BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Аналітика.    Ракурс.    Теле-Поступ.    Культура.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Події.    КуПол: Новини.    Реклама.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
8 травня 2007 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:38 27-06-2017 -   На модернізацію шахт «Львіввугілля» – 4 млн грн  
  14:36 27-06-2017 -   Мешканців Львівщини закликають не палити суху траву  
  14:35 27-06-2017 -   Інспекція ДАБК перевірить забудову по вул. Тучапського та Городницькій  
  14:24 27-06-2017 -   У п’яної матері у Львові забрали в притулок річну дитину  
  14:21 27-06-2017 -   У Львові затримали турка, що перебував у розшуку  
Україна
  14:28 27-06-2017 -   У затриманих податківців арештували майна майже на мільярд  
  14:25 27-06-2017 -   На Донеччині правоохоронці виявили вбитою шестирічну дівчину  
  14:22 27-06-2017 -   В Україну прийде шалена спека  
  14:19 27-06-2017 -   Парубій: Візи з РФ розглянуть наступного тижня  
  12:57 27-06-2017 -   Вибух авто у Києві: Міноборони підтвердило смерть полковника ГУР Шаповала  
Світ
  14:34 27-06-2017 -   У Берлінському зоопарку обживається пара панд з Китаю  
  14:31 27-06-2017 -   Канадська медсестра отримала вісім довічних термінів за вбивство пацієнтів  
  12:58 27-06-2017 -   Метеорит, який впав у Нідерландах, виявився ровесником Сонячної системи  
  10:36 27-06-2017 -   Європейське космічне агентство виявило, що з Чумацького Шляху «тікають» зірки  
  10:20 27-06-2017 -   Польща прийняла понад 1,4 мільйона біженців з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Теле-Поступ  »  ПРЯМИМ ТЕКСТОМ

___________________________________________________________________________

Гість програми – міський голова Львова Андрій Садовий
 
04.05.2007 року, 21.15-22.00, прямий ефір, 05.05.2007 року, 15.00-15.45, повтор

Автор і ведучий програми – Остап Дроздов

Експерт у студії – політолог Ігор Балинський.

Журналісти – Роман Рак, журнал „Статус”, Галина Гречин, ЗІК, Влад Якушев, Zahid.net.

Остап Дроздов:

Добрий вечір. Ви дивитесь у прямому ефірі політичну програму „Прямим текстом”. Мене звати Остап Дроздов. Прямі запитання, прямі відповіді, прямий ефір. Сьогодні у нас в гостях міський голова Львова Андрій Іванович Садовий.

Пане Андрію, я вам дякую, що ви у такі останні дні підготовки до святкування Дня Львова знайшли можливість прийти на цю програму. Сподіваюсь, вам буде цікаво в ній брати участь. Участь у передачі беруть також львівські журналісти, які, я сподіваюсь, будуть задавати вам каверзні запитання. Нашим експертом сьогодні є політолог Ігор Балинський. Я для початку пропоную маленький сюжет для затравочки. Пізніше ми повернемося в цю студію.

Траслюється сюжет:

Молодий і амбітний. Таким епітетом львів’яни наділяли Андрія Садового під час мерської кампанії. Минає рівно рік, як той же чоловік став міським головою Львова. І тепер Андрій Садовий чує на свою адресу все більше інших - уже критичних – епітетів. Хтось Андрія Івановича гостро називає популістом, хтось – здібним політиком, який уміє закцентувати увагу на своїх позитивах, хтось і досі у всьому підтримує нового мера. От чого не можна забрати у Садового – це везіння. Перший рік свого урядування у місті Садовому випали дві удачі – 750-річчя Львова і перемога України у конкурсі „Євро-2012”. Такі радісні події  здатні затьмарити рутинні побутові невдачі мерії. У переддень Дня Львова є усі підстави поговорити з міським головою Андрієм Садовим на всі, у тому числі і не дуже святкові теми.

Остап Дроздов:

Сьогодні будуть не тільки святкові теми, хоча все-таки люди живуть завтрашнім і післязавтрашнім святкуванням, пам’ятаючи 750-річчя Львова. Не дуже тенденційно вас представив?

Андрій Садовий:

Ні. Дякую. Насправді я завжди з повагою відношуся до думки журналістів, бо журналісти – це мудрі і думаючі люди. Тому мені звжди приємно почути, в тому числі і критичні зауваги. Бо насправді критика – це є той поступ, який завжди дає можливість рухатися вперед.

Остап Дроздов:

Я думаю, що сьогодні критика в цій студії буде. Принаймні програма „Прямим текстом” це передбачає. Для початку я якусь таку загальну тезу висловлю, пізніше ми можемо її розвинути і по пунктах грунтовніше розібрати. Назагал – я кажу це від імені простого львів’янина, а не стільки журналіста – ви говорите дуже правильні, дуже толкові речі, проти яких важко щось заперечувати. При цьому вже далі під час аналізування може знаходитися така контртеза, що ваші заяви здійснити, реалізувати є важко. Принаймні в ті часові рамки, які вам відведено як голові міста. Наприклад, ви говорите про виселення усього грального бізнесу з міста, хоча знаєте, що законодавство вам цього не дозволяє. Ви пропонуєте залучити мільярд євро інвестицій. І в той же час західні інвестори, зокрема по Грибовицькому сміттєзвалищі, отримали „стоп” від львівської міської ради. Обіцяєте до кінця року обновити тролейбусно-трамвайний парк, хоча самі знаєте, що 50 мільйонів у вас немає. Тобто ви говорите дуже слушні речі і дуже сприйнятні речі, хоча більшість з них не можуть бути реально втілені. Хтось каже, що це популізм. Що ви вкладаєте в це слово?

Андрій Садовий:

Дякую за ваше запитання. Якщо говорити про останнє – про тролейбуси і трамваї, то про третину я не говорив, хоча в мене таке бажання є. І якщо, наприклад, з тролейбусами є простіше, бо є Львівський автобусний завод, який їх виготовляє, то з трамваями є біда, тому що сьогодні один вагон, такий як нам потрібно, вартує, якщо новий, до 2 млн. євро. Ми підемо іншим шляхом і наступного тижня група наших експертів виїде в Німеччину. Ми будемо робити так само, як робило у 1990 році місто Грац, коли вони брали не нові німецькі трамваї і вони ще нормально 20 років їм служили. Якщо говорити про гральний бізнес, то моя позиція є твердою і переконливою: він має піти з міста. І шкода, що держава насправді стає на захист грального бізнесу. В мене є велика мрія – зробити місто Львів успішним. Щоб люди були щасливі і раді, що вони живуть у Львові. Звичайно, я хочу зробити це скоріше і більше. Ну, є реальне життя.

Остап Дроздов:

Питання було в тому, коли ви висловлюєте певні ідеї, ви реально прораховуєте, наскільки вони можуть бути реалізовані, тому що всі ваші ідеї розраховані на позитивне сприйняття людьми.  Тобто це до певної міри є підгрунтя для всіх подальших звинувачень у популізмі.

Андрій Садовий:

Якщо проаналізувати 38 років мого життя, то завжди ті речі, які я говорю, вони справджуються. Проблема тільки в тому, що деколи в часовому просторі потрібно трошки більше часу, щоб це зробити. Тобто, моє бажання зробити це скоріше не завжди є реальним в часі і реального життя, де ми живемо. Люди говорять, що треба, щоб було чисто. А я кажу: так може не треба смітити? Давайте ми з того почнемо. І це дуже складний процес насправді, бо в нас у суспільстві дуже велика прірва. І це моральна прірва. І ми не можемо взяти і щоб за нас це хтось зробив. Ми повинні все це прожити. Ми переходимо з одного устрою в інший устрій. Це є довга дорога і просто нею треба пройти і прожити все це.

Остап Дроздов:

Дякую за відповідь. Перед тим, як журналісти підключаться, в мене є таке запитання, з якого, можливо, журналісти розпочнуть свої відповіді. Було українське дослідження рейтингу мерів по всій Україні. Власне це, що опублікувала львівська преса з результатом 2, 4 бали за десятибальною шкалою ви посіли останнє місце. І тоді прокоментували львів’яни, зробили опитування. Я вас для себе називаю таким львівським Ющенком, який також починав з високих рейтингів. Тобто, на думку 69 відсотків львів’ян – це достатньо презентативна цифра – добре працювати Садвовому не дають його особисті якості. Як би ви прокоментували такий невтішний діагноз львів’ян.

Андрій Садовий:

Ви знаєте, я є гордий з того, що рівень довіри до міського голови Львова є один з найвищих в Україні. Але це багато кому не подобається і люди просто купляють в газеті кусок площі і за гроші публікують ніби-то рейтинги. Тому що як правило за тими рейтингами не видно компанії, яка їх проводила.

Остап Дроздов:

Я скажу, яка це компанія. Це центр соціологічних досліджень „Соціолайн” за підтримки Міжнародного фонду „Відродження”. Ви хочете сказати, що Міжнародний фонд „Відродження” має установку занижувати рейтинг Садового?

Андрій Садовий:

Ні, знаєте, можна вміло маніпулювати даними, що деколи відбувається в нашій пресі і наші журналісти це прекрасно знають, як це є. Бо гроші мають велику силу це робити. Мені приємно то, що є довіра львів’ян. А в яких цифрах вона виражається.. Знаєте, треба судити по справах. От пройшов рік, пройде другий, третій і ми будемо дивитися по справах. І я би взагалі хотів, щоб ми говорили про конкретні питання, тоді буде більше користі.

Остап Дроздов:

Ми перейдемо, і можливо до конкретних цифр, а перед цим запитання журналістів.

Роман Рак:

Пане Андрію, у мене до вас запитання стосовно організації, яку ви очолювали. Йдеться про Самопоміч. Перед виборами всі газети – ви щойно говорили про замовлені якісь матеріали – всі газети рясніли статтями про Самопоміч, про її дільність. Зараз вона, м’яко кажучи, затихла. Тобто я, як журналіст, який спостерігає за телебаченням, за газетами, за тим, що відбувається у місті, я не бачу діяльності Самопомочі. Ви обіцяли, що вона буде вас контролювати. Цього немає. Чому?


Андрій Садовий:

Ви знаєте, я щасливий, що так відбувається, як ви говорите. Це означає, що ми рухаємось правильним напрямком.

Роман Рак:

Тобто ви хочете сказати, що стан справ у місті наскільки змінився в кращу сторону, що Самопоміч вже не потрібна?


Андрій Садовий:

Самопоміч дуже багато робила того, що має робити влада. Зараз влада худо-бідно починає цей процес, вона починає обертатися лицем до людини. І це є дуже добре. При цьому всьому Самопоміч є, вона працює. Можливо сьогодні там працює трохи менше людей, ніж було раніше. Але вона є дуже мені помічна. Бо коли, наприклад, мені з районної адміністрації дають інформацію: ми все зробили супер. А я маю можливість через Самопоміч перевірити, а чи дійсно зробили. Щоб пішли до людей і спитали, чи відремонтували біля під’їзду кусок дороги? Чи поміняли трубу? Це є можливість контролювати, тому що проблема нашого суспільства – це є проблема контролю. Треба контролювати. Наприклад вчора. Я не постидався і поліз на дах, де перевірив роботу, яка була зроблена рік назад. Тому що фірма претендує на нові ремонти по дахах і я хотів перевірити, як вона працює. І ця інформація, яку я мав, підтвердилася: вкрали рубероїд, зробили неякісно, халтурно, хоча мені доповідали: все нормально. Вони просто не думали, що Садовий полізе на дах, полізе в маленький люк, бо там дуже важко людині пролізти. Я це зробив. Хоча це не є робота міського голови. Але на превеликий жаль, сьогодні ми маємо дуже велику проблему кадрову. Сьогодні в мене є вакансії – керівника двох районів, керівників управлінь. Я не можу знайти людей. Це при цьому, що ми почали зарплату вищу давати. Просто ті вимоги, які сьогодні ставить суспільство, ставить ситуація, вони є дуже високими. Тому я запрошую молодих людей. Ми сьогодні маємо бажання запросити дуже багато студентів п’ятих курсів, щоб вони приходили в міську раду. Можливо, зі своєю такою наївністю, але щоб вони в перспективі хотіли працювати в міській владі. Я хочу, щоб у нас була відкрита дискусія, щоб наукові середовища, міська влада, бізнесові структури трималися разом. Бо це не є Львів Садового. Це є Львів усіх львів’ян, наш Львів.

Роман Рак:

Перед виборами ви говорили про те, що ситуація в ЖЕКах є катастрофічною. Ви тоді казали, що є маса людей, які готові йти туди працювати, і ви, як міський голова, коли прийдете до влади, то підвищите зарплату, ви візьмете кваліфіковані кадри, реформуєте ЖЕКи, взагалі всю цю систему і в місті все буде добре. Тепер ви кажете, що є місця, але немає кадрів.

Андрій Садовий:

Стосовно ЖЕКів. Це є найболючіше питання, яке в нас сьогодні існує. І коли я заїжджаю у будинок, де є об’єднання співласників, а їх сьогодні вже більше півтори сотні. Ті самі гроші люди платять, навіть деколи менше за квартплату, ідеальний порядок, чистота, подоконники прикрашені квітами, працює ліфт, все добре. Заїжджаєш у ЖЕК. Такі самі люди, але користуються послугами ЖЕКу – катастрофічна ситуація. Єдиний момент нормальний – це створювати людям об’єднання співвласників. Так робить увесь світ.

Роман Рак:

Перед виборами ви теж говорили про ці об’єднання, що будете їх стимулювати. У мене до вас два запитання. Наскільки я пам’ятаю, там теж говорилося цифра 150. Мене цікавить, що ви робите для того, щоб стало більше об’єднань співвласників?

Андрій Садовий:

Наприклад, якщо люди створюють об’єднання співвласників, то по законодавству місто зобов’язане передати будинок на баланс об’єднання. Але передати із капітальним ремонтом. Якщо ви у своєму будинку, де ви мешкаєте, створите об’єднання співвласників, місто вам зробить капітальний ремонт.

Роман Рак:

Ви не боїтеся, що вам просто не вистачить грошей?

Андрій Садовий:

Ми знайдемо гроші. Просто це зовсім інша філософія мислення. Тоді людина вважає, що це моє. Тому що коли людина сьогодні живе в будинку, де всі квартири приватизовані, от квартира її, а виходить за 1 метр і вже сходова клітка не її. І там можна смітити. Чи ліфт – то не її. А коли є об’єднання співвласників, то ліфт її. І коли дитина чиясь щось там зробить погане, то їй по руках дадуть, чи поштові скриньки понищить. А де ЖЕК обслуговує, то не її. Це ж так просто.

Остап Дроздов:

Андрій Іванович, перед коментарем експерта. Недаремно ми так акцентуємо на темі ЖЕКів. Власне на критиці ЖЕКів ви як би виїхали на передвиборчій кампанії, це був основний ваш мотив. Пройшов рік. В принципі ви говорили про негайну реформу комунального господарства. Знову ж таки цифри. 74 відсотки (це станом на березень) львів’ян – це велика цифра – вважають, що робота ЖЕКів взагалі не покращилася. Тобто ви не виправдали надії львів’ян на швидкі і стрімкі зміни. Що ви на це можете сказати? Всі чекали – Садовий прийде і зробить порядок з ЖЕКами. Це дуже проста формула. Пройшов рік – порядку з ЖЕКами нема.

Андрій Садовий:

Якщо говорити взагалі про ЖЕКи і про комуналку, це є найважча ситуація, яка є в місті. Тому що це ситуація, яка опирається у тому числі і на менталітет.

Остап Дроздов:

Є річниця інавгурації і є сенс говорити про річні підсумки. Принаймні проміжні. Що ви за рік зробили саме в питанні ЖЕКів?

Андрій Садовий:

З десяток недобрих керівників ми звільнили  - начальників ЖЕКів. Підсилили контроль. І контроль сьогодні набагато вищий, ніж був. Інше питання – це сама структура ЖЕКу. Тобто це той пережиток, який має поступово відходити, але не за один день. Не можна зробити так, як, наприклад, зробили в Сумах, де всі ЖЕКи приватизували і місто лишилося в ситуації відсутності контролю за цими структурами. Тому я пропоную плавний перехід.

Остап Дроздов:

Це і передача ЖЕКів в приватні руки в тому числі?

Андрій Садовий:

У нас є такі випадки у Львові. Вони є дуже позитивні. Якщо керівник ЖЕКу відчуває силу і готовий якісно надавати послуги, то ми готові розглядати можливість приватизації.

Остап Дроздов:

А ви можете дати маячок львів’янам, які нас зараз дивляться: через який термін хоча б щось покращиться? Під’їзди стануть чистішими, лампочки з’являться. Люди ж квартплату платять.

Андрій Садовий:

Це від нас з вами залежить. Ви знаєте, дійсно платять. Ви можете піти на експеримент. От ви є фаховий журналіст. Давайте ми зробимо наступну ситуацію: призначимо вас директором ЖЕКу. Наприклад на місяць, і ви зсередини побачите ту систему, як вона працює, побачите проблеми. Відношення людей. Це дуже багатогранна ситуація.

Остап Дроздов:

Я б дуже серйозно поставився до ваших слів. Мені було б це цікаво. І через місяць ми могли би зустрітися і обговорити.

Андрій Садовий:

Сто процентів.

Остап Дроздов:

До речі, це цікаво. Є свідки. Я прошу коментаря експерта на тему – рік Садового. Що ви для себе побачили?

Ігор Балинський:

Я певно почну  трошки з часів початку двадцять першого століття. В Андрія Садового за цей час було два іміджі. Один імідж – це Садового, який очолював чи заснував Інститут розвитку міста. Який займався благодійнимиі  іміджевими проектами. І цей імідж формувався навколо Садового як такого собі стратега з європейським баченням. Принаймні постійне апелювання до польського досвіду давало підстави про це говорити. І другий імідж, другий Садовий – це імідж, який сформований є власне виборчою кампанією. Імідж, сформований Самопоміччю. Власне, у цьому найбільша проблема тепер міського голови Львова Андрія Садового, тому що Самопоміч створила для нього добрий імідж, але поставила дуже високі очікування до мера Садового. А дійсність, у яку потрапив Садовий, мені видається ще гіршою навіть від тої, про яку він намагається нам сьогодні сказати. Це перша річ. Друга річ, яка є проблемою. Не треба забувати, що Садовий став мером у дуже жорсткому конфлікті, яким він називає виборчу кампанію, тому що в ньому брали участь чотири політичних і бізнесових середовища Львова. Це середовища, яке уособлюють Петро Писарчук, Олекса Гудима, Василь Куйбіда і Андрій Садовий. Це впливові люди, які володіють власними медіа, які володіють власним бізнесом, за якими стоять доволі високі покровителі і в області, і в Києві. Тому те, що сьогодні існують проблеми у медіасприйнятті мера Садового, є абсолютно закономірно. Запал тої кампанії ще не завершився. З другого боку, люди, які програли вибори Андрію Садовому, вони готуються до наступних виборів. Звідси речі, які пов’язані із публікаціями, рейтингами. Це об’єктивна ситуація. Її не зміниш на сьогоднішній момент. І третя річ, про яку я хотів би наголосити. На Західній Україні є два типи мерів. Один тип – це ті мери, які стали мерами у 2006 році. Це є львівський мер, це є мер Луцька Богдан Шиба, це є мер Івано-Франківська Онишкевичус. Це нові люди, які довго йшли до своїх мерських посад. І є інший тип мерів. Це мери, які вже мають досвід рутинної мерської роботи. Це мер Чернівців Федорук і мер Рівного, якщо не помиляюсь, Чайка. Це люди, які визнали для себе, що їхня мерська посада – це є поточна рутинна робота. Мені здається. що сьогодні у міської команди немає балансу поміж тим, за що братися в першу чергу – чи за „поточку” (мені видається, що мерська команда сьогодні більше займається „поточкою”), чи „поточка” має займати, я умовно кажу, 40 відсотків, а все-таки 60 відсотків – це має бути стратегія. А це питання є команди. І ще одне. Андрій Іванович! Мер не може бути сантехніком. Допоки так буде – це буде означати, що ви несете за все персональну відповідальність. Це не є правильно. Персональну відповідальність за дах має нести перший заступник мера. Я умовна говорю. Якщо дах не робиться – перший заступник має бути звільнений. Тому що дах не робиться. Тільки тоді ви сформуєте команду відповідальну і ви не переберете на себе той весь негатив, який сьогодні з тих чи інших причин буде виникати.

Остап Дроздов:

Я дякую за цей розширений коментар. Маєте можливість прокоментувати.

Андрій Садовий:

В мене дуже порядний і чесний перший заступник.

Ігор Балинський:

Я умовно сказав.

Андрій Садовий:

Я дякую, що він погодився зі мною працювати і має дуже великий позитивний досвід. Ви знаєте, я маю велику довіру до вашого коментаря. Ви говорите чесні правдиві речі. Знаєте, це можна порівняти з такою алегорією, що от ми сіли в човен і маємо доплисти з точки А в точку Б. Але крім цього, що треба на веслах гребти і думати, як правильно парус виставити, човен дирявий і він тече. І треба одною рукою гребти, тому що ти пливеш проти течії і течія дуже велика, і вітер проти тебе. І з другої – латати ці дири. І насправді одна рука має одне робити, а друга – друге.

Остап Дроздов:

Але ви знали, на що ви йдете.

Андрій Садовий:

Знав. І я це роблю.

Остап Дроздов:

Ви готові власне нести цю відповідальність?

Андрій Садовий:

Я її несу. Ви знаєте, це дуже просто – перекласти на когось і говорити: цей поганий, цей поганий.

Ігор Балинський:

Андрій Іванович, ще одна порада. Човен можна латати до певного періоду. Ви повинні визначити: я латаю човен до 2008 року. А з 2008 року я запускаю новий човен. І замовте будівництво нового човна. Якщо говорити алегоріями.

Андрій Садовий:

Він вже будується.

Остап Дроздов:

Я дякую за такий метафоричний обмін думками. Зараз ми йдемо на маленьку рекламну паузу наших інформаційних партнерів. Після цього ми запитаємо в Андрія Садового, чому міська рада тримає гроші на депозиті не в українсьому, а московському банку.

Реклама.

Остап Дроздов:

Ще раз доброго вечора. В ефірі політична прогрма „Прямим текстом”. В нас сьогодні гостює міський голова Львова Андрій Садовий. Пане Андрію, ми другу частину розпочинаємо з питання, яке було анонсоване наприкінці першої. Власне, ви зараз можете мене поправити, ви краще володієте цією інформацією. Міська рада має гроші на депозиті в одному з банків. Чому цим банком є філія московського банку, а не котрийсь український чи львівський банк?

Андрій Садовий:

Дуже добре запитання. Коли громада мене обрала міським головою, буквально через два місяці я запросив керівника управління фінансів, кажу, як у нас з коштами? Що на залишках є? І на залишках було сума була здається 20 млн. гривень. І вони просто лежали. А чому вони лежать? Чому їх не віддати на депозит в банк, щоб громада мала можливість мати додаткові кошти?

Остап Дроздов:

З цим нема питань. Чому московський банк?

Андрій Садовий:

Я вам скажу. Ми провели конкурс і визначили ті банки, які дають найвищі процентні ставки. Це було три банки. Це була Фінансово-кредитна група, здається, яка давала 14 з половиною процентів. Це був Вабанк – 14 теж з половиною. І ще був третій банк, вже не пам’ятаю назви. Такі банки, як Аваль, Львів – вони давали по 10 процентів. І в принципі я розумів, що можна звичайно зробити хитро – покласти під 10 процентів у банк Аваль, чи у банк Дністер, чи інші і все нормально. Але я пішов на певний ризик. Я вибрав ті банки, які дали найвищу відсоткову ставку.

Остап Дроздов:

А який відсоток дав цей московський банк?

Андрій Садовий:

14 з половиною процентів. Тобто, так само, як два інші банки. Тобто, я розділив 20 мільйонів на три транші. Здається це було по 7 мільйонів. На два місяці ми поклали ті гроші на депозит. Заробили більше 700 тисяч гривень. Через два місяці всі гроші вернулися в бюджет і були реалізовані на ті програми, які були.

Остап Дроздов:

Чи грала тут роль та інформація, що керівник філії цього московського банку є членом виконкому і, кажуть, вашим кумом?

Андрій Садовий:

Кумом він не є, членом виконкому він дійсно є. І насправді я дякую йому, що він погодився ці кошти взяти на депозит. Тому що власне його згода дала можливість підняти цю планку для інших банків.

Остап Дроздов:

Ви використали свої дружні стосунки?

Андрій Садовий:

Так, я використав свої дружні стосунки і заробив для міста додаткові гроші. Хоча можна було зробити простіше. Я розумів, що це може бути неоднозначно сприйняте. Дуже багато політологів говорили, ну чому він віддав гроші у цей банк. А я захотів на москалях заробити. Що тут поганого є? Чому вони на нас мають заробляти?

Остап Дроздов:

До речі, ще питання, хто на чому має заробляти. Це важливе питання. Ви дуже чітко заявляли: „Земля має реалізовуватись тільки на конкурсних засадах”. Натомість зараз вся земля йде через сесію міськради, а значить через кишені депутатів окремих. Гіпотетично.

Андрій Садовий:

Хто? Назвіть мені випадок.

Остап Дроздов:

Давайте так, я забираю назад свої слова „через кишені”. Зараз йде тільки через сесію міськради. Тобто, без відкритих конкурсів. Що вам як меру заважає запровадити земельний аукціон?

Андрій Садовий:

Насправді ми проводимо земельні аукціони. Ми проводимо їх найбільше в Україні. Але треба розрізняти. Коли, наприклад, ви керівник підприємства і ви маєте офісний будинок. І ви звертаєтесь до міської ради, щоб вам землю під офісним будинком закріпили. Отака земля йде, вона закріпляється. Якщо є вільна земельна ділянка – вона йде через аукціон, через конкурс. Є Верховна Рада і Кабінет міністрів. Це чітко все регламентовано. Якщо це порушується, тоді треба карати цих людей, які це роблять.

Остап Дроздов:

Тобто ви хочете сказати, що всі вільні земельні ділянки йдуть тільки через аукціон?

Андрій Садовий:

Якщо я навіть маю сумнів, то просто ті питання не включаю в порядок денний сесії міської ради. Наприклад, у нас 10 числа сесія міської ради і там буде близько 50 земельних питань. То я заставив керівника департаменту, начальника управління особисто проїхати по всіх тих ділянках і перевірити. Тому що дуже часто може бути, що клерки щось там змахлювали. Вони виїхали особисто, перепровірили декілька разів. Я включив у порядок денний тільки ті земельні ділянки, які не є вільними, які під спорудами. Тому що насправді, коли ми це оформляємо, то маємо після цього додаткові надходження у бюджет. І це треба робити сьогодні набагато більше, ніж ми сьогодні робимо.

Галина Гречин:

Андрій Іванович! На сьогодні якраз був призначений черговий земельний аукціон. Але він не відбувся. І цей процес триває уже принаймні останні 9 місяців. Чи не здається вам, що треба щось робити?

Андрій Садовий:

Дуже цікаве запитання. Насправді можна робити простіше. Можна зменшувати ціну на землю і продати все. Ми зробили просто аналітику. Ми проаналізували зміну ціни на землю і майно за останні 5 років. Так ось ціна на землю у місті Львові за останні 5 років тільки на первинному ринку виросла на 300 відсотків. І то саме на нерухомість. Якщо працювати на ринку запозичень, позичати гроші, то максимально це обійдеться у 80 процентів. Тобто на сьогодні місту не вигідно продавати землю. Краще її потримати. Чому? Тому що за рік ціна на землю виростає мінімум на 30 процентів. Тому ми маємо високу стартову ціну, але ця стартова ціна знайде свого покупця. Тому ми цього року пішли на дуже великий прецедент: ми випускаємо муніципальні облігації, ми залучаємо кошти. Це буде сума в двох траншах. Якщо, наприклад, ми зробимо перший транш 50 млн. і побачимо, що достатньо, то не будемо другий робити. А якщо недостатньо, то будемо робити другий. Тобто ми почали рахувати гроші. Кожну гривню. Тому що це є важливо. Це земля. Це одна із найвищих цінностей у місті. Навіщо продавати задешево, якщо можна продати задорого?

Остап Дроздов:

Питання „тільки на конкурсних засадах” – воно ще стоїть для вас?

Андрій Садовий:

Для мене це є дуже важливо, це дуже принципово, тому що це є можливість наповнювати бюджет і мати чесні правили гри.

Галина Гречин:

Ви кажете про „наповнювати бюджет”. Але ж підприємці їздять, дивляться на ті ділянки, які виставлені на аукціон і проявляють бажання їх купити. Але в той же час надходження до бюджету від продажу землі – це є дуже важливо.

Андрій Садовий:

Ви знаєте. У нас є бюджет міста і він виконується. І всі програми, які необхідно, вони фінансуються. Тому проблем з тим немає. Питання в іншому. За останні роки у Львові було передано отак просто близько 120 гектарів землі. Брали по-різному, не буду розказувати про ті схеми. І ця земля сьогодні також виставляється на продаж. Мені сьогодні не вигідно продавати землю, яка є міською. Мені вигідно почекати. Тому що сьогодні не є така ціна сприятлива для продажу. Тому що сьогодні дуже багато такої землі, яку раніше з тих чи інших причин взяли. Не будемо розцінювати, як хто це робив. Я не хочу влазити в минуле. Мене цікавить завтрашній день. Але ще раз наголошую, що ми сьогодні рахуємо кожну гривню і підходимо до цього дуже і дуже виважено.

Остап Дроздов:

Своїм ворогом №1 ви назвали корупцію. Це проблема взагалі цілої країни, і в тому числі такого міста прикордонного, як Львів. Це дуже гучна тема, з нею треба обережно, ви мене стопнули на питанні землі, далі продовжувати не буду, бо ніхто за руку нікого не зловив. Я хочу про трошки інше. Зараз така обговорювана дуже тема з десятьма Тойотами, які подарували автомобільники мерії. В наш час подарунки напевно не просто так робляться. Такі подарунки передбачають певні дії вдячні з боку мерії. Чи я помиляюсь?


Андрій Садовий:

Я вас поясню ситуацію. Це питання зараз дебатується в ЗМІ. Я би хотів пряму мову вам.

Остап Дроздов:

От прямий текст. За що дали десять Тойот?

Андрій Садовий:

Фірма Тойота має бажання будувати у Львові дуже великий сервісний центр. Вкладати ..надцять мільйонів доларів в цей проект, що є дуже вигідно, тому що це є створення декількох сотень нових робочих місць, це є висока заробіна платня і податки. Можна було все так і лишити. Але, знаючи, що у нас в міській раді машин нормальних практично немає, тому що є ще Волги 20-річної давності, я звернувся до Тойоти: слухайте, хлопці, а слабо вам подарувати місту 10 машин? Ну вони звичайно так, ну, це ж гроші...

Остап Дроздов:

А взамін?

Андрій Садовий:

Ні, це не взамін. Це знаєте, як у нас в країні ситуація є? В принципі, якщо звертається міський голова з проханням, то як правило відмовити важко. От у нас у Львові було би нормально, якщо би я звернувся і, наприклад, 10 тих машин подарували приватно чиновникам міської ради. І це би вважалося нормально. Але ящо я звернувся зробити подарунок для міста – це викликало шок. Як для міста? Чому не приватно?

Остап Дроздов:

А я поясню чому. Тому що є порядок денний однієї сесії. Зразу після цих заяв про Тойоти 27 пунктом стоїть питання виділення вільної земельної діялнки – про це ви говорили – Тойоті. Це чистий бартер.

Андрій Садовий:

Стоп. Давайте рахувати гроші. Враховуючи, скільки коштів фірма вкладе в цю земельну ділянку, скільки вона коштів вкладе в інфраструктуру, то насправді ця угода не вигідна для Тойоти. І вони можливо пошкодували, якщо рахувати кошти. Але я так вибудував ситуацію, щоби місто було у виграші. І я знав, на який конфлікт я йду. Я знав, що це питання буде обговорюватися. Але коли сьогодні я дивлюся, скільки літрів бензину списується на стару Волгу – це є злочин. Тому треба це все здати на металобрухт.

Остап Дроздов:

Чому депутати відмовилися голосувати за цей пункт? Вони побачили цей бартер?

Андрій Садовий:

Насправді депутати бачать все, що у нас робиться і у нас достатньо є відкриті дискусії. Відмовилися сьогодні – проголосують завтра чи через місяць, чи через рік, тут проблем немає.

Остап Дроздов:

Насправді виходить, що мерія Тойоти взяла, а землю не виділила.

Андрій Садовий:

Ну то мудра мерія. Машини має, все нормально, яка проблема є? Насправді ми поважаємо поважні компанії і місто завжди лояльно ставиться до бізнесу і до тих людей, які створюють нові робочі місця. І дай Бог іншим містам робити так само, як Львів: збагачувати казну міста.

Галина Гречин:

Андрій Іванович! Ця відмова депутатів відвести земельну ділянку була не єдиною, скажемо так, вашою поразкою в співпраці з депутатами. Коли ви стали тільки міським головою, експерти прогнозували, що вам буде важко працювати з новообраним складом міськради. В той же час вам вдавалося якось знаходити спільну мову. Зокрема, вам вдалося провести зміни в структурі міської ради, прийняти досить складний Бюджет розвитку. Але остання сесія, коли ви звітували про роботу виконавчих органів, довела, що депутати не хочуть уже так легко і просто працювати з вами, як раніше. Тобто, це вже криза?

Андрій Садовий:

Знаєте, коли я спілкуюсь з мерами інших українських міст і розказую їм про ситуацію, яка в нас є в місті, мені, чесно, заздрять. Тому що в містах є дуже важка ситуація. Більшості, меншості, політичні распрі різні. У нас в місті є хороша стабільна ситуація. Тому що власне, коли є політична стабільність, є можливість економічного росту. Можливо це завдяки тому, що я сам був депутатом міської ради, я був головою комісії, я був керівником фракції, тому я розумію депутатів. Так, у нас йдуть дуже гострі дискусії і дебати. Але всі ці дискусії і дебати йдуть на користь громаді міста. Ну а стосовно критики. Є депутати з одної сторони, працівники виконавчих органів з другої сторони. Ви знаєте, я дякую, що та критика є зі сторони депутатів. Тому що вона можливо дає ще так певний рух вперед. Та й у світі так прийнято, що депутати добрі, а працівники виконавчих органів погані. Це є нормальна практика. Треба на все це дивитися з нормальною посмішкою.

Роман Рак:

Пане Андрію, запитання до вас і одна така маленька пропозиція від людини, яка їздить в громадському транспорті. Можливо, ви запропонуєте, наприклад, Львівсьому автобусному заводу, а чи не слабо їм подарувати 15 тролейбусів Львову. Оце  пропозиція. А запитання – одна з ваших основних тез під час виборів була, що ви ліквідуєте кумівство в міській раді. Яке, за вашими словами, було при Любомирові Буняку, і яке прогриміло на рівні Віктора Ющенка. При цьому, за різними даними, є від двох до шести кумів у міській раді. Як мінімум – пан Квурт, і пан Косів.

Андрій Садовий:

Це є люди, яким я дякую, що вони прийняли мою пропозицію йти працювати в стіни міської ради. Василь Косів – кандидат наук.

Остап Дроздов:

Це нічого, що він кум?

Андрій Садовий:

Ви знаєте, він став моїм кумом буквально за тиждень до виборів. І я ще тоді мав бажання пропонувати йому цю посаду. Я щасливий, що він погодився, тому що це є високообдарована інтелігентна людина. То саме пан Володимир Квурт. Це є мудрий чоловік. Я думаю, що це політик, який має велике майбутнє.

Роман Рак:

Пане Андрію, йдеться не про особистості. Ніхто не сперечається з кваліфікацією, професіоналізмом пана Квурта чи пана Косіва. Йдеться про те, що ви обіцяли: кумів не буде. Куми є. Чому так?

Андрій Садовий:

Я вважаю, що це є нормально. Я довіряю цим людям.

Остап Дроздов:

Тобто ви трошки погарячкували, коли про це казали?

Андрій Садовий:

Я ніколи не говорив про кумівство в міській раді. Тому що, наскільки я пам’ятаю, за останні чотири роки там його не було. У Любомира Костянтиновича я не пам’ятаю, щоб були куми. Я знав, на що я йду. Я маю здатність передбачати ті чи інші запитання. Але я йду на це, тому що на мене особисто покладена відповідальність громадою міста. І я маю формувати цю команду, яка буде працездатна і буде якісно працювати. І я працюю. Ви подивіться, минув рік часу. Ви маєте претензії до пана Квурта чи пана Косіва? Я думаю, ми є горді, що такі поважні серйозні люди сьогодні працюють в стінах міської ради.

Остап Дроздов:

Претензії у людей з’являться, тому що місто, на жаль, не процвітає. Я своє запиатння трошки переведу в інший формат. Вас називали медіамагнатом. Ви зараз є власником ТРК Люкс, каналу „24”. Донедавна ви були власником досить легендарної газети, з якої я також мав честь вийти вихованцем, це „Поступ”. Ви її закрили після (я кажу – закрили, а ви прокоментуєте якось по-іншому) виборів, хоча „Поступ” це не є якийсь лоток на вулиці, це суспільно-значимий продукт. І ваша цитата в даному контексті видалася мені цікавою. Ви сказали: „необ’єктивні медіа завжди збиткові”. Тобто, це в інтерв’ю Телекритиці.

Андрій Садовий:

Я не говорив „необ’єктивні”.

Остап Дроздов:

Принаймні це є у заголовку "Телекритики". Тобто, виходить, що ви закрили Поступ, тому що він був необ’єктивний. Тобто закрили тому, що він працював на вас. Якась нестиковочка виходить.

Андрій Садовий:

Ви знаєте, Поступ для мене є дуже інтимним питанням. Бо коли закінчився проект, який був ще в 1990-х роках Пост-Поступу і я відчув, що середовище потребує знову цієї газети. І більше 8 років я підтримував цей проект. І я гордий з того, що він був. Тому що він радше і не був газетою. Поступ був великою школою журналістики. І дійсно з Поступу вийшли прекрасні сьогодні редактори, прекрасні журналісти. І мені приємно, що ви також мали честь працювати в цій газеті. Коли відбулися вибори, яку річ я зрозумів? Поступ асоціювали зі мною. І ці матеріали, які там були, а там було дуже багато критичних матеріалів, їх асоціювали зі мною. Тобто, я на свою спину брав велику відповідальність. Тому що жоден журналіст, який там працював, не мав проблем. Проблеми мав я. Бо через ті публікації, досить часто відкриті і відверті, я мав дуже багато проблем. Це були мої особисті проблеми. І ставши міським головою, я зрозумів, що я не можу дальше займати таку ситуацію. В нас є багато інших медіа. Краще я буду підтримувати всі інші медіа, давати їм можливості нормально розвиватися. Тому що все, що буде написано в Поступі, коли є Андрій Садовий міський голова, буде сприйматися, що це офіційна позиція міського голови.

Остап Дроздов:

А все, що сказано в ТРК Люкс про Садового, це також офіційна позиція.

Андрій Садовий:

Є дуже велика різниця між друкованими ЗМІ і електронними. Тому що друковані...

Остап Дроздов:

Вони не прибуткові.

Андрій Садовий:

Ні. Ти вирізаєш ту статтю і ти можеш тримати її рік, два, три, п’ять, десять.

Остап Дроздов:

А тут можна таляпати.

Андрій Садовий:

Це також велика відповідальність. Воно по-іншому сприймається.

Остап Дроздов:

То ви закрили "Поступ", ви не закрили інші медіапроекти?


Андрій Садовий:

Ви знаєте, я не думаю, що це назавжди. Я призупинив його вихід. І я сьогодні через 9 місяців вважаю, що це був правильний крок. І так треба було зробити. І це дало свій великий позитив. Якщо говорити про медіа, засновником яких є моя родина, бо я там особисто свої акції переписав на дружину. Я гордий, що вони є успішними, популярними і маю велику загальнодержавну опінію. І Львів, я думаю, з того дуже сильно виграє, тому що коли Львів є центром загальнодержавного 24 каналу, це дуже великий плюс для міста.

Влад Якушев:

Ми сьогодні весь вечір розмовляємо про тактичні питання. Я хотів би перейти до стратегічних питань. Всі ми знаємо, що у радянські часи Львів розвивався як індустріальне місто. Це проект можна вважати закритим. Тому що більшість підприємств фактично вмерло з розвалом Союзу. Я би хотів дізнатися, як Андрій Іванович Садовий бачить місто? Який проект ви пропонуєте для Львова зараз.

Остап Дроздов:

Буль-ласка, лаконічно і тезово, щоб ми встигли до закінчення програми.

Андрій Садовий:

Краків, Прага, Відень. Краків минулого року прийняв 10 млн. туристів. Кожен із них лишає 100 євро. Мільярд євро в рік. Прага – це зовсім інші суми. Набагато більші. Львів має те, що немає жодне місто України. Це є історична спадщина. Це є той діамант, який може обгатити кожного львів’янина зокрема. Але треба цю пилюку зняти. Треба розчистити, щоб він заблистів. На туризмі країни заробляють свої бюджети. Але поза тим Львів має бути ще і інтелектуальним центром. На сьогодні ми входимо в трійку міст в Україні, які є лідерами по Ай-Ті технологіям. Та ж сама компанія Софтсерт входить в найкращі компанії нашої держави. Це є мудрі люди. Я би хотів, щоб у Львові розвивалася наука. Розвивалися науковоємкі виробництва. Поза тим, що ми маємо свої автобуси. Щоби Львів приймав гостей, виставки, конференції, семінари, форуми. Щоби люди, які живуть у Львові, були щасливі від комфорту цього життя. Це не є розмова на 30 секунд. Я бачу Львів успішним містом нашої держави. Містом №1.

Остап Дроздов:

І слава Богу, що прийде Євро-2012 і допоможе збудувати інфраструктуру.

Андрій Садовий:

До речі, якщо би не Львів, то невідомо що би було. Тому що коли була інспекція УЄФА, то потім Суркісу сльоза скотилася. Бо так, як презентацію зробив Львів, не зробило жодне місто України. Я запросив Кличка на цю презентацію, запросив інших людей. Ми показали це дуже красиво. Наприклад, поляки не вірили, що виграємо Євро, а ми вірили, а віра – це є 50 процентів успіху.

Остап Дроздов:

Заключне резюме, дуже лаконічне, експерта.

Ігор Балинський:

Направду, якщо говорити про рік діяльності Андрія Садового на посаді міського голови Львова, то треба собі запам’ятати такі речі. Гроші, які йдуть в російський банк. Головне, який є відсоток. Банк не має національності. Це важливо. Друга річ. Садовий сьогодні має велику перевагу у міській раді через те, що депутатський корпус міської ради є вихідцями із одного політичного середовища – помаранчевого. Тому насправді через те Садовий не має опозиції в міській раді і в цьому є зараз його великий плюс. Тому що це середовище хоч не хоч, а толерує один одного. А де є проблеми Садового, це є проблеми інфраструктури міста, це є проблеми землі. Не питань продажу землі, а питань розширення меж міста за рахунок прилеглих земель, які можна буде використати. І ще одне. Я не знаю, чи вдасться перетворити Львів на Краків або на Прагу. Бо в мене є питання і це питання є болюче. Я не знаю, чи львів’яни готові жити в місті-музеї, яким до певної міри є і Краків, і Прага.

Остап Дроздов:

Це дискусійне питання. Я вам дякую всім і в першу чергу Вам, Андрію Івановичу, за те, що ви погодилися прийти у цю студію. Від себе скажу. Буду відвертий. Я належу до числа тих 69 відсотків львів’ян, які вважають, що ситуація у Львові мало чим покращилася. Тому я вам бажаю успіхів надалі. Дякую, що ви прийшли. Бажаю гарно відсвяткувати День Львова. Маєте можливість усіх привітати.

Андрій Садовий:

Я бажаю усім хорошого настрою. Дякую за запитання. Запрошую усіх львів’ян завтра, в неділю – йдіть у місто. Просто гуляйте, відпочивайте, вдихайте атмосферу міста. Ведіть своїх людей, бо краса Львова незрівнянна ні з чим. Бажаю всім успіхів.

Остап Дроздов:

Дуже дякую. Це була політична програма „Прямим текстом”. У нас був у гостях міський голова Львова Андрій Садовий. Всього доброго. Зустрінемося через тиждень.


Програму підготовлено за участю Суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза"










Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Домовленості Ющенка і Януковича можуть наразі лишитися вилами по воді писаними 
  ·  Мороз не виключає, що СПУ вийде з коаліції 
  ·  КПУ йде на вибори без Партії регіонів 
Погляд
  ·  Прохідний бар'єр пропонуюь знизити до 2% 
Поступ у Львові
  ·  Святкування Дня Львова: фоторепортаж 
  ·  На Львівщині процвітає «чорна археологія» 
  ·  За перших три місяці 2007 року Львівська область вимерла на 3 тис. осіб 
  ·  У Львові побільшає сажотрусів 
Поступ з краю
  ·  Українські демократи продовжують об'єднуватися. По-різному 
  ·  У березні українці заробили на 5% більше, ніж у лютому 
  ·  Україна друга в Європі із захворюваності на туберкульоз 
  ·  Завершено внутрішнє розслідування щодо аварії «Столичного експресу» 
Поступ у світі
  ·  Під час безладів у Франції було спалено понад 700 машин 
  ·  Рейтинг Буша досяг рекордного мінімуму 
  ·  У Лондоні відбувся марш нелегальних мігрантів 
  ·  35% громадян Росії хотіли б щоб Путін був президентом країни довічно 
Аналітика
  ·  Центри впливу на Львівщині у 2006 - на початку 2007 рр. 
Ракурс
  ·  Опозиція та більшість: краще поганий мир ніж хороша війна? 
Теле-Поступ
  ·  Гість програми – міський голова Львова Андрій Садовий 
Культура
  ·  На четвертий «Львівський бал» запросили 60 VIP-персон 
Спорт-Поступ
  ·  "«Карпати» міцніші за «Сталь» 
  ·  До Євро-2012 Львів матиме новий приміський вокзал 
  ·  Теніс. Українка у парі з росіянкою виграли турнір у Варшаві 
Пост-Factum
  ·  Естонський ведмідь зламав охоронну систему пасіки 
Події
  ·  На Львівщині згоріла ще одна дерев’яна церква 
  ·  Мешканець Львівщини без документів перевозив 15 тонн м’ясної продукції 
КуПол: Новини
  ·  Коаліція затягує переговорний процес 
Реклама
  ·  кредитование 
  ·  готовые фирмы ООО 
  ·  Теплые окна и двери. 
  ·  На правах рекламы:
Все для мобильных
 
  ·  Рейтинг сайтов WebVita 
  ·  Шкафы купе люкс. 
  ·  Художественные натяжные потолоки.