BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Дайджест.    Культура.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Події.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
4 січня 2007 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

купить festool Фестул. Продажа и доставка инструмента в г. Москве и по все России. Оплата по безналичному и наличному расчету.
Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дайджест  » 

___________________________________________________________________________

"Регіональний" закон про всеукраїнську двомовність
Володимир Кулик, Українська правда
 
Відтоді, як стало зрозуміло, що Партія регіонів, на відміну від попередніх борців за офіційну двомовність, не збирається відмовлятися від цієї ідеї відразу після виборів, її політичні опоненти, експерти та найсвідоміші виборці чекали, коли ідея зматеріалізується у вигляді законопроекту.

Чільні діячі партії вже давно визнали, що наразі не можуть домогтися надання російській мові статусу офіційної, бо не мають двох третин депутатських голосів, необхідних для внесення зміни в Конституцію.

Пізніше вони оголосили намір ухвалити новий закон про мови, який і без офіційного статусу забезпечив би право російськомовних громадян на "вільне використання рідної мови".

І ось нарешті "регіонал" Євген Кушнарьов разом із комуністом Леонідом Грачем і соціалістом Василем Волгою зареєстрували проект базового закону "Про мови України".

Поданий текст не є зовсім новим. Багато концептуальних і текстуальних положень запозичено з проекту Сергія Кіяшка, зареєстрованого в парламенті ще 1998 року й заслуханого в листопаді 2001-го разом з п'ятьма іншими проектами, до голосування яких тодішні керівники парламенту так і не допустили.

Головних відмінностей дві.

По-перше, Кушнарьов, Грач і Волга пропонують ухвалити не простий закон, а базовий, який матиме вищу юридичну силу щодо інших законів і підзаконних актів.

Тому після його ухвалення належить не тільки внести зміни в майже три десятки чинних законів, а й від самого початку застосовувати всі нормативно-правові акти "в частині, що не суперечить цьому закону".

По-друге, проект запроваджує в правове поле України поняття регіональної мови, що дає змогу все-таки надати російській мові якогось статусу – точніше, не якогось, а того самого, що його проголосили навесні здобуті "регіоналами" ради Сходу та Півдня, тож проект демонструє вірність обраному курсу.

Крім того, ця термінологія дозволяє прибічникам розширення вжитку російської мови подати його як дотримання ратифікованих Україною міжнародних актів, зокрема Європейської хартії регіональних або меншинних мов, на яку посилалися й весняні ухвали (арґументи більшості експертів щодо недоречності використання цієї хартії задля захисту мови, що не гине, а панує, борці за "мовну рівноправність", як бачимо, вирішили зігнорувати).

Враження демократичності законопроекту посилює також досить послідовна – втім, із кількома важливими винятками – спрямованість на забезпечення права вживати всіх регіональних мов, яких проект, слідом за законом про ратифікацію хартії, називає аж тринадцять.

Однак реально цей документ у разі набуття чинності захищатиме головним чином російську. Тобто йдеться все-таки про двомовність – до того ж не дуже демократичну, здатну в багатьох випадках обертатися російською одномовністю.

Але перш ніж доводити тезу про певну недемократичність проекту, хочу відзначити ті аспекти, в яких він пропонує демократичніші підходи, ніж чинне законодавство або проекти прибічників "підвищення ролі української мови як державної".

Передусім треба сказати про визнання права кожного громадянина "визначати мову, яку вважає рідною, і вибирати мову спілкування, а також визнавати себе двомовним чи багатомовним і змінювати свої мовні уподобання".

Чинна Конституція та закони трактують усі вживані в Україні мови, крім державної, як мови національних меншин, таким чином по суті відмовляючись визнавати мовні ідентичності й, отже, права поза етнічними.

В адміністративній практиці найяскравішою ілюстрацією "прив'язування" мови до етнічності була директива Міносвіти від 1992 року про приведення числа шкіл із різними мовами навчання у відповідність до "національного складу населення" регіонів.

Так от, законопроект Кушнарьова та ін. пропонує покласти такому прив'язуванню край, тобто дати змогу громадянам вибирати собі мову спілкування – не лише приватного, а й публічного – "незалежно від етнічного походження, національно-культурної самоідентифікації, місця проживання, релігійних переконань".

Це демократичний підхід – але тільки за дотримання певних умов, які мають не допустити, щоб вільне мовне самовизначення одних людей позбавило такої свободи інших.

Про порушення цих умов у низці статтей проекту я скажу далі, а поки що згадаю ще дві його демократичні орієнтації, текстуальна реалізація яких, одначе, також ставить під сумнів демократичність майбутньої політики.

По-перше, проект установлює досить чіткий критерій, яку мову на якій території може бути оголошено регіональною: "якщо кількість осіб відповідної мовної групи, що мешкають на цій території, складає 10 відсотків і більше чисельності її населення".

Відсутність такого критерію в законі про ратифікацію хартії позбавляє її не лише ефективності, а й глузду, бо немає ні змоги, ні потреби здійснювати ті самі захисні заходи щодо мов, якими розмовляють, скажімо, 30 відсотків населення й 0,3 відсотка. Водночас очевидно, що встановлений у чинному законі про мови 50-відсотковий "поріг" чисельності групи (навіть якби він стосувався мовної групи, а не етнічної) демократичним не є, бо дозволяє вживати своєї мови тільки більшості, але не меншості.

Пропонований 10-відсотковий мінімум можна було б уважати цілком демократичним, якби його запровадження не нівелювали інші норми проекту.

Деякі мови можуть бути визнані регіональними навіть за меншої чисельності носіїв, якщо так забажає місцева рада.

Та й для мов, яким чисельність дозволяє одержати цей статус автоматично, рішення про вживання заходів щодо їх використання та захисту також приймає рада – тобто може й не прийняти, позбавивши таким чином статус практичного змісту.

Новини ТаблоID

Новий рік у президента: танці, дівчата
Бродський зробить з Льоні-космоса героя Луї де Фюнеса
Боделан випустив збірку своїх віршів
Партнерка Зеленського перемогла у Європі
Азаров оконфузився в Кабміні
Студенти змайстрували дружині Турчинова хатинки
Футболісту команди Суркіса повернули викрадений "Порш"
Місця, де відпочивають гравці "Динамо"


Можна собі уявити, наприклад, що в більшості депутатів Верховної Ради АРК не буде великого бажання сприяти вживанню й розвиткові кримськотатарської мови в автономії, дарма що число її носіїв становить, якщо судити за відповідями про рідну мову на переписі 2001 року, 11,4 відсотка кримського населення.

До речі, автори законопроекту не вказали механізму встановлення мовної ідентичності громадян – ні переписного, ні будь-якого іншого.

Вільний вибір – це добре, але ж громадяни повинні мати змогу про нього повідомити.

Та й узагалі, потреба спеціальних рішень рад щодо забезпечення прав регіональної мови робить імовірною ситуацію, коли такі права матимуть лише мови місцевих більшостей, що демократичним, повторю, назвати важко.

По-друге, проект указує на обов'язок "посадових та службових осіб, які працюють в органах державної влади і в органах місцевого самоврядування", не тільки володіти державною та, в тих місцях, де її запроваджено, регіональною мовою, а й на обов'язок тих із них, які працюють із відвідувачами, вживати в усному та письмовому спілкуванні з ними ту мову, якою до них звертаються.

Право відвідувача вибирати мову спілкування з владою та обов'язок чиновника поважати цей вибір є засадничим елементом демократичної мовної політики в багатомовній країні.

На жаль, його функціональність у даному законопроекті підважує перенесена з чинного закону норма про те, що незнання таких мов претендентами на посади "не є підставою для відмови у прийнятті на роботу", а після прийняття особа "у визначений термін повинна оволодіти відповідними мовами роботи".

Ця норма не тільки абсурдна (бо чому б тоді не зобов'язати брати на роботу перекладачів, які ще тільки муситимуть оволодіти мовою, з якої треба перекладати?), а й недемократична, оскільки спрямована на захист прав одних громадян коштом інших.

Адже доки взята на роботу особа вивчатиме мову, як забезпечити право відвідувачів одержувати цією мовою відповідь?

Автори могли б уточнити, що керівництво органу має забезпечити наявність на кожному місці принаймні однієї особи, що володіє кожною з обов'язкових там мов.

Проте вони цього не зробили – й не факт, що через недогляд.

Неважко зрозуміти, що вказані недосконалості законопроекту в разі його ухвалення працюватимуть на користь передусім російської мови – задля чого, може, їх у текст і закладено.

Вже сам статус регіональних та ухвалу про заходи на їхній захист серед інших мов напевно здобудуть тільки угорська й румунська в тих районах Закарпаття та Буковини, де носії цих мов становлять більшість.

Натомість російська може одержати право на офіційне використання в добрій половині областей країни та ще в низці великих міст.

Можна лише вітати намагання авторів проекту вможливити захист прав російськомовних громадян – але демократичними ці зусилля були б лише в тому разі, якби не позбавляли аналогічних можливостей інших.

Бо якщо їм не вдасться домогтися для своїх мов статусу регіональних, то ці мови не матимуть жодного статусу, а самі громадяни – мовних прав.

Адже поданий законопроект окреслює лише права й обов'язки вживання державної та регіональних мов, а всі інші, які колись мали статус мов національних меншин, просто не згадує, тобто неявно позбавляє будь-яких прав.

А зверхність цього базового закону над усіма іншими означатиме, що надавані в них мовні права стануть нечинними.

Втім, автори проекту не обмежуються неявним використанням чисельної переваги російськомовних громадян і пропонують явно надати їм переваги навіть у тих місцевостях, де чисельність не дає їм змоги претендувати на більші права, ніж в інших меншин.

У низці статей ідеться не про регіональні мови загалом, а про конкретну російську, якій там надано такі самі права, як державній.

Найважливішою з них є стаття про обов'язковість вивчення обох мов в усіх школах країни.

Тобто вивчення російської має бути обов'язковим не лише в Харкові та Києві, де більшість мешканців так чи інак вживає цю мову вдома й/або на роботі, але й, наприклад, на Закарпатті та Буковині, де російську на останньому переписі назвали рідною в кілька разів менше громадян, ніж у першій із цих областей угорську, а в другій – румунську/молдавську.

То навіщо змушувати тамтешніх українців, угорців, румунів і молдован вчити саме російську, адже крім державної мови, багато з них муситимуть знати й використовувати регіональну?

Можна припустити, що автори проекту дбають про зручності не так самих мовців угорської чи української, як тих російськомовних осіб, від яких ті мовці в іншому разі могли би, покликаючись на незнання російської, вимагати вживання своїх мов.

А так їм завжди зможуть сказати: які проблеми, ви ж розумієте російську?

Врешті, деякі статті проекту чітко демонструють намагання авторів поставити російську мову в привілейоване становище не лише щодо інших регіональних або меншинних, а й щодо української.

Наприклад, у судочинстві буде дозволено "за клопотанням сторони процесу" провадити його регіональною мовою.

Зрозуміло, що без застереження про право іншої сторони наполягати на державній мові переважну більшість процесів судді тих областей, де російська матиме регіональний статус, провадитимуть саме нею.

Щодо телебачення мінімальну частку мовлення українською передбачено встановити лише для загальнодержавних каналів, але не для місцевих.

Разом із надаваною свободою прямого прийняття та ретрансляції телепрограм із "сусідніх країн", це створить умови для того, щоб в інформаційному просторі України, а особливо південно-східних областей, панувала російська мова, та щоб мовники й ретранслятори визначали мовний режим з огляду на вартість продуктів, а не на мовні преференції громадян.

А в кінематографі проект дозволяє виготовляти копії іноземних фільмів "із дублюванням, озвученням чи субтитруванням державною мовою або регіональними мовами на замовлення дистриб'юторів і прокатників". Багато років усі ми бачили, що ті дистриб'ютори замовляли та яку свободу вибору надавали.

Якщо проект буде схвалено, вони зможуть робити так і надалі, не боячись ніяких постанов про обов'язкові копії для тих, що воліють дивитися кіно українською, але російську теж розуміють...

Неодноразові заяви Віктора Ющенка на підтримку української мови та заперечення будь-яких проблем із російською дають підстави припускати, що законопроекту Кушнарьова та ін. у разі його ухвалення парламентською більшістю цей президент не підпише.

Шансів на подолання його вето буде не більше, ніж нині було в бюджету.

Сторонам усе одно доведеться шукати компроміс, якому, на мою вже не раз висловлену думку, сприяла б відмова захисників російської мови від орієнтації на загальноукраїнську двомовність і готовність захисників української узаконити двомовність у тих регіонах, де шансів на україномовну монополію все одно немає. Втім, важливішою за компроміс може виявитися демонстрація твердості позицій.

У такому разі ми не матимемо нового закону про мови принаймні до президентських виборів – а після них, у разі перемоги когось із нинішніх коаліціянтів, можемо одержати набагато радикальніший і недемократичніший, ніж розглянутий законопроект.


Автор: Володимир Кулик – політолог, працівник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАНУ









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Президентські релаксації у Гуті 
  ·  Янукович не хоче проводити референдум про НАТО та ЄЕП 
  ·  Вже після 10 січня на всій території України слід очікувати похолодання 
  ·  В Україні у 4 рази подорожчала кров 
Погляд
  ·  "Захiдняка" Павла Качура на Сумщинi зустрiли привiтно 
Поступ у Львові
  ·  Львів вимагає звільнення Табачника за приниження української культури 
  ·  З квітня цього року Львовом курсуватимуть лише нові та чисті маршрутні таксі 
  ·  Польські візи з кінця цього року будуть платними 
Поступ з краю
  ·  Янукович допоможе студентам, а Азаров – пенсіонерам 
  ·  Ющенка звинуватили в порушенні Універсалу 
  ·  2007 рік оголошено Роком Казахстану в Україні 
  ·  Уряд не підтримує позицію Ющенка щодо землі 
Поступ у світі
  ·  Білорусь відімстила Росії за газ 
  ·  Меркель погрожує заблокувати російський бізнес в ЄС 
  ·  Синоптики прогнозують, що 2007 рік буде рекордно теплим 
Дайджест
  ·  "Регіональний" закон про всеукраїнську двомовність 
Культура
  ·  У Львові проходить конкурс-виставка "Шопка-2007" 
Спорт-Поступ
  ·  Попович, Мерлені і Палеха няньчитимуть дітей 
Пост-Factum
  ·  Австралійський банк видав кредитну карту котові 
Події
  ·  На лижній трасі у Карпатах травмувалися киянка та москвич 
  ·  У Львові у власній квартирі знайдено задушеною 67-річну пенсіонерку 
  ·  3 особи постраждали внаслідок ДТП у Львові 
  ·  На Донеччині від вибуху петарди загинула дівчина 
  ·  Швейцарець розбещував неповнолітніх на Житомирщині