BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Дайджест.    Політика.    Геополітика.    Культура.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Події.    КуПол: новини.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
15 березня 2007 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:38 11-12-2017 -   До Львова привезли головну ялинку міста  
  15:31 11-12-2017 -   На Львівщині вшанують ліквідаторів наслідків Чорнобильської катастрофи  
  13:57 11-12-2017 -   У польський автобус на Львівщині стріляли з гранатомета - ЗМІ  
  13:54 11-12-2017 -   Патріотичний потяг “Труханівська Січ” завітав на Львівщину  
  13:53 11-12-2017 -   Для допомоги вихованцям інтернату організують благодійний аукціон  
Україна
  15:40 11-12-2017 -   Тимошенко хоче взяти Саакашвілі на  
  15:36 11-12-2017 -   Рівненська АЕС готується змінити російське ядерне паливо на американське  
  15:23 11-12-2017 -   Погода на Новий рік 2018 в Україні: невеликі морози  
  14:2 11-12-2017 -   В Україні очікується потепління  
  13:59 11-12-2017 -   У Золотоноші впала головна ялинка міста  
Світ
  15:33 11-12-2017 -   У Нью-Йорку на автовокзалі вибухнула бомба  
  15:28 11-12-2017 -   Саудівська Аравія знімає 35-річну заборону на роботу кінотеатрів  
  14:1 11-12-2017 -   Через снігопад у Бельгії затори розтягнулися на 1200 км  
  11:10 11-12-2017 -   У французькому дитячому харчуванні «Lactalis» виявили сальмонельоз  
  10:58 11-12-2017 -   Пожежі в Каліфорнії: у Санта-Барбарі оголосили евакуацію  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Геополітика  » 

___________________________________________________________________________

''Невизнані'' загрози
Віталій КУЛИК
 
Поняття "невизнані держави" виникло в другій половині ХХ століття в результаті конкретизації більш раннього політичного явища - "самопроголошені держави".

Через стадію "самопроголошеної держави" пройшло більшість країн. Нідерланди одержали міжнародне визнання тільки через 70 років після здобуття фактичної незалежності.

Держави Латинської Америки, Африки й Азії і навіть Сполучені Штати також пройшли довгий період від проголошення незалежності до визнання.

На початку ХХ століття в міжнародне право ввійшла концепція "права націй на самовизначення".

Низка "самопроголошених" держав виникла в 1917-1918 р. після розпаду Російської, Австро-Угорської й Османської імперій.

Після "параду суверенітетів" на початку 1990-х, коли припинили своє існування СРСР і Югославія, виникло понад 20 нових країн.

В результаті етнотериторіальних конфліктів одночасно з "визнаними" на території пострадянського і постюгославского простору виникли "невизнані" держави: Нагірно-Карабахська Республіка, Придністровська Молдавська Республіка, Південна Осетія, Абхазія, Республіка Сербська Країна тощо.

Однак міжнародне співтовариство зайняло тверду позицію, фактично проголосивши пріоритет принципу "непорушності кордонів" над принципом "права на самовизначення" і категорично відмовившись визнавати нові державні утворення. Експерти відзначають, що значна частина цих утворень є, по суті, повноцінними державами, що володіють ефективним державним апаратом і користуються масовою підтримкою з боку населення.

Сучасна політична наука визначає "невизнані держави" як утворення, що, володіючи всіма ознаками державності (контроль над територією, система управління, фактичний суверенітет), у той же час позбавлені повного чи часткового міжнародного дипломатичного визнання і, таким чином, не можуть де-юре виступати як суб'єкти міжнародних відносин.

Існує і класифікація "невизнаних держав":

1. частково визнані держави з фактичним контролем своєї території (Китайська Республіка (Тайвань), Турецька Республіка Північного Кіпру);

2. невизнані держави з фактичним контролем своєї території (Придністровська Молдавська республіка, Південна Осетія і Сомаліленд (у травні 1991 року північні клани проголосили Незалежну Республіку Сомаліленд, що включає в себе 5 з 18 адміністративних регіонів Сомалі);

3. невизнані держави з частковим контролем своєї території (Абхазія, Нагірно-Карабахськ Республіка, Вазиристан у Пакистану, Таміл-Ілам на Шрі-Ланці);

4. частково визнані держави, що знаходяться під військовою окупацією (Сахарська Арабська Демократична Республіка (Західна Сахара), здебільшого якою керує фактично Марокко, визнається 48 державами, Палестинська держава);

5. території, що знаходяться під міжнародним управлінням (Косово хоч і не визнається як незалежна держава, але фактично з 1999 року керується ООН незалежно від Сербії. Юридично це автономна провінція Сербії).

На зорі ХХІ століття світ виявився неготовим до виклику "невизнаних держав". Тому "світове співтовариство" порахувало для себе більш безпечним чи консервувати "заморожувати" етнорегіональні конфлікти, тим самим відкладаючи на довгу перспективу їхнє рішення. Це відноситься, у першу чергу, до пострадянських конфліктів, що на початку 1990-х років було достатньо складно вирішити несиловими методами.

"Відкладені" проблеми

Збройні конфлікти, які спалахнули на початку 1990-х рр. на території Грузії, Азербайджану і Молдавії, були припинені. Однак російські миротворчі підрозділи, введені в зони конфліктів по миротворчому мандату СНД, розділили не тільки конфліктуючі сторони, але і самі території, об'єктивно сприяючи утвердженню на них сепаратистських режимів. Підсумком минулого десятиліття стало їх де-факто незалежне існування, там почали формуватися дійсні політичні нації.

Раніше вважалося, що рішення проблеми "заморожених конфліктів" можна знайти в рамках інтеграційних процесів на пострадянському просторі. Але інтеграційний процес у рамках СНД прийняв затяжний характер. Не дають відповіді й інтеграційні проекти "другого покоління": ЄВРАЗЕС і ГУАМ. Це пов'язано з тим, що країни СНД по-різному бачать свій подальший шлях розвитку, покладаючи надії на зовнішні фактори, як ось: інтеграція в НАТО і ЄС чи формування Євразійських інтеграційних форматів (ЄВРАЗЕС чи ШОС).

З іншого боку, глобалізація, розширення ЄС і НАТО на Схід, а також формування нової архітектури безпеки в Євразії поставили питання гарантування трансрегіональної безпеки і стабільності. У цьому контексті проблема "невизнаних держав" знову актуалізувалася. Через "заморожені конфлікти" відбувається нелегальний трафік зброї, людей, наркотиків і контрабанда товарів. Крім того, сам факт існування непідконтрольних і невизнаних утворень створює погрози безпеки РФ, країнам ЄС і СНД.

Тому з початку 2000-х рр. питання остаточного врегулювання "заморожених конфліктів" знову стало на порядок дня. В останні роки бурхливу активність розвили посередники. Розглядалася безліч проектів державотворення в Грузії і Молдові: від асиметричної федерації до конфедерації. Але, як говориться: віз і нині там.

Головною причиною провалу багатьох перспективних пропозицій по врегулюванню пострадянських конфліктів стала трансформація суті самих конфліктів. З площини етнонаціональних вони плавно почали переміщатися в бік конфлікту адміністрацій. У деяких випадках мова йде про економічну вигоду для правлячих еліт "невизнаних держав" і "метрополій" від існуючого "невизнаного статусу". Легалізація статусу знизить доходи від сірого бізнесу.

Крім того, не слід забувати, що "заморожені конфлікти" відіграють роль буферної зони для Росії, що побоюється росту впливу США в Чорноморсько-Каспійському регіоні. Присутність російських миротворців на Кавказі й у Придністров’ї є геополітичним чинником, вигідним для Кремля.

"Ні миру, ні війни"

У своїй політиці щодо врегулювання заморожених конфліктів на пострадянському просторі Росія виходить з того, що вона не в змозі вирішити проблему з вигодою для себе. Тому реалізує політику "косовізації конфліктів": ні остаточного врегулювання, ні однобічного визнання.

Формуються "пастки для діалогу": проведення повторних референдумів у Придністров’ї і Південній Осетії про незалежність, що створює нормативні труднощі для переговорного процесу. З іншого боку, Молдова і Грузія опосередковано підігрують Москві, приймаючи законодавчі обмеження для майбутнього визначення статусу невизнаних територій. Наприклад, Молдова прийняла закон "Про статус Лівобережжя Дністра", що передбачає надання ПМР вузької автономії (по кримському зразку).

Другим напрямком стало зміцнення політичних режимів у "невизнаних державах". У Придністров’ї і Південній Осетії були проведені президентські вибори, в результаті яких були переобрані нинішні лідери, а також почата політична реформа, завданням якої є зміцнення виконавчої вертикалі. В Абхазії 4 березня відбулися парламентські вибори, метою яких також було стабілізувати політичне життя в республіці. У Нагорному Карабасі на початку грудня 2006 р. на референдумі була прийнята нова Конституція.

Кремль намагається сформувати ефективні менеджерські команди на чолі невизнаних республік, субординовані під інтереси РФ.

Третьої складовою стане "часткова суверенізація" Придністров’я, Південної Осетії, Абхазії і Нагорного Карабаху. Кремль спробує наблизити їхній статус до формулювання "частково визнаних". Продовжиться практика надання соціально-економічних субсидій "невизнаним державам" (виділення допомоги в розмірі до 10 млн дол. щомісяця для утримання соціальної сфери), просування товарів з цих регіонів на світових ринках, відстоювання інтересів правлячих еліт, "невизнаних" у міжнародних інституціях. І все це на тлі повільного переговорного процесу.

Росія поставила визначення вектора врегулювання пострадянських конфліктів у залежність від рішення Заходом проблеми Косово. Однак 10 березня Спецпредставник ООН Марті Ахтисаарі після запеклих переговорів із сербами і косоварами визнав провал свого плану врегулювання. Тепер план буде переданий на розгляд Ради Безпеки ООН. Нагадаємо, що проект Ахтисаарі передбачає надання краю обмеженого суверенітету під міжнародним спостереженням з одночасним введенням самоврядування для проживаючих у краї сербів. У перспективі це означало надання Косово незалежності.

ЄС і ОБСЄ ритуально повторюють, що "косовский прецедент" не може бути прикладом для пострадянського простору, але не пропонують іншої прийнятної для всіх моделі. Після провалу "плану Ахтисаарі" знайти прийнятний проект рішення для пострадянських "невизнаних держав" у короткостроковій перспективі не представляється можливим.

У той же час у "заморожених конфліктах", особливо на Кавказі, спостерігається посилена мілітаризація сторін. Зокрема, не секрет, що Вірменія й Азербайджан, модернізувавши і переозброївши свої армії, готуються знову спробувати "маленькою переможною війною" розв'язати проблему Нагорного Карабаху. Ні дня не проходить без повідомлень про сутички в зоні безпеки в Південній Осетії, зберігаються підвищені міри безпеки в Гальскому районі Абхазії.

Усе це вказує на те, що в "заморожених конфліктах" жевріють іскри, що в один жахливий день можуть перетворитися у вогнище нової різанини. Залишати безконтрольним розвиток ситуації не можна. І це розуміють і на Заході, і в Росії.

Український інтерес

Збереження зон нестабільності на Кавказі і нерозв'язаність придністровської проблеми створюють загрози і для України. Київ має потребу в диверсифікованості енергопоставок і єдиний шлях, що може забезпечити надійний канал надходження альтернативних російським нафти і газу, лежить через Кавказ. Тому Україна зацікавлена в безпеці транспортних комунікацій у цьому регіоні. Від невирішеності статусу невизнаного Придністров’я страждає й українська економіка. Прямі і непрямі збитки вітчизняних компаній обчислюються сотнями мільйонів доларів.

Однак Київ на даний момент не в змозі стати ефективним гравцем у процесі загального врегулювання "заморожених конфліктів". Природно, що Грузія розраховує залучити дружню Україну до вирішення абхазької і південноосетської проблем. Українська сторона кілька разів пропонувала провести грузино-абхазькі зустрічі в Криму. Однак, судячи з настрою Сухумі, українці як посередники не є прийнятним варіантом для Абхазії.

Втягування України в конфлікти на Кавказі взагалі спричинить безліч проблем. Не найбільша, але найочевидніша - сьогодні миротворці ризикують стати там головними "хлопчиками для биття", оскільки в Києва немає механізмів тиску на учасників кавказкої гри, що мають Росія чи США.

Інша ситуація спостерігається в Придністров’ї, де Київ просто зобов'язаний вести наступальну політику, захищати своїх співвітчизників, проводячи власні економічні інтереси в регіоні.

Віталій КУЛИК, директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства









» 
Цікава асиметрія
Андрій МІШИН
 
Політики постреволюційної України нарешті вийшли на глобальний рівень, заявляючи про готовність вирішувати світові катаклізми, подібні Карибській ядерній кризі. У Верховній Раді бурхливо обговорюється намір США розгорнути в країнах Східної Європи третій позиційний район системи американської національної ПРО.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Зметикували на трьох. А віз і нині там 
  ·  Усі нардепи, крім комуністів, підтримують вступ до НАТО 
  ·  Богатирьова дала Огризку шанс 
  ·  Ющенко вирушив з офіційним візитом до Данії 
  ·  Президент створив Координаційну раду з підготовки до роковин Голодомору 
  ·  Лужков готовий підтвердити свою позицію щодо Криму 
Погляд
  ·  Романюк: Президент розуміє, що краще шукати компроміс 
Поступ у Львові
  ·  Львівські студенти борються за свої права 
  ·  Львівська міська рада планує створити мультимедійну бібліотеку для незрячих 
  ·  Львівські депутати незадоволені поганим наповненням бюджету розвитку 
  ·  Андрій Садовий та мер данського Орхуса підписали Протокол про наміри 
  ·  У Львові закінчують обрізати дерева під лініями електропередач 
  ·  Діяльність комп’ютерних клубів Львова вкотре обмежили 
  ·  Депутати міської ради не підтримали ідею приватизації газети "Ратуша" 
Поступ з краю
  ·  Ющенко про ракети, зовнішню політику, Азарова, ЄС і ”поперед батька” 
  ·  В Україні найменше переймаються проблемою глобального потепління 
  ·  Епiдемiя грипу в Українi йде на спад 
Поступ у світі
  ·  Бі-бі-сі: Холодна війна так і не закінчилася 
  ·  На Камчатці вирує потужний циклон 
  ·  Сьомий Гаррі Поттер вийде рекордним тиражем 
  ·  Анджеліна Джолі всиновила четверту дитину 
Дайджест
  ·  Бойко допоможе Ахметову 
Політика
  ·  Анатомія сучасної політичної кризи 
Геополітика
  ·  ''Невизнані'' загрози 
  ·  Цікава асиметрія 
Культура
  ·  Ані Лорак: Після Гринджол Сердючка має всі шанси 
  ·  Львів просить Ющенка провести повторний відбір на «Євробачення – 2007» 
  ·  "Леополіс" озвучить невідому музику Івасюка 
  ·  У Національному музеї покажуть "Страсті Господні" 
  ·  У виправній колонії Львова № 48 показали виставу за мотивами байок Езопа 
Спорт-Поступ
  ·  Томенко з Бубкою зіграли у Львові в баскетбол 
  ·  Карпати» грипують і швидше за все не гратимуть цієї неділі з «Металістом» 
Пост-Factum
  ·  Виповнилося 116 років найстарішому українцю, який мешкає на Львівщині 
Події
  ·  На кордоні затримали українця з незадекларованими 42 тисячами євро 
  ·  Громадянин Польщі хотів в’їхати в Україну за чужим закордонним паспортом 
КуПол: новини
  ·  Тимошенко назвала соціалістів "шістками" 
  ·  Депутати збільшили зарплату 
  ·  Луценко проходить у парламент 
  ·  Опозиція продовжуватиме бойкот