окрім клубної роботи з гуртками, ми організували бібліотеку, фонотеку. Видаємо інформаційний бюлетень і провадимо такі общинні програми, як дитячий театр "Дебют", хореографічний ансамбль "Єврейські мініатюри", клезмерський ансамбль, музей історії євреїв Галичини. Тепер мало підтримати наших людей хлібом насущним, -- не менш важливо запропонувати їм хліб духовний! І таким хлібом покликаний стати фестиваль єврейських театрів".



І тим більше приємно, що ця національна община, не чекаючи, коли державний бюджет буде здатним задовольнити її культурні потреби, сама спромагається профінансувати таку масштабну ініціативу. Зрештою, коли участь владних органів в організації заходу полягає у невтручанні -- це вже велика допомога й сприяння. Не біда, що "Сузір'я Лева" не зацікавило чиновників управління культури ЛОДА. Державну егіду над ним розпростер у своєму простонародному й щирому привітанні фактурно сценічний (немов із класичного водевілю українського театру корифеїв) Юрій Гресько -- завідувач відділу з питань національностей та міграцій ЛОДА. А лояльність до держави з боку національної общини було продемонстровано коректним ставленням до державної мови: запрошення на фестиваль, його програма та конферанс були й українською також...



До того, як потрапити у незабутню атмосферу "Сузір'я Лева", я більш-менш уявляла собі, що таке театральне мистецтво (драматургія, акторство, режисура, сценографія, костюми, освітлення, музика) і театральний фестиваль. Але, що таке "гебрейське театральне мистецтво"? Цього я геть не розуміла. Чесно кажучи, однозначно відповідати на це питання я не взялася б і тепер: по тому, як "не без задоволення і моралі" набиралася яскравих сценічних вражень упродовж п'яти фестивальних днів, ущерть заповнених подіями, кожна з яких не у фестивальний сезон могла претендувати на те, щоб стати резонансною у культурному житті міста.



Зрештою, як каламбурила ведуча репрезентації від фестивального оргкомітету Діана Євшина: "Що таке єврейський театр? Там, де актори-євреї? Але де ж їх нема! Може, там де режисер -- єврей? У такому випадку знайти неєврейський театр іще важче. Чи може там, де драматург? Ну тоді неєврейський театр взагалі навряд чи можливий!" Утім, головне не відповідь. А її пошуки. І фестиваль у цих пошуках не обмежився тільки сучасним зрізом проблеми. "Якщо вам скажуть, що із убивством Міхоелса, перестав існувати єврейський театр, -- не вірте!" -- Переконувала Діана Євшина із юними акторами дитячо-юнацького театру студії "Дебют", перелічуючи імена незабутніх діячів єврейської культури, які працювали в царині театрального мистецтва. Це вражало так само, як і відомості про кількість гебрейських театрів у Львові перед другою світовою війною: один стаціонарний і 14 мандрівних труп!



В одному з таких історичних осередків гебрейського театру, де свого часу геній Шолом-Алейхема створив про цей специфічний світ пронизливу розповідь "Блукаючі зірки", -- так от, у театральній споруді, зведеній у міжвоєння XX століття, де тепер на вул. Гнатюка розташований Перший український театр для дітей та юнацтва, і відбувся добрячий шмат фестивальної програми включно з відкриттям фотовиставки "Життя євреїв західної України очима фотохудожників К. Кудліна та І. Гільбо", організованої Чеським центром, та номінуванням фестивальних переможців.



Однак сказати, що унікальна зустріч (в сенсі відновлення історичної справедливості по скількох роках неіснування львівського ідишистського театру, який припинив свою діяльність після еміграції до Польщі Іди Камінської, котра не мала для кого грати у Львові по війні) приміщення і глядачів, і виконавців) була світлою, -- значить неабияк погрішити проти істини. Бо у буквальному розумінні світла якраз і бракувало! Тертій день фестивалю узагалі дав програмний збій через те, що спершу в ТЮГу пропала одна фаза. А потім і дві решта! Це трапилося на виставі "Кантор" гебрейського театру-студії із Кишенева (Молдова). Спільна молитва вголос у суцільній темряві допомогла не надовго: електроживлення відновили, та оскільки згоріли всі запобіжники, сутінків не розсіювали навіть два семисвічники. А от блискуча лекція "Театральна традиція Пуримшпиля", яку читав проректор Соломонового університету в Ізраїлі Леонід Мацих, це зробити потрафила! Ілюстрацією до неї став прекрасний парад пуримшпилів і дотепних образів традиційного гебрейського дійства Гамана, Естер, Мордехая й Ахашвероша (на кшталт нашого вертепу). Коли не оперою, то мюзиклом точно можна було означити за жанром виставу Санкт-Петербурзького БТ "Єва", і віртуозним ляльковим шоу для дітей за мотивами мультфільмів -- "Лісовий пуримшпиль" із масками й реквізитом Черкаського обласного театру ляльок. Були й позаконкурсні пуримшпилі, як от постановка на "закулісну тему" господарів фестивалю Львівського "Хесед-Ар'є", що своїм принципом "театр у театрі" та кількома логічними кодами нагадувала скриньку із подвійними денцями. І поки не розкрилося останнє, глядач із театру не йшов, хоч час був опівнічний!



Наступного дня геци із електрикою (властиво із її відсутністю) повторилися й у театрі "Воскресіння", де була запланована презентація збірника досліджень "Сторінки історії єврейського театру в Галичині" та моновистава М. Шумель "Блукаючі зірки". Зайве й казати, що акторці довелося працювати не тільки без музики, а й наосліп, час від часу замітаючи подолом концертової сукні живе полум'я свічок на рампі. Що й казати, умови абсолютно наближені до тих стайняно-стодольних, у яких не раз доводилося грати примадоннам, описаним Шолом-Алейхемом! На думку Ади Діанової (Кобринської), важко повірити в збіг випадковостей. "Це скидається, радше, на щось інше, адже після першої ж аварії ми своїм коштом перемінили всі запобіжники, -- непокоїлася акторка. Мене ж це знову повертало до сакраментального питання про те, кому потрібен цей фестиваль. Бо, відповівши на нього, можна було визначити, кому він не потрібний.



Адже важко повірити, що гебрейський театр був потрібен тільки представникам національних общин і благочинного руху "Хесед". Кожен із них своїми акціями, мов кольоровими скельцями калейдоскопа, склав неповторний орнамент у "Сузір'я Лева", до афіші якого увійшли не тільки конкурсні вистави, а й фестивальне довкілля: майстер-класи, лекції, виставки світлин, театральних костюмів, видань про діячів театру, круглі столи із проблем гебрейського театру і драматургії, книжкова лотерея тощо. Перелічувати усе і всіх -- значить повністю дублювати останню "Афішу Поступу". Справа марна, хоч і вдячна. Як і повідомляти про нагороджених за кращу виставу, режисуру, сценографію, чоловічу й жіночу ролі чи новаторський підхід до відображення теми гебрейства театральними засобами... Набагато важливіше відзначити інше -- рівень цього аматорського фестивалю був таким, що йому міг позаздрити будь-який професійний (чітка інфраструктура, престижні зали, конкурсний відбір пропозицій, номінації нагород, власний бюлетень). І це загальна оцінка без натяжки.



За такої творчої потенції, яка була задемонстрована на "Сузір'ї Лева", акторами й режисерами (один Сергій Наєнко як постановник-хореограф чого вартий! А вихованці Едмунда Щебальського, які дадуть фору Андрієві Жолдаку?!) по незначнім часі можна буде абсолютно інституалізувати гебрейський театр як професійний. (Сподіваюсь на те, що українська мова у ньому звучатиме не тільки задля демонстрації запопадливості перед державною владою, бо зараз упереваж це російськомовне середовище). Яким буде цей театр? Кабаретовим чи драматичним? Камерним чи академічним? Мюзикловим чи мімічним? Ідишистським чи й узагалі хореографічним? Байдуже, бо, мабуть, і тим, й іншим одразу. Адже це буде специфічно гебрейський театр!



Тепер я вже це знаю, бо завдяки "Сузір'ю Лева" отримала змогу ознайомитися не з матеріальною культурою чи літературою (хоча й із ними також) цього народу, а безпосередньо із "іншістю самості" його психічного феномену. Припускаю, що потреба театральної практики виходить і звідти. А значить формально-логічними ознаками формулу "єврейського театру" не опишеш, парадоксом -- також. Це варто бачити! Він потрібний нам усім!









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Буняк пішов, щоб повернутися 
  ·  Довгий шлях до бюджету 
Погляд
  ·  Україна невільна 
  ·  Рейтинг економічної несвободи 
  ·  Відьма з червоною трояндою 
Поступ у Львові
  ·  Попереджувальний постріл 
  ·  Ще одним банком менше? 
  ·  Нові правила для далекобійників 
  ·  "Смільниця" для автомобілів 
  ·  Зниклі діти стають злочинцями 
  ·  Собаки бувають кусючі 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Зустрічі для утаємничених 
  ·  Останій шанс Усами бін Ладена 
  ·  Нафтова експансія росіян 
  ·  Тулуб утратив одне крісло 
  ·  Сполучені Штати попереджають 
  ·  Чисельність українців скорочується 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Смерть -- за свободу слова 
  ·  Нелегалів пов"язали в костелі 
  ·  Тотальна інформація про кожного 
  ·  Коли одружуються американці 
  ·  Бразилійці зробили в Китаї 
  ·  Іспанія -- країна поза часом 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тенденції Поступу
  ·  Українська одіссея у ВТО 
Арт-Поступ
  ·  Легенда про Перший у темряві 
Пост-Factum
  ·  Лебедина пісня на фальшивій ноті 
  ·  КАЛЕНДАР