BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв'ю.    Точка зору.    Арт-Поступ.    Телевізії.    Мандрівка.    Спорт-Поступ.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
3 червня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:18 22-09-2017 -   У Львові викрали Mitsubishi Outlander  
  15:12 22-09-2017 -   Синоптики попереджають про зміну погоди  
  15:11 22-09-2017 -   Усіх охочих запрошують на святкування Дня Сихова  
  15:8 22-09-2017 -   У Львові 12-річна дівчинка народила дитину  
  13:20 22-09-2017 -   У Львові маршрутка №41 в’їхала в паркан  
Україна
  15:14 22-09-2017 -   В Україні оголосили демобілізацію строковиків  
  15:9 22-09-2017 -   На Харківщині затримали банду рекетирів  
  13:14 22-09-2017 -   Вихідні в жовтні: скільки відпочиватимуть українці  
  13:12 22-09-2017 -   Луценко шокований станом другої лінії оборони в зоні АТО  
  10:44 22-09-2017 -   Житомирщину накрив аномально великий град  
Світ
  15:15 22-09-2017 -   Актрису з "Мухтара" ввели в кому через травму  
  13:11 22-09-2017 -   У російській Держдумі з виставки вкрали хамон  
  13:9 22-09-2017 -   Вчені назвали легкий спосіб продовження життя  
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Михайло БРОБОВИЧ: Польща - наш найкращий адвокат
Розмовляла Ірина КИРИЧЕНКО
 
Півроку тому Михайло Бробович приїхав до Кракова Генеральним консулом України. До цього він був заступником директора департаменту консульської служби України. Ще чотири роки захищав права українців та пропагував українську культуру на посаді Генерального консула у Стамбулі. Пізнавши смак Півдня і Заходу, пан Михайло розповів спеціально для "Поступу" про місце України на цьому перехресті.

- Пане Михайле, де важче було пропагувати українську культуру - у Стамбулі чи Кракові?

- У Стамбулі та Кракові перед нами стояли різні завдання. Зрештою, був різний відтинок часу. У Стамбулі 1998 - 2001 років діяв загальний візовий режим і найбільше уваги приділяли якраз візовим питанням.

Саме тоді лише розпочинали роботу з лібералізації візового режиму. Мотивували своє рішення тим, що на візах багато не заробиш. Іноземець, який приїжджає в Україну, за два дні витрачає втричі більше, ніж коштує віза. Але навіть це не є суттєвим. Для нас дуже важливим було допустити іноземців до України, зробити все, щоб вони отримали змогу пізнавати нашу країну, її практичні можливості, побачити на власні очі, що ця держава є частиною Європи.

Тепер не лише ми їдемо за кордон, розповідаючи про те, що таке Україна, але й до нас починають приїжджати. Після спрощення візового режиму для ЄС і Швейцарії, а далі - США та Японії, кількість туристів, які відвідали Україну, збільшилася вдвічі.

Зараз, говорячи про міжнародні сусідські стосунки, ми звертаємося насамперед до Європи. І хоча Туреччина є лише маленькою частинкою в Європі, вона - наш важливий стратегічний партнер. Українська громада у Стамбулі була невеликою, тому не ставили таких питань і завдань, які зараз є в Польщі.

- Туреччина на шляху до Євросоюзу на сьогодні на кілька формальних кроків ближче, ніж Україна. Нам же постійно наголошують на тому, що ми ще не готові...

- Туреччина провадить переговорний процес з Європейським союзом вже майже 30 років. Її вступ - питання радше міжнародної політики, а не особливої готовності, тому шанси Туреччини з багатьох обставин складно порівнювати з українськими.

Як на мене, бути в ЄС - це не є нашою остаточною метою. Наше завдання - створити такі самі умови для роботи в Україні, такі ж принципи і стандарти, які існують в Європейському союзі. Тоді ми не дивитимемося на ЄС, як на манну небесну. Ми повинні навчитися працювати по-європейськи. Ми маємо змінити наше законодавство на європейський кшталт.

Але візьмімо для прикладу наші контрольно-пропускні пункти на кордонах. Європейський стандарт - 1 КПП на 20 кілометрів, а в нас на українсько-польському кордоні пропорція 1 КПП на 80-90 кілометрів. Культура та європейські принципи розпочинаються з порога.

Іноземець, простоявши чотири години на кордоні, часто просто розвертається та їде назад. Таким чином ми вже на кордоні створюємо негативний імідж України. Зараз ми працюємо з Польщею над питанням, аби таки обладнати кордони за європейськими стандартами.

Крок за кроком ми повинні змінити сферу побуту, обслуговування, туристичної привабливості, привести до ладу дороги та транспортне сполучення... Коли ми це все пристосуємо до європейських стандартів, то одного дня згадаємо, що забули подати заявку на вступ до ЄС. Але ми вже житимемо в ЄС, а набуття членства буде лише формальністю.

Наразі у нас ще домінує дитяча хвороба: жити по-комуністичному, а працювати по-соціалістичному. Насправді розпочинати треба з себе.

- Прикордонна торгівля є одним із тих чинників, які з самого кордону створюють негативний імідж Україні, оскільки черги "човників" та "мурашок" блокують переходи. Чи бачите шляхи вирішення проблеми?

- Прикордонна торгівля завжди існувала і, думаю, існуватиме ще якийсь час. На цьому етапі примусити українських людей не возити цигарки в Польщу неможливо жодними адміністративними методами. Триватиме це доти, доки В Україні не буде вищим прожитковий мінімум. Але Україна не є показовою. Стільки ж поляків їде до вас за цигарками та бензином.

Поки існуватиме різниця в заробітній платі та цінах на товар, прикордонна торгівля процвітатиме. Навіть благополучніші країни в ЄС, між якими фактично вже немає кордону, користуються нагодою купити в сусідів дешевші товари. До Польщі, наприклад, їздять прикордонні німці.

- Які найбільші проблеми маєте вирішити у Кракові?

- Першочергове наше завдання - захист прав українців, налагодження ділових, культурних зв'язків, сприяння культурному розвитку. Коли громадянин України звертається до нас з будь-яким питанням, то ми одразу даємо йому пам'ятку з телефонами консульства та переліком питань, з яких він може до нас звернутися. Сюди входить усе, окрім питання купівлі квитків, чи бронювання готелів.

Щодня до нас звертається понад 50 осіб. Найчастіше ми вирішуємо питання паспортного характеру: продовжити візу чи термін дії паспорта. Чимало осіб мають питання, пов'язані з отриманням права громадян України на довготермінове перебування чи постійне проживання в Польщі. Ще одна категорія наших відвідувачів - це особи, які виходять з громадянства України.

Нещодавно ми займалися справою однієї сім'ї: до нас звернулася мати з повідомленням, що син їхав машиною з Іспанії, передзвонив з території Німеччини, повідомивши, що за дві години перетинатиме німецько-польський кордон, і три доби не давав про себе знати. Ми поставили на ноги всіх: поліцію, прикордонників і, врешті, знайшли сина. Його заарештували у справі підроблених документів, а його компаньйон розбився на машині поблизу Вроцлава. Власне, зараз допомагаємо у справі отримання компенсації, згідно зі страховим полісом.

- Скільки українців перебуває в Польщі та які угоди реально діють для легалізації нелегальних українських робітників?

- Прогнозовані цифри - це понад сто тисяч громадян України. Ті міждержавні угоди та домовленості, які є між українською та польською сторонами з легалізації праці заробітчан, зараз неефективні. За схемою, яку передбачають ці угоди, особі дуже важко влаштуватися на роботу.

Процедура працевлаштування українців є такою: польський працедавець повинен подати на свою біржу інформацію про те, які спеціалісти йому потрібні, почекати, поки йому пришлють польських робітників, і, якщо вони його не влаштують, або не буде охочих, обґрунтувати, чому він не може задіяти польських спеціалістів. Він має подати висновок, який зробить біржа, до міністерства праці. Далі справу передадуть до польського посольства, і лише тоді наш громадянин зможе прийти та оформити робочу візу. Але ця процедура може тривати і три, і навіть п'ять місяців.

- Наскільки Україна сьогодні відстає від Польщі?

- Ми відстаємо від Польщі в кроках, які стосуються вступу до євроатлантичних структур. Щоб вийти на такий же рівень, нам потрібно 5-7 років. Спочатку треба зробити перший крок і приєднатися до Північноатлантичного альянсу. Після цього треба буде готуватися до ЄС. Україна потрапила у не дуже вдалу фазу, оскільки набули членство десять країн, і Євросоюз збільшився фактично двічі. ЄС мусить "переварити" це вливання і вийти на новий рівень. Ми ж маємо показати ЄС, що ми є не тягарем, а готовим рівноправним членом, який органічно ввійде в ЄС.

- У який спосіб Ви пропагуєте українську культуру в Кракові?

- Краків - це культурна столиця Польщі. Стільки імпрез, як у Кракові, не відбувається в жодному іншому місті. Тут є українська громада, чимало українських колективів. Існує тісна співпраця між українськими та польськими колективами, обмін, гастролі поляків в Україні та українців у Польщі. Апогеєм культурної співпраці було закінчення року України у Польщі, фінал якого відбувся в Кракові. Це була величезна, десятигодинна імпреза за участі президентів.

Тисячі гостей та краків'ян побачило, що таке Україна. Програму розбили на дві частини: фольклор та сучасна музика. Були фольклорні ансамблі - від гуцулів до Донбасу. Також представили всі традиції України. Для багатьох поляків, а тим паче для гостей це було відкриттям.

- Чи дієвою є програма пропагування української культури, і як вона змінилася після Помаранчевої революції?

- Так, є, і за часів Ющенка вона кардинально змінилася. Міністерство закордонних справ розробило спеціальну програму роботи з закордонними країнами. Створили додаткове управління, розробили окремі культурні програми, пов'язані і з українською спадщиною, і з українською громадою.

Наразі ми працюємо над створенням інформаційно-культурних центрів при посольствах в тих країнах, де присутня українська громада. Це повністю спланована, спрогнозована і дуже правильна державна політика. За цей короткий період затвердили понад півтора десятка нормативних актів, які сприятимуть тому, аби українці, які мешкають за межами нашої країни, не відчували себе відірваними від України.

- Чи підтримує Ваші ініціативи польська сторона?

- За час моєї праці у Кракові ми жодного разу не мали клопотів із польською стороною. Співпраця на реґіональному рівні чудова. У проведенні фіналу року України я не отримав жодної негативної відповіді, а тільки підтримку.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Півмільйона на чотирьох 
Погляд
  ·  Театр буде. Без сумнівів 
  ·  Відкритий лист-звернення 
Поступ у Львові
  ·  "Піщані озера" знову не стали парком 
  ·  Бізнесові маневри міської влади 
  ·  До Львова їде Путін? 
  ·  Львів задихається від вихлопних газів 
Поступ з краю
  ·  У Службі безпеки буде переворот 
  ·  Ющенко судитиметься за мову 
  ·  Садомазохізм по-російськи 
  ·  Шуфрича заручили з медиком 
Поступ у світі
  ·  Люстрація польських священиків 
  ·  Реанімація Російської імперії 
Інтерв'ю
  ·  Михайло БРОБОВИЧ: Польща - наш найкращий адвокат 
Точка зору
  ·  Андрій Салюк: Без Львова неможливо збудувати Україну 
Арт-Поступ
  ·  Іван Франко: 150 років таємниць 
  ·  Порожнечі вистачить на всіх... 
Телевізії
  ·  Андрій ЦАПЛІЄНКО: Який конфлікт може бути більшим за війну... 
Мандрівка
  ·  Ягеллонська-Горького-Гнатюка 
Спорт-Поступ
  ·  Валерія САВЧУК: "Галичанка" мріє про Лігу чемпіонів 
  ·  Йосип ФАЛЕС: На контратаках українці можуть "покарати" будь-яку без винятку кома 
  ·  Вистражданий фінал