BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика.    Дайджест.    Культура.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Події.    КуПол: Новини.    Реклама.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
23 квітня 2007 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:21 24-04-2017 -   У поліції розповіли подробиці затримання вбивць львівського таксиста  
  17:19 24-04-2017 -   Цьогоріч відновлять басейни у трьох школах міста Львова  
  17:17 24-04-2017 -   На Львівщині прикордонники виявили викрадене у Бельгії авто  
  17:16 24-04-2017 -   На Львівщині сьогодні-завтра – сильні вітри  
  17:11 24-04-2017 -   Львівська галерея мистецтв виявила пропажу 224 стародруків  
Україна
  17:10 24-04-2017 -   САП відкрила справу щодо збагачення Ляшка  
  17:9 24-04-2017 -   Гройсман: підвищення цін на газ не передбачається  
  17:7 24-04-2017 -   Головного люстратора України Мін’юст представить завтра  
  16:58 24-04-2017 -   НБУ перерахував до бюджету перший транш прибутку за минулий рік  
  16:56 24-04-2017 -   Реальні витрати на оборону в Україні скоротилися  
Світ
  17:13 24-04-2017 -   У Лондоні покажуть золото скіфів  
  17:6 24-04-2017 -   У Йорданії скасували дозвіл ґвалтівникам одружуватися на своїх жертвах  
  17:5 24-04-2017 -   Унаслідок вибуху гранати у дагестанській школі загинула дитина  
  11:12 24-04-2017 -   В Естонії стартують масштабні міжнародні кібернавчання  
  10:0 24-04-2017 -   Макрон і Ле Пен виходять до другого туру виборів  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Політика  » 

___________________________________________________________________________

Дострокові вибори: швидше так, аніж ні
Але чи стануть вони панацеєю?
Тарас РАДЬ, Богдан ЮРДИГА, Генеза
 
Конституційний суд втрачає ореол останньої інстанції

Події минулого тижня не зуміли вирішити політичну кризу, натомість стали її заручниками. На відміну від кроків з політичною складовою - відмова опозиції брати участь у засіданнях і указу про дострокові вибори до ВРУ - заяви про анулювання анулювання виборчих списків БЮТ та НСНУ може виступити конституційною умовою (запасний варіант для опозиції) неправомочності парламенту (якщо в ньому налічується не більше, а ніж 300 народних депутатів). Такий перебіг подій стає підставою цілковито правової форми розпуску парламенту, уникнувши політичної складової, що виступає сьогодні підставою партійної конфронтації.

Таким чином цей окреслив два механізми виходу із кризи. Перший – політичний: подальший пошук консенсусу між президентом і урядом (зокрема й щодо другого механізму). І другий – правовий - рішення Конституційного Суду, яке мало стати новою точкою відліку і критерієм легітимності.

Поряд з іншими вищими органами державної влади Конституційний Суд так само продемонстрував свою недієздатність. Як результат, замість очікуваної розрядки відбулася подальша конфронтація. Причиною цього виступає декілька особливостей сьогоднішнього стану єдиного органу конституційної юрисдикції. По-перше, формування діючого складу відбулося з порушенням принципу політичного нейтралітету, коли судді зобов’язані служити не виключно закону, а ще комусь. Політики стали заручниками власних амбіцій і непродуманої політики, коли ділячи сфери впливу, позбавили політику істини останньої інстанції. Вони почали змагатися не визначивши правил гри (критеріїв) і позбулися арбітра, який міг це припинити.

Підтвердженням цього виступає, по перше, поділ суддів за „кольорами”: половина (9 осіб) з них є лояльними до коаліції, 5 – до опозиції і 4 – не визначена політична орієнтація. Сама можливість допускати такий розподіл приведе до згубних наслідків для усіх суб’єктів української політики. Саме тому прийняття рішення Конституційним Судом перетворюється на фарс. По-друге, судді самі дають привід сумніватися у власному призначенню. Незважаючи на те, чи кримінальні справи відносно окремих з них є провокацією чи об’єктивним фактом, судді не зуміли попередити їхню можливість, чого вимагає особливість їхньої роботи. По-третє, з різних причин склалась ситуація кризи легітимності рішення Конституційного Суду. Якщо спочатку, одразу після видання указу про дострокові вибори, з деякою насторогою очікував рішення В.Янукович, то після подій цього тижня свою відмову визнавати легітимність рішення суду задекларувала опозиція.

Невдалі спроби Конституційного Суду прийняти рішення вкотре поставили під сумнів правові форми розв’язання політичної кризи.

Таким чином ідеї про необхідність пошуку компромісного рішення між силами до засідання Конституційного Суду, були виправданні і залишаються такими в подальшому. Події тижня стали черговим підтвердженням того, що за необхідності пошуку компромісу, усі інші невдалі правові і законні спроби призводять лише до тотального руйнування структури легітимності влади в Україні.

Щодо самої оцінки можливого рішення Конституційного Суду, то на думку колишнього судді КС Івана Козюбри, воно має дві вихідні позиції – на основі букви закону або верховенства права (через прогалини в законодавстві і неможливість передбачити усі умови у вичерпному переліку). Хоча у Законі „Про Верховну Раду України” не визначено перехід депутатів в іншу фракцію як пряму підставу для дострокових виборів, проте такі дії, що викривляють (порушують) волевиявлення українського народу визначають указ Президента як гаранта конституції та прав і свобод громадянина конституційним. У свою чергу уряд і коаліція, обгрунтовують свою позицію керуючись буквою закону. Саме тому рішення Конституційного Суду, яким би воно не було і в чию б сторону не схилилось, мало стати орієнтиром для всіх.

В той самий час, на сьогоднішньому етапі розвитку ситуації, дострокові вибори виглядають як обов’язковий невідворотній варіант, де рішення Конституційного Суду дає лише певну моральну сатисфакцію тій, або іншій стороні. На підтвердження цього виступає резолюція ПАРЄ, яка закликає до правових форм вирішення конфлікту і наголошує на тому, що дострокові вибори виступають звичною європейською практикою управління. Проте постає питання, коли і в які терміни їх проводити. Вже сьогодні зрозуміло, що призначені на 27 травня вибори не відбудуться. Хоча партії мобілізували свої штаби, проте ситуація, що повисла у повітрі, залишає не вирішеними питання фінансування, утворення виборчих округів і дільниць, формування списків виборців і партій, діяльність ЦВК тощо. Висловлена президентом пропозиція про перенесення виборів на 20 днів залежатиме від можливого рішення Конституційного Суду, а також від погодженості сторін.

Відтак найбільш реалістичний варіант – проведення дострокових виборів восени. За умов відсутності рішення суду, це рішення цілком прийнятне для Партії регіонів, рейтинг якої стабільний, але не зовсім прийнятний для БЮТ, переможні лаври якого за сьогоднішніх обставин можуть перерости втратами голосів восени, коли позиції інших малих партій зміцніють.

Дострокові вибори: шило на мило. Що пони дадуть представнитцву Львівщини у парламенті

Реформа української виборчої системи була покликана, за словами її лобістів, забезпечити пропорційність представництва у Верховній Раді різних категорій населення. Представники різних політичних партій розхвалювали реформу і говорили про вигоду від неї. За рік роботи нового парламенту стало зрозуміло, що реформа таки була вигідною, вигідною для самих партій. Партії забезпечили собі економію коштів, за рахунок окремих регіонів.

В ВРУ II скликання всі депутати були обрані за мажоритарною системою виборів, тобто кожен депутат був прикріплений до свого округу і повинен був принаймні створювати видимість активної роботи з виборцями. Якщо говорити конкретніше, Львівщина делегувала до парламенту 24 депутатів, які були прикріплені до неї. Вони могли змінити свою партійність, але не могли змінити того, що вони обрані від Львівщини. Два наступні парламенти, обрані за змішаною системою, складалися наполовину з депутатів, обраних в округах. Це дозволяло Львівщині незмінно мати 12 своїх людей у ВРУ. За списками партій теж обиралися львівські депутати, але вони вже не були нерозривно пов’язані з регіоном. Отож, в ВРУ минулого скликання було дванадцять львівських мажоритарників(Чорновіл, Качур, Стецьків, Гудима, Тягнибок, Шкіль, Димінський, Яворівський, Писарчук, Гаврилюк, Олійник, Осташ) і десять депутатів пройшло за партійними списками (Гладій, Голуб, Давимука, Кендзьор, Ключковський, Криворучко, Мартинюк, Пинзеник, Стецьків, Шурма). Отож нашу область представляло в парламенті 22 депутати.

Вибори 2006 року, проведені на пропорційній основі в загальнонаціональному виборчому округу, взагалі викривили представництво різних регіонів в законодавчому органі держави. Якщо подивитися на львівських депутатів, то можна нарахувати шістнадцять чоловік. Проте є два але. По-перше, з тих 16 депутатів тільки 6(Курпіль, В’язівський, Давимука, Куйбіда, Писарчук, Радзієвський) проживають в Львівській області, інші ж вже переїхали до Києва і цей процес навряд чи вдасться зупинити. А тому 8 з 16 є львівськими депутатами умовно. По-друге, третина львівських депутатів належать до лав коаліції, а це викривляє реальне волевиявлення нашої області. Адже виходить, що Львівську область повинні представляти люди, які через свою партійну приналежність не можуть захищати інтереси значної частини регіону.

Порахувавши депутатів від Львівщини в парламенті ми можемо простежити тривожну тенденцію до зменшення представництва досить важливого для держави регіону з немалою чисельністю населення. Якщо так піде й далі, то скоро в ВРУ представлені будуть тільки київські та донецькі інтереси. В такій ситуації мешканцям інших областей треба думати не про захист лідерів партій, які вони підтримують, а про те, хто стане на захист інтересів самих громадян.

Якщо оцінювати можливе представництво Львівщини в ВРУ, яка сформується у результаті перевиборів, то треба сказати, що навряд чи ситуація серйозно зміниться. Від теперішньої владної коаліції пройдуть ті ж самі люди. Відбудуться лише зміни в Нашій Україні та БЮТі. До БЮТівського до списку увійшло дев’ять представників області, прохідними з яких можна вважати чотирьох(Пинзеник, Купіль, Шкіль, Гринів), а ще двоє мають досить високі шанси(Дави мука з НУ та Гудима з УНП). Наша Україна втрачає представників Львівщини у своєму списку і навряд чи зможе своїми силами збільшити їхню кількість. Поправити ситуацію може прихід в парламент Правиці та самооборони, у складі яких є досить багато львівських політиків, але наразі ми не можемо оцінити їхні шанси на прохід до ВРУ відповідно до їхніх номерів. Загалом слід сказати, що в можливому наступному скликанні ВРУ число львів’ян може трохи зрости, адже великі партії залучають до свого складу показових осіб з малих партій, а серед них є і представники Львівщини. Проте все одно система не зміниться і лобіюванням інтересів нашого регіону депутати займатимуться не через обов’язок перед виборцями, а тільки вразі внутрішнього поклику.
Звичайно, не можна судити про роботу депутатів тільки на основі їхньої кількості. Тому ми вирішили розглянути депутатські запити та винесені на розгляд львівськими депутатами законопроекти. Взявши за основу ці два показники, ми можемо зробити два висновки, при чому один досить очевидний, а інший може видатися для багатьох львів’ян та мешканців Львова неймовірним.

По-перше, слід сказати, що за рік роботи теперішньої ВРУ депутати від Львівщини були настільки заклопотані політикою, що не мали часу на те, щоб хоч якось цікавитися справами регіону. Якщо взяти кількість запитів, пов’язаних з нашими регіоном, то кожен з львівських мажоритарників ВРУ 4 скликання зробив запитів більше ніж всі теперішні львівські депутати разом взяті. А деякі особливо активні депутати від Львівщини взагалі зробили запитів в енну кількість разів більшу, при чому відсотків 90 тих запитів стосувалися важливих для регіону питань та питань пов’язаних з захистом прав окремих громадян. Так, наприклад, підраховуючи запити критикованого за радикальність Тягнибока, ми зупинилися на цифрі 25, розуміючи, що зможемо нарахувати принаймні вдвічі більше. Той же Тягнибок запропонував чотири законопроекти безпосередньо пов’язані з нашим регіоном та його буденними справами. Писарчук подав 37 таких запитів, а Шкіль – 32. Навіть малоактивний бізнесмен Димінський подав більше запитів, аніж всі теперішні разом взяті. Якщо говорити про всіх львівських депутатів 5 скликання, то вони за рік роботи подали чотири запити та два законопроекти пов’язані з Львівською областю. З цього всього ми можемо зробити невтішні для нас висновки: політична боротьба так захопила депутатів, що їм, грубо кажучи, наплювати на людей, яких вони нібито представляють.

По-друге, всі запити і законопроекти, пов’язані з областю, подавалися виключно депутатами, які представляють урядову коаліцію і мають у Львівській області абсолютну меншість. Ситуація парадоксальна: ті кого ми обирали кричать на всі боки про те, що треба працювати, і отримують за це зарплати з державного бюджету, а люди проти яких виступає абсолютна більшість громадян нашої області, якщо й не працюють, то принаймні створюють видимість роботи. Наприклад, регіонал Писарчук розробив законопроект про особливий статус міста Львова.

Розглянувши ситуацію, що склалася, ми хочемо зробити висновок, що пропорційна система виборів в загальнонаціональному багатомандатному окрузі не тільки не сприяє регіональному представництву, але взагалі є антидемократичною. Вона віддає окремим партіям в руки всю повноту влади в державі: вони самостійно формують списки, контролюють всі голосування, лобіюють інтереси грошових мішків. Демократія в нашій державі триває два дні на п’ять років, коли виборець отримує бюлетень, ставить позначку і кидає в урну. А потім партії отримують безроздільну владу в державі. Тому слід не проводити безкінечні вибори, а змінити саму систему, але на жаль, партіям це невгодно, бо позбавляє їх абсолютної влади. Тому ми повинні констатувати, що наразі нема надії на те, що в найближчі роки ситуація зміниться і депутати працюватимуть в інтересах виборців, а не в інтересах іміджу своїх вождів.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенко готовий призупинити дію указу про розпуск парламенту 
  ·  Тарасюк: Дату парламентських виборів перенесуть на липень 
  ·  Рахунок 55:10 на користь Януковича 
  ·  СБУ затримала виконавців убивства Курочкіна 
Погляд
  ·  Польські медіа про Чемпіонат Європи 2012: від ейфорії до кропіткої праці 
  ·  Кучма написав книжку "Після майдану". Російською мовою 
Поступ у Львові
  ·  У Львівській міськраді створять департамент підготовки Євро-2012 
  ·  882 львів’ян задекларували свої доходи 
  ·  Микола Голомша призначений на посаду прокурора Львівської області 
  ·  Від червня у Львові працюватиме агенція ревіталізації міста 
  ·  Податківці Львова попередили 46 фактів незаконного відшкодування ПДВ 
Поступ з краю
  ·  Позиція опозиції: “Заколоту – ні! Виборам – так!” 
  ·  У Януковича пропонують новий Універсал 
  ·  Мороз підготував меморандум примирення 
  ·  Президент наполягає на референдумі щодо змін до Конституції 
Поступ у світі
  ·  Саркозі і Руаяль вийшли в другий тур президентських виборів у Франції (оновлено) 
  ·  Віце-прем’єр Польщі: у польсько-російських стосунках настає "льодовий період" 
  ·  У Боснії згорів сиротинець - загинули п'ятеро немовлят 
Політика
  ·  Дострокові вибори: швидше так, аніж ні 
Дайджест
  ·  Віртуальна двопартійність 
Культура
  ·  Львівщина готується до Бойківських фестин 
Спорт-Поступ
  ·  "Карпати" удома поступилися "Таврії" 
  ·  Футбол. Чемпіонат України. Результати інших матчів 23 туру 
Пост-Factum
  ·  Британців тероризують сексуально стурбовані борсуки 
Події
  ·  На Львівщині викрито підпільний цех з розливу спирту 
  ·  У центрі Львова затримали чоловіка з пістолетом 
  ·  Мешканка Стрия потрапила під потяг, внаслідок чого їй ампутувало стопу 
КуПол: Новини
  ·  Ющенко продовжує переговори з Януковичем 
  ·  Богословська:вихід - у створенні широкої коал 
  ·  Кучма: слава Богу, що виграв Ющенко 
Реклама
  ·  Художественные натяжные потолоки. 
  ·  Рейтинг сайтов WebVita 
  ·  На правах рекламы:
Все для мобильных
 
  ·  Теплые окна и двери.