BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Кримінал.    Поступ комп"ютерних технологій.    Медичний Поступ.    Спорт-Поступ.    Розмаїтий Поступ.    Кінопоступ.    Наша афіша.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
7 лютого 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  17:32 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:57 21-07-2017 -   Дорогу від вул. Зеленої до вул. Пасічної відремонтують  
  14:53 21-07-2017 -   У Львові за розкрадання 8 млн гривень бюджетних коштів арештували директора підприємства  
  14:50 21-07-2017 -   Знайдені ручні гранати мешканець Жидачівщини передав у шкільний музей  
  14:46 21-07-2017 -   Вулицю Замарстинівську відремонтують на ділянці від вул. Гайдамацької до вул. Липинського  
Україна
  14:44 21-07-2017 -   Полторак заявив про небезпеку російсько-білоруських навчань  
  14:39 21-07-2017 -   Суд закрив кримінальну справу проти Ляшка  
  14:38 21-07-2017 -   В Україні надзвичайна пожежна небезпека  
  14:35 21-07-2017 -   На нардепа Розенблата одягли електронний браслет  
  14:27 21-07-2017 -   ГПУ: На заводі Мотор Січ розікрали 350 млн грн  
Світ
  14:41 21-07-2017 -   Маск отримав дозвіл на тунель між Нью-Йорком і Вашингтоном  
  14:37 21-07-2017 -   У Техасі дозволили пороти учнів палицею  
  13:3 21-07-2017 -   Зірку американського футболу помилували після 9 років в'язниці  
  11:33 21-07-2017 -   У Греції від землетрусу постраждали понад 120 людей  
  10:14 21-07-2017 -   У Монако на аукціоні за мільйон євро продали годинник Путіна  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Ті, що завше попереду
 
Ті, що завше попереду
Колись, за старого режиму, в рядах “всенародних” обранців конче мусили бути знатні доярки і свинарки, які, щоправда, голосували так само, як і вся комуняцька еліта, але разом з тим буцімто демонстрували волевиявлення народу. Теперка ролю знатних доярок і свинарок виконують знатні письменники, співаки, актори, спортсмени і космонавти. Що тоті всі файні люди тямлять у політиці чи економіці, тяжко вповісти. Не годен собі уявити народного депутата Оксану Білозір, як вона буде брикати по сцені з піснею “Кажуть хлопці, я сама, як та квіточка, що слова мої пливуть, як та річечка”. Хіба б перейшла на романси.
Альбо візьмімо стрибуна Бубку. Дуже навіть цікаво, що він має до вповідження. Альбо той Блохін. Переважно хлоп ґрасує за кордоном, і ніхто йому того не має за зле. То не пан майор. Але нащо йому тота Рада? Правда, жи подав у паперах аж три помешкання, то йому тоті папери завернули. Але дивіться, який чесний! Бо я знаю таких кандидатів, котрі подають одну адресу, а живуть за іншою, не кажучи, жи вікенди проводять за третьою.
Тим часом, Володимир Яворівський у газеті “За вільну Україну” опублікував своє чергове шаманське заклинання, намагаючись напоумити затурканий нарід, від чиєї “позиції і волі” залежить усе. “Нас в Україні понад сім мільйонів – письменників, журналістів, акторів, художників, священиків, музикантів, співаків, архітекторів, кіномитців, науковців, учителів, медиків, офіцерів, культпрацівників, яким ще вірить народ! Може, востаннє вірить”.
Ніде у світі письменники, актори та іже з ними по парляментах не засідають. Там сидять зовсім інші люди. Ми вже мали достатню кількість письменників і дисидентів при владі, але чомусь вони надій не виправдали. Більшість із них перетворилися на угодовців і Татуськових дуполизів. А хто не забажав прогинатися, того з політичного олімпу зіпхнули. А тому передусім на угодовцях лежить відповідальність за тотальну русифікацію України, знищення української преси та друку. Бо хто ж, як не письменники, мали б виборювати для української книги такий самий статус, який мала досі російська книга в Росії?
Протирання штанів у парламенті не пішло на користь жодному з письменників. Бо ніхто з них за ці десять років так нічого путнього й не опублікував. Усе, на що здатні писючі депутати, – це шкробати пародії на своїх колег, чим успішно й займаються Осадчук, Драч, Павличко. Яворівський і досі ходить у письменниках, але творів його чомусь не видно, якщо не рахувати публіцистики. А його заклик про те, що вище зазначеним інтелігентам народ іще вірить, дуже далекий від правди. За дивовижною закономірністю, у депутати подалися чомусь саме ті письменники, які за комуністичного режиму робили успішну кар’єру придворного писаки. Винятком може бути хіба Ірина Калинець. Але, як казав філософ, винятки тільки підтверджують правила. Усі ці кар’єристи чудово влаштували своє життя і дістали від комуністів повний спектр привілей.
Чомусь до парламенту не попхалися ані Ліна Костенко, ані Валерій Шевчук, які не написали жодного рядка на догоду окупаційному режимові. От їм би я вірив. Але як можна вірити самому Яворівському, який у часи застою на всі заставки прославляв комуністичну владу й оббріхував український народ, пишучи, що цей народ “знає свою історію не з чужих рук, а з власного, добутого біля чепіг плуга, біля козацької шаблі, біля дитячої колиски досвіду. Саме цей досвід допоміг йому зробити вибір своєї долі у двадцятому столітті – піти за комуністами. І тому він є”.
І тепер, коли Яворівський проклинає комуністів, то думаєш собі: а коли ж ти, голубе, правду казав – тоді чи тепер? Хто змушував тебе прославляти більшовиків або творити злочинний (не кажу вже, що бездарний) роман “Ланцюгова реакція”, де славословилася Чорнобильська АЕС? Та ж до стінки вже не ставили, майна не конфісковували.
Та ось настає інший час – і Влодзьо, вдаючи, що відмолює гріх, захопився порятунком чорнобильців. Захопився так, що й не помітив, як до його рук почали липнути доляри, які довірлива діаспора щедро жертвувала для України. Гроші текли неконтрольованими ріками і струмками, ніхто жодних звітів не публікував, ніхто не перевіряв, куди воно пішло. Але що чимало грошей так до чорнобильців і не дійшло, то таки факт.
Нарешті діаспора стала цікавитися, де ж ті пожертви поділися. Окремі, надто настирливі, намагалися випитати про це і в самого Яворівського, але отримували якусь туманну відповідь або ж нічого взагалі.
Перебуваючи позаминулого року в Америці та Канаді, я чимало наслухався історій про походеньки нашого демократа. Не змовляючись і не узгоджуючи своїх дій, і Влодзьо, і наш львівський бойко Василько діяли за тим самим сценарієм. Одних долярів не записували взагалі, а інші записували так, як їм було вигідно, вдаючи, що зовсім не тямлять у співвідношенні курсів американського та канадського долярів. Розповідали мені, як один старший пан з Філядельфії, потрапивши до Києва, знайшов письменника і поцікавився, чи пішли його гроші на Україну. І Влодзьо, лагідно поплескавши пана по плечах, запевнив: “Пішли на Україну. Пішли”.
Зараз Яворівський знову забажав потрапити в парлямент, і знову потекла в народ полива красномовства. Але от що цікаво, іміджмейкери на автах з київськими номерами, які супроводжують нашого демократа, чомусь не годні ані бум-бум по-нашому. Мабуть, чорнобильських коштів на кампанію забракнуло, і Влодзьо мусив знову комусь продатися. Хто ж тепер на його плечах намагається в’їхати в парламент?
Ой чий то Хмиз сидить
Наш славний харчоблок “За корито” спромігся захопити майже всі виборчі дільниці, саджаючи, порушуючи закон, деколи й по дві особи на одну парафію. Відомо, що голова комісії, його заступник і секретар комісії не можуть належати до одного блоку. Ну то й що? Блок не вказується, а зазначається тільки партія.
Виявляючи дивовижну принциповість до поданих документів, ЦВК разом із тим вдає, що недобачає просто кричущих порушень. Написали мені виборці з Жовкви, що головою виборчої комісії виборчого округу №123 замельдовано Хмиза Василя Петровича 1952 року народження, який начебто проживає в Дублянах. А от в кріслі голови комісії сидить наразі зовсім інший чоловік. Хмиз, але не той. Не Василь Петрович, а Василь Тадейович. І то 1963 року народження. Василь Тадейович – не хто-небудь, а проректор, себто права рука ректора Аграрної академії Снітинського, який є головою аграріїв області й балотується до Верховної Ради – о, який збіг обставин! – власне в цьому ж округу.
Цікавою є ще одна обставина. Як відомо, головою комісії повинна бути особа, яка проживає в даному окрузі. Але ні один Василь Хмиз, ані другий Василь Хмиз на теренах Жовківщини не числяться. Питається, яким чином цей товариш відкривав рахунок, отримував печатку? І це тоді, коли ЦВК завертало папери людям, котрі однією буквою помилялися. От які бувають веселі трафунки.
Але ще одна цікавинка в тому ж таки окрузі: пан Хмиз представляє Партію регіонів, тоді як секретар комісії пан Мотика – аграріїв. То, певно, для зручності, аби одне одного могли підміняти, коли комусь захочеться відлучитися на канапку зі шпондерком.
Аси сірого піару
Львівська парафія “Нашої України” чинить інколи просто безглузді кроки. Аби підняти свій рейтинг і задемонструвати факти силового тиску на своїх членів, починають афішувати геть усі трафунки, які тільки з ними сталися. Іно якогось “нашого українця” звільняють з роботи, за цим неодмінно стоять якісь темні сили. А якщо він ще й потрапляє в автомобільну катастрофу – ну, це вже точно було сплановано.
Широко розреклямовано побиття у Красному Буського повіту вчителя, який очолює місцевий штаб “Нашої України” й одночасно балотується до обласної ради. Хлопа не тільки побили, але й передали при цьому привіт від директора Краківського базару. Скандал! Страшне діло! Картина вимальовується просто таки драматична. Я відразу уявив, як директор базару посилає в Красне якогось свого різника, аби той злапав начальника штабу і відмолотив його свинячою ногою.
Інша справа, що подібний трафунок якось не дуже піддається логіці. Бо штабістів багато, всіх і так не відмолотиш. Чого можна домогтися, залякавши одну людину?
Але правда виявилася більш ніж банальною. Їхав си хлопака, котрий начальник штабу, на роверкові, а що був трохи загазований, то кермо йому в руках не трималося, та й заїхав просто під колеса “Жигулів”. Водій ледве встиг ухилитися від фатального зіткнення. Тепер уявіть себе на місці водія, і далі ви вже самі намалюєте яскраву картину того, що відбулося. Від слів, як водиться, обоє перейшли до діла. Переміг тверезий. На ранок, очунявши, хлопака вирішив забавитися в героя і вигадав веселу історію. Міліція навіть кримінальної справи не відкривала.
І то лише один такий смішний трафунок. Зачекаємо на інші.
Ворон ворону вока не видзьобає
У неділю відбулася обласна конференція блоку “Наша Україна”, котра вирішила підтримувати на посаду міського голови Василя Куйбіду. Присутніх було в залі 95. Проголосувало “за” 97. Рахував родич бургомістра, який за давньою родинною звичкою ніколи на зайві глоси не скупився.
У своїй заяві “наші славні українці” дуже обурені, жи проти нашого пана бургомістра розгорнувся страшний чорний піар. “Особливо вправляються “друзі”, поливаючи брудом нинішнього міського голову Василя Куйбіду, використовуючи весь арсенал нечесних чорних технологій та різноманітні провокації”.
І я відразу згадав собі, як десять років тому наш Василько, рвучись у крісло бургомістра, мочив Василя Шпіцера, який мав необережність пригріти на своїх грудях невдячного поета. Мочив із розмахом, з істинно поетичною фантазією, приписуючи свому тезкові всі мислимі та немислимі гріхи. Фактично Куйбіда став батьком-основоположником чорного піару ві Львові.
Чи випадає тепер обурюватися з того, жи такі самі технольогії застосовуються до нього самого? Чи забув пан Кендзьор, який теж, виявляється, є за чесну боротьбу, як він ганебно поливав брудом багаторічного політв’язня Юрія Шухевича? І все це, аби тільки догодити верховному Татуськові. Усі ці “наші українці” на смерть стояли за Кучму. Тоді вони були в одних рядах із аграріями. І Василь Куйбіда теж не пас задніх, був переконаним кучмістом. За що Татусько й віддячує взаємністю.
Особисто я – за Ющенка. Але я проти тих вар’ятів, які його оточують. Особливо львівських. Бо якщо “Наша Україна” у Львові – це компанія кучмонавтів, то я проти такої “Нашої України”. Невже панам Кендзьорові, Стецьківу та Гудимі до вподоби той Львів, який вони зараз бачать? Невже тих десяти років, які Куйбіда був при владі, замало було для того, аби врятувати місто від руйнування? У той час, як кількість медалей і орденів на маринарці Василька росла і росла, добробут міста тільки малів і малів. Я розумію, що для окремих “наших українців”, котрі, як не самі, то через свою родину, займаються бізнесом, саме такий голова і вигідний. Завше можна попросити зайву земельну діляночку чи помешкання.
Ось дав пан Василько дозвіл певній пані на відкриття кіоску з богомільною літературою на проспекті Шевченка. І виріс павільйон “Цісарська кава”. Причащайся, кому не ліньки. А як пан Василько в парі з “Карватбудом” прикрашають наше місто різними пуделками, то цього вже в жодну шухляду не сховаєш. Усе на видноті.
Новітній Валуєв
Ось іще одна сенсація, що облетіла геть усі газети. Таваріщ Дубіна вигнав Поровського за те, що той посмів йому зробити зауваження щодо невиконання закону про державну мову. Знову галас, гам і крик. Але зачекайте, що ви ся обурюєте? Дубіна тільки те й зробив, що показав таким, як Поровський, їхнє справжнє місце – під столом у пана. Лежи і гризи кістку.
Адже зло не тут. Воно криється глибше. Головний Пахан сам залюбки спілкується на общєпонятном, а українська для нього явно як іноземна. А сам Поровський напоровся на те, за що й боровся. Бо ж його партія, власне, й підтримала у 1999 р. Кучму на президентських виборах, незважаючи на те, що в її рядах чимало дисидентів, наприклад Михайло Горинь.
Ну то чого тепер галайкати? Маєте те, на що заслужили. Бо хто ви? “Раби, підніжки, грязь Москви”. Вас використали, як відомий засіб, і викинули. Тепер можете іно втирати шмарклі та хлипати, коли вам показують пальцем на двері.
Спину вигнути легко, а ось потім випростати її вже деколи й неможливо.
Рекляма в Юзя Юзьо Обсерватор завдячує своїми інтернет-обсерваціями та спілкуванням зі світом винятково патріотичній акції UARNet (Свєнціцького, 1, тел.: 768405, 768401), яка зафундувала мені таку змогу. Моя інтернетівська адреса: observator@ukr.net









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Електоральний пасьянс розкладено 
  ·  Зустрічі під вогнем 
Погляд
  ·  Азаров заспокоїв Медведчука 
  ·  Не все так погано у нашому домі 
  ·  Широкий асортимент 
  ·  Хто замінить Арафата? 
Поступ у Львові
  ·  Пристрасті довкола ЛАЗу 
  ·  Куди поділися гроші? 
  ·  Заява Романа Безсмертного 
  ·  РЕЄСТРАЦІЯ СОБАК 
  ·  Львів’яни весь час повторюють: проблеми міста неможливо вирішити 
  ·  Розчарування у виборах 
  ·  Хрестовий похід аграріїв 
Поступ з краю
  ·  Кучму звинувачують у розкраданні 
  ·  Хто замовив “1+1”? 
  ·  Сьогодні Павла Лазаренка можуть позбавити мандата 
Поступ у світ
  ·  Хусейн став лагіднішим 
  ·  Сенаторів – до північної столиці 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Кримінал
  ·  Їх продали в Чехію для сексуальних утіх 
  ·  Дорожній рух – не казка 
Поступ комп"ютерних технологій
Медичний Поступ
  ·  У Криму оголошено епідемію туберкульозу 
  ·  Трави, які захистять узимку 
  ·  “Центр” оргазму нарешті знайдено 
Спорт-Поступ
  ·  Завтра розпочинається Олімпіада 
  ·  “Карпати” розпочали з погрому 
  ·  Українці зустрінуться з румунами 
Розмаїтий Поступ
  ·  АСТРОЛОГІЧНИЙ ПРОГНОЗ 
  ·  Загадки міста Лева 
  ·  Уроки української для п’ємонту 
Кінопоступ
  ·  Нова роль Софі Лорен – рекламний ролик польських макарон 
  ·  Брати Коени знімуть елітну рекламу на пісню Гаррісона 
  ·  Шон Коннері рекламуватиме чеські авто для іспанців 
  ·  Названо журі Берлінського кінофестивалю 
  ·  Весілля стане початком нового життя Лайзи Міннеллі 
  ·  Симпсони популярніші за королівську родину 
Наша афіша
  ·  ТЕАТРИ, ІМПРЕЗИ, ВИСТАВКИ, КІНОТЕАТРИ 
Пост-Factum
  ·  Редфорд також одержить “Оскара” 
  ·  У тимчасовому будинку “Ла Скала” мало не загинули глядачі