Поступ
< bgColor="#ffffff" leftMargin=0 topMargin=10 marginwidth="0" marginheight="10"> Classifieds

Пост-Factum  »  РІЗНЕ


Нобель для вар'ятів
Юрко БАНЗАЙ
 
Нобель для вар'ятів
Найцятьдесять років тому жив на світі один фацет. І звали того фацета не якось там, а Альфредом. І писався він теж не просто так, а Нобель. І був він вдалим бізнесменом, і винайшов він динаміт, та ще й порох, що займається без диму, і ще 148 всяких патентів. І заробив купу грошів. А як мав умирати, подумав: "І що мені з тими грошима робити?" І заповів їх віддавати вченим, котрі винаходили всякі мирні штуки. Бо війни не любив страшно. Любив він, сидячи на ослінчику на ґанку свого особняка на Італійській Рів'єрі (тій, що, знаєте, в самому Сан-Ремі), казати: "От би вигадати таку потужну зброю, чи бомбу, щоби про війну і жаби не райкали!" Замріяно дивився на хрущі, що гуділи над помаранчовими деревами і про щось глибоко думав.

Так і помер Альфред, а гроші своїм панським розписом заповів ученим та літераторам. І з того часу щороку найвидатнішим з цієї братії видається премія Нобеля -- гроші, повага і слава. Бо навіть із яйцеголових не кожен вартий того, аби премію Нобеля дістати.

Але є, знаєте, такі вчені, що нібито і буквами розумними пишуть, і всілякі науки знають. І навіть табличку множення пам'ятають напам'ять. А от чогось путнього вигадати не потрафлять. А що вигадають, то й людям соромно показати. І коли справжніх учених шукають люде із Нобелівського комітету, то цих шукають чудаки, що вигадали собі альтернативну Нобелівську премію. І дають її всім, хто хоче свої винаходи від людей заховати, а що порядні винаходи ховають порядно, то й знаходять вони переважно якихось вар'ятів курям насміх. Ці чудаки навіть свій журнал випускають. Називається він Annals of Improbable Research -- "Анали неймовірних досліджень". Правда, за своєю специфікою, він швидше гумористичний, ніж науковий.

А квазінобелівські премії отримали назву "іґ" від слова "іґновбл" -- постидний, недостойний. За традицією ці премії в Гарвардському університеті вручають справжні нобелівські лауреати. Щоправда, ти тілько так ся називає "вручають". Часто буває так, що авторові надто соромно отримати свою премію, щоби показатися на люди. Та й то не дивно. 1997 року премія з біології присудилася японському професорові, що працював над "порівняльним аналізом енцефалограм у споживача жувальної ґумки при переході з фруктових сортів на м'ятні". Того ж року вчений із Техаса винайшов "простий і дешевий спосіб перетворення заліза на золото".

Знаменитий фізик Альберт Айнштайн у таких випадках любив казати: "Коли я чую бздури, хапаюся за дупу, бо голови мені шкода".

Ще кілька років перед тим дуже потужна боротьба точилася навколо "іґ"-нобелівську премію з медицини. Спочатку попереду були двоє докторів з Туманного Альбіону, котрі досліджували "вплив електростимуляції на ректальний м'яз в момент введення клізми". На основі проведених досліджень вони зробили висновки про "відсутність негативних наслідків, за виключенням цілком передбачуваного незначного почіхрування". Одначе в останній момент вирвалися вперед американські медики, котрі несподівано з'ясували, що фонова музика, котра лунає в ліфтах, що працюють в універмагах, сприяє прискореному видужанню від нежитю, оскільки під її впливом організм швидше виділяє імуноглобулін "А".

Того ж року премія з метеорології дісталася (посмертно) професорові Бернарду Вонеґуту. Оскільки тайфуни й урагани часто просто змітають звичне вимірювальне спорядження, дослідник стріляв з артилерійських гармат нещипаними курми назустріч шквальному вітрові для того, щоби визначити його швидкість. У роботі під назвою "Стан курячої тушки як міра швидкості штормових вітрів" учений визнав: дізнатися про те, чи втратила курка своє пір'я під дією вітру, чи у люфі гармати, неможливо. Найцікавіше те, що такі ж експерименти проводилися понад сто років тому і закінчилися з тим же результатом.

А тепер -- найцікавіше! Цього року на церемонії у Бостоні британський біолог Чарльз Пакстон отримав премію за феноменальне відкриття: він науково довів, що страуси відчувають ніжну любов до людських істот.

Шанований професор, що працює в Університеті Сент-Ендрюс, разом зі своїми колегами опублікував наукову роботу в журналі "Британське птахівництво", в якій і було пояснено явище, котре заводило в глухий кут багато поколінь учених: чому страуси так хвилюються, коли до обори, де вони собі споживають свій страусячий куліш, підходять люди? І ось тепер нагорода знайшла героя.

Серед інших квазінобелівських премій, вручених в цьому році:

міждисциплінарні дослідження: аналіз сміття, що збирається в людському пупцеві;

хімія: премію отримав учений, який зібрав більшість елементів із таблиці Менделєєва, а потім зробив із них стіл;

математика: двоє індійських учених вигадали, як виміряти площу слона (нашим науковцям пасувало би вигадати формулу площі свині, адже вона до нинішнього дня залишається невідомою!);

література: премія присуджена двом американським ученим, що опублікували дослідження "Вплив невідповідного підкреслення на розуміння прочитаного матеріалу";

премія миру: японські дослідники вигадали пристрій, який перекладає собаче брехання японською мовою;

гігієна: премію в цій галузі отримав іспанець Едуардо Сеґура, який винайшов пральну машину для кішок і собак;

економіка: цю премію отримало 28 компаній, які "застосували математичну концепцію уявних чисел у ділових операціях";

фізика: Арнд Лейке з Мюнхенського університету довів, що пивна піна підкоряється математичному закону експонентного розпаду;

медицина: лондонець Кріс Макманус з'ясував, що скульптори старовини помилково зображали чоловіків з яєчками неправильної величини. У багатьох скульптур ліве більше від правого; насправді, як уважають деякі незалежні експерти, -- навпаки!

На жаль, українські вчені на нинішній день не перебувають під наглядом квазінобелівського комітету. Та й за українською владою він не стежить, інакше остання отримала би принаймні половину "іґ"-премій.

Обговорити в форумі



» 
КАЛЕНДАР
 
Іменинники

Харитон, Макар, Пімен, Дем'ян, В'ячеслав, Вацлав, Уляна, Альдона, Еміль

Уродинники

Володимир Гусаков (1949) -- колишній негоціатор на польсько-українських переговорах щодо Личаківського цвинтаря
Детальніше>>
» 
Гальба знов у Львові
 
Гальба знов у Львові
У суботу та неділю в Парку культури та відпочинку ім. Б. Хмельницького відбувся IV Міжнародний фестиваль пива "Гальба", власником торгової марки якого є ТзОВ "Богемія-Люкс". У рамках "фестивалю фестивалів" і до 10-річчя радіо "Львівська хвиля" було проведено фестиваль весільної та вуличної музики "Лабух-шоу 2002" і першу пивну олімпіаду від "Гальби". Спонсорами фестивалю виступили одразу 5 пивних марок: Taller, Stella Artois, "Чернігівське", "Янтар" та "Рогань". Смачного пива і веселого настрою не бракувало.
Детальніше>>