 Яка доля чекає на «Нашу Україну»? Відповідь на це питання дало вчорашнє засідання політради НСНУ. Стало зрозумілим, що партію готують до раптової смерті з подальшою реінкарнацією. Обидва заходи намічені на весну, а поки претенденти на звання лідера майбутньої партії «нарощують м’язи» і прагнуть показати себе у вигідному світлі перед Віктором Ющенком. Адже саме Президент вкаже на людину, яку він хоче бачити на чолі проекту, що прийде на зміну НСНУ.
Все це дуже нагадує античний міф про Паріса - в тій його частині, коли юному пастухові з’явилися три богині – Гера, Афіна, Афродіта – і попросили вирішити суперечку, хто з них гарніший.
Завдання у Паріса було не з легких, бо у кожної з пань на руках – свої козирі. Гера обіцяла хлопцю панування над Азією, Афіна – перемоги і славу полководця, Афродіта – прекрасну жінку.
У результаті Паріс вибрав Афродіту – і не помилився. Богиня краси без втоми лобіювала інтереси свого улюбленця, виручаючи його в різних халепах. Потім, правда, при штурмі Трої греками Паріс був все-таки смертельно поранений отруйною стрілою і загинув. Але це, як то кажуть, вже зовсім інша історія.
Будь-який користувач Інтернету, звернувшись до Вікіпедії, дізнається, що Паріс «був жіночним богом краси і зніженості, хоча в хвилину необхідності міг проявити відвагу». Проте не в цьому полягає головна схожість винуватця Троянської війни з героєм «помаранчевої революції». Просто «весняний» вибір Віктора Ющенка, як і у Паріса, обмежений трьома персоналіями: це Юрій Луценко, Микола Катеринчук і Арсеній Яценюк. І у кожного з цих панів – свої переваги в боротьбі за майбутню партію.
Взяти хоча б Юрія Луценка. Зі всіх претендентів у нього найвищий рейтинг популярності і коефіцієнт впізнанності. І якщо в хід знову піде слоган «Не зрадь Майдан!», шанси Юрія Віталійовича очолити партію-правонаступника НСНУ будуть вельми великі. До того ж, не дивлячись на погану реалізацію гасла «Бандитам-тюрми!», екс-міністр МВС в очах багатьох «помаранчевих» виборців є непримиренним борцем з корупцією. А знайти під такий імідж необхідне фінансування не буде особливо складно.
У Миколи Катеринчука шанси, ніби, нижчі: на думку багатьох, до керівництва «президентською» партією він ще «не доріс». Але це на перший погляд, бо у пана Катеринчука є рідкісний дар викликати приязнь електорату на інтуїтивному рівні. За це його люблять ідеалісти і жінки. І потім, в іміджевому плані, в порівнянні з паном Луценком, Микола Дмитрович – немов невинно чистий лист, на якому можна намалювати і те, й інше. Такі властивості «перспективного політика» дуже люблять радники і політтехнологи. А те, що з оплатою розумних людей із смаком і фантазією у Катеринчука все буде в порядку, сумніватися не доводиться: за даними proUA, «під Миколу Дмитровича» з подачі одного відомого українського піарника «заводять» близько 120 млн. доларів.
У Арсенія Яценюка, якщо він погодиться очолити партію, з фінансами також нестачі не передбачається: вкладаючи гроші в політику, великий і середній бізнес віддає перевагу не героям мітингів, а «своїй» людині, що знає ціну фінансовим домовленостям. І тут кандидатура пана Яценюка – попадання «в яблучко». З часів Сергія Тигипка в українській політиці не було банкіра з такого роду задушевною харизмою чесного фінансиста. Інша справа, чи захоче Арсеній Петрович ризикувати своєю репутацією в жорстокому світі публічної політики. Все-таки, обережність – понад усе.
Отже, коло політиків, з яких буде вибрана «улюблена дружина пана», вже окреслене. А поки партію нехотячи очолив глава президентського Секретаріату Віктор Балога. У контексті нинішнього «політичного моменту» він виконує роль «тимчасової дружини». Перед Балогою поставлене конкретне завдання - допомогти НСНУ дошкандибати до весни, а потім – оголосити, що пацієнт «швидше мертвий, ніж живий». Після чого і стартує публічна фаза організації нового партійного проекту. Отже, можна вже зараз заспокоїти експертів, що злякалися того, що пан Балога перетворить НСНУ на подібність СДПУ(о). Амбіцій народного трибуна у Віктора Івановича, як не було, так і немає, його цілком задовольняє роль головного розпорядника при Секретаріаті Президента. При цьому, зрозуміло, він робитиме найбезпосередніший вплив на процес вибору Президентом лідера майбутньої партії. І завоювати довіру пана Балоги будуть прагнути всі учасники цього «конкурсу краси». Схожим пієтетом користуватимуться й інші політики, що мають доступ до тіла Віктора Ющенка, – його дружина Катерина, брат Петро, односелець Михайло Дорошенко, Юрій Єхануров, Віра Ульянченко та інші. Коло «консультантів», що мають право голосу, не таке вже вузьке, як може здатися. І неможливо визначити алгоритм, за яким Президент вибиратиме партійного бонзи для своєї партії .
Зате не щоднини, а щогодини росте список знехтуваних фаворитів Президента. Пішов з НСНУ Давид Жванія, залишив політраду партії Олександр Третьяков, сумно спостерігає за тим, що відбувається, Євген Червоненко. І лише Петро Порошенко з Миколою Мартиненком тримаються до останнього. Чи хочуть вони зберегти залишки свого впливу в майбутній партії? Напевно. Чи розуміють, що простору для маневру їм не залишать нові фаворити Президента? Поза всяким сумнівом. Чи вражене їхнє самолюбство? А як же? Більш того, ревнощі з боку колишніх улюбленців цілком можуть перерости в жагу помсти. Так перша дружина Паріса, німфа Енона, не пробачивши колишньому чоловікові зради, відмовила тому в зціленні, і він помер від рани.
Звичайно, ніхто з «любих друзів» не схожий на трепетну німфу. Але ж історію роблять не зовнішні ознаки, а мотиви і обставини. Стародавнім грекам це було добре відомо… |
