Збулося! Дострокові вибори відбудуться, демократичні сили об’єдналися... Невже чвари і розбрат, що так притаманні українській політичній культурі, позаду? Надто вже якась політична ідилія виходить...
Що не кажи, а 10 політичних партій 5 липня оголосили про створення блоку демократичних сил. Рішення йти на вибори разом прийняли: «Наша Україна», «Вперед, Україно!», НРУ, УНП, УРП «Собор», ХДС, Європейська партія, «Пора», КУН, Партія захисників Вітчизни.
Мегаблок демократичних сил носитиме назву «Наша Україна – Народна самооборона». Очолюватиме спільний список, як не дивно, Юрій Луценко. Далі в порядку спадання номерів у списку йдуть В’ячеслав Кириленко, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Микола Катеренчук, Ольга Герасим’юк, Віктор Балога, Ксенія Ляпіна, Руслан Князевич, Володимир Ар’єв.
І якщо створення мегаблоку не було несподіванкою для пересічного виборця, то його очолення екс-соціалістом Луценком та водночас включення „Правиці” ставить питання про ідеологічну мозаїчність такого утворення. Умовно кажучи, кістяк цього політичного „творіння” складають старі-добрі „любі друзі” (Порошенко, Третьяков and company), нову кров забезпечило вливання сателіта „Народної самооборони” - від початку задуманого як запасний аеродром пропрезидентської партії, ідеологічні м’язи нарощувати довелося за рахунок національно-патріотичної „Правиці”.
Як на мене, включення технологічної „Самооборони” із її ліво-популістичним ідеологічним забарвленням (хоча Луценко заявляє, що його партії ні права, ні ліва) – це ніщо інше як гра на електоральному полі Тимошенко. З іншої сторони, якщо лідери опозиційних партій заявляють про утворення спільної демократичної коаліції в новому парламенті, то даний факт не має значення, адже від перестановки доданків сума не змінюється Правда, виникає тоді запитання - хто ж гратиме першу скрипку в такій політичній сім’ї і чи не поб’ють горщики в боротьбі за прем’єрське, спікерське та інші крісла наші лідери?
Президент Центру соціальних досліджень “Софія” Андрій Єрмолаєв вважає, що блок правих партій “Рух-Українська правиця” через дефіцит часу, відведеного на виборчу кампанію, вимушений вести переговори про приєднання до блоку демократичних сил. "Проблема, з якою зіткнулась “Правиця”, – це коротка дистанція. Якби вибори були призначені десь, наприклад, на 2008 рік, я переконаний, що “Правиця” була б самостійним бар’єрним проектом. Але для цього їй потрібен був час, щоб більш активно готуватись, повернутись у велику політику, провести мобілізаційну роботу, поконкурувати, до речі, з “Нашої Україною”, але трагедія в тому, що за рахунок короткої дистанції і тим більше надзвичайно великого адміністративного впливу президентської команди, “Правиця” не в змозі перескочити цей бар’єр, і вона вимушена вести переговори. Підкреслюю – вимушена”, - сказав А. Єрмолаєв.
На думку політолога Любомира Скочиляса, об’єднання ідеологічно споріднених національно-демократичних сил у 2002 році в блок „Наша Україна” мало позитивне значення, адже тоді вперше в історії України національна демократичний блок, а не комуністична партія, отримав першість в парламенті. Мегаблок «Наша Україна – Народна самооборона» сьогодні – це скоріше спроба реанімувати залишки тієї політичної сили, якою вона була перед провалом на парламентських виборах 2006 року. Можливо Луценку вдасться відкрити нове дихання в доволі аморфній „Нашій Україні”, додати їй харизматичності та більш яскравого політичного забарвлення.
В’ячеслав Кириленко вважає, що вирішальна заслуга у створенні мегаблоку демократичних сил належить Президенту України Віктору Ющенку. “Президент особисто брав участь у величезній кількості консультацій, - зазначив лідер “Нашої України”, - тому що був стурбований тією ситуацією, яка впливала на єдність демократичних сил”.
Президент також заявив що в першу десятку виборчого списку блоку демократичних сил увійшли «люди, які можуть формувати нову політику». Не образився на політичну кухню „Нашої України” і Петро Порошенко, незважаючи на те, що він не отримав місця в першій презентабельній десятці. «Формування першої п’ятірки і десятки мегаблоку спрямоване на те, щоб отримати найбільшу кількість голосів виборців. Не вистачить хоч би одного голосу – і це може перешкодити демократичним силам сформувати демократичний уряд», - відзначив Порошенко. Апетити у новоутвореному мегаблоці також доволі великі, за оцінками Петра Порошенка їхня політична сила абсолютно свідомо може розраховувати на 20% голосів виборців.
Не встиг блок утворитися, як вже почалися чвари: тому мало місць вділили, того порядковий номер в списку не влаштовує. Так „Правиця” розчарувалася фактом відсутності її представників в першій десятці, хоча водночас вона отримала гарантії від президента, що матиме чотири кандидати у другій десятці списку. В той же час Луценко виступає з вимогою створення єдиної політичної партії ще до виборів, на що очевидно представники „Правиці” не підуть.
Свідченням недовготривалості монолітності і дружби між демократичними силами є інформація поширена в „Коммерсант-Украині”, що нібито „лідери обласних партійних організацій Народного Руху і Української народної партії мають намір розірвати підписану угоду про вступ до мегаблоку і взяти самостійну участь в парламентських виборах, відправивши у відставку теперішнє керівництво партій.
Як свідчать останні соціологічні опитування самостійний похід УНП і РУХу на вибори прирікає їх на політичну смерть, хоча відповідає великим амбіціям маленьких удільних князьків. А може це черговий спосіб поторгуватися за місця під сонцем? Так ми Україну не збудуємо. |