BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Аналітика.    Політика.    Точка зору.    Дайджест.    Культура.    Пост-Factum.    Спорт-Поступ.    Події.    КуПол: Новини.    Реклама.   
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Аналітика  » 

___________________________________________________________________________

Привид компромісу як складова політичної кризи весни–2007
Василь ПАНФІЛОВ, УНЦПД
 
Небажання йти на взаємні поступки, шукати компромісні рішення, недотримання попередньо укладених (в т. ч. публічно та урочисто) політичних домовленостей, мотивовані самою лише логікою реваншу вчинки представників обох "команд" (як "біло-блакитних", так і "помаранчевих"), віддання беззаперечної переваги різноманітним тактичним крокам та локальним "перемогам", які зрештою ведуть до стратегічних поразок, – ось основні причини вибуху політичного конфлікту між гілками влади, який сьогодні набув характеру нескінченної ланцюгової реакції з непрогнозованими наслідками.

Чи видно світло в кінці тунелю?

Тривалий конфлікт між урядом парламентом і главою держави вилився в Указ Президента України "Про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України" від 2 квітня 2007 року (http://www.prezident.gov.ua/documents/5961.html). У його тексті викладено позицію В. Ющенка, основна мотивація якого зводиться до того, що гарант Конституції мусить покласти край розвитку процесу узурпації влади з боку парламентсько-урядової коаліції. Свою оцінку відповідності рішення Президента Основному Закону України має тільки дати Конституційний суд України. Орган, який протягом 8 місяців своєї діяльності не видавав жодного рішення, який теж міцно вплетений в поточну політичну ситуацію і відтак дотримується логіки політичної доцільності по-українськи, а можливо, ще й відчуває на собі тиск непримиренних опонентів.

Запеклі супротивники указу твердять, що гарант Конституції не послався на ст. 90 Основного Закону, в якій виписано всі можливі підстави, на основі яких Президент може достроково припинити повноваження парламенту. Проте опозиція в особі БЮТ, "НУ", громадських рухів, підтримуючи рішення Президента (саме опозиціонери почасти спонукали В. Ющенка підписати 2 квітня згаданий документ), апелює якраз до тез про повзучу узурпацію влади, фактичний перегляд результатів народного волевиявлення через перехід народних обранців з опозиційних фракцій до складу "антикризової" коаліції. Саме цей процес і слід вважати фактичною ревізією результатів парламентських виборів 2006 року. А до того ж парламент сьогодні перетворено на машину для штампування виключно проурядових законів.

Одним із беззаперечних аргументів, який примусив В. Ющенка видати указ про скасування повноважень ВР, стали далеко не тільки мітинги на Майдані, але й власні дії самого уряду та непринадні вчинки деяких депутатів від "НУ", зокрема того ж А. Кінаха. Адже перехід другого (!) номера виборчого списку блоку на бік "антикризовиків" включив "зелене світло" для решти потенційних перебіжчиків. Розростання парламентської більшості за рахунок обранців від опозиції та переможні заяви керманича уряду В. Януковича й спікера ВР. О. Мороза про створення вже в найближчому майбутньому конституційної більшості у ВР у складі 300 депутатів фактично стали чи не останнім доводом для глави держави. Адже такий сценарій дійсно загрожує неконтрольованістю діяльності уряду, оскільки вето Президента на будь-які закони можливо легко подолати, а крім того, можна змінювати й саму Конституцію.

Підпис під документом було поставлено, і В. Ющенко неодноразово повторює, що свій указ він не скасує, а дострокові вибори сьогодні є єдиним рецептом для врегулювання нинішньої політичної кризи. Проте уряд сьогодні фактично саботує виконання указу, не зважаючи на ст. 107 Конституції України, де вказується, що президентські укази повинні беззаперечно виконуватися. Основна урядове мотивування – слід діждатися рішення КС з приводу президентських міркувань стосовно політичного майбутнього України. Тільки після цього й уряд, і парламент, і ПРУ визнають президентське рішення. Цю думку сьогодні раз-у-раз повторюють майже всі представники коаліції. Очікування вердикту – це основна логіка поведінки нинішньої правлячої коаліції, і така лінія вельми виграшна для неї. Адже йдеться насамперед про відтягування часу, що дозволяє фактично зірвати графік проведення позачергових виборів. Наприклад, за "стислим" календарем кампанії вже 4 квітня мали бути подані партійні кандидатури до складу ТВК. ЦВК мовчить про те, як упоралися партії із цим завданням. З іншого боку, немає жодної гарантії, що КС визнає указ В. Ющенка повністю або бодай частково відповідним Основному Закону. В цьому разі складно передбачити напрямок подальшого розвитку подій.

Логіка поведінки коаліції, тобто апеляції до майбутнього рішення КС, після чого політичні сили нинішньої більшості або підуть на дострокові вибори, або... здобудуть остаточну перемогу над Президентом, виглядає достатньо вигідною й у зовнішньополітичному вимірі. Адже сьогодні в коментарях, оцінках та заявах міжнародних інституцій та іноземних урядів із приводу української ситуації превалює словосполучення "пошук компромісів". Звісно, міжнародна спільнота вже втомилася раз-у-раз сильніше розчаровуватись українськими "реформами" та вітчизняним політикумом, натомість вона безумовно зацікавлена в стабільності та прогнозованості України. А програвання силових сценаріїв та подальша експлуатація теми розколу країни потенційно можуть створити в Європі ще одну перманентну зону нестабільності, наслідки чого є непередбачуваними. Ухвалення рішення КС і виявлення всіма суб’єктами конфлікту політичної волі сприйняти його та йому підкоритися можуть спрямувати нинішню політичну кризу в більш прогнозоване річище розвитку, повернувши українському суспільству цивілізовані правові обриси.

Проте сьогодні в суспільстві виникає й нагальне питання про довіру до самого КС, що обумовлено відсутністю вердиктів стосовно політичної реформи протягом 8 останніх місяців. КС принагідно можуть пригадати й прийняте в грудні 2003 року рішення про можливість обрання Л. Кучми на посаду Президента України на третій термін.

Як зазначалося, після виходу президентського указу уряд пішов на саботування відповідного рішення. Зокрема це стосується фінансування проведення дострокових виборів. За підрахунками ЦВК, озвученими її головою Я. Давидовичем, для ресурсного забезпечення дострокової парламентської кампанії потрібно майже 340 млн. грн. Міністр фінансів М. Азаров твердить, що ця цифра взята, мовляв, зі стелі, та й Кабмін потрібних коштів не має, і для того, щоб вони з’явилися, потрібно вносити зміни до Державного бюджету, адже, наприклад, кошти Резервного фонду Кабміну призначені для ліквідації стихійних лих, а дострокові вибори за всієї політичної парадоксальності є, зрозуміло, витвором людської, а не природної стихії. Звісно, рішення про направлення ЦВК коштів із Резервного фонду може ухвалити парламент, який, проте, розпущено. Щоправда, ВР, як очевидно, жодні рішення, які йдуть урозріз зі своїми поточними інтересами, ухвалювати ні за що не буде. З іншого боку, сьогодні доволі проблематично внести й відповідні процедурні зміни до виборчого законодавства, які б уможливили виборчий процес. Отож уже сьогодні ми ясно бачимо перспективу зриву виборчого процесу через недотримання термінів проведення виборів. Отож навіть якщо завтра станеться чудо (тобто політрада ПУ вирішить брати участь у виборчій кампанії) за подібного розкладу будь-яка політична сила в разі здобуття незадовільних для себе результатів матиме підстави перманентно оскаржувати електоральні підсумки в судах. Виборчий процес є доволі вразливим стосовно процедур та термінів.

У подальшому перемога у виборах може призвести до радикалізації "регіоналів", посилення впливу цієї сили на всі без винятку політичні процеси: добір та розстановку кадрів, визначення політики, її імплементацію, а зрештою, й наділить їх усією повнотою влади. Натомість опозиційні фракції у ВР ризикують знову розколотись, адже, як це демонструють останні події та численні факти, український бізнес, зрощений із владою, завжди схиляється на бік переможців. Але подальше перетікання кадрів до опонентів здатне фактично маргіналізувати "НУ" та БЮТ, викинути їх на узбіччя політичного процесу, а заразом і дискредитувати лідерів цих політичних сил. Рішення про скасування указу може остаточно послабити Президента, зробити його позиції з усіх політичних питань занадто вразливими. Та й узагалі, у майбутньому просто призвести до делегітимізації в очах суспільства як особисто В. Ющенка, так і інституту президентства в Україні загалом. А формування в парламенті конституційної більшості цього разу може спричинити непрогнозовані наслідки, в переліку яких не тільки варіації на тему імпічменту главі держави, але й конституційні зміни щодо президентської посади, починаючи від скорочення його повноважень та запровадження процедури обрання у ВР і закінчуючи, як того, наприклад, вимагають комуністи, скасуванням її взагалі.

Так чи інакше, але політичні сили сьогодні далекі від компромісу. Зокрема ті ж "регіонали" крім проведення акцій у Києві в достатньо дивний, сказати б, спосіб – за рознарядками сьогодні посіли вичікувальну позицію, обіцяючи не брати участі у виборах до... оголошення вердикту КС. Уявимо собі, що виборча кампанія таки відбувається без ПРУ: в цьому разі значна частини України залишиться фактично не представленою в наступному парламенті, що в черговий раз увиразнить можливість розколу країни. А такий перебіг подій призведе до реанімації традиційної тактики місцевих рад – ухвалення рішень про мовну політику, НАТО тощо, які поглиблюють протистояння, спекулюючи на регіональних перевагах. Своєю чергою, перевибори можуть і не змінити кардинально політичної мапи нинішнього парламенту, ба навіть створити нові виклики, пов’язані з його радикалізацією: адже можливі "милі" електоральні несподіванки у вигляді появи у ВР того ж блоку Н. Вітренко з усіма "коаліційними" наслідками, які із цього випливають. З усіма наслідками й стосовно антиНАТОвської істерії, яка може тільки зрости.

У п’ятницю у ВР, розпущеній Президентом, було ухвалено рішення про повернення до попереднього кількісного складу "антикризової" коаліції (238 членів). Понад те, депутати навіть дозволили проведення спільних військових навчань, допустивши на територію України іноземні військові формування. Проте реальний компроміс виглядає все ж таки примарним. Адже поки що сторони політичного конфлікту чують лише власні твердження.

І навіть якщо всі сторони скасують свої рішення, ухвалені після 1 квітня, це докорінно не вирішить проблеми, адже конфлікт повноважень насправді спричинено змінами до Конституції, внесеними 8 грудня 2004 року. І самі ж політики, зокрема з більшості, всіляко блокували рішення КС з приводу конституційності відповідних змін, які зруйнували попередню більш-менш стабільну політичну систему, розмили систему стримувань і противаг у владній структурі, прописавши натомість повноваження гілок влади стосовно вироблення та імплементації низки політичних рішень, наприклад тієї міжнародної політики, не надто чітко.

Отже, сторонам потрібно буде надовго сідати за стіл переговорів і домовлятися не тільки стосовно дострокових виборів, але й Конституції. В цьому процесі опонентам належить уникати будь-яких учинків, дій чи навіть висловлювань, здатних призвести до загострення ситуації та розгортання силових сценаріїв, адже наслідки від цього можуть виявитися непередбачуваними для всіх. Протилежним сторонам конче необхідно знайти в собі політичну волю узгодити власні позиції з позиціями своїх опонентів та ввести конфлікт у правове річище, а також залучити до цього процесу суспільство. Адже фактично влада залишається сьогодні річчю в собі: вона зважає лише на особисті інтереси та партійні зацікавлення, перетягаючи ковдру повноважень у межах недосконалих та непрозорих процедур та керуючись за цього підкилимною логікою ухвалення рішень. Залучення до політичного процесу суспільства допоможе вивести політику з тіні. Суспільство може спробувати стати дієвим посередником між владними таборами. Звичайно, сьогодні такий діалог виглядає здебільшого ілюзорним. Але якщо його не вести, якщо не шукати компроміси, туга петля на шиї України як повноцінної цілісної держави може затягнутись, а протиборством сторін обов’язково скористаються треті сили – й не так у самій Україні, як поза її межами. Отож ми так і залишимося буферною зоною, яка постійно потерпатиме від нових потрясінь та політичних перезавантажень.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  А судді хто? 
  ·  ПАРЄ радить українським політикам взяти тайм-аут 
  ·  "Регіонали" пропонують провести референдум 
  ·  Богатирьова назвала Тимошенко жуком 
  ·  Симоненко: «Геть Президента і його помаранчеву команду!» 
Погляд
  ·  Польська преса про „Революцію навпаки” 
Поступ у Львові
  ·  ВО "Свобода" пропонує УНП разом йти на вибори 
  ·  У Львівському університеті фізичної культури новий ректор 
  ·  На Львівщині зросла вартість бензину та дизельного пального 
  ·  Львівська мерія планує провести тотальну інвентаризацію комунальних приміщень 
  ·  Донецьк більше не хоче купувати автобуси у Львові 
  ·  Міський голова Львова розділив зі знедоленими Великодній сніданок 
Поступ з краю
  ·  Ющенко не змінив позиції. Але допускає можливість перенесення виборів 
  ·  УНП закликає створити блок "Українська правиця" 
  ·  Наша Україна» закликає БЮТ поєднати підкову, серце та кулак 
  ·  Аби звільнити Генпрокурора Ющенку згода Верховної Ради не потрібна 
Поступ у світі
  ·  Іран критикують за "черговий виклик світовому співтовариству" 
  ·  Білоруська опозиція розробила проект конституційної реформи 
  ·  Зіткнення в Сомалі: більше 1000 загиблих, 4000 - поранених 
  ·  Латвія відмовляється від територіальних претензій до Росії 
Аналітика
  ·  Привид компромісу як складова політичної кризи весни–2007 
Політика
  ·  Юлія Володимирівна – наступний прем’єр-міністр? 
  ·  Політична криза в Україні: варіанти розвитку подій 
Точка зору
  ·  Моральний «компас» для виходу з політичної і правової кризи 
Дайджест
  ·  Конституційний Суд «під склом» 
Культура
  ·  У Львові відроджують гутництво 
Пост-Factum
  ·  В Індії випустили спеціальні гроші для дачі хабарів 
Спорт-Поступ
  ·  Теніс. Кубок Девіса. Догралися до Нігерії 
  ·  Футбол. Шевченко виводить "Челсі" у півфінал 
  ·  "Карпати" здолали непоступливий "Іллічівець" – 1:0 
Події
  ·  У Львові затримано злочинців, які минулоріч пограбували інкасаторів 
  ·  Жінка згоріла через куріння у нетверезому стані 
КуПол: Новини
  ·  Працівникам ЦВК платять по 2 млн дол.? 
  ·  Мороз: Парламент працюватиме до 2011 року 
Реклама