BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Політика.    Аналітика.    Дайджест.    Культура.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.    Події.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
22 грудня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:13 30-03-2017 -   Заробітна плата на Львівщині зросла на 36,7%  
  15:8 30-03-2017 -   У передмісті Львова з-під брами семінарії викрали 20 тонн грунту  
  14:32 30-03-2017 -   З понеділка у Стрийському парку розпочнуть ремонт лавочок  
  12:51 30-03-2017 -   Для учнів старших класів мікрорайону «Левандівка» проведуть виховну бесіду  
  11:56 30-03-2017 -   Вчора у Львові вигоріла суха трава і торф, загальною площею майже 3 тис. кв.м  
Україна
  15:7 30-03-2017 -   В «ДНР» студентів долучають до укріплення передової, – розвідка  
  15:6 30-03-2017 -   СБУ обіцяє 25 тис. грн за інформацію про обстріл польського консульства у Луцьку  
  14:35 30-03-2017 -   ЗСУ готові припинити вогонь на Донбасі з 1 квітня  
  14:34 30-03-2017 -   СБУ: На Закарпатті викрита агентурна мережа Росії  
  12:3 30-03-2017 -   Киянам надіслали фальшиві платіжки  
Світ
  15:10 30-03-2017 -   Росія відкрила кримінальну справу через вбивство екс-депутата Держдуми Дениса Вороненкова  
  12:0 30-03-2017 -   Ізраїлю запропонували мир в обмін на території  
  11:9 30-03-2017 -   Знаменитого музиканта Джорджа Майкла поховали у Лондоні  
  10:28 30-03-2017 -   "Міграційний указ" Трампа заблокований на невизначений термін  
  10:27 30-03-2017 -   Парламент Аргентини легалізував марихуану  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Аналітика  » 

___________________________________________________________________________

Формати трансформації інтеграційних проектів на пострадянському просторі
Віталій КУЛИК
 
Коли ми говоримо про інтеграцію на пострадянському просторі, слід враховувати деякі особливості геополітичного, політичного й соціально-економічного характеру, які обумовлюють саму інтеграцію, визначають її формати.

Україна й Білорусь, а також країни Кавказу й Центральної Азії, вписані в геостратегічний трикутник «Росія – Європейський союз – США». Цей трикутник впливає на весь пострадянський простір на всіх рівнях. Як відзначає український експерт Андрій Мішін, сучасна світова тенденція полягає в тому, що США, ЄС і Росія дивляться на світ крізь призму розвитку інтеграційних процесів і їхню субординацію під себе, а Нові Незалежні Держави – з погляду захисту національних інтересів.

У зв'язку із цим ми повинні усвідомлювати те, що в інтеграції на пострадянському просторі є якийсь дисбаланс. Росія як об'єктивно найбільша держава й впливова глобальна сила грає «першу скрипку» у цій сфері.

Також варто враховувати, що значним викликом інтеграції на пострадянському просторі є енергетичний фактор. У нашій ситуації це значить, що Україна й Білорусь ризикує опинитися в ролі «буферних» держав, у разі загострення протистояння між глобальними гравцями.

Тепер щодо внутрішніх викликів, які існують у рамках інтеграційних проектів.

Сьогодні домінують негативні тенденції, пов'язані з тим, що припинено значну частину взаємозв'язків, як наслідок переходу народного господарства в ринковий режим. Ослабла мотивація для економічної інтеграції на горизонтальному рівні.

Звідси виникає те, що в нас називається бажанням частини політичної еліти закінчити «шлюборозлучний процес» на пострадянському просторі у форматі СНД. І це прагнення до ліквідації СНД обумовлено як спробою почати новий більш поглиблений інтеграційний проект, так і наслідком реалізації гасла «геть від Москви».

У зв'язку із цим, слід зазначити, що після 15 років існування СНД не залишилося ні яких «вікон можливостей» для повноцінної інтеграції Співдружності. Національні політичні еліти більше стурбовані питанням боротьби за владу усередині країни (це стосується України й частково країн Кавказу й Центральної Азії) і розцінюють зовнішню взаємодію як конкуренцію. Росія ж бачить своїх партнерів по СНД як матеріал для свого геополітичного посилення.

Та й сама Співдружність далеко не ідеальна з точки зору ефективності інтеграції. У рамках СНД відсутня система адекватної реакції на виклики глобалізації.

Але, не дивлячись на всю критику СНД, ми повинні визнати, що Співдружність поки що не втратило своєї актуальності у зв'язку з тим, що СНД забезпечує інституційно-організаційну й нормативно-правову основу єдності й стабільності держав пострадянського простору. Жодна країна-учасник СНД не в змозі відразу відмовитися від комплексу угод, які досягнуті в рамках СНД і це стосується не стільки політичних інтересів держав, скільки інтересів громадян у політичних, соціально-економічних і гуманітарних сферах.

На думку Андрія Мішіна, Співдружність стала невід'ємним елементом політичної системи ННД, реальністю, що існує незалежно від того або іншого суб'єктивного ставлення до неї, особливо в контексті світових інтеграційних процесів. СНД продовжує структурувати пострадянський простір.

Якщо Співдружність і не виправдала очікувань, то це у зв'язку з тим, що вимоги до неї були занадто завищеними.

Але головне те, що в рамках СНД створені передумови для реалізації інтеграційних проектів другого покоління. Мова йде про ЄЕП, ЄврАзЄС, ГУАМ.

Нема сенсу обговорювати в рамках цього матеріалу питання ЄврАЗЄС і ГУАМ, оскільки в цих регіональних об'єднаннях не беруть участь всі три держави: Україна, Росія й Білорусь. Тому ми б хотіли зупинитися на такому інтеграційному проекті як Єдиний економічний простір України, Росії, Білорусі й Казахстану.

Коли мова заходить про ЄЕП варто згадати дві політико-економічних парадигми в рамках яких і створюється єдиний простір. По-перше, «відкритий регіоналізм». На відміну від «закритих» моделей інтеграції (наприклад по типу ЄС), у системі відкритого регіоналізму не передбачено жорстких норм і вимог щодо прогресу країн-учасниць на шляху інтеграції й обмеження «чотирьох свобод» між регіоном і зовнішнім світом. Відкритий регіоналізм означає, що країни можуть одночасно брати участь у декількох інтеграційних об'єднаннях. Модель відкритого регионализма передбачає значну гнучкість щодо темпів інтеграції. Концепція ЄЕП відповідає ідеї відкритого регіоналізму, завдяки закладеному в ній принципу “різношвидкісної й різнорівневої інтеграції» (ст.5).

Друга парадигма – «інтеграція “знизу” – ця ідея базується на тому, що державний сектор економіки й національний бізнес країн-учасниць ЄЕП об'єктивно зацікавлені в розширенні своєї присутності в економіках інших країн ЄЕП.

Якщо уважно проаналізувати висловлення представників бізнесу, що традиційно пов'язують із так званими українськими «донецькими», то ми побачимо одну принципову позицію. Інтеграція в ЕЭП розглядається ними саме як «інтеграція «знизу». Економічний інтерес стає рушійною силою реальної економіко-політичної інтеграції в регіоні. Схожі настрої існують у РФ і Білорусі. Скажемо більше, гнучкий формат ЄЕП прийнятний навіть для «помаранчевої команди» у Києві.

Які ж позитивні результати принесе реалізація формату ЄЕП?

Головну вигоду від ЄЕП українські металурги бачать у створенні зони вільної торгівлі без винятків та обмежень, що дозволить нормалізувати і впорядкувати торговельний режим з учасниками єдиного простору, у першу чергу з Росією.

У машинобудуванні очікують від ЄЕП наповнення таких форм співробітництва, як лізинг, підвищення привабливості кредитно-банківської системи, законодавча підтримка в спрощенні митних процедур.

Не можна заперечувати й те, що значні надії на ЄЕП покладають у Києві й на реалізацію так званого єдиного енергетичного простору. Головним фактором, що визначає успішність реалізації енергопростору є узгодження тарифної політики. Зрозуміло, що наївно сподіватися на те, що вартість нафти й газу для України буде такою ж як і для внутрішнього ринку РФ. У самій Росії лібералізація внутрішнього ринку газу повинна закінчитися в 2011 році. Але в рамках ЄЕП можна уніфікувати тарифну політику й створити умови «нестрибкоподібного» розвитку енергетичного сектора.

Як бачимо, ЄЕП має ряд позитивних сторін. І, здавалося б, країни учасники єдиного простору можуть одержати значну вигоду від спільної співпраці. Тим більше, що економічні відомства України, Росії, Білорусі й Казахстану вже неодноразово стверджували, що мають спільне уявлення про пріоритети розвитку ЄЕП. Однак, є одне важливе «але», про яке уряди країн-учасниць ЄЕП не хочуть говорити - це соціальна модель розвитку ЄЕП.

Не секрет, що ЄЕП як інтеграційне регіональне об'єднання бачить своєю метою зниження перешкод на шляху «чотирьох свобод». У тому числі й переміщенні робочої сили й капіталів. Це значить, що держави-учасники ЄЕП повинні уніфікувати своє законодавство, погоджувати нормативну базу та ін. Природно, що цей процес стосується й соціальної сфери та трудових відносин.

Російська політична еліта закладає в основу своєї політики інтеграції принцип «конкурентоздатності» держави. На перший погляд, у цьому немає нічого поганого. В умовах глобалізації держава повинне бути конкурентноздатним. Але питання в іншому... Як відзначив російський економіст Володимир Алещенко, що наскільки ефективно існуюча в Росії інституціональна структура дозволяє вирішити поставлене завдання.

І в Україні, і в Росії декларують необхідність повернутися обличчям до людини, збільшити витрати на соціальні статті. Але це декларації. Нам відразу ж говорять: «це відбудеться тільки тоді, коли наші країни стануть більш заможними» (або вірніше - «конкурентноздатними»). На практиці це приводить до реалізації твердих неоліберальних заходів (ЖКГ-«реформам», монетизації пільг та ін.). Держави Росія й Україна активно скидають із себе соціальні зобов'язання.

До чого це приводить? До росту бідності, виникненню диких форм експлуатації найманих робітників, руйнуванню регламентованого сектора трудових відносин, поширенню дитячої праці, формування сірої зони трудових відносин, де роль держави максимально скорочена. Відбувається руйнування всього того, що залишилося від соціальних завоювань епохи соціалізму. Якщо забажати, цей процес має не тільки соціально-економічне, але аксіологічне значення. Адже руйнуються те, що ми називаємо «позитивними цінностями посткомунізму» - соціальна рівність і справедливість. Їм на зміну приходить комплекс уявлень, де домінують поняття «прибуток» і «успішність».

Як відзначає Віденський інститут міжнародних досліджень в 2004 р. індекс Джині (ступінь нерівномірності розподілу доходів у суспільстві по шкалі від 0 до 1, при яких 0 - абсолютна соціальна рівність і 1 - абсолютна нерівність) для Росії склав - 0,52%, для України - 0,45% для Білорусі - 0,34%.

Як бачимо, рівень бідності й соціальної нерівності в Білорусі на порядок нижче ніж у Росії й Україні. Тому Мінськ повинен був би зацікавлений у збереженні цієї своєї особливої соціально-економічної «моделі» розвитку. Як вірно відзначив український експерт Антон Фінько, інтеграція заради інтеграції не доцільна.

Тому на наш погляд, головним ризиком України й Білорусі від входження в ЄЕП є відсутність в політичного керівництва країн-учасниць ЄЕП цілісного бачення соціальних компенсаційних механізмів.

Не вирішує проблему й гра з поняттям «соціальної відповідальністі» великого капіталу. Крім того, слід зазначити недоцільність приєднання країн пострадянського простору до лібераліських планів по реформуванню трипартизму - перетворення його в мультипартизм за рахунок введення в стандартну схему: держава - найманий робітник - роботодавець ще й громадські організації.

Існує небезпека, що ліберальна концепція розвитку ЄЕП проігнорує соціальну складову: створення регулятивних механізмів для захисту інтересів людини праці. Гнучкий ринок праці в ЄЕП передбачає уніфікацію трудового законодавства й проведення його реформи за російським зразком.

А це негативно відіб'ється на стані соціального й пенсійного забезпечення, правах профспілок та інше. Україна й Білорусь не витримають неліберальних монетизаційних експериментів.



Автор - Директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Візит Путіна в Україну: всі задоволені. На словах… 
  ·  Кордон перетнуло 23,5 млн осіб 
  ·  Інформаційно-диспетчерська служба „112” готова до роботи 
  ·  У поляка вилучили $400 тис. 
  ·  Депутати пішли на канікули 
  ·  Янукович вимагає аплодисментів 
Погляд
  ·  Підписання бюджету – це компроміс, який може торкатися невідомих сфер 
  ·  Олекса Гудима: Путін буде вимагати від України більшого сприяння 
  ·  УНП пропонує Росії узгодити свою історію з Монголією 
Поступ у Львові
  ·  Попит на Львів 
  ·  Між керівництвом ЛАЗу та керівництвом Львівщини підписано меморандум 
  ·  Через три дні відомчі будинки у Львові залишаться без електропостачання 
  ·  Садовий хоче залишати у Львові 50 відсотків податків 
  ·  Головним редактором ЗІКу став екс-редактор "Аргумент-газети" 
Поступ з краю
  ·  Ющенко зробив те, на що „не мав морального права” – підписав бюджет 
  ·  Парламент звільнив Дріжчаного 
  ·  Україна буде у СОТ до липня 2007 року 
  ·  БЮТ чекає відповіді від КС 
Поступ у світі
  ·  Оприлюднені медичні висновки про смерть Ніязова 
  ·  Британію накрив туман 
  ·  В Африці рятують пінгвінів 
Політика
  ·  Що може втримати Ющенка на владному Олімпі? 
Аналітика
  ·  Формати трансформації інтеграційних проектів на пострадянському просторі 
Дайджест
  ·  Жадібність & недолугість. Або: фіскально-адміністративна геологія 
Культура
  ·  У "Дзизі" представлено понад півсотні стародавніх українських ікон 
  ·  На відновлення Підгорецького комплексу потрібно 90 мільйонів гривень 
Спорт-Поступ
  ·  Львівські "Карпати" офіційно оголосили про корупцію в українському футболі 
Пост-Factum
  ·  Представники "Пласту" передали міському голові Вифлеємський вогонь 
  ·  Перетнути західний кордон на час свят буде простіше 
  ·  Селян навчатимуть основам зеленого туризму 
  ·  Громадські організації показали владі, як треба садити дерева 
  ·  На площі Ринок почали монтувати ковзанку 
  ·  Найдовша ніч у році 
Події
  ·  Двоє мотоциклістів загинули загадковою смертю 
  ·  На кордоні затримали француза з підробленими документами 
  ·  Один чоловік помер від переохолодження, інший - під час пожежі 
  ·  З Львівщини на Вінниччину потрапили 80 тонн неякісного контрабандного сала