Упродовж семи днів до Святопокровського катедрального собору (УПЦ КП), який розташований на вулиці Грушевського, приходили люди. Десятки, сотні, тисячі людей. Різного, віку, статі, соціального стану та конфесійної приналежності. Щоб потрапити до храму, вони були готові годинами стояти в довжелезних чергах. Чергах, які минулої неділі починалися від пам'ятника Михайлові Грушевському. І це свідчить про живу віру багатьох львів'ян, які прийшли притулитися до мощів святої великомучениці Варвари і помолитися за свої потреби.
Останнім днем перебування у Львові цієї святині став минулий вівторок...
Святу Варвару вважають покровителькою і помічницею всіх, хто перебуває у скрутних життєвих обставинах. На превеликий жаль, в сучасній Україні не бракує ні матеріальних, ні духовних, ні економічних негараздів. Натомість часто відчувається брак миру, спокою, стабільності та впевненості у завтрашньому дні. А куди йдуть побожні люди, щоб отримати все це? Відповідь проста - до Бога і до церкви.
"Я слабую на очі, і сюди прийшла помолитися за зцілення, - розповіла "Поступу" літня львів'янка, пані Анна, яка терпеливо чекала своєї черги притулитися до святині. - Незабаром їду на операцію до Одеси і хочу помолитися за це...". А її сусідка по черзі, також Анна, турботливо притулила до себе хлопчика років 12-ти.
"Ми сюди прийшли цілою родиною, з дітьми та внуками, - каже вона. - Сьогодні надії немає ні на кого - ні на державу, ні на Президента. А нам потрібен захист. А в кого його шукати, як не в Бога? Тільки в Нього можна знайти все, чого потребують душа і тіло. Я вірю, що через молитви святих люди оздоровляються. Вірю, що свята Варвара допоможе і мені, і моїй родині".
А 29-річний працівник оптичної справи Ярема зізнався, що в церкву його привела віра. "Я дуже хочу помолитися біля мощів святої Варвари, - каже він. - Це - свята людина і я впевнений, що вона молиться за всі наші прохання і потреби...".
Студентка Львівського медичного університету Оля зізналася, що в релігійному дусі її виховували змалку. "Коли я ще була маленькою, мене бабуся завжди водила святими місцями, і це запам'яталося на все життя. Без Бога, молитви і церкви я навіть не уявляю свого життя", - каже Оля. А її рідна сестра, яка навчається в цьому ж навчальному закладі зізналася, що біля мощів святої Варвари вона отримала нові сили і духовно збагатилася.
Мученицька кончина святої Варвари за віру Христову трапилася 306 року. Її мощі перебували в нас, в Україні, з 11 століття за бажанням цариці візантійської, яка також називалася Варварою. Цариця була віддана за київського князя Всеволода і бажала, щоб її покровителька перебувала разом із нею. Упродовж віків ці мощі зберігали у Михайлівському золотоверхому соборі міста Києва.
Коли комуністи збиралися підірвати монастир, мощі перенесли до Володимирського катедрального собору, де вони перебувають й зараз.
Про всі ці історичні факти розповів "Поступу" один із священиків Святопокровського катедрального собору отець Ярослав Хомин. За його словами, зараз виповнюється 1700 років з дня кончини святої Великомучениці Варвари. Тому на прохання віруючих ієрархи Української Православної Церкви Київського патріархату дозволили, щоб мощі святої Варвари перевозили до храмів всієї України.
Після Львова святиня потрапить до Дрогобицько-Самбірської єпархії, а відтак - до Івано-Франківська та Вінниці і до Східної та Південної України.
"Святу Великомученицю Варвару здавна вважають покровителькою всього нашого народу, - зауважив священик. - Її молитви є дуже помічні для подружніх пар, які не мають дітей, до неї звертаються із проханнями про кращу долю. Також її називають покровителькою шахтарів та сільських трудівників. Але я переконаний, що вона допоможе всім, хто з вірою в серці прохатиме про її заступництво перед Богом...". |