BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Точка зору.    Арт-Поступ.    Телевізії.    Мандрівка.    Спорт-Поступ.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
3 червня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  12:57 27-03-2017 -   Станом на сьогодні сміття не вивезено з 165 сміттєвих майданчиків  
  12:41 27-03-2017 -   Вул. Личаківську закрили на ремонт тому водіїв закликають обирати інші напрямки руху  
  12:39 27-03-2017 -   Хату із села Шилівці у Шевченківському гаю реконструюють  
  11:45 27-03-2017 -   У Львові демонтують усі вивіски зі словом «алкоголь»  
  11:42 27-03-2017 -   У авіакатастрофі під Краматорськом загинув начальник ракетно-артилерійського забезпечення ЗСУ  
Україна
  12:55 27-03-2017 -   Українського гімнаста, який зрадив батьківщину, не буде в складі збірної  
  12:37 27-03-2017 -   У Києві одного з керівників поліції області зловили на хабарі у ₴30 тис  
  11:49 27-03-2017 -   В Україні потеплішає з 1 квітня  
  10:16 27-03-2017 -   Балаклію очистили від вибухонебезпечних предметів  
  10:3 27-03-2017 -   Убивцю Вороненкова поховають в Дніпрі - ЗМІ  
Світ
  11:48 27-03-2017 -   У Всесвіті знайдено найхолодніше місце - ЗМІ  
  11:37 27-03-2017 -   У Санкт-Петербурзі далекобійники розпочали протест  
  10:7 27-03-2017 -   Меркель запросила доньку Трампа на саміт  
  10:2 27-03-2017 -   На Місяці знайшли підземні тунелі  
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Телевізії  » 

___________________________________________________________________________

Андрій ЦАПЛІЄНКО: Який конфлікт може бути більшим за війну...
Розмовляв Валентин КОНЦЕВИЧ
 
Не кожна людина хоче бути там, де "спекотно". Для одних, це Божа кара, для інших - вимушена необхідність. Але існує категорія людей, для яких небезпека - необхідність. Таких ми звикли бачити на телеекрані з місця подій у "гарячих точках" планети. Чим є для таких людей професія військового журналіста, "Поступу" розповів кореспондент телеканалу "Інтер" Андрій Цаплієнко - людина, яка не уявляє свого життя без "спеки".

- Андрію, Вас називають журналістом-екстремалом. Ви - людина, яка часто перебуває там, де небезпечно. Навіщо це Вам?

- Характер, мабуть, у мене такий. Я завжди у русі, завжди у пошуку пригод, водночас у пошуку справедливості. Крім того, я вважаю: якщо ти взявся за журналістику, то треба "розкручувати" конфлікти, тобто ситуації, де є дві сторони, дві правди. Починаючи робити програму, яка спочатку висвітлювала соціальні проблеми, а потім переходила до причин самих конфліктів, поступово я зрозумів, що мене цікавить щось більше. А який конфлікт може бути більшим за війну? Так сталося, що я вирушив у свою першу подорож, потім у другу, третю, а відтак це стало способом життя. Востаннє я був у "гарячій точці" наприкінці минулого року. Та зрештою в Україні теж зараз не дуже холодно, скажімо так.

- У Вас є діти? Чому питаю, бо взагалі туди, де небезпечно для життя, мабуть, можуть їхати люди, які не пов'язані із родиною, тобто люди, яким нема, що втрачати.

- Ну, я не комендант, а журналіст, хоча ніхто не може дати журналістові жодних гарантій, що він не потрапить в якусь халепу. Та все ж моя професія хоч трошки, але захищає на війні. Але справа в іншому... От скажімо, якщо дружина бачить поруч зі собою чоловіка, який не реалізувався, проте він працює, заробляє гроші, утримує свою родину, та йому завжди погано, адже те, що він робить, йому не подобається - хіба це добре? Я думаю, що мудра жінка зробить завжди так, щоб її чоловік мав можливість самореалізуватися. Я сподіваюся, що моя дружина це розуміє, розуміє, що це моя робота, яку я зроблю добре, вона має бути впевненою, що я роблю те, що потрібно людям.

- Куди була Ваша перша подорож? Де було найцікавіше, де "найспекотніше"?

- Перший раз поїхали в Африку в Сієра-Леоне. Але коли ми туди приїхали, там уже було досить спокійно, конфлікт завершився. Потім, у березні 2001 року, знімальна група їздила в Македонію. Далі був Афганістан, а відтак країни мінялися одна за одною, і якщо називати усі місця, де ми побували, то легше назвати ті, в яких нас не було.

Що вразило з першого разу, так це буденність на тлі війни. Ти приїжджаєш до столиці країни, потім їдеш безпосередньо до місця призначення - туди, де відбувається конфлікт, і помічаєш, що люди живуть нормально, на одній вулиці ходять по хліб, на іншій стріляють. Усе працює, адже людям треба десь поїсти, попити, купити якісь речі, хоча йде війна... Найбільше мене здивувало, що працювали музичні магазини, де продавали відео-, аудіопродукцію, компакт-диски, а вже через три квартали були розміщені сектори, які готувалися до штурму.

- Хто входить до знімальної групи, яка працює в "гарячих точках"?

- В українського телебачення не так уже й багато грошей, у порівнянні, наприклад, з російським чи американським. Тому всі наші знімальні групи складаються лише із двох осіб - журналіста та оператора. Журналіст зазвичай поєднує в собі і журналіста, і продюсера, і водія, а оператор - відеооператора, звукорежисера та інженера. Отак і їздимо, і не тільки представники "Інтера", а й журналісти "1+1" чи інших каналів. Для України це нормальна практика, хоча із західних країн їздить щонайменше троє-четверо людей - режисер, відеооператор, звукооператор, журналіст.

- А як Ви готуєтеся до поїздки, маю на увазі інформаційно?

- Переглядаю інформацію про ту чи іншу країну в Інтернеті, читаю газети, дивлюся відео, тобто ловлю будь-яку інформацію. Усе це треба для того, щоб нормально спілкуватися з людьми, треба знати їхню культуру та традиції. Це дуже важливо, щобільше, життєво необхідно, бо, наприклад, в Азії або Африці одна помилка або незнання місцевих традицій може коштувати тобі життя.

- Були прецеденти? Там, де Ви були, як треба себе поводити, що говорити, як одягатися?

- Всюди по-різному. Наприклад, коли я вдруге був в Афганістані, ми нелегально перетинали кордон. Для того, щоб нас "не засікли" прикордонники, ми переодяглися в афганський традиційний одяг. Афганці-пуштуни носять такі шапки "пакуй", які ще називають афганками, довгу сорочку та шаровари, які називаються "каніс". Щодо того, що не можна говорити, то, наприклад, під час рамадану, якщо ти знаходишся у мусульманській країні, небажано говорити про їжу та воду. Адже рамадан - це місяць, коли їсти та пити можна лише перед сходом і після заходу сонця.

Особлива історія із жінками. Наприклад, якщо ти трошки затримаєш свій погляд на афганській жінці, то матимеш великі проблеми. А в Африці навпаки, якщо ти відмовляєшся від спілкування із жінкою, то чоловік цієї жінки трактуватиме це, як образу, мовляв, якщо тобі не подобається моя жінка, то тобі не подобається моя родина, я сам та наші національні традиції.

- А чи користуєтеся послугами гіда, який пояснює Вам усі життєво необхідні місцеві особливості?

- Так, завжди є людина, яка розповідає, де і кого потрібного можна знайти. Це нормальна практика для всіх знімальних груп світу: наймається людина, яка є твоїм провідником. Наприклад, в Іраку ми завжди користувалися послугами одного і того ж провідника, який непогано володіє російською. Я у цій людині впевнений на 100 відсотків.

- Чи доводилось Вам захищати своє життя зі зброєю в руках?

- Ні, я стріляв по пивних банках та пляшках, але зброю проти людей ніколи не застосовував.

- Чи захищає законодавство військових журналістів у "гарячих точках"?

- Журналістів закон захищає у будь-якій країні, незалежно, чи то зона конфлікту, чи ні, але переважно формально. Якщо йдеться про те, чи виплатять твоїй родині компенсацію, якщо з тобою щось трапилося, то ... щодо Тараса Процюка, то про це ніхто навіть слова не сказав. Тому захист законодавства - дуже сумнівна річ.

- А як ставляться сторони конфлікту до журналістів - нейтрально чи часто сприймають їх як таких, хто перебуває по інший бік барикади?

- Загалом нормально. Дуже рідко буває, щоб одна із ворогуючих сторін не привітала або погано поставилася до журналіста лише за те, що він працював на "іншому" боці. Особливо, якщо це іноземний журналіст. Загалом проблеми бувають, але їх вирішують на особистому рівні, бо навіть, якщо одна зі сторін конфлікту - бандити, то це все одно люди, а з людиною завжди можна домовитися.

- Якою є зарплата військового журналіста, чи є надбавка за небезпеку?

- Ні. Зарплата у мене така ж сама, як і у звичайних журналістів.


Довідка

Андрій Цаплієнко.
Почав телевізійну кар'єру у 1989 році, працюючи репортером Харківської реґіональної телекомпанії "Оріон". У 1993 році разом із Анатолієм Гавриляком створив програму "Буря в стакане", яка спочатку виходила на каналі "Оріон", а потім, у трансформованому вигляді, на телеканалі УТ-3 до середини 1996 року. Перший досвід роботи в прямому ефірі - скандальний проект "Чудное мгновенье"(1995 р.), результат співробітництва зі "Студією +7". Автори проекту вирішили експериментально - у прямому ефірі - перевірити правоту Зиґмунда Фрейда та цілих півроку свого життя присвятили пошукам ідеальної жінки у певному місті. У 1995 році закінчив курси підвищення кваліфікації журналістів FOJO в університеті міста Кальмар, Швеція. З 1995 до 1997 року Андрій Цаплієнко працював режисером у телекомпанії "Приват TV" і брав участь у створенні програми "Витражи". З 1997 року - автор і ведучий програми "Люди" (ТІА "Вікна", Київ), що виходила на каналі ІCTV. Це був журнал телевізійних нарисів про незвичайних людей, які впливають на сучасне суспільство. У 1998 році - запрошений до створення програми "Утречко"(ІАС, телеканал "Інтер"), вести яку йому довелося в тандемі із Русланою Писанкою. З 1999 року працював над проектом "N-ний кілометр". Має досвід роботи в Косово та Південному Лівані. Андрій Цаплієнко переконаний, що гарну телевізійну програму можна створити, тільки "підключаючи серце" до того ритму, в якому живуть і борються за своє існування люди, які населяють Україну. Головна ідея проекту "N-ний кілометр", за словами Андрія, "нещадна любов до Батьківщини". Цаплієнко одружений, має доньку, вільно володіє англійською, польською мовами.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Півмільйона на чотирьох 
Погляд
  ·  Театр буде. Без сумнівів 
  ·  Відкритий лист-звернення 
Поступ у Львові
  ·  "Піщані озера" знову не стали парком 
  ·  Бізнесові маневри міської влади 
  ·  До Львова їде Путін? 
  ·  Львів задихається від вихлопних газів 
Поступ з краю
  ·  У Службі безпеки буде переворот 
  ·  Ющенко судитиметься за мову 
  ·  Садомазохізм по-російськи 
  ·  Шуфрича заручили з медиком 
Поступ у світі
  ·  Люстрація польських священиків 
  ·  Реанімація Російської імперії 
Інтерв'ю
  ·  Михайло БРОБОВИЧ: Польща - наш найкращий адвокат 
Точка зору
  ·  Андрій Салюк: Без Львова неможливо збудувати Україну 
Арт-Поступ
  ·  Іван Франко: 150 років таємниць 
  ·  Порожнечі вистачить на всіх... 
Телевізії
  ·  Андрій ЦАПЛІЄНКО: Який конфлікт може бути більшим за війну... 
Мандрівка
  ·  Ягеллонська-Горького-Гнатюка 
Спорт-Поступ
  ·  Валерія САВЧУК: "Галичанка" мріє про Лігу чемпіонів 
  ·  Йосип ФАЛЕС: На контратаках українці можуть "покарати" будь-яку без винятку кома 
  ·  Вистражданий фінал