BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
10 червня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:21 24-07-2017 -   Наступного року у Львові запланований капітальний ремонт вул. Богдана Хмельницького  
  15:18 24-07-2017 -   Тролейбус №7 курсує до вул. Авіаційної  
  15:17 24-07-2017 -   Відкриття для проїзду перехрестя вул. Личаківська-Мечникова перенесено на кінець липня  
  14:49 24-07-2017 -   З першого серпня ми відновлюємо систему сортування» - Синютка  
  14:46 24-07-2017 -   Біля залізничного вокзалу двоє ромів пограбували перехожого  
Україна
  15:13 24-07-2017 -   Киянин отримав тюремний термін за побиття кота  
  15:12 24-07-2017 -   За нардепа Розенблата внесли заставу - ЗМІ  
  15:10 24-07-2017 -   В Івано-Франківській області літак здійснив аварійну посадку  
  14:42 24-07-2017 -   Населення міста Дніпро перевищило мільйон осіб  
  14:23 24-07-2017 -   Населення міста Дніпро перевищило мільйон осіб  
Світ
  15:15 24-07-2017 -   Кремль пояснив стягування військ до України  
  15:9 24-07-2017 -   Невідомий з бензопилою напав на перехожих у Швейцарії  
  14:43 24-07-2017 -   У Росії снайпер ЛНР отримав довічний термін  
  12:25 24-07-2017 -   Тисячі громадян Грузії не повернулися з ЄС після введення безвізу  
  11:33 24-07-2017 -   Внаслідок падіння поперечини футбольних воріт травмувався хлопчик  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Душевно, задушевно і задушливо -
Про Дао Любка Дереша
Інна КОРНЕЛЮК
 
"Що, душевно було?" - обмовився Любко, коли ми з подругою з усією можливою прямотою спитали, чи не проводив він і над нами експериментів під час презентації свого нового роману під красномовною назвою "Намір!". Обмовка за Фрейдом, Любку, якщо не сказати більше. Бо в підземній залі "Музею ідей" насправді було задушливо, тож деякі хворобливі шанувальниці таланту Дереша не витримували "стиснутої атмосфери" й виходили надвір, тамуючи слабку надію потім таки повернутися у "сіре підземелля"... І не поверталися. "Музей ідей" (вул. Валова, 18а) - це такий культурний підземний заклад, в якому дуже сміливо застосували чорний колір. І якби не свічки та не експонати виставки, то в схожих стінах цілком прийнятно втілювати в прекрасну реальність найрізноманітніші містифікації, магічні ритуали й акустичні досліди... Любко Дереш - дивовижно талановитий письменник, широко відомий у вузьких колах молодий йог і романтичний фавн, який колись нашукав невідомих нот на облюбленому саксофоні й, на думку фахівців, уже знайшов себе в літературі. Зовсім згодом вельмишановному п. Дерешу "стукне" двадцять два роки, а він видав чотири повноцінні книжки: "Культ", "Поклоніння ящірці", "Архе" та "Намір!" Власне чотири повноцінні книжки.

Щодо згаданої "душевної атмосфери", то Дереш, як з'ясувалося, не забігав наперед і не розраховував кількості кисню на душу, яких на момент презентації було більше, ніж могла вмістити зала. Ще якісь дві години - і щасливі читачі колективно б "попадали" в транс. Оце був би історичний момент і веселий перфоменс, до того ж без зайвих витрат на запашні каталізатори! "Жодних провокацій, не думай", - ледь не перепрошував глумливий автор напрочуд філософського і знов-таки ...cміхотливого тексту:

"Як казав старий мудрий Чжуан Цзи (...), чиї роздуми в зеленій палітурці стояли на третій полиці зверху в середній секції, кгм-кгм, "перший крок до мудрості Дао - це вхопити тигра за яйця". Другий крок до мудрості Дао - ні, не зрозуміти, що тобою курувало, а з'ясувати: відпускати тигра чи ні?

Ми стикнулися біля туалету - я виходив, їй не терпілося ввійти. Мабуть, якийсь секретний промінь навмисне проектував на нас ідіотичні ситуації на кшталт оцієї, коли треба мімікою передати щось набагато більше, ніж просте заскочення від зустрічі при кльозеті.

Гоца повелася буваліше - смикнувши мене за комір, притягла мою голову собі до губ і прокричала крізь музику: "Там зверху! Є мій столик! Я зараз буду!". Прохолодна рука, легка та звивиста, зісковзнула з моєї шиї, й Гоца, залишаючи шлейф аромату вже впізнаваних парфумів, зникла в туалеті. Єдине, що могло мене в цей момент хвилювати, - чи не забув я злити після себе воду".

Яке Дао без "інь"? А то була дівчина, спальня котрої заслужила на особливі спогади в романі "феноменального хлопця" Дереша. Дівчина на ім'я Гоца, яка вміла дивувати, зокрема своєю спальнею, де одна стіна була недбало замальована вохристо-червоним, друга - недбало - чорним, а дві інші стіни - такий приємно-бежевий колір.

Можете щиро подивуватися всебічній цікавості хлопця, котрий експериментує зі свідомістю, підсвідомістю й реакціями читача на написане. Як би не було нехарактерно для сучасної молоді, та Дереша вона читає і прагне читати знову й знову. Тексти Дереша впевнено торують власний шлях на заплутаному українському книжковому ринку, їх перевидають, перекладають у різних країнах світу, як-от у Росії, Сербії, Німеччині. А славнозвісний "Культ" здобув успіх на Ляйпцізькому книжковому ярмарку і вигідні контракти із престижними видавництвами.

Передучора у Львові Любко читав під приємну електронну класичну музику роман із рішучою назвою "Намір!". Книжка про сільського парубка Петра, в якого раптом відкрилася феноменальна пам'ять. Його пам'ять настільки дивовижна, що він не годен дати собі з нею ради...

І, нарешті, вітання від Любка Дереша та кілька слів, які він встиг наговорити за декілька хвилин вільного часу.

- Чому ти дражниш свою публіку такими складними темами, пов'язаними з Малєвічем, абстракціонізмом, біохімією (суцільний ксилометазолін) і різними не менш складними речами? Чи не занадто складні ідеї ти вибираєш для своїх текстів? Нема страху, що тебе не зрозуміють?

- Кожна річ для когось є складною, а для іншого, навпаки, зрозумілою. Я пишу на таку аудиторію, яка сприймає схожі, як ти кажеш, складні ідеї. Та все одно поруч із цією публікою завжди є інший читач, котрий купує мої книжки не тому, що йому зрозуміле моє писання. Книжку радше купують через те, що подобається. Кожному подобається щось інше -- в тому, що я пишу. Проте якщо бути чесним, то я не вважаю, що в моїх книжках так багато складних ідей...

- Інакше кажучи, ти міг би "вдаритися" в більш комерційні речі, які є зрозумілими для ширшого загалу. А ти цього не робиш. Чому?

- Існують речі, які в тебе пробуджують інтерес у житті, чи не так? За тим принципом ти підшуковуєш собі певну музику, літературу. І за тим принципом відповідно читаєш ті чи інші книжки, правда ж? І вже всередині самого тексту кожен може шукати щось цікаве для себе...

Зі свого боку я можу тебе запитати: навіщо писати про нецікаві речі?

- Кому належить ідея читати "Намір!" під електронну музику? Хто він, цей талановитий твій друг ді-джей?

- Тарас - спеціаліст із драм-машинок, електроніки, грубо кажучи... Познайомилися ми в тому ж "відкритому кафе", про яке йдеться в моєму новому романі. Водночас Тарас є одним із учасників музичного проекту "БТР" (дочірній проект тернопільської рок-команди Zsuff). Щодо ідеї читати "Намір!" під електронну музику, то ця думка виникла спонтанно. Ні, ми не репетували цих читань під музику, а лише обговорили відповідні епізоди.

- Подейкували, що кілька років тому ти трохи необачно з економічного погляду підписав контракт із одним львівським видавництвом. Говорили, що тебе ледве не "на довічно" купили?

- Як бачиш, не зовсім так. Із видавництвом, з яким я тепер працюю, контракт підписав лише на роман "Намір!". І чим мені подобається київське видавництво "Дуліби" - то ще й тим, що воно не намагається нав'язати контрактів на творчість... на років так десять (Сміється. - Авт.) чи на довічно. Ситуація, що склалася, відкриває простір для різних цікавих варіантів, які в майбутньому можна творчо... й економічно використати (Усміхається. - Авт.).









» 
Леґенди, які не вмирають
Інна КОРНЕЛЮК
 
Восьмого червня на 103-му році життя помер видатний український композитор, найстарший європейський композитор, один із найвідоміших львів'ян - Микола Філаретович Колесса.

У розповідях друзів-журналістів, яким випала честь спілкуватися із леґендарним класиком за його життя, найчастіше звучала фраза: "Як же він любить життя!". Незважаючи на те, що Колесса вже погано бачив, недочував, не міг ходити, в його образі читалася "світла думка", котра освітлювала його очі, сивину й інтонації, з якими він говорив.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Старт всесвітнього божевілля 
Погляд
  ·  Заборонили зупинки на вимогу. І що? 
  ·  На кого "ставлять" львів'яни? 
Поступ у Львові
  ·  Директорові "Львівводоканалу" - двійку! 
  ·  Димінський знову в центрі уваги 
  ·  "Двієчників" в університети не беруть 
  ·  Поляки допоможуть відновити пам'ять 
  ·  Завтра - День Святої Тройці 
Поступ з краю
  ·  Троянський кінь у парламенті 
  ·  Євген ПОБЕРЕЖНИЙ: Не потрібно придумувати кожен новий закон під кожний окремо вз 
  ·  СБУ заперечує скандал 
  ·  Хто отримає маршальські жезли? 
  ·  Феодосію треба було б вигадати 
  ·  Президент програв суд 
Поступ у світі
  ·  Смерть терориста 
Арт-Поступ
  ·  Леґенди, які не вмирають 
  ·  Душевно, задушевно і задушливо - 
Спорт-Поступ
  ·  Шевченко повернувся та ще й забив! 
  ·  Флюїди радості над "Альянц-Ареною" 
  ·  Віктор Вацко: Що бачу, про те й співаю 
Пост-Factum