BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Мандри Поступу.    Поступ реляксу.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
2 листопада 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  12:17 26-04-2017 -   Опалювальний сезон закінчено: тепло отримують 3 бюджетні установи  
  12:15 26-04-2017 -   Дитина-напівсирота з ДЦП просить допомоги на останню операцію  
  11:10 26-04-2017 -   У райцентрі на Львівщині пацієнти обікрали лікаря  
  11:6 26-04-2017 -   У райцентрі на Львівщині пацієнти обікрали лікаря  
  11:4 26-04-2017 -   На ремонт перекрили вулицю Литвиненка у Львові  
Україна
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
  12:19 26-04-2017 -   Влітку в Чорнобильській зоні запустять сонячну електростанцію – міністр  
  11:1 26-04-2017 -   У мережі продають фальшиві відповіді на ЗНО 2017  
  10:59 26-04-2017 -   Україна піднялася в рейтингу свободи преси  
  10:34 26-04-2017 -   СБУ виявила два схрони зі зброєю на Донбасі  
Світ
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  
  14:44 25-04-2017 -   Російські хакери два роки читали пошту міністерства оборони Данії  
  14:38 25-04-2017 -   РФ буде поставляти електрику в Луганськ  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мандри Поступу  »  ЛУЖИЧАНИ

___________________________________________________________________________

Маленький слов'янський народ
Ігор МЕЛЬНИК, Німеччина
 
Лужицькі дівчата
Сорби, себи, лужичани, венди -- по-різному називають цей малий слов'янський народ, що вже понад тисячу років заселяє невеликий етнічний острів у німецьке морі вздовж берегів верхньої течії Шпреви-Шпре. Перебуваючи кілька днів у цьому краю з нагоди 8-го Східноєвропейського семінару в палаці Шмохтиці-Шмохтіц, організованого Міжнародним рухом чоловіків-католиків Unum Omnes, який зібрав представників церкви, мирянських організацій та преси з восьми країн, мені довелось трохи доторкнутись то реалій минувшини та сьогодення цього невеликого етносу.

За переказами, вперше лужичани заселили терени між Лабою-Ельбою та Нисою-Нейсе ще у VII столітті. Тоді межа слов'янського розселення поширювалася майже по всіх теренах нинішніх нових земель Німеччини (колишня територія НДР). Згодом німецький Drang nach Osten або витіснив слов'ян на Схід, або їх асимілював.

Лише лужицькі сорби зберегли донині свою національну ідентичність, мову та культуру. Точніше навіть дві мови. Бо цей невеликий народ, що налічує менше 100 тисяч осіб, розмовляє двома різними діалектами -- верхньолужицьким та нижньолужицьким, які дехто з лінгвістів уважає окремим мовами.

До речі, лужичани вже не одне століття становлять зацікавлення для мовознавців усього світу, бо їхня мова зберегла питомі слов'янські елементи, які втрачені в інших споріднених мовах. До центрів вивчення лужицької мови та культури разом із Липськом-Ляйпцігом, Прагою, Токіо, Санкт-Петербургом належить також і Львів.

Виявляється ще в липні 1932 року у Львові було створено Товариство приятелів лужицького народу, яке очолював професор львівського університету Адам Фішер. Він видав один спеціальний збірник, присвячений етнографії лужичан. Після війни в університеті було відновлено студії з лужицької філології. Тепер над цією проблематикою працює у Львові професор Володимир Моторний. А чимало зусиль для перекладу на українську серболужицької поезії, дитячої літератури доклав покійний Володимир Лучук.

У виданому недавно довіднику сорбськолужицьких товариств нараховується до 400 різних об'єднань та громадських організацій, які діяли протягом 1716-1937 років. Саме завдяки цим товариствам лужичани не опинились осторонь національного відродження інших слов'янських народів і протягом ХІХ-ХХ століть витворили власну літературну мову, пресу, театр, красне письменство.

До найповажніших товариств належить Domovina ("Батьківщина"), 90-роковини якої урочисто відзначали в жовтні цього року.

По-різному складалась доля лужицьких сербів протягом останнього століття. Після І Світової війни навіть були плани приєднати краї до Чехо-Словаччини. Після приходу до влади гітлерівського режиму, 1935 року були заборонені всі серболужицькі організації, а багато національних діячів було ув'язнено. Лужичан нацисти хотіли просто асимілювати.

За часів НДР комуністична влада зробила деякі кроки щодо підтримки культурного та освітнього життя лужичан. Однак так і не було створено окремого автономного округу та вищих шкіл для цього народу.

У нинішній Німеччині на розвиток освіти, культури, преси лужичан витрачають щороку до 16 мільйонів євро з федерального та земельних бюджетів. Діють свій театр, видавництво, мережа шкіл, де поряд із німецькою вивчають теж лужицьку мову. Обома діалектами проводять радіопередачі. У Будишині-Баутцені виходить щодення газета Serbske Nowiny верхньолужицьким діалектом, на нижньолужицькому видається тижневик Nowy Casnik. Усі назви міст та сіл на Лужицях подають двома мовами -- німецькою та сорбською. У цьому можна переконатись на кожному дороговказі.

Збереглись неповторні лужицькі обряди та звичаї, своєрідний національний одяг та художні промисли. Сорбські жінки до Великодня розмальовують чудові кольорові писанки. Деякі їхні узори перегукуються з українськими. На Великдень відбуваються величаві походи в національних строях між містами та селами. А справжнє лужицьке весілля -- це неповторне дійство. Майже щодня відбуваються вистави та концерти лужицького театру, професійних та аматорських фольклорних колективів.

Хоча лужичанам удалось вистояти в тисячолітніх змаганнях за свою ідентичність та й культурна політика нинішнього уряду скерована на підтримку національної культури -- проте саме зараз відбувається найбільша мовна та етнічна асиміляція і розчинення в німецькому морі.

Причин декілька. Найбільш стійким консервативним чинником протягом останніх століть був традиційний сільський побут та сильні позиції католицької церкви серед лужичан. До середини ХХ століття змішані подружжя були рідкістю, у родинах розмовляли лише рідною мовою.

Однак у часи НДР колективізація сільського господарства, атеїстична пропаганда, розвиток промисловості порушив традиційний устрій життя. До того ж величезні відриті кар'єри для видобутку бурого вугілля "пожерли" десятки лужицьких сіл, мешканців яких переселили в міські багатоповерхові будинки.

У нинішній ФРН лужицька земля належить до депресивних регіонів. Занепад соціалістичних великих підприємств та "колгоспів", високе безробіття виштовхує молодь до великих міст Західної Німеччини. Старше покоління поступово відходить, а народне мистецтво та звичаї, втрачаючи своє коріння та внутрішню мотивацію, перетворюються поступово в засіб приваблення туристів.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Пробачити історії 
  ·  КОМЕНТАРІ 
Погляд
  ·  Колишні начальники шукають роботу 
  ·  Українці підмочили реноме Йошки Фішера 
  ·  Кучма напрошується: або передумав, або не розуміє натяків 
Поступ у Львові
  ·  Перепоховання героїв ЗУНР 
  ·  З телебаченням енергетики зачекають 
  ·  Ушанування пам'яті Митрополита 
  ·  Ліки будуть доступнішими 
  ·  Людина працююча -- пріоритетна 
  ·  Замах на Джохара Дудаєва у Львові 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Юлія Тимошенко хоче гарантій 
  ·  "1+1" в ефірі знову легально 
  ·  Україні закручують гайки 
  ·  Телефонний скандал у Нацраді 
  ·  Нафтопровід до Ґданська збудують американці 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Москві потрібні "яструби" 
  ·  Праві втратили голову 
  ·  Як продовжити молодість? 
  ·  Новий статус іноземців у Росії 
  ·  Жертви землетрусу -- діти 
  ·  Підводна цивілізація -- Тіхуанако 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Мандри Поступу
  ·  Маленький слов'янський народ 
Поступ реляксу
  ·  Традиції доброї кави 
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
Пост-Factum
  ·  Усіх Святих по-нашому, або Helloween по-їхньому 
  ·  КАЛЕНДАР