BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Аналітика Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 листопада 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:2 28-03-2017 -   Віктор Пушкарьов звільнився з міської ради за згодою сторін  
  16:1 28-03-2017 -   Понад 50% безробітних Львівщини становлять жінки  
  15:52 28-03-2017 -   У Львові затримали рецидивіста, який торгував боєприпасами  
  14:26 28-03-2017 -   У Львові на хабарі затримали прокурора  
  12:51 28-03-2017 -   На Львівщині може з’явитися завод із ливарного виробництва  
Україна
  16:57 28-03-2017 -   Справу Януковича передали в інший суд  
  16:0 28-03-2017 -   У Чернівцях патрульного поліцейського звільнили за кермування напідпитку  
  15:57 28-03-2017 -   Сума збитків від вибухів та пожеж у Балаклії може сягнути близько 300 млн грн  
  14:44 28-03-2017 -   Україна починає страждати через брак води, - Мінекології  
  14:25 28-03-2017 -   На Київщині затримали організовану групу рекетирів  
Світ
  16:59 28-03-2017 -   В Австрії заборонили носити паранджу в громадських місцях  
  15:57 28-03-2017 -   Австрія виходить з угоди ЄС - не хоче приймати біженців  
  12:30 28-03-2017 -   Британія ввела в обіг нову монету в 1 фунт  
  11:8 28-03-2017 -   Литва відмовиться від російських гелікоптерів  
  10:56 28-03-2017 -   У США невідомий купив будинок дитинства Трампа  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ШІСТДЕСЯТНИК

___________________________________________________________________________

Монотонність календаря -- пастеллю
Дві сотні творів Євгена Безніска у Львівській галереї мистецтв
Марта ГАРТЕН
 
Коли доробок митця по якійсь критичній масі має розродитися завершеним логічним висловлюванням -- виставкою, тоді ювілей -- лише привід. Творчість -- причина. Непроминальна у своїй актуальності. Саме тому, що за афористичним визначенням талант -- завжди новина.

І якби виставки сучасних художників у псевдопрестижних львівських музеях (як от Національний чи Державна галерея мистецтв) куратори формували якось концептуальніше, аніж по-банальному ювілейно, то у критики було б набагато більше підстав говорити як про експозиційний текст, так і про контекст, тобто мистецький процес загалом у його становленні й збуванні тут і тепер. Але, на жаль... Доводиться капітулювати перед невблаганністю календаря ювілейних дат.

А це хибує тим, що ювілярові якось навіть незручно щось закидати в немопліментарних висловлюваннях. Свято в людини все-таки. Чоловік приймає щирі ґратуляції від громадських та владних інститутів, всілякі там цінні дарунки й знаки визнання: грамоти здоровлення, золоті цибулинки кишенькових хронометрів, виставляючи натомість вернісажний фуршет. Критика на такому святі зовсім недоречна . Вона просто не передбачена правилами доброго тону. Але іншого приводу автор не дає. Тому з ювілейної оказії у фокус культурологічних рефлексій має шанс потрапити навіть те, на що би за інших обставин у кращому разі просто не звернули уваги, як не звертають її на монотонність календарних буднів.

Парадоксально, але здається, що найоригінальнішими творами на великій за обсягом виставці Євгена Безніска, влаштованій до 65-річного ювілею митця у двох великих залах першого поверху лівого крила колишнього палацу Дідушицьких на вул. Стефаника, 3, є афіші до неї. Неповторно ексклюзивні, із вклеєними кольоровими авторським монотипіями. Зрештою, в самій експозиції майстра також знайшлося місце для творів, виконаних у техніці монотипії. Утім переважають різножанрові пастелі. А серед них -- композиції на релігійні теми, ілюстрації до літературних творів, портрети як історичних постатей української культури, так і знаних сучасників митця, але найбільше -- краєвиди: міські, заміські, гірські.... Причому пейзаж -- саме той жанр, завдяки якому автор підтримує свою "спортивну форму". У цьому зайвий раз переконує і датування на аркушах. Автор творить майже за імперативним принципом "Ані дня без малюнка!"

По суті, за теперішньою виставкою Євгена Безніска, як за щоденниковими записами можна достеменно відтворити хронологію подій і місця перебування художника за певний відрізок часу. Цей часовий зріз графік зумисне обмежив останнім роком, намагаючись чесно представити на суд глядача себе теперішнього, а не ювілейну ретроспективу, якою б привабливою і виграшно репрезентативною вона не здавалася. Не скажеш, що пастелі Євгена Безніска -- лише календарні шкіци. Але доброго професійного рівня реалістичні чи настроєво-погодні зарисовки не претендують у своїй масі ані на творчий пошук, ані, тим паче, на відкриття. Усе усталено в рамках пересічного. Усе зрозуміло для невибагливого консумента. Усе йому подобається, бо доволі приємненьке й нічим особливо не дратує. Усе на рівні того приборканого "шістдесятництва", мистецтво якого так і не спромоглося на по-справжньому відвертий нонконформізм.

Бо ж пощо? Це дано геніальним одинакам. А милій товариській артистичній тусовці не без богемного шарму із меморіалізованих уже національно-демократичною владою майстерень воно ні до чого, бо ж надто соціалізованою є вся їхня творчість, надто суспільно анґажованою, щоб бути незалежним мистецтвом і вільно дорівнювати тільки собі самому. Міф про майстерняні острови незалежності шістдесятників -- не більше, як красива данина часу їхньої молодості. Але молодість минулася, обернувшись зрілим вибором інтегрованості в соціум й ідолопоклонною ідеологізацією дещо іншої знакововї системи, яка засадничо, проте, не стала інакшою. Коли це щодо долання певної системи координат сімейним тандемом двох скульпторів-співавторів: Євгена Безніска й світлої пам'яті Теодозії Бриж, -- то видається ( і виставка теперішнього ювіляра схиляє до цієї думки дедалі переконливіше), що покійна дружина художника була безперечно не просто обдарованішою, а набагато сильнішим творчим генератором і самобутнішою у формально-пластичних пошуках у розкритті тих тем, які життя давало можливість зреалізувати із переміною системи.

У випадку з Безніском це тематичне ЩО не переросло в унікальність ЯК. Бездоганне володіння технікою залишає майстра переважно на рівні викшталтуваного ремісництва і тільки в рідкісних випадках дарує йому (і глядачам запропонованої до огляду виставки) перехоплення стукоту серця від справді вдалого й талановитого потрапляння в образ. Надто мало цих випадків на увесь виставлений календар-щоденник. Але вони, безперечно, трапляються. Зрештою, чим рідкісніші -- тим цінніші. І тоді коїться щось просто дивовижне: із крейдового штрихування, яке різнобарвним туманом вкриває чорний аркуш, враз прохукуються Божим натхненням карпатських ліси з інеєм, іскриста паморозь на студеному сонці, що вдихається із уявним зимним повітрям...

Якби тільки автор довірився якомусь ( от тільки якому ?-- бо для Львова і це неабияка проблема) вирозумілому куратору, котрий би зміг скомпонувати із таких поодиноких проникливих аркушів невеличку, але густовну виставку, -- його ювілейна репрезентація мала б значно більшу мистецьку вартість. Але, очевидно, щось спонукало його вирішити: кількість неодмінно мусить змінити якість. Що саме, для глядача лишається тільки здогадуватися. Можливо, безпорадність перед безальтернативністю календарів.









» 
"Музика" Голлівуду -- у Львові...
Михайло ШВЕД
 
Міжнародний фестиваль сучасної музики "Контрасти" продовжує дивувати своїх шанувальників різноманітними сюрпризами. Справжньою сенсацією для Львова став авторський концерт знаного у світі майстра кіномузики, що співпрацює з голлівудською "Студією ХХ століття Фокс", польського композитора Кшесіміра Дембського, що відомий львів'янам музикою до гостродискутованого кінофільму Є. Гофмана "Вогнем та мечем" (за участю українських акторів Б.Ступки та Р.Писанки).
Детальніше>>
» 
Реквієм для Музиканта...
Михайло ШВЕД
 
Жодна людина не знає, коли закінчиться її життєвий шлях... Не знав цього і співзасновник та член Мистецької Ради Міжнародного Фестивалю сучасної музики "Контрасти", заслужений діяч мистецтв України, професор Ярема Якуб'як, не знали і його колеги по фестивалю. Однак планована за рік наперед фестивальна програма духовної (похоронної) музики східного обряду припала саме на день останнього шляху цього непересічного музиканта та громадського діяча. Безперечно, таку честь дарує доля не кожному...
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львів воює за Чечню 
  ·  У Львові вироблятимуть автомобілі 
Погляд
  ·  РЕЙТИНГ НАЙВПЛИВОВІШИХ ОСІБ ЛЬВІВЩИНИ 
  ·  КОМЕНТАР 
Поступ у Львові
  ·  Дві революції в одній 
  ·  Неотелефонізація у Львові 
  ·  Теплові проблеми кооперативів 
  ·  Шенгенські візи у Львові 
  ·  Кредит Світового банку - 2 
  ·  Перемишль у Дрогобичі 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Автрійські гастролі Кучми 
  ·  Батіг і пряник 
  ·  Консорціум за сімома замками 
  ·  Розшуки журналіста продовжуються 
  ·  Інтернет-сенсація від Укртелекому 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Бацька чимчикує в напрямку Європи 
  ·  Скільки ж загинуло заручників? 
  ·  Кому припала британська Іспанія? 
  ·  Профілактика по-американськи 
  ·  Бразильський бенкет для мавп 
  ·  Дітям безпечніше в Інтернеті 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Аналітика Поступу
  ·  Хроніка пікіруючого бюджету 
Арт-Поступ
  ·  Монотонність календаря -- пастеллю 
  ·  "Музика" Голлівуду -- у Львові... 
  ·  Реквієм для Музиканта... 
Пост-Factum
  ·  Три роки тюрми за репетицію 
  ·  КАЛЕНДАР