BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Історія Поступу.    Арт-Поступ у світ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 жовтня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ у світ  » 

___________________________________________________________________________

Можна все. Що далі?
У майстернях Віденської академії мистецтв
Маркіян ФІЛЕВИЧ
 
Колись Віденська академія мистецтв була омріяною метою багатьох митців. Багато наших земляків навчалися там – починаючи від Луки Долинського у XVIII столітті й закінчуючи художниками часів Другої світової війни. Після Римської та Паризької академій, Віденська займала третє місце серед мистецьких навчальних закладів Європи й була відносно доступною для наших земляків. Тепер Віденську академію віддаляють від нас кордони, візи, призабута імперська мова та й не лише це...

Львів’яни вже мали нагоду познайомитись із сучасністю Віденської академії мистецтв на виставках її студентів, влаштованих у галереї “Дзиґа”. Це були роботи, плоди творчих пошуків. Щось інше можна побачити в майстернях Академії, поспілкувавшись із її викладачами. Тоді починаєш
розуміти, чому саме так там ставляться до візуального мистецтва.

Воля випадку закинула мене разом із кількома львівськими приятелями у Віденську академію під час цьогорічних вступних іспитів. Відбуваються вони не влітку, як у нас, а наприкінці вересня, за кілька днів до початку осіннього семестру. На іспити відведено два-три дні, залежно від факультету. Більшість факультетів не дуже обтяжують себе формулюванням якихось строгих вимог до вступників: “Робіть, що хочете і як хочете”. Лише в реставраторів удалось знайти якийсь відносно конкретний список завдань і вимог.

Мокрими від дощу, непривітними вулицями ми підійшли до Інституту малярства та мистецького простору (“інститут” як приблизний відповідник нашого “деканату”). До 1996 року це давнє приміщення в центрі Відня займав склад театральних декорацій. Височенні стелі та величезні вікна нагадували радше фабричні цехи, ніж академічні майстерні. В одному з таких безмежних залів трудились абітурієнти. Їх було приблизно шістдесят-сімдесят, більшість розташувались просто таки на підлозі, рідко хто приніс зі собою мольберт. Зрештою, й не всі потребували класичних засобів малярства. Одразу ж при вході у майстерню ми наштовхнулись на голого хлопця, що медитував у позі лотоса перед табличкою “Дехто хоче бачити також й інші речі”. Така самоінсталяція була його абітурієнтською роботою. Ще інші вступники клепали якісь недолугі конструкції зі скла та пластику; дівчина, що розмістилась на подіумі, гаратала великі, метр на метр, ліногравюри з геометричних форм, ще хтось бавився, по-дитячому вимальовуючи рожеві квіточки... Коротко це можна було б окреслити так: плюралізм без меж, сміливість як догма, абсолютна впевненість у великій вартості власного мистецтва. Помандрувавши з півгодини поміж абітурієнтських робіт, можна було розкласти всю цю квазі-оригінальність на три-чотири категорії: сексуальна обсесія, політична декларація, наївна (або й не дуже) претензія примітивізму; невмотивований протест.

Цікаво було порівняти такі роботи абітурієнтів із студентськими роботами в інших майстернях – особливої різниці не було. Ті самі засоби, ті самі ідеї, хіба, можливо, більша претензійність і розкутість у засобах вираження. Навчання тут відбувається у вигляді майстер-класів та дискусій під час обговорення творчих робіт.

Дві важливі характеристики для порівняння Віденської академії з Львівською: там мистецтво – це гра, в нас усе ще справа серйозна; там мистецтво – це дослідження власних емоцій, реакцій, це мов психоаналіз, або ж курс лікування естетичними й антиестетичними засобами, своєрідне шаманство, у нас мистецтво справа фахова, іноді навіть реміснича.

Щоби не розпорошуватись у дискусії про мистецтво на плюси і мінуси, варто подивитись на нього з позиції зрозумілості. “Мистецтво-шаманство” рано чи пізно втратить свій контакт із глядачем і це стане причиною його занепаду. З іншого боку, “мистецтво-ремісничість” може цілком бути поглиненим ужитковими галузями: наприклад, дизайном або ж архітектурою.

У Відні ми побачили зразок мистецтва після зникнення ознак критики. У професора Франца Графа я запитав про відбір абітурієнтських робіт, хто може вступити, а хто – ні. “Ми відбираємо те, що є гарне”, – відповів прокурений проф. “А що ж то таке, те “гарне”? – питання зависло в повітрі.

Вийшовши з колишнього складу театральних декорацій, ми опинились неподалік Музею історії мистецтва. Вітер (а Відень без нього неможливий) гуляв між Музеєм та Академією, так само як і поняття “гарне”.

P.S. Із Інтернету про Віденську академію мистецтв можна довідатись за адресою: http://www.akbild.ac.at/









»  ЮВІЛЕЙ
Театральні шати для Європи
Софія ПРОКОПОВИЧ
 
Театральні шати для Європи
За словами Єжи Зоня, директора Міжнародного фестивалю вуличних вистав у Кракові (Польща) і керівника одного з найцікавіших театральних колективів “КТО”, який залюблений у вуличне дійство, “літо в Європі – це час вуличних вистав і ,відповідно, вуличних фестивалів”.
Детальніше>>
» 
Доктор Лектер повертається
Тимофій КОЛОБАБА
 
Червоний дракон” – продовження епопеї про жорстокого вбивцю і дивного філософа Ганнібала Лектера з’явиться на кіноекранах у жовтні. Ми мали змогу жахатись та захоплюватись цим дивним героєм у фільмах “Мовчання ягнят” та “Ганнібал”. Сюжет “Червоного дракона” продовжує таємничі перипетії двох попередніх фільмів. Невідомий серійний убивця мордує цілі родини, ніхто, звичайно ж, не може його впіймати, один лиш доблесний агент ФБР береться за таку важку справу. Щоб вистежити кілера, агент просить допомоги в іншого серійного вбивці, а саме в Ганнібала Лектера. Сюжет схожий на “Мовчання ягнят”, але в “Червоному драконі” події розгортаються трохи по-іншому...
Детальніше>>
» 
Міжнародний кінофестиваль у Марокко
Аделя МАРЧЕВСЬКА
 
У Маракечі відкрився ІІ Марокканський міжнародний кінофестиваль. Серед почесних гостей фестивалю визначні голлівудські режисери Мартін Скорцезе та Френсіс Форд Коппола. Головою журі цьогорічного фестивалю була легендарна французька актриса Жанна Моро. За головний приз змагалися дев’ять повнометражних фільмів. Окремий конкурс був передбачений для короткометражних фільмів з Африки та Східної Азії.

Організатори фестивалю сподіваються, що з часом Марокканський фестиваль досягне достатньо високого рівня і стане африканським відповідником Каннського фестивалю в Європі.
Детальніше>>
» 
Демонтаж пам’ятника подіям 11 вересня
Т. К.
 
Скульптуру, що була створена на спомин про тих загиблих, які 11 вересня вискочили з вікон Світового торгового центру, було винесено з нью-йоркського центру Рокфеллера. Демонтаж скульптури було здійснено на вимоги тих, які вважали, що пам’ятник додає гнітючості та ображає гідність загиблих. Центр Рокфеллера розташований у центрі Мангаттена, і є одним із найбільш відвідуваних туристами місць Нью-Йорка.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Освітяни вчать владу 
  ·  Ірландія може зупинити розширення ЄС 
Погляд
  ·  Кримінали для президента 
  ·  Львівська опозиція аналізує помилки 
  ·  Юліан БАК: Вони зіпсують свій учительський гонор 
Поступ у Львові
  ·  Янків вчиться у французів 
  ·  Тепло де-юре без де-факто 
  ·  Ми про вас пам'ятаємо 
  ·  Пожежникам подарували сучасну техніку 
  ·  ДАІ працює без вихідних 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Знамення від МВД 
  ·  Європейські перспективи для опозиції 
  ·  Із журналістів творять опозицію 
  ·  Кучму непокоїть статус депутата 
  ·  Опозиційність - явище тимчасове 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Останнє весілля Хусейна 
  ·  Хто влаштував пекло в раю? 
  ·  На шляху до екуменізму 
  ·  Північною Ірландією керуватимуть із Лондона 
  ·  Сербам президент не потрібен 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Історія Поступу
  ·  Еволюція засад ОУН та УПА 
Арт-Поступ у світ
  ·  Театральні шати для Європи 
  ·  Можна все. Що далі? 
  ·  Доктор Лектер повертається 
  ·  Міжнародний кінофестиваль у Марокко 
  ·  Демонтаж пам’ятника подіям 11 вересня 
Пост-Factum
  ·  Україна перемагає 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  "Прес-ралі" в болоті та без цензури