BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Інтерв'ю.    Соціум.    Мандрівка.    Репортаж.    Телевізії.    Бренд.    Стиль.    Спорт-Поступ.    КуПол: Новини зі Львова.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 травня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Соціум  » 

___________________________________________________________________________

Юрій Лукомський: Археологія - це майже криміналістика
Розмовляв Ілько ЛЕМКО
 
Львів'яни цьогоріч мали щасливу нагоду стати і свідками, і навіть учасниками такої надзвичайно цікавої події, як археологічні дослідження у старовинній центральній частині міста. Однак цей цікавий музей просто неба невдовзі закривається, бо нашому місту час уже повертатися до його нормального функціонування. Про здобутки львівських археологів і про можливі терміни завершення робіт на площі Ринок і площі Катедральній "Поступу" розповів науковий співробітник Інституту українознавства імені І.Крип'якевича НАН України Юрій Лукомський.

Завдання рятівної археології

-Пане Юрію, чи завжди у такому місті, як Львів, археологічні дослідження прив'язані до будівельних робіт чи прокладання або заміни комунікацій?

-Так, власне Львів специфічний тим, що це організм, який потребує постійного розвитку. Одночасно він є містом, що має не лише свій неповторний історико-архітектурний ареал, а й цінний археологічний культурний шар, який формувався упродовж багатьох тисячоліть. Тут є пам'ятки, починаючи від палеоліту (зокрема 25 тис. років має стоянка біля Чортової скелі). У компактній частині свого середмістя Львів має пам'ятки періоду раннього заліза (поселення ІХ-VІ ст. до н.е.) і княжої доби (XI-XIV ст.), від якої простежуємо сталий розвиток його міської структури. Згідно із "Законом про охорону археологічної спадщини", Львів поділено на окремі зони, у яких визначено застосування відповідних пам'яткоохоронних рятівних археологічно-архітектурних досліджень. Сутність рятівної археології полягає у вивченні культурного шару перед його знищенням внаслідок проведення вимушених земляних робіт.

Якщо виникає необхідність реконструкції інженерних мереж, які проходять на значній глибині, а також ґрунтовного впорядкування середміських територій, то, згідно із затвердженим зонуванням, без рятівної археології тут не обійтись. Основна зона "А" охоплює львівське середмістя, район княжого міста з площею Старий Ринок, парк "Високий Замок", частину Підзамча і Святоюрський ансамбль. Це території, занесені до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Друга зона "Б" окреслюється історично сформованим ареалом міста Львова. Зона "А" звичайно найбільш відповідальна, і археологічні дослідження тут повинні передувати проектним рішенням щодо реставрації, благоустрою чи заміни комунікацій. Отже, мало би бути все навпаки: спочатку археологія, а пізніше - завдання на проектування. І техніка, яка покликана полегшити роботу археолога в місті, не повинна "тиснути його в спину", а розумно застосовуватись на розвідковій стадії передпроектного дослідження

-Яким чином ці дослідження проводять зараз на Площі Ринок?

-Під час розробки проекту упорядкування площі Ринок археологію "традиційно" проігнорували. Особливо показово це було відчутно ще взимку, коли підступно розрили технікою північний бік Ринку з усвідомленням неможливості здійснення навіть елементарного археологічного нагляду в мороз, на відкритій території. Це забороняє археологічна методика.

Зараз досягнуто певного компромісу, який уможливив часткове дослідження культурного шару та виявлення при цьому надзвичайно цінних реліктів. Зокрема кладовище, його межа з півночі й сходу, рештки невідомої готичної споруди на північно-східному розі Катедральної площі. Споруда була розкрита досить докладно, але наразі її призначення ще нерозгадане. Її збудували в ХІV-ХV ст., на що вказує класичне хрестове мурування з готичної цегли, а також знахідки, виявлені на самій її долівці, на глибині 3,5 м від рівня сучасного тротуару. Можливо, це частина брами, яка вела до катедрального подвір'я, або каплиця, або гробівець. Далі, під вулицею Галицькою, ми розкрили два яруси чудово збережених дерев'яних мостових, які датуються теж готичним періодом. Тепер маємо цілу низку передпоріж, входів до них, різноманітних автентичних замощень південної частини площі Ринок, зафіксовану інформацію про формування культурного шару з уривчастими реліктами первісного загосподарювання цієї ділянки міста, що датується артефактами, починаючи від першої половини ХІ ст.

Археологія вимагає пієтету

-Яке значення цих знахідок для львів'ян?

-По-перше, вони змусили будівельників ставитися до своєї роботи з більшим почуттям пієтету. Дивлячись на ці знахідки, робітники розуміють їх цінність і прокладання нових мереж проводять з більшим пошануванням історичних субстанцій. Також і та обставина, що археологічні дослідження проводяться відкрито, дає можливість усім львів'янам і гостям нашого міста спостерігати за цим процесом, бути його учасниками. Хоча це має і свій певний мінус, бо ми не завжди можемо зосереджено працювати, послідовно застосовуючи свої методи. Але все ж ця показовість археології є дуже позитивним чинником.

Мер сказав, що колія на Площі Ринок не надовго

-Щодо показовості археології, то на Заході роблять музеєфікацію археологічних знахідок: під товстим шаром скла знаходяться пам'ятки, які можна спостерігати, прогулюючись цією скляною поверхнею хідника. Чи можливо таке зробити і у Львові?

-Така практика є не тільки на Заході, а й у Києві, правда далеко не зразкова. Що ж до Львова, то, по-перше, це потребує серйозного концептуального підходу до музеєфікації, а, по-друге, гарантованого рівня якості таких робіт, по-третє, забезпечення добре продуманого режиму експлуатації такого роду об'єктів. У нас немає фірм, які би могли займатися технологією консервації таких речей, бо першочергово музеєфікація потребує консервації, що робиться на підставі ґрунтовних досліджень з урахуванням багатьох тонкощів. Зараз ми робимо глуху консервацію, тобто засипаємо об'єкти піском з надією на те, що окремі з них колись будуть музеєфікованими.

Якщо наш мер сказав, що ця колія в центрі міста ненадовго і її з часом буде демонтовано, то відповідно з'явиться можливість музеєфікації частково розкритих нами об'єктів. Це і передпоріжні конструкції, які є вимощені полив'яними плитками, це цікаві елементи самих мурувань з цегли різного часу. Вражають сходи, зроблені з цільного каменя, які мають сліди транспортування бочок, різноманітного краму. Ці речі нам багато про що розповідають, вони мають надзвичайну цінність, і в перспективі їх треба обов'язково відкрити так, як це роблять у Європі і в цілому світі. Бо кожна нація, яка себе поважає, повинна вміти показати свою минувшину. І власне це вміння є великою штукою. Я вважаю, що сьогоднішній страшний поспіх, календарні графіки є неправильними. Повинна бути розроблена концепція поступового розвитку і можна за рахунок міського бюджету, краще потроху, але планомірно, усвідомлено, гарантовано, відповідально і виважено збагачувати місто автентичними зразками його, на жаль, не безконечної, архітектурно-археологічної спадщини.

Нашу справу завершать послідовники

-Які ще цікаві знахідки вдалося відкрити на площі Ринок?

-На північній і південній частинах знайшли фрагменти дерев'яного водогону, які пролягають до теперішніх фонтанів. Вони показані навіть на мапах, ми знаємо, де вони пролягають, але, рухаючись лише у руслі будівельних робіт, ми цих водогонів не досягаємо. Є ще давніші керамічні водогони - XV, а, можливо, і XIV століть. Їх знайшли спочатку біля палацу Бандінеллі, а тепер і біля будинку Шольц-Вольфовичів на площі Ринок № 23.

Звичайно б хотілося провести на цих територіях більш ґрунтовні археологічні дослідження, щоб мати про ці знахідки цілісне уявлення. Але зараз ми займаємось виключно рятівною археологією, і вона вимагає від нас докладної фіксації об'єктів або тих їх частин, що підлягають знищенню, щоби наші послідовники - археологи, реставратори, історики, інші фахівці, мали на що опертись.

-Із тих культурних пам'яток, які було знайдено під час цьогорічних робіт, щось буде виставлено в експозиції музеїв?

-Археологічних знахідок уже кілька тисяч. Серед них близько сотні таких, які можна хоч завтра виставляти у музейну експозицію. Наприклад, вироби із кераміки, скла, металів, шкіри, каменю. Знайдено близько сотні монет різного часу і різного стану збереження. Є також кістки від тварин, іноді екзотичних. Однак перед тим, як виставити ці артефакти у музеях, вони потребують усе-таки ґрунтовного лабораторного і наукового опрацювання.

Археологія є дуже непередбачуваною

-Чи вдасться ґрунтовно дослідити відкриті пам'ятки з огляду на стислі терміни підготовки до святкування 750-річного ювілею Львова?

-Наразі ситуація загнана у глухий кут, бо на кінець вересня заплановане це святкування, і до того часу мають ходити трамваї і вся територія має бути упорядкованою. Це ненормальне явище, коли суспільство рухається лише від дати до дати, коли немає усвідомленого поступового процесу. Але про це важко говорити, бо все це вирішувалося на верхах.

-Що можна власне зараз зробити у цьому плані реального чи, можливо, варто зупинитися, законсервувати ці пам'ятки і повернутися до них уже у якісь кращі часи?

-Зокрема щодо готичної споруди, відкритої неподалік Катедри, ми дали свої вихідні дані інституту "Укрзахідпроектреставрація", і він має розробити трасування цієї споруди на поверхні землі у вигляді іншого кольору мощення. Це буде трасування на зразок уже відомих львів'янам фрагментів оборонних мурів середмістя.

-Все ж, коли мають закінчитися роботи на площах Ринок і Катедральній?

-Наразі ми намагаємося працювати відповідно до тих стислих термінів, які визначені для нас, і нам, як на диво, щодо цього поки що сприяє відносно тепла і суха погода. До 31 травня ми повинні закінчити дослідження на південній частині площі Ринок до Сербської, після чого почнеться вулиця Руська, а потім на черзі вулиця Гонти.

-А що реально зробити з археологічними дослідженнями у Львові загалом за цей так званий теплий сезон?

-Мені дуже складно відповісти на це запитання, бо археологія є дуже непередбачуваною. Ми навіть не думали, що розкопки на площі Катедральній будуть настільки місткими, що затримають нас аж на три тижні. Тому перспективу тут визначити важко. Бо археологія полягає не тільки у тому, щоби копати землю, це й відповідні описи, фотофіксація, це постійні загадки, це, якщо хочете - криміналістика. Коли закрити справу, якщо слідство триває?. Буває так, що на одному квадратному дециметрі можна просидіти півдня, а можна дуже швидко прокопати там, де нічого цікавого нема.

У наших планах ще є площа Міцкевича, 9, на місці зруйнованого будинку, де обов'язково треба завершити дослідження. Також на нас чекають фундаментальні дослідження на місці синагоги "Золота Роза", на розі вулиць Вірменської і Краківської. Ще є ряд будинків меншого масштабу в історично найціннішій частині Львова, де проводять середквартальні перебудови, і там теж передбачені попередні археологічні дослідження. А скільки земляних робіт здійснюють зараз поза увагою археологів, знову ж таки, до ювілейної дати? Загалом у Львові зараз рятівної археологічної роботи - непочатий край, а можливості наші поки що дуже малі. Шалено бракує саме фахівців.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Війна за пам'ятку архітектури 
  ·  Лук'яненко відродить УРП 
  ·  Українці знімуть фільм про НАТО 
  ·  Святкування ювілею Каменяра - під загрозою 
Погляд
  ·  Музеї працюють і вночі 
  ·  Боже благословення для "лицарів доріг" 
  ·  "Королівська хвороба" - надія є 
Поступ у Львові
  ·  На Соборній буде офісний центр 
  ·  Найбільший доробок Сашка Кривенка 
  ·  Чи потрібен Львову крематорій? 
  ·  Центри чекаємо в червні 
  ·  У Львові будуть Дні Кракова 
  ·  Півміста без води 
  ·  Влітку на залізниці - посилена охорона 
  ·  Чеське консульство розширюється 
  ·  Відомі дизайнери їдуть до Львова 
Поступ з краю
  ·  Боржників - до суду 
  ·  Усі за одним, один - проти всіх 
  ·  ГУАМ стурбував росіян 
Поступ у світі
  ·  Папа закликав до любові 
  ·  Сенатори дають шанс нелегалам 
  ·  Тоні Блер - найбагатший прем'єр 
Арт-Поступ
  ·  Зустрінемося в десятому вимірі 
Інтерв'ю
  ·  Ірина КАЛИНЕЦЬ: Ще немає критичної маси незалежних людей 
Соціум
  ·  Юрій Лукомський: Археологія - це майже криміналістика 
Мандрівка
  ·  На Клепарівській вулиці 
Репортаж
  ·  Мистецтво катування 
  ·  За крокодилом - на базар! 
Телевізії
  ·  Святослав Цеголко: Політика стає менш цікавою 
  ·  25-кадр 
Бренд
  ·  Три кити моди 
Стиль
  ·  Чому заплетена коса? 
Спорт-Поступ
  ·  Не всі зірки сяятимуть у Німеччині 
  ·  Рука підтримки українських вболівальників 
  ·  Сліпі стануть свідками чемпіонату 
КуПол: Новини зі Львова
  ·  На чоловіка впала стіна 
  ·  ЛАЗ потрапив до Книги рекордів 
  ·  Вакарчук озвучуватиме Франка