BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економічний поступ.    Спорт-Поступ.    Екологічний Поступ.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
12 квітня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Екологічний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Львів’яни і космос
Сергій КАЛІБЕРДА
 
Один із найвидатніших астрофізиків сучасності академік В.Амбарцумян якось сказав: “Людину від однієї дуже відомої тварини відрізняє те, що вона іноді піднімає очі від свого корита і тоді бачить зірки”. Віковічне прагнення до зірок стає реальністю, а вихід на земну орбіту – повсякденням. Але нині космонавтика – не лише пілотовані польоти та дослідження далекого Всесвіту. Її головною рушійною силою є потреба вирішувати практичні завдання в навколоземному просторі.


Космонавтика стала органічною частиною господарської інфраструктури розвинених держав. Без неї неможливо уявити сучасну мережу зв’язку, інформаційні комунікації, метеорологію, геодезію та картографію, морську та повітряну навігацію. Україна належить до небагатьох країн світу, які не лише будують власні ракети та здійснюють власну космічну програму, але й мають інтелектуальний і промисловий потенціал, здатний зробити цю галузь не тільки корисною, але й прибутковою.


Від початку зародження практичної космонавтики не лише львівські автобуси возили космонавтів до стартових майданчиків, не лише центри управління польотами обладнували апаратурою, виготовленою на львівських підприємствах, але й львівські науковці брали участь у відповідних наукових експериментах і в розробці космічних приладів. Нині на Національну космічну програму у Львові працюють, зокрема, Львівський центр Інституту космічних досліджень Національної Академії Наук (НАНУ) і Національного Космічного Агентства (НКАУ), Державний НДІ інформаційної інфраструктури НАНУ, Державне науково-дослідне підприємство “Конекс”, Науково-дослідний центр аерокосмічної інформації й екологічного моніторингу (НДЦ АКІЕМ) Інституту кібернетики ім. Глушкова НАНУ та НКАУ.


Засоби аерокосмічного спостереження – це не тільки найважливіший компонент системи стратегічної стабільності, надійний гарант процесу роззброєння і забезпечення міжнародної безпеки політичними засобами, але й важливе джерело для вирішення численних народногосподарських проблем. Однією з гострих і складних проблем сучасності є проблема охорони та раціонального використання природного довкілля. Над проблемами дистанційного зондування Землі (ДЗЗ), методами та засобами обробки інформації з 1978 року працюють в НДЦ АКІЕМ. Розповідає директор центру Анатолій КОМІСАРЧУК:


“Особливістю Західного регіону України є велика кількість екологічних проблем як природного, так і техногенного характеру. Найбільше використовують та перетворюють геологічне середовище гірничовидобувна промисловість, різні види будівництва (передусім транспортне та меліоративне), сільське господарство. Їхній руйнівний вплив за своїми масштабами деколи можна порівняти з наслідками катастрофічних природних явищ. Так, освоєння Львівсько-Волинського вугільного басейну призвело до таких змін – просідання донної поверхні над виробками досягають 3,9 м і охоплюють площу понад 60 кв. км. Підтопленням і заболочуванням виведено з обігу земельні угіддя площею 15 тис. га, а в зону підтоплення потрапляють 8 населених пунктів, у тому числі міста Червоноград і Соснівка, селище Гірняк. Деформації масивів гірських порід призводять до руйнування інженерних і цивільних споруд, викликають забруденння приповерхневих вод. Збільшується ризик раптового руйнування транспортних комунікацій.


Значний негативний вплив на довкілля має розробка сірчаних родовищ Яворівського та Роздільського ДГХК “Сірка”: розвиваються ерозійні процеси, що приводять до зсувів земельних ділянок і будинків у селі Малехів. Активізувались провали карстового походження в околицях курортів Трускавець, Східниця та Шкло. За час розробки Калуш-Голинського родовища калійних солей тут утворились підземні порожнини загальним обсягом 3 млн куб. м. Неконтрольоване природне затоплення цих виробок створило аварійну ситуацію, на поверхні почали утворюватися провальні блюдця. Так, на північно-західній околиці Калуша утворилось ціле озеро площею 22 га. Усі пам’ятають наслідки катастрофічної повені на Закарпатті восени позаминулого і навесні минулого року.


На вирішення екологічних проблем та ліквідацію наслідків екологічних катастроф кожна зі семи західних областей України виділяє в середньому до 1% обласних бюджетів. Але ці гроші йдуть, зазвичай, на подолання наслідків катастроф. Сучасний загрозливий стан середовища та екологічні катастрофи останніх років вимагають рішучого переходу від пасивної реєстрації згубних наслідків числених катастроф до їхнього своєчасного попередження та запобігання. Таке систематичне й оперативне стеження за станом природного середовища з метою контролю та управління правильно використовувати всі його компоненти прийнято називати моніторингом. Досягнутий рівень розвитку методів і засобів дистанційного зондування земної поверхні свідчить про можливість вирішення цієї проблеми, і у Львові є всі передумови для її успішного розв’язання. У нашому центрі накопичено значний досвід моделювання техногенних та природних катаклізмів. У боротьбі з паводками, зсувами, карстовими явищами, які характерні для Прикарпатського регіону, у подоланні наслідків зміни гідрографії стоку карпатських рік, латання дір, до якого вдаються в останні роки, мало допомагає”.


“Уже кілька років,– продовжує А. Комісарчук, – ми ставимо питання перед урядом та НКАУ про створення у Львові міжгалузевого центру аерокосмічного моніторингу. В інформації з аеро- та космічних апаратів (КА) про стан довкілля нині відчувається голод, у ній зацікавлені не лише науковці й екологи, а й представники багатьох міністерств і комітетів з надзвичайних ситуацій, водного та лісового господарства, промислової політики, агропрому тощо. Практика довела, що для успішного виконання аеро- та космічного сканерного фотографування потрібне створення цілої системи заходів і координації спільних зусиль. У таку природоресурсну систему повинні входити супутники, наземні командні комплекси, канали зв’язку, центри прийому й обробки інформації, підсистеми збору замовлень, каталогізації та розсилання результатів спостереження користувачам. Україна має фрагменти такої системи, але комплексної служби моніторингу ще не створено. На жаль, у верхніх ешелонах влади дуже повільно відбувається процес розуміння важливості такого завдання, і часто кроки роблять не на користь, а на згортання такої системи. Наприклад, після демонтажу ракетних комплексів, що стояли на озброєнні, залишаються об’єкти, які могли б бути передані для цивільного використання. На базі одного такого об’єкту ми пропонували створити наземний комплекс для калібрування апаратури аерокосмічних апаратів, але виявилось вигіднішим продати об’єкт комерційним структурам під якесь виробництво. Містечкові інтереси перемогли державні. Другий приклад. В Україні немає жодного оснащеного належним чином спеціалізованого літака для аерофотозйомки, а вони потрібні в кожному регіоні. У Львові є приписана за Міністерством надзвичайних ситуацій (МНС) ескадриль літаків, але її призначення – доставка десанту в район катастрофи.


Завдання моніторингу перед ескадриллю не ставлять. У Комітеті з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Верховної Ради України, у державних адміністраціях західних областей ідея про створення та діяльність міжгалузевого центру аерокосмічного моніторингу має розуміння і підтримку, а останнім часом можемо сподіватись на перспективи, що новий уряд це питання позитивно вирішить.


Львів має ту перевагу перед іншими науковими центрами України, що розташований західніше від них, тож час видимості КА, які є над Європою, довший. Крім того, дані фотографії “підпираються” солідним картографічним матеріалом, який залишився від Польщі, Австро-Угорщини та матеріалів попередніх аерокосмічних зйомок, і ми маємо змогу відслідковувати зміни ґрунтів за значний проміжок часу. А найголовніше, що у Львові є достатньо кваліфіковані фахівці, аби розв’язати ці питання, є досвід і традиції”.


Для багатьох завдань комплексного моніторингу, тобто для контролю за паводками, утворенням та сходом лавин і селевих потоків, землетрусами, провалами ґрунту, карстовими явищами, аварійним забрудненням морів і внутрішніх вод, достиганням та захворюванням посівів і для прийняття оптимальних рішень потрібна високооперативне, навіть щодобове, знімання з високою роздільною здатністю – від 5 до 40 метрів. Розробкою та виготовленням сканувального багатозонального пристрою для дистанційного зондування поверхні Землі займаються в Державному науково-дослідному підприємстві “Конекс”. У роботі беруть участь також НДКІ “ЕЛВІТ” ДУ “Львівська політехніка”, АТ “Електрон”, науково-інженерний центр “Сканер” (Черкаси), НДУ “Київський політехнічний інститут”. Основне завдання цих підприємств – створення сканувальних пристроїв надвисокої роздільної здатності. Розповідає головний інженер підприємства “Конекс” Леонід ВАРІЧЕНКО:


“ 1999 року наше підприємство та КБ “Промінь” (Тернопіль) запустили в дослідну експлуатацію нове обладнання центру прийому інформації з космічних апаратів у Чернігові. Саме в цьому центрі приймали інформацію з першого українського супутника “Січ-1”, приймали дані з супутника “Океан-О”, виведеного на орбіту у липні 1999 року. Наше підприємство створило сектор прийому й обробки телеметричної інформації та управління КА у Євпаторії та сектор оперативної підтримки життєдіяльності КА в ОКБ “Південне” (Дніпропетровськ). Зараз проводяться роботи з модернізації цих секторів для використання з наступними КА.


Новий сканувальний багатозональний пристрій для дистанційного зондування поверхні Землі, що розробляє наше підприємство, порівняно з традиційними фотографічними методами дослідження, повинен забезпечити ширшу смугу охоплення поверхні, вищу періодичність огляду і роздільну здатність, нижчу питому вартість зйомки одиниці площі. Слід сказати, що попит на інформацію дистанційного зондування поверхні Землі, яка передається з КА та літаків, є в світі дуже високим, а вартість української інформації буде нижчою, ніж аналогічна зарубіжна. Роздільна здатність знімків, які безкоштовно поширюються в мережі “Internet” і якими зараз користуються метеорологи для прогнозів погоди становить близько 1 км, наш новий сканер дозволить отримувати дані з роздільною здатністю біля 30 м. Загальна маса цього складного присторою становитиме менше 30 кг. Крім того, ми розробляємо програмно-апаратний комплекс обробки телеметричної інформації”.


За 39 років космічної ери львівські науковці й інженери чимало зробили в дослідженні космічного простору, але зробити потрібно ще більше, щоб гідно нести звання космічної держави. Україна не має якісної метеорологічної інформації, якісного супутникового зв’язку, свого супутникового телемовлення. Чимало львів’ян вважають 12 квітня своїм професійним святом і продовжують працювати на космічне майбутнє держави.










Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Нафтогаз України” піде за борги 
  ·  ЦВК не вважає Олексу Гудиму депутатом 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Довколамистецький світ 
Погляд
  ·  Меморіал на Янівському цвинтарі 
  ·  Остання воля Куйбіди 
  ·  Богдан Вандяк: Я щоденно сперечаюся з Богом... 
  ·  Москва робить ставку на Кінаха 
  ·  Британці поховали цілу епоху 
Поступ у Львові
  ·  Будемо сидіти без води 
  ·  Оскарженню не підлягає” 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Студенти-політики 
Поступ з краю
  ·  Українська мафія у світі 
  ·  КРАЄВИД 
  ·  Вікторію Мамонтову можуть й не стратити 
  ·  Смерть гірника 
  ·  Проблеми більшості 
Поступ у світі
  ·  Миротворці теж винні 
  ·  ЦРУ зазіхало на обороноздатність СНД 
  ·  Дипломатичний секс-скандал 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економічний поступ
  ·  Ірак хоче покарати США нафтою 
  ·  ЕКОНОВИНИ 
  ·  Україна і брудні гроші 
  ·  Цензура для бізнесу 
Спорт-Поступ
  ·  Королі” знову найсильніші 
  ·  Чи будуть енхаелівці у команді Богданова? 
  ·  Ребров хоче додому 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Екологічний Поступ
  ·  Львів’яни і космос