BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Дайджест.    Політика.    Теле-Поступ.    Культура.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Події.    КуПол: Новини.    Реклама.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
24 квітня 2007 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Теле-Поступ  »  ПРЯМИМ ТЕКСТОМ

___________________________________________________________________________

Гість програми – голова партії "Реформи і порядок" Віктор Пинзеник
20.04.2007 року, 21.15-22.00, прямий ефір, 21.04.2007 року, 15.00-15.45, повтор
 
Автор і ведучий програми – Остап Дроздов.

Експерт у студії – керівник Львівського центру прав людини Михайло Зінько.

Журналісти – Мирослав Греділь, газета "Україна і час", Назар Мазур, Центр інформаційний технологій, Лілія Миць, інтернет-видання "Главред".

Остап Дроздов:

Я вас вітаю. Ви дивитесь 12 канал. Політична програма „Прямим текстом”. І сьогодні політична програма „Прямим текстом” виходить прямому ефірі в 21.15. Мене звати Остап Дроздов. Прямі запитання. Прямі відповіді. Прямий ефір. Сьогодні на мій заклик відвідати Львів відгукнувся колишній міністр фінансів України, а також голова партії „Реформи і порядок” Віктор Пинзеник. Дякую, що ви приїхали до Львова взяти участь в нашій передачі, сподіваюсь, вам буде цікаво говорити з нами прямим текстом. З нами журналісти львівських ЗМІ, а також наш експерт Михайло Зінько, він є керівник Львівського центру прав людини.  Маленький сюжет для початку.

Транслюється авторський сюжет

До львів’янина Віктора Пинзенка ставлення неоднозначне. Він має беззаперечний авторитет як знавець фінансової сфери і добрий теоретик економіки. Однак більшість його практичних дій піддавалися і піддаються критиці. Ім’я Пинзеника пов’язують із запуском процесу приватизації, на якій у кінцевому результаті нажилися всі, крім простих акціонерів. У політичні мінуси пану Віктору можна зарахувати провал блоку ПРП-Пора на парламентських перегонах 2006 року, коли з його згоди локомотивом блоку став випадковий у політиці боксер Кличко. Тепер же Віктору Пинзенику закидають, що зближення із блоком Юлії Тимошенко до кінця знищить і без того слабку партію „Реформи і порядок”.  

Студія.

Віктор Пинзеник:

Добрий вечір хочу сказати нашим глядачам. І по-друге хочу сказати, що мені завжди приємно спілкуватися з львів’янами. Єдине прохання – журналістам варто було більш досконало вивчати мою діяльність, бо законодавство про приватизацію, до вашого відома, Остапе, було прийняте у 1991 році, коли Віктора Пинзеника в політиці взагалі не було. Тому варто в сюжети давати достовірні факти.

Остап Дроздов:

Власне ми сьогодні маємо 45 хвилин прямого ефіру, аби вас розглянути під багатьма призмами за допомогою журналістів. Все-таки я пропоную розпочати з дуже насущного, того, що сталося сьогодні, те чим крїна живе останні кілька днів. Ми живемо в досить таки цікавій країні. Президент одить дуже радикальний крок – розпуск парламенту. Опоненти ваші, президента роблять також дуже радикальний крок – збирають людей на Майдан. Ви, я маю на увазі Блок Юлії Тимошенко, ви є представником цього блоку, з Нашою Україною також робите дуже радикальний крок – відкликаєте абсолютно усіх депутатів. Сьогодні стається подія, країна дізнається, що президент, можливо, не стільки дав задній хід, скільки дав якійсь поправки, дав зрозуміти, що розмова може відбутися. Ті самі вчорашні ваші колеги, які здали свої мандати, вже кажуть, що вони можуть прийти в цю розпущену недієву ВР і проголосувати якісь закони. Це є до певної міри забавки дорослих людей. Вам не здається, що ці забавки занадто дорого коштують виборцям?

Віктор Пинзеник:

Остапе, я навіть не знаю, яке ви питання задали? Я попробую систематизувати все, що ви тут виклали. Можливо, я почну з кінця, почну з того, що сьогодні озвучив президент. Бо я думаю, що не всі чітко сприйняли, що говорив президент. Перша теза ключова: без дострокових виборів країна не обійдеться. І дострокові вибори це єдиний простий цивілізований спосіб розв’язання проблеми. Президент сказав сьогодні другу частину. І абсолютно правильно: країна має прийняти всі необхідні рішення для того, щоб ніколи не допуститим в майбутньому повторення таких речей. Прездент озвучив частину таких рішень. Я, чесно кажучи, мало вірю в те, що ці рішення можуть бути прийняті до виборів, але вони обов’язково мають бути елементом домовленості політиків. Одне з таких рішень просте і зрозуміле людям – це норма про імперативний мандат. Якщо люди віддають свої голоси певній політичній силі, якщо хтось із політиків вважає, що він потрапив не в ту команду, то веди себе як людина. Є для цього простий інструмент – вийди з цієї політчиної сили, бо не за тебе голосували люди. Складніша обставина пов’язана із самим конфліктом. Я дуже позитивно дивлюсь на цей конфлікт. В плані того, що він дає шанс розв’язяти надзвичайно глибокі системні проблеми організації влади. До речі, перед виборами минулого року моєму перу належала стаття в газеті „Дзеркало тижня”. „Зміна без змін” вона називалася, де я говорив про те, що систма організації влади є занадто складною і заплутаною і провокуватиме конфлікти. Зараз є шанс ці конфлікти розв’язати. Більше того. Сам по собі факт розпуску парламенту президентом уже є елементом розв’язання проблеми. Він говорить майбутнім політикам: якщо ви ще раз колись допустите ревізію результатів, а насправді йшла кардинальна ревізія, то вас чекає те саме. Це дуже важилвий елемент вирішення конфлікту, але недостатній. І абсолютно очевидним є: потрібне радикальне оновлення конституції, де б чітко були збалансовані баланси влад, і які б не допустили ревізії ключового права людей.

Остап Дроздов:

А чому тоді Парламентська асамблея ради Європи так критично ставиться до того імперативного мандату, який ви так захищаєте.

Віктор Пинзеник:

Ви знаєте, я завжди вчусь розумного, яке є в світі, але я ніколи не сповідував думку про те, що все, що є в інших країнах, в тих умовах треба використовувати в нас. Ніде в Європі ви не знайдете такого масового переходу людей. Я розумію. Що імперативний мандат має певні обмеження, певні проблеми.

Остап Дроздов:

Може, це такий тимчасовий запобіжник?

Віктор Пинзеник:

Всі говорять про це як про тимчасовий запобіжник, тому що те, що творилось у нас, коли батогом і пряником пробували, переманювали. Я хотів би показати, в мене прекрасні матеріали про розклад сил по виборах. Тут дещо хотіли зробити. Невже ми всі забули про заяви, які лунали з першого дня: ми забезпечимо триста депутатів, ми змінимо Конституцію, ми позбавимо повановажень президента, ми скасуємо інститут президента, введемо другу державну мову російську. А хто? Хіба виборці дали мандат на такі дії – 300 голосів. Тому дії президента були не просто очевидними, вони бли обов’язком президента зупинити по суті ревізію прав людей обирати владу.

Остап Дроздов:

Я вам дякую за відповідь. Прошу журналістів підключитися.

Мирослав Греділь:

Скажіть будь ласка, ви певно читали оце резонансне інтерв’ю вашого колишнього колеги в Українській правді, де він зайнявся таким собі політичним стриптизом і у багатьох колег моїх журналістів виникло питання, що Юлія Володимирівна навмисно спровокувала президента, створюючи так звану більшість – 300 голосів, для того, щоб президент пішов на такий крок. Чи була така режисура, чи це нам здалося?

Віктор Пинзеник:

Зараз ви багато почуєте догадок, які будуть робити люди, в яких засади виявилися слабими і які зробили крок, а тепер шукають йому виправдання. І таких заяв очевидно лунатиме багато, в тому числі з блоку Юлії Тимошенко, оті люди, які не витримали спокус чи чогось іншого, зараз роблять різного роду догадки.

Назар Мазур:

Пане Вікторе, у мене таке до вас коротке і трошки провокаційне питання. Загальновідомо, що Партія Регіонів не погоджується блокуватися, вона притримується принципу, що якщо хочете від нас балотуватися, що розпускайте свою партію і вливайтесь в партію регіонів. Щось схоже зараз може відбуватися з “Нашою Україною”. Принаймні деякі політики заявляють, що Наша Україна піде окремо, і відповідно люди, які хочуть брати участь у виборах від “Нашої України”, мають стати членами цієї партії. Скажіть будь ласка, якби партія Батьківщина прийняла рішення, як партія Регіонів і Наша Україна, чи погодився би Віктор Пинзеник розпустити ПРП, щоб статии депуттом від блоку Юлії Тимошенко.

Віктор Пинзеник:

По-перше, ПРП – демократична партія, і тому приймають рішення члени партії. По-друге, для всіх очевидно, абсолютно неминучий процес консолідації політичних сил. Це показують і вибори, це показує здоровий глузд. Яка політична сила сьогодні отримає більшість в парламенті? І треба об’єднуватись, треба об’єднуватись на етапі виборів. І коли хочуть об’єднуватись – шукай, що об’єднує людей, а не що роз’єднує. Тому процес консолідації, який ми підтримали і ці ідеї завжди відстоювали, і були учасниками багатьох процесів, це абсолютно правильний потрібний процес.

Назар Мазур:

Скажіть будь ласка, ПРП має майбутнє як самостійна політична сила?

Віктор Пинзеник:

Майбутнє нашої країни, якщо ми хочемо бути парламентськими силами, полягає у консолідації політичних сил. Це є абсолютно очевидний нормальний об’єктивний процес. Можна мати чудові ідеї, але якщо ти не маєш можливості їх реалізувати, ти мусиш шукати собі спільника. Це речі не нові для нас. Ми починали цей процес ще з покійним Вячеславом Чорноволом ми робили кроки, можливо, якби не загибель Вячеслава Чорновола, РУХ і ПРП були б об’єднані в єдину політичну силу. Ми стояли у витоків створення і блоку „Наша Україна” і дуже хотіли б прийняти у частьу  створенні партії „Наша Україна”.

Остап Дроздов:

Пане Вікторе, ми пам’ятаємо, що ви пробували зблокуватися з БЮТ ще напередодні парламентських виборів 2006 року і це вам не вдалося. Ви можете зараз прямим текстом сказати, хто чи що вам завадило?

Віктор Пинзеник:

Можу, але ви трошки питання неправильно поставили, бо наша мета була не просто блок з Юлією Тимошенко. Якщо ви пам’ятаєте наші заяви, в тому числі ми організовували Майдан, святкування річниці, з тим, щоб політики, які були на Мадані рік назад, стали разом і пішли на вибори разом. Наша позиція тоді була однозначною і Наша Україна, і БЮТ, і всі інші сили, які відстоювали інтереси Майдану, мають іти єдиною політичною командою. І до речі, мабуть одна з небагатьох сил, яка дуже виступала проти відставки уряду Тимошенко, розуміючи те, що це призведе до проблем на виборах, які були на носі. Ми про це зайявляли і цю позицію відстоювали до кінця.

Остап Дроздов:

Дякую. Я прошу коментар експерта. Ми підійшли до теми, чому такий праволіберальний, ну, так умовно, політик Пинзеник опинився в не дуже правій, не дуже ліберальній силі БЮТ. Ваш коментар.

Михайло Зінько:

Потрібно подивитися, як відбувалися вибори 2002 року. ПРП пройшла в парлемент, але в блоці
Нашої України. Зараз вона не пройшла. Чому? Тому що вони не мали потенціалу належного. Тепер вони зробили певні висновки і вирішили орієнтуватися на лідера. На лідера будь якого, будь якої ідеології. Але, звичайно, помаранчевої. Тому що всі депутати ПРП – це є представники західні, правого берега Дніпра. Особливі ставки на ідеологію вони не роблять, тому що ліберальна ідеологія партії Реформи і порядок нічого не може мати спільного з лівоцентристською ідеологією партії Батьківщина. Бо там ще є соціал-демократична партія Онопенка. Вони вирішили зберегти своє політчине життя таким шляхом, щоб вони брали участь у блоці, який однозначно переможе. Тобто ідеології тут немає.

Остап Дроздов:

Зрозуміло. Ви власне є старожилом української політики. Ви дійсно були міністром ще з 90-х років в багатьох урядах.

Віктор Пинзеник:

То ми будемо говорити про уряд, про партію чи про ідеологію.

Остап Дроздов:

Я власне зараз підійду до конкретного запитання. Ви маєте дуже великий владний досвід. Зараз ви є представником опозиційної, майже революційної сили. Що ви з таким владним досвідом знайшли в радикальному БЮТі?

Віктор Пинзеник:

Ви задали не одне питання. Абсолютно недостовірна інформація про те, що у нас тільки із Західної України політики. Запоріжжя, здається не має відношення до Західної України – Сергій Соболєв. Харків теж здається не Західна Україна – Володимир Філенко. По-друге, ПРП провела на виборах 2002 року найбільшу кількість депутатів у складі „Нашої України”. Чому? Тому що ми найбільше округів виграли мажоритарних. Але ми тоді розуміли і послідовно відстоювали кроки по консолідації політичних сил. До речі, ми зробили крок по консолідації на другий день після виборів. Не знаючи, чи будуть дострокові вибори, чи ні, ми заявили про свою опозиційність. І останнє. Дуже важливе ідеологічно. Віктор Пинзеник найбільш комфортно почував себе під час роботи в уряді Тимошенко. Бо я звик говорити не штампами. Я хотів би назвати деякі рішення, які проводив я в уряді Тимошенко, і які я досить легко проводив. Ми зменшили борг країни майже в два рази по відношенню до ВВП. Ми тримали дефіцит бюджету. Ми закрилм багато корумпованих тіньових схем. В результаті цього збільшили доходи на 62 відсотки. Ми скасували зрівнялівку в пенсіях, ми підняли на 60 відсотків заробітні плати. Вперше пенсія виплачувалась на рівні прожиткового мінімуму. В 12 разів піднята допомога при народженні дитини. Ми створили рівні умови оподаткування. Ми сказували постанови, про яких один платив за електроенергію копійку, одна бізнес-структура, а другий платив 20 копійок. Ми всіх оставили в рівні умови. Ми скасували пільгові тарифи, які надавалися окремими рішеннями попередніх урядів.

Остап Дроздов:

Ми вертаємось до ідеологічної складової.

Віктор Пинзеник:

Ми вертаємось до ідеологічної складової. Ми скасували таке явище, обмежили пенсії депутатам, іншим державним чиновникам. Ми скасували таке явище, яке називається ефектом Білоконя. Коли можна було 2 тисячі гривень зарплати отримати, а виходив на пенсію, отримував 100 тисяч гривень зарплати. Я і сьогодні поставлю підписи під такими рішеннями. Бо це абсолютно правильні рішення. Закон про тендери, який унеможливив би дирибан коштів. Цей закон був підготовлений, провалений був укрїнським парламентом. Тому, коли ми говоримо про будь-яку ідеологію, я просив би одного, щоб ми називали конкретні факти.

Остап Дроздов:

Я вас дуже прошу, сформулюйте чітко для нас, тому що це питання звучало в ефірі багато разів з іншими політиками, сформулюйте чітко ідеологію БЮТ?

Віктор Пинзеник:

У мене немає розбіжностей в поглядах з тим, що робив БЮТ. Я знаю, що ви хочете вжити одне слово – солідаризм, воно нічого мені не говорить. Абсолютно так само, як не говорить воно громадянам. Громадяни бачать конкретні кроки. Я пройшов найкращу перевірку позиції Юлії Тимошенко під час роботи в уряді. І я почував себе прекрасно з точки зору своєї ідеології, від якої не відхилюсь. І з точки зору своєї моралі.

Остап Дроздов:

Тобто, треба так сказати, що ідеології в Україні не працюють. Що політика це не змагання ідеологій, змагання ідей. Політика – це змагання персон.

Віктор Пинзеник:

Я вам співчуваю. Бо як би ви не пробували запудрити мозги нашим глядачам, людей не назва „ідеологія” турбує, а те, що люди робили і збираються робити. З точки зору реальних речей, які робила і робить, і хоче робити прем’єр-міністр, Юлію Тимошенко я маю на увазі, я її завжди називатиму прем’єр-міністром. Цей мій прем’єр-міністр, з яким я працював, і я не шкодую того часу, хоча фізично дуже важко було працювати. Бо в 12 годині дзвінок до тебе може бути. Тому коли ми говоримо про позизцію будь-яких людей, давайте навіть подивимось в політичній сфері. Яка мотивація нашого рішення була? Єдина політична сила, яка твердо займала позицію, це був блок Юлії Тимошенко. Ніяких шарахань і незрозумілих поведінок, як на жаль, допускав дехто в інших політичних силах. Слава Богу. Що там зараз йде нормальний процес оздоровлення і сьогодні БЮТ і Наша Україна є в єдиній політичній команді.

Лілія Миць:

Скажіть будь ласка, крім ідеології є ще таке питання, як національна ідея. Чи є вона у вашого блоку і якщо є, то як ви її можете трактувати?

Віктор Пинзеник:

Знаєте, дуже часто використовують це поняття для того, щоб не дати відповідь на багато питань. Якщо ви подивитесь про захист національних інтересів, то БЮТ ніхто не може закинути в тому, що вона стоїть осторонь. Подивіться, це і позиція по єдиному економічному простору. БЮТ підтримує, і наша партія підтримує ті речі, які дозволяють нормально співпрацювати з Росією. Але питання наднаціонального органу, питання втрати суверенітету. Давайте газотранспортну систему. Позиція БЮТ, до речі, мені довелося висловлювати свою позицію, коли я був членом уряду, бо я не міг промовчати проти підписання абсолютно бездарних газових угод, які недопустимі для нашої країни.  Тому я спокійний з точки зору цієї сили. Ця сила не допустить жодного кроку, який би вдаряв по інтересах нашої країни.

Остап Дроздов:

Зараз ми перервемося на невеличку рекламну паузу інформаційний партнерів, а згодом запитаємо Віктора Пинзеника, скільки він заробив на приватизації.

Реклама.

Остап Дроздов:

Ще раз доброго вечора, ви дивитесь політичну програму „Прямим текстом”. Мій сьогоднішній гість Віктор Пинзеник. Пане Вікторе, ми змінимо трошки тему і торкаємось теми приватизації. Ми не будемо вдаватися в причини, ви вже парирували, що дійсно законодавство по приватизації було прийнято ще в 1991 році. Тим не менше, вас називають батьком реформ і ви очолювали економічні блоки різних урядів в такі бурхливі часи, коли закладались основи приватизації. На виході ми маємо таку ситуацію, що саме приватизація дала країні маленьку купку олігархів, і дуже багато людей, які живуть місяць на сто доларів. Прошу дати відповідь якомога щирішу. Чи визнаєте ви свою відповідальність за певні такі процеси приватизації, які нічого не дали простим людям.


Віктор Пинзеник:

Остапе, в мене складається враження, що у нас розмова сліпого з глухим. Бо ви дали недостовірну інформацію в ефір, я її спростував, тим не менше повертаєтесь до тієї самої фрази. Не в приватизації проблема, не приватизація стала причиною тих речей. А непрозора приватизація. Тому що виписувались умови, які дозволяли роздавати майно. Як це не прикро казати, але наприклад умови, при яких завод продають людині, яка народилась в Бердичеві, а зараз живе у Львові по вулиці такій-то під таким-то номером, виписані законом. Ви ніколи не побачите підпис Пинзеника під такого роду документами. Бо все, що я робив, чому я говорив про комфорт в роботі в уряді Тимошенко, бо я міг зупинити будь-яке рішення, де пахло натяком на чиїсь інтереси. І навпаки, міг провести будь-яке рішення, де можна було закрити будь-яку дірку. тОму проблема не в самій приватизації, а в тому, що вона непрозора. І не тільки приватизація є джерелом примноження багатства. У нас бюджет став інструментом задоволення не інтересів суспільства, а інтересів бізнес-груп.

Остап Дроздов:

Дозвольте трішечки звузити і уточнити. Власне, якщо брати якусь вужчу проблему, то ваш підпис стоїть, принаймні я цього не перевіряв, бо я тоді ще в школу ходив, під Декретом про трасти. Це 1993 рік. Офіційні збитки населення від діяльності трастів оцінюються в 40 мільйонів доларів. Як ви самі оцінюєте свою роль?

Віктор Пинзеник:

Питання було не в Законі. Закон містив норми, які забезпечували контроль. Були визначені органи.

Остап Дроздов:

Чи були створені такі механізми, які давали можливсоті отаких лазів?

Віктор Пинзеник:

Не було цих лазів. Закон дозволяв брати. Це товариства з додатковою відповідальністю. І можна було брати тільки в межах додаткової відповідальності. Було визначено органи, які законом мали контролювати ці процеси. Їх ніхто не контролював. Що й призвело до того, що брали, наприклад, в управління набато більше, ніж дозволялось нормами закону.

Остап Дроздов:

На цю тему можна говорити до безконечності. Щоб закрити цю тему, вернемося до дуже львівського випадку з „Галицькими інвестиціями”. Власне вас пам’ятають, як такого яскравого агітатора Галицьких інвестицій. Ви закликали людей вкладати гроші в „Галицькі інвестиції”. У підсумку люди програли. Вийшли багатими кілька осіб, серед них може навіть і мер. Прореагуйте, будь ласка.

Віктор Пинзеник:

Остапе, я вас благаю. Ніхто не дозволяв тут брехати. Вибачте, що я вам такі речі скажу. Скажіть мені будь ласка, що таке „Галицькі інвестиції”. Я хотів би сам знати, що така за структура. А я прошу знайти мені один матеріал, де я когось агітував за „Галицькі інвестиції” і прошу вас публічно вибачитися в ефірі за спроби прив’язати мене за „Галицьких інвестицій”, в яких я поняття не маю, що це таке. Що за структура. Знайдіть мені хоча б один факт і вибачтеся перед людьми за неправду, яку вже кілька разів в ефірі даєте.

Остап Дроздов:

Давайте підключимо до розмови експерта. Можливо він  трошки прояснить ситуацію не тільки з „Галицькими інвестиціями”, а й процесом приватизації.

Михайло Зінько:

Ідея приватизація виникла в 1991 році. Це дійсно так. Але активно вона розпочалася в 1994-96 роки, коли були майнові приватизаційні сертифікати. Ми всі пам’ятаємо їх. Я хочу сказати, що Конституція була прийнята в 1996 році, а ідея приватизації і її бурхлива діяльність випали до того, як ще не було Конституції. Це є ненормально абсолютно. Друге ненормальне явище, яке тягнеться по сьогоднішній день, це відсутність закону про Фонд Держмайна. Я б хотів нагадати нашим глядачам, що Фонд Держмайна працює без будь-якого закону, а стаття 19 Конституції передбачає, що державні органи і посадові особи повинні діяти виключно в рамках закону, який регламентує їхню діяльність. Цього Закону немає по сьогоднішній день. Фонд Держмайна появився 19 серпня 1991 року, перший день ГКЧП, він здійснював приватизацію без закону, грубо кажучи. Кабінет Міністрів УРСР надав йому такі права, які може мати тільки Верховна Рада. В результаті державне майно, яким мав би опікуватися Фонд Держмайна, пройшло транзитом через людські руки і в держави нічого не залишилося, і в людей нічого не залишилося. Тобто, не було нормативної бази.

Остап Дроздов:

Але чому так сталося. Можливо, це риторичне запитання, але чому так сталося, що саме ваше прізвище десь асоціюється з невдалою приватизацією?

Віктор Пинзеник:

Я можу допускати будь які речі. Я тільки прошу вас одне: не говорити те, чого не існує. Бо ви це собі дозволяєте і нав’язуєте думку. Хоча експерт вам підтвердив: в 1991 році було прийнято законодавство, і я не був ще депутатом, але деякий коментар я дам. Я сам підтверджу, що погане законодавство з приватизацією. І змінити його майже неможливо було. Тому що за цим стояли певні інтереси. І голосування проводилось в цих інтересах. Але проблема не в законі про Фонд Держмайна. Чому нема Закону про Міністерство фінансів? Бо не потрібно такого закону. А Фонд Державного майна це взагалі структура, яка має бути департаментом Міністерства фінансів. І проблема тут не в Законі про орган, тому що в нас немає жодного закону про якесь міністерство. І це не має визначатись нормами закону. Бо сам перелік міністерств не може бути стабільним. Він має бути продуктом відповіді на питання, які функції мають виконувати органи влади.

Михайло Зінько:

Я хочу сказати, що закон про Фонд Держмайна мусується у Верховній Раді вже впродовж багатьох років. Тобто, недоречно говорити, що має бути Закон про Міністерство фінансів.  Повинен бути Закон про Кабінет Міністрів. І цього достатньо.

Віктор Пинзеник:

Шановний колего, ви дуже помиляєтесь. Чому? Бо фонд Державного майна є орган виконавчої влади. І він не повинен бути взагалі в підпорядкуванні Верховної ради, бо це є орган виконавчої влади. Це одна із тих системних проблем, коли наприклад, міністр фінансів повинен відповідати за фінансування бюджету, а йому голова фонду Держмайна заявляє: я плювала на закон, я не буду робити. Це має бути підлегле міністру фінансів. Бо тоді б в мене розмова коротка була. Ти не виконуєш завдання, завтра буде виконувати норму законуінша особа. Це проблема якраз не закону, а проблема системних вад організації влади.

Лілія Миць:

Ви говорили, що наша приватизація була непрозорою. Уряд Юлії Тимошенко відзначався тим, що була проведена реприватизація. З цим, зокрема, пов’язують появу рейдерства до певної міри. Що ви можете сказати з цього приводу чи може спростувати мене.

Віктор Пинзеник:

Нічого не буду спростовувати. Тому що немає жодного факту, є тільки єдиний факт, де на підставі судового рішення по „Криворіжсталі” абсолютно правильно було скасовано приватизацію, де по суті було подаровано майно за 4 млрд. грн. Яке потім було продано за реальною ціною, яка виявилася в 6 разів більшою.

Михайло Зінько:

А де ці гроші зараз? Всі говорять про ці гроші.

Віктор Пинзеник:

Знаєте, я дуже люблю спекуляції, які навколо цієї теми йдуть. Законом про бюджет, наприклад, минулого року, передбачено 96 млрд. доходів. Видатки – 108 млрд. гривень. На 12 млрд. більше. Тобто, доходів вистачає тільки на 96 млрд. Закон розписав видатки на 108. І закон сказав, що решту видатків профінансувати за рахунок залишків. Депутати лукавлять, коли підіймають цю тему. До речі, хотів би вас поінфнормувати, що 9 млрд. залишаються до цього часу на рахунках уряду. Коли я йшов з уряду, 14 млрд. гривень залишалося на рахунках уряду.

Лілія Миць:

Скажіть, чому в такому випадку дотепер ще не прийнято закон про акціонерні товариства. Керуються в основному законом про господарчі товариства. І могли би себе обмежувати рейдери до певної міри.

Віктор Пинзеник:

Під час моєї роботи в уряді Тимошенко був підготовлений прекрасний закон про господарські товариства. На жаль, він помер, його не було прийнято в парламенті. Там вирішувалась така проблема як захист прав міноритарних акціонерів. Мова йде про дрібних власників. Я б сам не хотів бути дрібним власникрм і нікому не радив. Що було передбачено цим законом? Обов’язково виплата дивідентів дрібним власникам. Норма обов’язкової виплати дивідентів. І третя норма – норма участі в упралінні. Бо вони сьогодні беззахисні. І такий системний закон був підготовлений нами приблизно півтора року назад. Коли він дійшов у стіни парламенту, він був провалений, бо сьогодні декому вигідно користуватися чужими коштами і ніякої відповідальності за це не нести. Один із законів, який ми обов’язково проведемо після нашої перемоги, це буде закон про акціонерні товариства, який врегулює не тільки проблему рейдерства, а й другу проблему – захисту дрібних власників.

Михайло Зінько:

Закон про власність захищає інтереси всіх акціонерів, незалежно від того, яким об’ємом пакету вони володіють. Це все одно, що я маю корову, корова дає молоко, чи народжує теля. Тобто, дивіденди від одної акції я так само маю отримувати. Крім того, у Кримінальному кодексі так само є стаття 191 – заволодіння чужим, тобто те, що належить мені, не можна приймати на зборах акціонерів прямим голосуванням. Бо я нікому не давав права розпоряджатися своєю власністю. І ніхто більшістю не може приймати таке рішення.

Віктор Пинзеник:

Вибачте, але ви вводите людей в оману. Тому що згідно з законом про господарське товариство, рішення приймаються більшістю голосів.

Михайло Зінько:

Залежно які рішення. Рішення про власність не можуть прийматися.

Віктор Пинзеник:

Якщо у вас 60 відсотків власності, а в мене 40, ви, ігноруючи моє право власності, будете приймати рішення, наприклад, про нульову виплату дивідендів. Тобто я безправний. Я статист при вас. А мова йде, що не повинні люди бути статистами. Це важливо не тільки з точки зору захисту їх прав. А з точки зору задучення інвестицій. Бо мільйони громадян могли вкласти невеличкі кошти при умові, що вони будуть захищені.

Михайло Зінько:

Ви не читали Закон про власність. Або його погано знаєте.

Віктор Пинзеник:

Дорогенький. Дуже вас прошу, не обманюйте людей. Візьміть закон про господарське товариство. Як приймаються рішення.

Михайло Зінько:

Залежить, які рішення.

Віктор Пинзеник:

Закон про господарське товариство містить чіткі норми: де 60 відсотків, а де простою більшістю голосів.

Остап Дроздов:

Ми не будемо зараз на цю тему дискутувати. Чи можете ви сказати глядачам, чи ви володієте якимись акціями якихось підприємств?

Віктор Пинзеник:

Володію.

Остап Дроздов:

А можете сказати, хоч яка це сфера.

Віктор Пинзеник:

Сто тисяч гривень одного комерційного банку.

Остап Дроздов:

А ви не можете назвати, який це банк?

Віктор Пинзеник:

А яка різниця? Сто тисяч гривень. Київський банк.

Остап Дроздов:

Дякую за цю відверту відповідь.

Назар Мазур:

Пане Вікторе, скажіть, будь ласка, після ймовірної перемоги блоку Юлії Тимошенко на майбутніх виборах, чи буде продовжуватися практика реприватизації. І щодо яких підприємств, на вашу думку, а саме було б цікаво, на теренах Львівщини, ви б провели процес реприватизації?

Віктор Пинзеник:

Невже суспільство може спокійно дивитися, як недавно подарований завод. „Луганськтепловоз”. Подаровано знову завод. Коли шахтоуправління – виписані були так умови, що там бракувало тільки прізвища. Безумовно, по таких випадках будемо звертатись в суд.  По Львову я не знаю таких випадків. І мова не йде про масову ремісію, але є ті речі, мимо яких ми не маємо права проходити. Навіть та сама „Криворіжсталь” показала. Чесно проданий завод дав 24 млрд. Вся приватизація до цього дала 14 млрд.

Назар Мазур:

Тут у нас існує конфлікт навколо компанії „Світоч”.

Віктор Пинзеник:

Я не знаю цього конфлікту, тому не берусь бути суддею.

Мирослав Греділь:

Ви працювали в уряді і вас називали українським Бальцеровичем, ви працювали в уряді Марчука, Лазаренка, таких собі українських піночетів. Зараз Юлія Тимошенко. Чим вони принципово відрізняються. Це одна плеяда.

Віктор Пинзеник:

Я можу повторити ще раз. Для мене був приємний і я завжди буду згадувати цей час роботи в уряді Тимошенко. Можливо, найважчий час і час вирішення найскладніших задач. Але я тут бачив рух. Я жодного місяця не проживав без лозунгу: жодного місяця без мільярда. Якщо я не знайшов мільярд за місяць міністра фінансів, я вважав, що я даремно прожив час в міністерстві. І я їх знаходив. І без підтримки прем’єра, без його волі не можна було зробити. Ті речі, які вдалося зробити по контрабанді. Без волі прем’єра, без його активної участі такі речі було б неможливо зробити. Я зі сторони скажу, що подвоїти ПДВ за рік майже неможливо. Ми подвоїли ПДВ. За рахунок ліквідації маси тіньових корумпованих схем.

Мирослав Греділь:

А в Марчука і Лазаренка не було жодної волі. А ви з ними працювали.

Віктор Пинзеник:

Найлегше мені працювалось саме з урядом Тимошенко. Мало підготувати рішення. Його треба провести.

Остап Дроздов:

Дозвольте я перепитаю питання мого колеги, воно прозвучало в першому блоці. Те, що стосувалося перспектив ПРП. Чи готові ви розпустити ПРП задля влиття в „Батьківщину”?

Віктор Пинзеник:

Сьогодні прекрасна переспектива ПРП. Партія „Реформи і порядок” є членом Блоку Юлії Тимошенко.

Остап Дроздов:

Питання розпуску стоїть на порядку денному чи ні?

Віктор Пинзеник:

Ми члени блоку. Блок має назву – Блок Юлії Тимошенко. Як чотири роки назад ми були членами блоку „Наша Україна”. Це відповідь на питання? Може мені англійською мовою почати говорити?

Остап Дроздов:

Чи легко бути молодшим братом?

Віктор Пинзеник:

Ви знаєте, я не знаю, що таке брат чи сестра. І коли мене запитали журналісти, скільки ваших людей у списку Блоку, я відповів – 450. Оце наші люди. Люди, які об’єднані спільною позицією, спільною ідеологією. Я почуваю себе комфортно у цій політичній силі.

Остап Дроздов:

Спростуйте інформацію, яка прозвучала в багатьох інформаційних агентствах, що під час помаранчевої революції ви належили до того більш поміркованого крила „Нашої України”, яка десь підштовхувала, чи обумовлювала можливість переговорів з Кучмою. Це так чи ні?

Віктор Пинзеник:

Скажіть будь ласка, що таке помірковане крило? Я завжди розумів свою позицію. Так, я мав діалог із колишнім президентом, зустрічався з ним. Наша мета була – дати країні провести чесні вибори. І я на такі контакти йшов. І при потребі завжди буду йти на подібного роду контакти. Бо краще вирішити політичними дискусіями, ніж мати ризиковані ситуації. Слава Богу, Україна показала всьому світу, як люди можуть добитися того, щоб з ними рахувались.

Мирослав Греділь:

Ви ж сказали, якщо можна вирішити дипломатичними кроками, це набагато краще, ніж загострювати ситуацію. Але ви зараз свідомо загострюєте ситуацію. Тобто, ви сказали, що чиряк назрів і треба його вирішити отак. Ми маємо тішитися, що чиряк дозрів і ми можемо це вирішити. Тобто, тоді ви б вели дипломатичні перемовини, а зараз ви готові йти до кінця.

Віктор Пинзеник:

В чому ви помиляєтесь? Проблема виникла не 2 квітня. Проблема виникла відразу. На другий день ви почули і ми були свідками постійного забирання повноважень президента. Причому зазіхання пішло на такі  повноваження, на які треба мати 300 голосів. Ви почули ці заяви. Президент, що викликало і критику, і падіння рейтингу, і нерозуміння, постійно був в діалозі. Він пробував шукати компроміс. Закінчилось тим, що вже збирались оголосити 300 голосів. І це була та крапля, за якою треба було прийняти рішення. Бо за ними слідує ревізія основоположних питань країни, а ніхто не давав права. І президент зробив абсолютно очевидний крок. Але проблема не 2 квітня виникла. І політичний діалог робили до цього. І зараз політичний діалог президент пробує знайти.  Питання розпуску вже не стоїть. Це питання вже очевидне і  його ніхто не уникне. Всі мають пройти це чистилище.  Питання в другому – президент хоче добитися тих рішень. Які унеможливлять повторення подібних речей в майбутньому.

Остап Дроздов:

Маленьке резюме для експерта.

Михайло Зінько:

Віктор Михайлович є хитрий і дуже мудрий політик. Його не можна притягнути ні до політичної, ні до кримінальної відповідальності, оскільки він весь час діє за законом. Проте закони самі вони й пишуть. Ми мали таку сутичку, прийняли закон про власність, але біда вся в тому, що наша маса законів в Україні не працює, хоча закони виписані непогані і Конституція так само непогана українська. Але воне не наповнена відповідними конституційними законами. Ми приймаємо Закон про Кабмін, замість того, щоб спочатку прийняти Закон про президента. Прийняти закон про Верховну Раду, а не прив’язувати ті закони до Закону про Кабмін. Це ефект неправильно застібнутої сорочки, коли починають застібати зсередини, а не з початку. І в нас люди всі залежать від того, хто є керівником держави. Це дуже погано. Тому що народ не делегував ніяких повноважень через конституцію політичним партіям вибирати депутатів. Вони називаються народними, тому що власне народ делегував їм свої повноваження. Але появилися посередники у вигляді політичних партій, що не передбачено конституцією. І в результаті ми маємо ті проблеми, яких ми не розв’язували з 1996 року.

Віктор Пинзеник:

Невеличке резюме. Ви не праві. Проблеми в Конституцію закладені і з такої Конституції, де системні вади закладені. Я президенту вже підготував доповідну записку з цього приводу. Ми мусимо провести і викласти в новій редакції. Я хотів би подякувати нашим глядачам, які мали терпіння нас слухати і я радий можливості спілкування. А до вас велике прохання – будьте коректними у підборі фактів. Кожен повинен нести свою ношу відповідальності. Я теж людина. І можу реагувати на ті речі, які ви, на жаль, дозволили собі в сьогоднішній передачі.

Остап Дроздов:

Я як людина також вам пообіцяю, що обов’язково врахую ваші побажання і ми намагатимемомся якомога коректніше ставитися до наших гостей. Дякую за участь у програмі. З глядачами зустрінемося рівено через тиждень. Це була політична програма „Прямим текстом”. В нас в гостях був Віктор Пинзеник. Наступним нашим гостем буде Петро Димінський. До зустрічі, всього доброго.



Програму підготовлено за участю Суспільно-гуманітарного консорціуму "Генеза"










Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  У Конституційному Суді конфлікт 
  ·  У ЦВК заявляють, що проведення дострокових виборів зривається 
  ·  Янукович оголосив себе прозахідним політиком 
  ·  Наливайченко готовий свідчити у справі Станік 
Погляд
  ·  Чи може БЮТ повернутись в парламент? (ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ) 
Поступ у Львові
  ·  Львівська обларада підсумовує рік діяльності 
  ·  У Львові декларують практичний екуменізм любові 
  ·  Цьогоріч природу у Львові охоронятимуть на 1 млн 110 тис. грн 
  ·  Учнів Львівщини протестували 
  ·  Голова Львівської ОДА: Керівна посада на митниці коштує 400 тис. доларів 
Поступ з краю
  ·  Варіанти розв’язання кризи 
  ·  ЦВК підтвердила, що отримала «анульовані» списки БЮТ і НУ 
  ·  УНІАН та “5 канал” призупиняють прямі трансляції 
  ·  У Страсбурзі Януковича продають по 5 євро 
Поступ у світі
  ·  Помер Борис Єльцин 
  ·  Дочка президента Польщі вийшла заміж за політичного опонента свого батька 
  ·  Вірджинійський стрілець розповідав про зустріч з Путіним 
  ·  Через загрозу вибуху у Мюнхені екстренно приземлився грецький літак 
Дайджест
  ·  Рукостискання плюс ляпас 
Політика
  ·  Компроміс – де його знайти? 
Теле-Поступ
  ·  Гість програми – голова партії "Реформи і порядок" Віктор Пинзеник 
Культура
  ·  У чемпіонаті КВН на Кубок міста Львова перемогли донеччани 
  ·  У Львові відбулось супершоу «Танці з вчителями. Крок до зірок» 
Спорт-Поступ
  ·  Євро-2012 – перемога і виклик Україні 
  ·  До Дня Львова на іподромі пройдуть кінноспортивні змагання 
Пост-Factum
  ·  З’їденого китайського хлопчика знайшли в крокодилі 
Події
  ·  На Львівщині дворічна дитина втопилася в каструлі 
  ·  Львівські правоохоронці затримали шахрая, який обманом заволодів 35625 грн 
КуПол: Новини
  ·  Президент готовий дотиснути дострокові вибори 
Реклама
  ·  Художественные натяжные потолоки. 
  ·  Шкафы купе люкс. 
  ·  Шкафы купе люкс. 
  ·  Рейтинг сайтов WebVita 
  ·  На правах рекламы:
Все для мобильных
 
  ·  Теплые окна и двери.