Перше ж голосування у вівторок показало, що розмова між двома таборами українського владно-політичного спектру – це спілкування німого з глухим.
У вівторок, 20 березня як і планувалося Верховна Рада розглянула першим питання призначення Володимира Огризка міністром закордонних справ України.
Опозиція і коаліція помінялися методами роботи - самого ранку фракції «Наша Україна» та Блоку Юлії Тимошенко зареєструвалася в сесійній залі для участі у роботі Верховної Ради, в той час як представники фракції Партії регіонів заблокували парламентську трибуну.
Досягнуті вчора домовленості між Президентом і коаліцією виявилися знову-таки „мильною бульбашкою” і пустими обіцянками.
Однак Верховна Рада не підтримала кандидатуру Володимира Огризка на посаду міністра закордонних справ України. “За” призначення Огризка проголосували 195 (при необхідних 226) із 435 народних депутатів, зареєстрованих у залі. Не голосували за Огризка в повному складі фракції Партії регіонів та КПУ. “За” проголосував один депутат із фракції СПУ та двоє позафракційних, а також 115 народних депутатів із фракції БЮТ та 77 - із «Нашої України».
І це незважаючи на політичні консультації, які відбулися у понеділок між Президентом та прем’єр-міністром Віктором Януковичем, головою Верховної Ради Олександром Морозом та головами парламентських фракцій: «Наша Україна» – В`ячеславом Кириленком, БЮТ – Ю. Тимошенко, Партії регіонів – Раїсою Богатирьовою, СПУ – Іваном Боким та заступником голови фракції КПУ Валентином Матвєєвим. На зустрічі також були присутні глава Секретаріату Президента Віктор Балога та Секретар РНБО Віталій Гайдук.
Одним із наслідків такої зустрічі називалася домовленість про об’єктивний розгляд кандидатури Огризка на посаду глави МЗС.
Понеділкова зустріч була ініційована з метою зняття гострого політичного протистояння та відповідної соціальної напруги, яка склалася у суспільстві. Одним із завданням переговорів був пошук компромісу та консенсусу між гілками влади та опозицією, знаходження точок дотику та взаєморозуміння за ради стабільності та балансу у суспільстві.
Першим питанням, яке викликало дискусію – це взагалі наявність у державі політичної кризи. Про який пошук виходу із кризи може йти мова, коли одна із сторін заперечує наявність самої кризи? Віктор Ющенко переконаний, що нявність політичної кризи , на жаль, є об’єкривним явищем і головними причинами цього є– «розбалансованість державної влади і постійне, вже хронічне невиконання політичних зобов’язань». Сьогодні Україна, на думку Президента, як ніколи потребує стабільності, яка в свою чергу є запорукою прогресу і розвитку.
«Країні потрібна стабільність не на базі зруйнованого ринку, не на базі незрозумілої приватизації чи будь яких негативних процесів у соціальному і економічному житті. Мова йде про стратегічні національні пріоритети», – наголосив Президент. Віктор Андрійович також закликав прем’єра надавати об’єктивні статистичні дані розвитку економіки.
У своєму вступному слові Віктор Ющенко зазначив, що „в основі парламентської кризи, я сказав би ширше – політичної кризи, лежать дві речі. З одного боку – зміни і доповнення, внесені до Конституції у 2004 році. Я не даю оцінку правову чи змістовну цих змін. Я пригадую обставини, час, коли це робилося. Я добре розумію і пам’ятаю мотивації, для чого це робилося. Я даю констатацію того, шановні колеги, що зміни до Конституції привели до втрати конституційних балансів у країні, втрати системних противаг між гілками влади. У нас виникла узурпація влади. У нас виникли тенденції, які напряму загрожують демократичним завоюванням”
Віктор Янукович відкинув будь-які твердження про існування в країні політичної кризи. «Що стосується оцінки ситуації в країні, ми відкидаємо будь-яку парламентську кризу, будь-яку економічну кризу, оскільки парламент працює, уряд працює, економіка росте, бюджет росте, приймаються рішення і, до речі, вони приймаються разом з президентом, і це приємно», - заявив прем’єр.
Тотожною виявилася думка Олександра Мороза, який зауважив, що „прагнення однієї людини влади, якої у неї немає, не означає, що в парламенті існує криза”. Він також не погодився, що конституційні зміни внесли дисбаланс між гілками влади. Голова ВР нагадав Президенту, що вони ще в кінці 2003 року підписали угоду, якою передбачалось ухвалення змін до Конституції. Проте вкінці-кінців Мороз погодився з необхідністю вносити зміни до Конституції. «Те, що необхідно вносити зміни до Конституції, не викликає сумнівів».
Президент також закликав «незважаючи на політичні кольори», шукати порозуміння і поважати позиції сторін. На його думку, не можна ігнорувати дії опозиції, яка в такий спосіб демонструє своє ставлення до способів реалізації провладної політики. «Якщо в залі не з’являється майже половина народних депутатів, це є криза», - сказав Президент.
Результатом зустрічі також стала домовленість про формування представниками більшості та опозиції за участю Секретаріату Президента спільної робочої групи, завданням якої є інвентаризація поточних законопроектів і визначення їхньої пріоритетності. До першочергових Президент запропонував віднести законопроекти, що стосуються бюджетного процесу, приватизації, діяльності малого і середнього бізнесу, відшкодування ПДВ, повернення вкладів населення.
Однією з вимог Президента, який в ході зустрічі намагався виступити арбітром і суддею між політичними гравцями, які вкотре „побили горщики”, було вирішення соціальних питань, які хвилюють населення. Умову для зняття соціальної напруги Ющенко бачить у перетворенні бюджетного процесу на прозору і публічну сферу.Ющенко також вважає, що бюджет країни не виконується не через брак коштів, а через діяльність клерків. «Так не може бути в державі».
Президент також звернув увагу на те, що переважно призначення на керівні посади в державі відбувається із вихідців старого кадрового резерву Донецького регіону, зокрема це стосується Генеральної прокуратури та МВС. За словами Ющенка, сьогодні Генпрокуратура працює у ручному режимі і захисту закону в її особі не має. «Скажіть, будь ласка, кого це буде в країні влаштовувати, коли на ключових посадах у Генпрокуратурі вихідці із Донецької області? Ну хіба це треба бути таким щасливим – працювати у Донецькому регіоні, щоб стати заступником генпрокурора», - підкреслив Президент, додавши, що такий підхід до призначень викликає підозри і дискредитує національне законодавство.
Як на мене, доволі ганебним фактом є те, що уряд протягом тривалого часу працює „наосліп”, тобто без стратегічного плану розвитку держави. І як завжди прем’єр пообіцяв представити на цьому тижні у Верховній Раді довгожєданну програму діяльності Кабінету Міністрів України.
Іншим свідченням того, що в ході політичних консультацій Президент відчував себе, як то-кажуть, володарем ситуації, була його заява про те, що жодне рішення, яке стосується енергетичного сектору України не може прийматися без участі глави держави та Ради національної безпеки і оборони. “Без санкцій Президента угод енергетичного характеру, міжнародного характеру, без санкцій РНБО, без аналітичного рішення в цьому колі, підписано бути не може”, - сказав віктор Ющенко. Глава держави наголосив, що якщо в енергетичній системі України “закулісно кимось будуть вичинені дії, які формують її як систему, яка втрачає ключові національні пріоритети”, то він буде виносити це питання на публічне обговорення. “Якщо мова іде про те, що транзитна сфера України сьогодні перебуває в такій ситуації, що вона декількома місяцями відділена від банкрутства, то я скажу, хто автори цього банкрутства і я його не допущу”, - додав Ющенко.
Проте незважаючи на антагоністичність та ворожу настроєність сторін, Президент у своєму заключному слові, заявляє, що „більшість і опозиція публічно оголошують про наміри забезпечити конструктивну співпрацю і сідають за стіл переговорів довкола питань, які можна врегулювати лише взаємно”.
Натомість Юлія Тимошенко ще до згаданої зустрічі у понеділок виступила проти переговорів Президента України з прем`єр-міністром і головою Верховної Ради.
Як заявила Ю.Тимошенко в інтерв’ю “5 каналу”, Президент Віктор Ющенко вкотре помиляється, коли вірить у порядність та чесність антикризової коаліції.
Лідер БЮТ зауважила: "Коли я почула, що Президент повертається до нового виконання Універсалу і до нового переговорного процесу з Януковичем, з Морозом, а також до нового формату якоїсь широкої коаліції, я просто подумала, що у Президента гостра форма якогось політичного романтизму.
Настільки гостра, що, мені здається, потрібно усім нам потрібно цю госьру форму романтизму лікувати. І це, до ечі, стосується не тільки позиції Президента, це стосується сьогодення і майбутнього України. Я думаю, що кожна людина, у тому числі і політик, має право на певну долю наївності в своєму житті, такої навіть дитячої наївності, але політики на наївність мають значно менше прав, ніж інший пересічний громадянин”.
І мабуть з нею після вівторкових подій (обшуку, допиту, та підписки про невиїзд для Луценка, переходу в табір антикризовиків Кінаха, і вже згадуваного "кидалово" Огризка) не погодитися важко... |
Зранку 20 березня медіапростір облетіла звістка про обшук в помешканні Луценка.
