BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю Поступу.    Арт-Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
7 листопада 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:3 28-06-2017 -   На вул. Кульпарківській, 230а при демонтажі впав кран, ніхто не постраждав  
  15:15 28-06-2017 -   На вул. Алмазній, 21 у сміттєвих майданчиках виявили предмети, схожі на гранати  
  15:13 28-06-2017 -   Дев’ятирічний хлопчик постраждав у аварії на Львівщині  
  14:29 28-06-2017 -   Львів і Варшаву з'єднає колія за 50 млн  
  14:27 28-06-2017 -   У Львові сотня пар виконала гопак  
Україна
  16:0 28-06-2017 -   Вірус Petya: Кіберполіції понад тисячу разів поскаржилися на втручання у комп’ютери  
  15:11 28-06-2017 -   На Донеччині вибухнуло авто зі співробітниками СБУ  
  14:34 28-06-2017 -   На території рівненського молокозаводу пролунав вибух  
  13:45 28-06-2017 -   На території рівненського молокозаводу пролунав вибух  
  12:56 28-06-2017 -   Держборг України скоротився на ₴11 млрд завдяки зміцненню гривні  
Світ
  16:2 28-06-2017 -   У Міноборони РФ відхрестилися від полоненого військового  
  15:17 28-06-2017 -   В Ізраїлі розробили лазерну систему збиття безпілотників  
  12:4 28-06-2017 -   Мерія Лос-Анджелеса схвалила будівництво музею «Зоряних воєн»  
  10:37 28-06-2017 -   В Ємені оголосили епідемію холери  
  10:32 28-06-2017 -   У Таїланді дівчині без ніг дали роботу з зарплатою $29 тис. на місяць  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Леонід ЗВЄРЄВ: Форми тиску на журналістів стали підступнішими
 
Леонід ЗВЄРЄВ
-- Тема свободи слова в Україні останнім часом набула особливої актуальності. Низка подій наочно засвідчила присутність політичної цензури в українських медіа, тиску на журналістів із боку влади та власників ЗМІ тощо. Наскільки складною, на ваш погляд, є ситуація в українському медіа-просторі?

-- Якщо характеризувати стан свободи слова загалом, то він ніде не буває простим, але в Україні ситуація ускладнена ще й тим, що ми не можемо звільниться від радянського надбання державної преси. Навіть після 11 років незалежності значна кількість українських ЗМІ перебуває в державній власності. Водночас можна говорити про те, що сформувалась значна кількість ЗМІ, які формально є незалежними, але належать потужним економічним та політичним угрупуванням, тож назвати їх незалежними теж не можна. Трагедія не в тому, що ЗМІ комусь належать, а в тому, що власники сприймають ЗМІ і журналістів, які в них працюють, як пропагандистів, як знаряддя політичної боротьби. Основні зусилля зосереджені на вирішенні важливих для власників питань, а не на розвиткові та становленні видання, його авторитеті, тому, як правило, це закінчується не дуже приємними результатами як для самих видань, так і для тих, хто вкладає в них гроші. На жаль, ми змушені констатувати, що і з боку влади, і з боку нової ділової та політичної еліти немає розуміння того, що всім нам, тобто суспільству насамперед, потрібні незалежні ЗМІ, які подають інформацію, а не захищають ті чи інші інтереси. Нам потрібні не прапороносці, а люди, які допомагають суспільству зрозуміти, що ж відбувається насправді. Інформація та свобода є неподільною. Маніпулюючи ЗМІ, власники, по суті, обдурюють самі себе. Саме тут полягає головна проблема сучасного медіа-простору України.

-- Отже, пане Леоніде, виникає запитання, чи можливе взагалі існування в сучасній Україні справді незалежних ЗМІ?

-- Незалежність будь-якого видання починається із незалежності журналіста. Ми намагаємось подати журналістам європейський досвід незалежності. У будь-якій країні незалежність -- це постійна боротьба. За незалежність кожна особа повинна боротися щодня, але для цього вона повинна бути фахівцем своєї справи. На нашу думку, саме професіоналізм журналіста є першою передумовою його незалежності. Другою такою передумовою є економічна незалежність, адже бідний журналіст не може бути незалежним, навіть якщо він фахово працює. І не може бути незалежним видання, яке рахує останню копійку і не має стабільних надходжень від реклами. У сучасних українських умовах забезпечити незалежність видання дуже важко.

-- То чи є в нашій країні видання, які можна назвати незалежними?

-- Проблема в тому, що за теперішнього економічного стану України реально незалежних ЗМІ бути не може. Головне, щоб сам журналіст та керівник мас-медіа прагнули незалежності. Ми не можемо зробити певний шаблон "незалежності" і приміряти його на якісь видання, адже висновок щодо незалежності видання в кінцевому підсумку робить читач.

На жаль, однією з перепон, які стоять на шляху незалежності ЗМІ, є заполітизованість рекламного ринку. Ми чудово розуміємо, що наш читач є бідним, тобто не може забезпечити виданню безбідне існування. Головним джерелом прибутку кожного мас-медіа є реклама, але часто реклама йде не у відомі, багатотиражні видання, а в ті газети, які вважають потрібними рекламодавці. Особливо яскраво такий принцип проявився під час передвиборчої боротьби, коли підприємці, які мали намір розмістити свою рекламу, отримували чіткі вказівки щодо того, де саме слід її розмістити. І до того часу, поки діятимуть такі політичні плани та партійні інтереси, а не інтереси суспільства, незалежної преси в нас не буде.

-- Фінансове забезпечення є вагомим, але, мабуть, не основним чинником на шляху становлення незалежних ЗМІ в Україні. Процес гальмується часом й на рівні реєстрації видань, отримання ліцензій на мовлення, тощо.

-- Так, ми маємо сумний приклад Громадського радіо, яке через проблеми із ліцензією довго не могло розпочати повноцінне мовлення. Створення електронних ЗМІ передбачає питання ліцензування, тобто отримання дозволів на мовлення на певних каналах чи частотах. В Україні це питання зав'язане на Нацраді з питань радіо та телебачення, яка протягом останнього року зробила більше шкоди, аніж доброго. Наразі Нацрада перебуває в підвішеному стані, оскільки не є дієздатною. Проблеми попереднього складу Нацради полягали в тому, що вона стала заручником передвиборної боротьби. І немає гарантії, що новий склад Нацради буде кращим, аніж попередній.

-- У чому ж проблема?

-- Склад Національної ради формують президент та парламент, але вони делегують членів не для того, аби вони відстоювали думки тих, хто їх делегував, а для того, аби у своїй роботі вони керувались інтересами суспільства. На жаль, у нас досі ще можна спостерігати ситуацію, коли людина, яку делегував президент, відданіша його справі, аніж сам президент. Це психологічне питання, і поки ми не зможемо перебороти ці наслідки радянського менталітету, доти навіть сам президент не матиме змоги отримувати інформацію з незалежних джерел.

-- ІМІ контролює всі справи щодо утиску журналістів. Які з них вважаєте найскладнішими?

-- Ми не контролюємо, ми відстежуємо їх. Я б не хотів, аби існував міф про нашу діяльність. Так, "Репортери без кордонів" є дуже впливовою організацією, але це громадська організація, тобто ми володіємо дуже обмеженими фінансовими і організаційними можливостями. У жодній державі "Репортери без кордонів" не претендують на те, аби заступити обов'язки державних структур. Ми можемо лише максимально неупереджено відстежити ситуацію щодо подій в медіа-просторі держави, розібратися, чи справді хтось переслідує журналіста, чи це певні авантюри. На жаль, буває й таке. Але навіть розібратися у всіх цих випадках, зафіксувати їх -- дуже складна робота. А в найскладніших випадках нам доводиться втручатись значно більше.

До таких випадків зараховую справи Ґонґадзе та Александрова. Щодо справи Ґонґадзе зараз важко щось прогнозувати, але я хотів би зазначити -- те, що робить ІМІ та "Репортери без кордонів" щодо справи Ґонґадзе є унікальним випадком у світі. Уперше громадська організація намагається допомогти прокуратурі провести експертизу тіла, аби вийти з глухого кута, в який протягом останніх двох років нас завели слідчі органи. Яким буде результат -- наразі говорити рано. Ми намагаємось, аби все проходило в рамках української процедури. Щоб не отримати чергового результату ще однієї експертизи, яка потім виявиться непотрібною або стане приводом для нових політичних інтриг. Водночас ідентифікацію тіла ми сприймаємо як перший крок у цій справі, оскільки головною метою нашої роботи має бути встановлення організаторів та виконавців цього злочину.

-- А справа Александрова?

-- Цей випадок ми також вважаємо своєю перемогою. На жаль, ми не змогли захистити колегу, але не дозволили скинути це вбивство не невинну людину, яка стала ще однією жертвою. Зараз справу відправлено на дорозслідування. Наразі ми дуже обмежені у важелях впливу, оскільки, за українською процедурою, під час дорозслідування справи інформація про її хід не розголошується. Навіть родина журналіста не знає, чи сформована нова слідча група в цій справі, хто нею керує і що відбувається.

-- Але ж на контролі в ІМІ не лише ці справи?

-- Зараз ми відстежуємо близько 30 справ, половина з яких -- кримінальні. У всіх цих випадках ми намагаємось вийти на реальних виконавців та замовників злочинів. Для нас дуже важливо покінчити з атмосферою безкарності злочинів проти журналістів. Навіть те, що ми не дозволили суспільству замовчати справи Ґонґадзе та Александрова, є великим успіхом. Але дуже часто винними у переслідуванні журналістів роблять зовсім сторонніх людей. Скажімо, минулого року невідомий виплеснув кислоту в обличчя головному редакторові бердянської газети. Знайшли якогось наркомана, який узяв на себе відповідальність за цей злочин, але ми чудово розуміємо, що це не вирішення проблеми. На жаль, ніхто з українських журналістів не захищений від таких проявів агресії.

-- Чи існує якась тенденція росту чи зменшення таких випадів проти журналістів?

-- Випадків фізичної агресії проти журналістів останніми роками поменшало. Але з'явились інші форми тиску, більш підступні та завуальовані. Скажімо, через податкові органи. Водночас, після зміни Карного кодексу поменшало позовів до журналістів про захист честі і гідності. Ситуація з переслідуванням журналістів ніколи не буде ідеальною, проте вона не повинна бути трагічною та цинічною. Суспільство повинне розуміти, що журналісти є такими ж членами спільноти, як й інші громадяни країни.

-- Політична цензура теж є однією з форм тиску?

-- Питання політичної цензури дуже складне, оскільки Конституцією її існування заборонено. Водночас люди, які цим займаються, досить грамотні, аби їхня діяльність не підпадала під юридичне визначення цензури. Інститут масової інформації не може прямо сказати, що ми маємо приклади політичної цензури, оскільки це повинні робити журналісти, які на собі відчували цю цензуру.

-- У відкритому листі до влади ви обіцяли надати приклади політичної цензури. Чи була якась реакція на ваше звернення?

-- Жодної реакції від влади не було. Водночас усі випадки цензури оприлюднено на нашому сайті. Бігати і пропонувати комусь почитати цю інформацію ми просто не маємо часу. Звичайно, ми не претендуємо на те, що зібрали всі випадки політичної цензури, але кожна людина може побачити нашу роботу і зробити для себе висновок -- є цензура чи її немає. Якщо влада має бажання це зробити, -- будь ласка. Зрештою, це її обов'язок. Чи скористається вона нашою інформацією, чи ні -- це її проблеми.

-- Нещодавно Україну було занесено до чорного списку безкарності, тобто до країн, де влада не реагує на злочини проти журналістів. Одним із авторів цього списку виступили якраз "Репортери без кордонів". На вашу думку, чим Україна заслужила "почесне" місце в цьому списку?

-- Внесення України до будь-якого чорного списку є дуже болючим питанням. Ми хочемо жити в цивілізованій державі, де є вільний доступ до інформації, ми хочемо стати частиною європейського співтовариства. Тому дуже прикро, коли держава потрапляє до такого списку. Водночас ми розуміємо, що занесення України до списку безкарності відбулось через нашу діяльність, адже саме ми збираємо всі випадки тиску на журналістів. І цією інформацією користувались автори списку. Але ми працюємо для того, аби таких фактів було якомога менше. Скажімо, у справі Ґонґадзе ми намагаємось вийти із стану ганьби для всіх нас, у який не ми завели, але ми хочемо вивести. Звичайно, можна не оприлюднювати всіх цих фактів, але така позиція зовсім не гарантує, що Україна більше не потрапить до такого списку. Зрештою, це проблема не рейтингів, адже якщо ми житимемо у прозорому демократичному суспільстві, то нам буде начхати, до якого списку нас занесено.

-- Чи може мати для України якісь наслідки занесення її до списку безкарності?

-- Звичайно. Не ми це вирішуватимемо, але, скажімо, Рада Європи може застосувати певні санкції до країни, яка входить до чорного списку. Люди, які брали на себе певні зобов'язання при вступі до Ради Європи, повинні це розуміти. Зрештою, у світі вважається непристойним навіть спілкуватись із країнами, де йде безкарний терор проти журналістів.

Розмовляла Ольга МАЦКО









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Зима у Львові 
Погляд
  ·  Український слід на Дубровці 
Поступ у Львові
  ·  Галичину обділили субвенціями 
  ·  Компромісна справедливість 
  ·  Системна помилка міської влади 
  ·  Облдержадміністрація в павутині 
  ·  Мерія виселяє квартирантів 
  ·  Львів на захист Чечні 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Інтеграційні потуги Ющенка 
  ·  Передріздвяна знижка на українців 
  ·  Прем'єрське коло звужується 
  ·  Звіт про "Кольчуги" вже в Україні 
  ·  Мер Києва готовий судитися 
  ·  Масові скорочення в армії 
  ·  Каналізаційні проблеми України 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Польська лівиця зазнала невдачі 
  ·  Республіканський Конгрес США 
  ·  Урядова коаліція розвалилась 
  ·  "За" і "проти" евтаназії 
  ·  Техногенна катастрофа у Бразилії 
  ·  Американські лікарі судяться з владою 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю Поступу
  ·  Леонід ЗВЄРЄВ: Форми тиску на журналістів стали підступнішими 
Арт-Поступ у світ
  ·  Нью-Йорк побачив падіння Адама 
  ·  Англійських акторів навчають для життя 
  ·  Дрезден відновлює мистецький статус 
  ·  Виставки після повені 
  ·  Такт чи цензура? 
  ·  Різноманітності та протилежності 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  Священна війна в Інтернеті? 
  ·  Що пишуть Саддамові Хусейну? 
  ·  Львів виставковий 
  ·  Хочеш новий Microsoft Office? Купуй сучасний комп'ютер! 
Спорт-Поступ
  ·  Формула-1: Великий Цирк 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
  ·  "Карпати" вийшли сухими з болота 
  ·  Джон Макінрой 
Пост-Factum
  ·  КАЛЕНДАР