BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Історія Поступу.    Арт-Поступ у світ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 жовтня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Еволюція засад ОУН та УПА
Євген СТАХІВ
 
Роман Шухевич (ліворуч) серед повстанців на Волині, осінь 1943 року
Будучи з кінця 30-х років активним учасником національно-визвольного руху за відновлення державної незалежності і соборності України, я мав щасливу нагоду не тільки боротися за реалізацію політичної програми ОУН, а згодом й УПА, але й тією чи іншою мірою прислужитися формуванню нової політичної концепції, яка в загальних рисах у серпні 1943 року була схвалена Третім надзвичайним збором ОУН, а в липні 1944 року конкретизована і доповнена Українською Головною визвольною радою.

Ідеологія та політика ОУН формувалася насамперед під впливом трагічних наслідків національно-визвольної боротьби українського народу за державну незалежність та соборність в 1917-1923 роках, черговим розчленуванням та поновленням України сусідніми державами, а також політикою країн Заходу, насамперед Антанти щодо реалізації українським народом права на самовизначення.

Загальновідомо, що основні ідеологічні і політичні концепції ОУН створювалися на теоретичних засадах ідеологів інтегрального націоналізму, головним чином Дмитра Донцова, Сціборського й інших вітчизняних та зарубіжних філософів і соціологів. Донцов, а вслід за ним і керівництво ОУН вважали, що головний урок поразки національно-визвольної боротьби та втрати державної незалежності, а також тієї реальної ситуації, в якій після цього опинився український народ, диктує необхідність відмовитися від "гнилої демократії" та створення авторитарної організації, здатної реалізувати ідею самостійної та соборної України. Саме у зв'язку з цим вони різко критикували і відкидали погляди не тільки видатних діячів українського відродження -- Драгомана, Павлика, Грушевського та інших, але насамперед, творів Центральної Ради, ОУН та ЗУНР. Керівництво ОУН, таким чином, спрямувало національно-визвольний рух не в демократичне, а в авторитарне русло. Утвердженню цих принципів у діяльності ОУН сприяла і націонал-фашистська ідеологія, загалом політика Третього рейху щодо перегляду Версальської системи договорів, яка проводилася під демагогічними гаслами права націй на самовизначення. Власне під впливом націонал-фашистської ідеології та практики в ОУН формувався культ вождя та партії, авторитарні принципи внутріпартійного життя та вкрай нестерпне ставлення до інакомислячих.

Ці ідеологічні засади мали вирішальний вплив і на зовнішньополітичну орієнтацію ОУН на Третій рейх, як на єдину реальну силу в боротьбі за реалізацію основного її постулату -- відродити незалежну і соборну Українську державу. Це особливо відверто, а головне безкритично керівництво ОУН демонструвало наприкінці 30-х, зокрема під час існування Карпатської України, коли українське питання набуло широкого загальноєвропейського розголосу.

На нашу думку, у тій конкретній ситуації Карпатоукраїнська держава мала перспективу збереження та розвитку тільки в складі Чехо-Словацько-Української федеративної держави. Тому логіка політичної боротьби підказувала необхідність зміцнення, а не розхитування єдності і цілісності цієї федеративної держави. Адже Гітлер, прагнучи анексувати всю Чехо-Словаччину, штучно роздмухував міжнаціональні конфлікти, створюючи, таким чином, сприятливі умови для її розчленування та остаточної окупації. На жаль, керівництво ОУН, засліплене демагогічними заходами Гітлера та німецько-фашистської преси до словаків й українців виступити проти засилля чехів, фактично підтримало цю провокаційну пропаганду. 22 січня 1939 року січовики, керовані ОУН, провели багатотисячну демонстрацію в Хусті, яка завершилася сутичками з чеськими військами генерала Прхала. Січовики вигукували гасла "Батько Волошин -- вуйко Гітлер" та "Нам поможе вуйко Гітлер і батько Волошин чехів воювати". Зрозуміло, що такі і подібні дії не були в інтересах будівництва української державності, навпаки, вони прискорювали її падіння та окупацію Закарпаття Угорщиною -- союзницею Німеччини в остаточному розвалі та окупації Чехо-Словацько-Української федерації.

Прикро, але подібних помилкових та недостатньо виважених дій керівництв ОУН пускалося і в процесі підготовки та реалізації нацистсько-радянських угод у серпні-вересні 1939 року та на початковому етапі радянсько-німецької війни.

Відомо, однак, належне принциповості керівництв ОУН, його мужності і здатності зробити висновки зі своїх помилок та з уваги на зміну зовнішньо- і внутрішньополітичних обставин визначити нову тактичну і стратегічну концепцію боротьби за незалежну і соборну Українську державу.

З уваги на те, що Гітлер та його оточення рішуче виступило проти Акту 30 червня 1941 року щодо проголошення державності України, арештувало керівників та активістів ОУН, а також здійснювало жорстоку окупаційну політику та встановлювало правила нацистського режиму в поневоленій Україні, ОУН перейшло до тактики боротьби на два фронти -- проти імперського Радянського Союзу та фашистського Третього рейху і приступило до формування Української повстанської армії.

На формування нової соціально-політичної програми та утвердження демократичних принципів у діяльності ОУН вирішальне значення мала також незвична ситуація, в якій опинилися похідні групи на території Наддніпрянської України. Як свідок і активний учасник тих подій, можу ствердити таке.

Відомо, що в Галичині, яка до війни була головною базою дій ОУН, визвольна боротьба відбувалася в рамках двох концепцій: так званої органічної і революційної. Органічна концепція полягала в тому, щоб у рамках політичного устрою, який тоді існував у Польщі, розбудувати національне життя на окремих відтінках, посилювати національний потенціал і на тій базі домагатися політичної автономії. Революційна концепція мала своїм завданням нищити тодішній політичний і соціальний устрій та будувати новий український порядок. З падінням 1939 року Польської держави органічна легалістична концепція втратила основи існування. Революційна концепція виходила з позиції, що боротьбу за Українську державу в польській дійсності треба проводити революційними методами. Однак вона не могла вийти за рамки польської дійсності та дати ширшу концепцію побудови Української держави і шляхів боротьби за неї в рамках соборної України, тобто з урахуванням підрадянської дійсності.

Таку концепцію побудови Української держави, а також шляхів боротьби за неї міг дати революційний рух, який щойно зустрівся з східноукраїнською дійсністю і врахував процеси, що там відбулися. Це могло здійснитися практично лише шляхом поповнення революційних лав новими людьми з підрадянської України.

1941 року на центральні українські землі галицькі націоналісти йшли тільки з самою ідеєю самостійності держави і з думкою революційними методами здобути ту державу. Але рівночасно з цим, націоналістичний рух, як продукт західноукраїнських умов під польською дійсністю, з певним урахуванням тих сил Західної Європи, що боролися проти Версальської системи, відстоював концепцію монопартійності та тотального контролю суспільства. Зустрівшись зі Сходом, та концепція зазнала повної поразки. Будучи під тиском чужої тоталітарної системи, український народ не міг симпатизувати такій системі загалом, а тим паче у власній державі. Для того щоб здобути підтримку широкого загалу і мобілізувати його на боротьбу проти німецьких окупантів, ОУН мусила висунути гасла демократії, отже, такого політичного устрою, який відповідав би інтересам народних мас. Тому на Наддніпрянській Україні ОУН змушена була відкинути гасло "Україна для українців", бо виникало питання ставлення до різних національних меншин, які, подібно до українців, теж були позбавлені соціальних і політичних свобод. Тому нова революційна визвольна концепція, яка виникла внаслідок зустрічі зі Сходом, гарантувала рівні права національним меншинам в Українській державі.

У соціальному плані націоналізм не мав розробленої концепції, виходячи з засади, що побудова соціального устрою -- справа другорядна і на її розв'язку буде час у майбутній державі. Натомість, для українського суспільства східних земель це була першорядна справа. Окрім цього, західноукраїнські націоналісти вважали, що Українська держава на Наддніпрянщині не існує, а більшовицька держава, як форма, таки існує, і тому українські маси Наддніпрянщини хотіли знати про зміст цієї держави, за яку повинна була йти боротьба, про місце в ній пересічного громадянина, про її політичний і економічний устрій.

Тому український визвольний рух, якщо він хотів бути фактором на цьому етапі боротьби, мусів розв'язати ці питання, так як цього прагнув сам народ, а не як голосила націоналістична доктрина. Отже, ОУН мусила піти на ревізію цієї доктрини і то в дусі дійсності, яка існувала в центральних землях України. І на ці зміни організація пішла щиро з внутрішньою вірою і непохитною рішучістю ці позиції захищати.

Власне, виходячи з тогочасної внутрішньополітичної ситуації на всіх українських землях та враховуючи міжнародне становище насамперед нацистського окупаційного режиму, Третя конференція ОУН в лютому 1943 року прийняла історичні доленосні ухвали. "Реакційним і антинародним планам московських і німецьких імперіалістів, -- читаємо в Постанові, -- що спровокували сучасну війну, та, продовжуючи її коштом життя і страждань мільйонів і рівночасно прикриваючи свої загарбницькі плани забріханими фразами про так звану Нову Європу або пролетарську революцію, змагають до тривкого поневолення всієї Європи, до їх заковання в кайдани націонал-соціалістичної германської або московсько-більшовицької тюрми народів, -- протиставляємо ідею самостійних національних держав усіх європейських народів на їх етнографічних територіях як найбільш прогресивну ідею. Сучасної доби, ідею ладу, опертого на принципі свободи народам і людині, що єдина забезпечить повну свободу розвитку всім народам і знищить дотогочасні імперіалістичні системи та обереже народні маси від небезпек наростання нових загарбницьких імперіалізмів та постійно провокованих нових воєн.

Визнаємо, що здійснення цих прогресивних ідей майбутнього справедливого європейського ладу, що зродиться і буде побудований на згарищах сучасної імперіалістичної війни, можливо, єдино шляхом спільної боротьби всіх поневолених народів Сходу і Заходу, під гаслом національних революцій проти імперіалізмів". (Літопис Української повстанської армії, Торонто-Львів, 1995, 1996.Т.24,с.137).

Важлива відзначити, що Третій надзвичайний збір обрав не провід, а бюро проводу у складі Шухевича, Маївського і Волошина, яке забезпечувало колективне керівництво національно-визвольною боротьбою. Особливо велика роль у цьому процесі належала генералу Романові Шухевичу.

Отже, український націоналізм, чи краще український визвольний рух, перестав бути доктриною, яку накидали народові. Свідченням цього було включення у визвольну боротьбу найширших кіл суспільства на всіх українських землях. Гасло "Воля народам -- воля людині", яке висунула ОУН, а автором якого був Іван Мітринга, знайшло прихильний відгук також серед інших народів і мобілізувало їх на боротьбу проти двох тоталітарних режимів.

У подальшому демократичні принципи в постановці соціально-політичних питань і загалом у практичній діяльності ОУН та УПА посилювалися. Нова демократична програма була теоретично обґрунтована видатними політологами Петром Полтавою-Федуном, Осипом Дяковим-Горновим та іншими активними учасниками національно-визвольного руху. Дуже важливе значення для утвердження цих засад у діяльності ОУН та УПА мало залучення до національно-визвольної боротьби відомих і авторитетних діячів з інших політичних партій, зокрема Василя Мудрого з УНДО й особливо активних учасників державного будівництва в Українській Народній Республіці -- Василя Потішка, Кирила Осьмака, Йосипа Позичанюка, Ростислава Волошина, Якова Бусила та інших, які сповідували демократичні принципи не тільки партійного, але й громадсько-політичного життя.

Саме завдяки зусилля цих та багатьох інших діячів національно-визвольного руху був визначений "новий соціальний зміст української революційно-самостійницької ідеї. Він в основу поставив право народу й людини на вільний розвиток, право людини на працю й забезпечення за нею користання з її плодів, право селянина на землю, визволення робітника з неволі заводу та зроблення його співвласником усіх видів продукції, ліквідація всіх більшовицьких систем визиску людини, забезпечення права трудової інтелігенції на вільне, ніким не обмежене використання власної професії, справжню соціальну охорону жінок, дітей, молоді та інше"(Див. Радович М.В. У спільному революційно-визвольному всеукраїнському фронті боротьби (До генези УГВР. У збірнику "Українська Головна визвольна Рада. -- Ч.І. -- Літопис УПА. -- Т.8. -- Львів, 1992. -- С.78-79). А в основу політичної концепції ОУН та УПА лягло насамперед усвідомлення того, що український народ веде свою визвольну боротьбу в ґрунті всіх поневолених московським більшовизмом народів та в переконанні того, що ця боротьба може бути успішною тільки за умов спільного фронту поневолених у їх змаганні за повний розвал СРСР. Прямим висновком з цього було і те, що все це стосувалося і широких мас російського народу, поневолених "Імперіалістичною клікою Кремля, яка, граючи на шовіністичних струнах росіян, старається мобілізувати російських трудящих завжди до нових воєн і до нових підбоїв в ім'я своїх божевільних і шкідливих російським народним інтересам планів. Тому прямим висновком цього є спільна боротьба всіх народів СРСР проти сталінської кліки ворогів людства" (Там само. -- С.82).

Власне ці теоретичні напрацювання і спричинили створення Української Головної визвольної ради, як представництва всього українського народу. Її "демократична платформа, -- відзначалася у відозві ініціативного комітету створення УГВР, -- давала можливість залучити до керівництва визвольною боротьбою всіх чесних і національно вартісних українських патріотів, незалежно від їх партійних поглядів".(Там само. -- С.9).

У першому зборі УГВР 11-14 липня 1944 року в Карпатських лісах на узбіччі гори Виділок брали участь представники всіх тих політичних сил з усіх земель України, що боролися за відновлення Української самостійної соборної держави проти німецько-гітлерівських та сталінсько-більшовицьких націоналістів. "Таким способом, -- пише М.Радович, -- УГВР об'єднала довкола себе весь революційно-визвольний елемент України з усіх прошарків народних мас та стала заступником їх інтересів. Їй, як найвищому всеукраїнському центрові, підпорядкувала себе революційно-самостійницька ОУН. Це не ліквідувало і не ліквідує цієї організації як окремого політичного тіла, якої кадри розкидані по всіх українських землях, це тільки підпорядковує її всенародному органові й найвищому понадпартійному репрезентантові суверенної волі народу. Втім, український самостійний табір і далі залишається передовим загоном революції та одним із важливих елементів сили УГВР"(Там само. -- С.92).

Ухвали першого збору Української Головної визвольної ради мали дуже важливе значення для подальшого розвитку українського національно-визвольного руху, для утвердження в ньому демократичних принципів та засад спільної боротьби поневолених нацистсько-німецькою та більшовицько-сталінською імперіями народів за свою державну незалежність, за свободу.

Ось такою мені бачиться еволюція ідейно-політичних засад ОУН та УПА з кінця 30-х до середини 40-х років -- від авторитаризму та інтегрального націоналізму до демократії та реальної реалізації гасла "Воля народам -- воля людині".









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Освітяни вчать владу 
  ·  Ірландія може зупинити розширення ЄС 
Погляд
  ·  Кримінали для президента 
  ·  Львівська опозиція аналізує помилки 
  ·  Юліан БАК: Вони зіпсують свій учительський гонор 
Поступ у Львові
  ·  Янків вчиться у французів 
  ·  Тепло де-юре без де-факто 
  ·  Ми про вас пам'ятаємо 
  ·  Пожежникам подарували сучасну техніку 
  ·  ДАІ працює без вихідних 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Знамення від МВД 
  ·  Європейські перспективи для опозиції 
  ·  Із журналістів творять опозицію 
  ·  Кучму непокоїть статус депутата 
  ·  Опозиційність - явище тимчасове 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Останнє весілля Хусейна 
  ·  Хто влаштував пекло в раю? 
  ·  На шляху до екуменізму 
  ·  Північною Ірландією керуватимуть із Лондона 
  ·  Сербам президент не потрібен 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Історія Поступу
  ·  Еволюція засад ОУН та УПА 
Арт-Поступ у світ
  ·  Театральні шати для Європи 
  ·  Можна все. Що далі? 
  ·  Доктор Лектер повертається 
  ·  Міжнародний кінофестиваль у Марокко 
  ·  Демонтаж пам’ятника подіям 11 вересня 
Пост-Factum
  ·  Україна перемагає 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  "Прес-ралі" в болоті та без цензури