9 листопада у Дрездені стартуватиме спільна урочистість драматичного театру, оперного театру і музеїв, яка має на меті заявити про відновлення після повені статусу культурної метрополії цього міста.
У цей день уперше після паводку відкриє свої двері для відвідувачів і Дрезденська картинна галерея старих майстрів. Усі інші міські музеї вже не тільки доступні для публіки, але і потужно працюють "на виїзді". 25 жовтня в Гамбурзі, у Мистецькому форумі Буцеріус, відкрилась виставка з Дрезденської галереї старих майстрів, де експонується 41 твір мистецтва Бернардо Бельотто, Мантеньї, Тиціана. Ще ніколи в Гамбурзі не показували такої багатої виставки старих майстрів. Дрезденська виставка -- це подяка музеїв Фондові Буцеріус за допомогу в реставрації багатої археологічної збірки скульптур, порятованих під час повені із запасників в Альбертінумі. Кошти від вхідних квитків і від продажу каталогів буде передано у Дрезден.
Згодом у розширеній формі цю виставку буде показано у Старому музеї в Берліні. Уперше від 1956 року в Берліні знову побачать Старих майстрів із дрезденської збірки. Після Берліна виставка поїде до Лондона, у Королівську Академію. Із 23 листопада врятовані з фондів скульптурної колекції шедеври, а також твори з постійної експозиції буде показано в Берлінському будинку Мартіна Ґропіуса. Таким чином, кінець року в Берліні мине під знаком Дрездена.
Алі й у Дрездені після повені виникли незвичні проекти. Із 29 вересня музей прикладного мистецтва в замку Пільнітц експонує міжнародну виставку під назвою "Проти течії", куди ввійшли вишукані твори з найбільших музеїв світу. Ця особлива презентація стала можливою завдяки спонтанній солідарності музеїв міст-побратимів Дрездена. Іншу виставку, яка називається "Андеґраунд", підготувала галерея Нових Майстрів за концепцією директора Ульріха Бішофа, яка запрошує всіх шанувальників сучасного мистецтва під ренесансні склепіння недавніх студійних фондів скульптури, які зазнали наслідків повені. Звукові інсталяції, світлові проекції і відеоарт у старих підвалах обіцяють захоплюючу екскурсію посеред гіпсової пластики.
»
НЬЮ-ЙОРК
Нью-Йорк побачив падіння Адама
Тимофій КОЛОБАБА
У нью-йоркському музеї Метрополітан упала і розбилась найбільш цінна ренесансна скульптура у збірці -- "Адам" роботи Туліо Ломбардо. Це сталось увечері 6 жовтня. Охорона знайшла розбиту скульптуру лише через три години після закриття музею. Детальний аналіз цього трагічного випадку не виявив жодного навмисного пошкодження роботи. Руки та ноги "Адама" повністю розбиті, чудом збереглись голова і торс. Реставрація скульптури триватиме приблизно два роки.
Приблизно десять років тому Віталій Малахів, який цього року на "Золотий Лев" привіз до Львова виставу "Отелло", вразив единбурзького глядача своєю версією шекспірівської драми. Героєм номер один попередньої постановки був Яго, дійство відбувалось у басейні, а роль Дездемони виконувала донька режисера -- шістнадцятирічна Дарія Малахова.
Лондон, галерея Королівської Академії мистецтв. Антиамериканські заклики, що задумувались як частина виставки сучасного китайського художника Каі-Гуо-Кьянг, були замальовані напередодні відкриття. Багато знавців цієї інституції вважають, що такий учинок був наслідком зауважень американських спонсорів галереї. Атиімперіалістична тирада, як частина виставки "Інвентаризація", була написана художником просто на стінах галереї.
Через шість років після Віслави Шимборської Нобелівською премією знову було відзначено літератора з Центральної-Східної Європи. Членам комісії Нобелівської премії не можна відмовити в широті й різноманітності смаків -- щороку це якась зовсім інша література, інший її прояв, інший предмет її уваги. Суть у тому, що Нобелівською премією вшановують не лише якогось окремого письменника чи якийсь його твір. "Нобель" вшановує саму літературу як подію, автор у такому контексті виступає швидше як символ свого краю, свого письменства, свого покоління. Варто поглянути на тих п'ятьох лауреатів, що віддаляють Кертеша від Шимборської, аби побачити (бодай дуже поверхово) основні тенденції "нобелівської літератури".
