BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Інтерв'ю.    Тема.    Здоров'я.    Репортаж.    Постаті.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
 
25 травня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  14:40 13-12-2017 -   На Львівщині у 40-річної жінки діагностували ботулізм  
  14:38 13-12-2017 -   Львівщина співпрацюватиме із Латвією у напрямку розвитку лісового господарства  
  14:19 13-12-2017 -   Львів має відмовлятись від маршруток та розвивати електротранспорт, – активіст  
  13:54 13-12-2017 -   Вбивці продавців у Бориславі викрали з магазину 23 телефони та ₴25 тис.  
  13:50 13-12-2017 -   Львівщина приймає юніорський чемпіонат України з біатлону  
Україна
  14:45 13-12-2017 -   У Донецькій області стріляли в голову міськради  
  14:43 13-12-2017 -   Суд дозволив Каськіву виїхати за кордон  
  14:33 13-12-2017 -   Кабмін схвалив план реформування середньої освіти  
  13:52 13-12-2017 -   Водійка Олена Зайцева визнала провину у смертельній ДТП у Харкові  
  12:38 13-12-2017 -   Захисту Януковича відмовили у відводі колегії суддів  
Світ
  14:57 13-12-2017 -   Вартість виходу Великої Британії з ЄС оцінили в майже €40 млрд Світ — Олег Костюк, 11 грудня1150  
  14:35 13-12-2017 -   В Єгипті співачку посадили на два роки за розпусний кліп  
  13:47 13-12-2017 -   Чорногорську мову офіційно визнали відмінною від сербської  
  10:35 13-12-2017 -   Білл Гейтс виділить на боротьбу з глобальним потеплінням $315 млн  
  10:28 13-12-2017 -   Російські спортсмени погодилися взяти участь в Олімпіаді-2018 під нейтральним прапором  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв'ю  » 

___________________________________________________________________________

Марек Юрек: незалежність Польщі й України взаємозалежні
Інтерв'ю із маршалком Сейму Республіки Польща
Розмовляв Антін БОРКОВСЬКИЙ
 
Польща є важливим стратегічним партнером України, коли йдеться про євроінтеграційний і атлантичний вибір Києва. Не може не тішити, що новим політичним елітам Києва та Варшави вдалося порозумітися й на особистому рівні. Але попри вкрай високу температуру українсько-польської приязні, залишаються моменти спільної історії, котрі ще варто "відігрівати".

Днями Львів відвідав маршалок польського сейму Марек Юрек - за ієрархією друга особа у державі - на запрошення польсько-українського Клубу особистостей. Цей клуб заснували газета "Поступ", телерадіокомпанія "Люкс" та радіо "Жешув" під загальним патронатом Інституту розвитку міста для створення незалежного від політиканства дискусійного майданчика між українцями і поляками. Ми пропонуємо Вашій увазі інтерв'ю на базі матеріалів засідання клубу з цим справді непересічним "католиком, поляком і лише потім політиком".

- Пане Юрек, яке місце у Вашій тожсамості посідає християнська компонента? Адже Ви позиціоновані у суспільстві як правоцентрист, прихильний до реалізації католицьких програм у суспільстві.

- Я - католик. І це підставове у моїй тожсамості. Віра є засадничим джерелом моїх переконань. Натомість мої переконання консервативні, патріотично-католицькі. У 1970-х роках приєднання до антикомуністичного руху я не трактував як можливість набуття життєвих благ - для цього треба було жити інакше, - це я сприймав як обов'язок. Ми шукали таку суспільну модель, такі ідейні принципи, що дозволили б виразити суспільні потреби, оперті на солідарності, на почутті обов'язку і на демократії, трактованій у республіканський спосіб - як відповідальності за спільне благо, за Батьківщину, а не лише як індивідуальної конкуренції за власні чи групові інтереси. З іншого боку, джерелом і основою цих поглядів була віра.

- Тож якщо аналізувати Вашу тожсамість, Ви насамперед поляк, християнин чи політичний діяч?

- Це останнє, зрозуміло, стоїть на останньому місці. Я вважаю що у здоровій демократії, у здоровому суспільстві політикою займаються. Але політиками не є сутнісно. Якщо хтось уважає, що його тожсамість полягає у "політичності", від нього необхідно якнайшвидше боронити суспільство. Він є загрозою і для демократії, і для суспільства. Я насамперед католик і вже потім поляк. Католицизм є конкретною сутністю християнства. В істинність Євангелія у світі вірить дуже багато людей, і католики з ними перебувають у моральному союзі - і з православними, і з протестантами. І ми шукаємо з ними спільної мови для захисту спільних цінностей.

Ми хочемо досягти порозуміння

- Моє питання мало певний підтекст, адже і українці, й поляки є добрими християнами, принаймні такими себе вважають. Але чомусь головні суперечки наших народів зазвичай відбуваються на історичному ґрунті і переважно "над могилами". Так було на Волині, на Личакові, у Павлокомі. Чи не можна було би політичну волю спрямувати на чиновників, зокрема і на місцевих, котрі займаються цими питаннями!? Дуже часто від дрібного урядовця на рівні району залежать питання зовнішньої політики держави.

- Ми є двома вільними народами, тому наші діяння повинні бути у межах демократії. Має бути заангажування центральної влади, яка представляє у демократичний спосіб волю народу, і має бути співпраця з суспільством та його інституціями. І важко проблему окреслити інакше. Це справа порозуміння, якого ми справді хочемо досягнути. Не йдеться про те, що нас до цього змушують політичні обставини, ми справді хочемо його реалізувати, а для цього необхідно йти до людей.

Для мене відвідини Личаківського цвинтаря, зокрема Меморіалу Української Галицької Армії та "Львівських орлят", є вкрай зворушливою і абсолютно несуперечливою подією. Я абсолютно переконаний: якщо йдеться про 1919 рік, то поляки й українці, котрі воювали між собою, робили це з любові до Львова. У тридцятих роках популярним був текст зі словами "той, хто справді любить свій край, не може не розуміти схожих почуттів іншого". Той, хто дивиться з Високого замку на катедру Святого Юра чи на латинську катедру, має зважати на почуття іншої сторони. Те, що діялося 1919 року, було обумовлене прив'язаністю до цього міста і поляків, і українців. І до цього необхідно ставитися з великим розумінням.

- А як тоді охарактеризувати Павлокому?

- На урочистостях у Павлокомі були вже інші Президенти (не посткомуністи Кучма і Кваснєвський - Ред.) і урочистості мали іншу тональність. Найчастіше такі урочистості залежні від сучасної культури, сформованої переважно під впливом марксизму - мовляв, це все помилки несправедливого минулого, наших несправедливих предків. Зараз тон був принципово інший - це був тон християнської відповідальності.

Напередодні президент Качинський, виголошуючи тост на обіді із Віктором Ющенком, нагадав, що минулого ніхто не в змозі змінити. Минуле може змінити тільки Бог, проте переважно з цієї влади не користає. Але ми можемо формувати майбутнє. І це, власне, йшлося про спільну відповідальність за минуле, яке ми в змозі вільно оцінювати, і за майбутнє, яке ми можемо вільно творити. Це має принципово інший характер, це не слова вибачень, котрі традиційно перекидають провину на інших, а винуватця бачать у комусь іншому, - це слова жалю, що люди, з якими ми ідентифікуємось, це вчинили.

Це вкрай важливо, бо ми в Польщі могли шукати якогось іншого місця (крім Павлокоми - Авт.), де, наприклад, українців могли скривдити КБВ (комуністична формація, котра боролась з польськими партизанами по війні - Авт.) чи комуністи. І ми могли би сказати, що співчуваємо і жаліємо, і відчуваємо провину, проте хоч це і зробили люди, з якими ми говоримо однією мовою, але це зробили комуністи. Набагато складніше казати, що це зробили люди, котрі боролися за незалежність Польщі. Цього ж ми очікуємо від українців - поглибленої рефлексії.

Я, як людина правих поглядів, навчився цього за часів понтифікату Папи Івана Павла ІІ, упродовж останніх 25 років, - коли ми відкидаємо помилки наших предків, ми не відкидаємо цінностей, які вони боронили. Але ми не повинні й тягнути за собою їхні помилки. Ми хочемо йти шляхом рефлексії і схиляти до цього наше суспільство. І на мою думку, великим успіхом президента Качинського є те, як у Польщі сприйняли урочистості в Павлокомі.

- Не секрет, що у Польщі є непоодинокі пам'ятні знаки чи таблиці, присвячені визначним постатям незалежницької та комуністичної польської традицій, що містять образливі для українців написи. Чи не можна було би натиснути на Анджея Пшевозніка, аби він переглянув доцільність деяких написів?!

- На кожну таку тему, вважаю, можна було би розмовляти. І розглядати ті події у світлі правди. Чому нам залежало на визнанні факту, що поляки на Волині були приречені на знищення? Тому що це правда. Це стосується й усіх інших злочинів, навіть коли гинули поодинокі невинні люди. Кожну справу необхідно досліджувати і називати речі своїми іменами, а там, де важко досягнути порозуміння, необхідно домовлятися.

Я переконаний, що насамперед необхідно зважати на те, де полякам і українцям вдалося досягнути порозуміння у спільній правді минулого, а не там, де ми залишилися кожен зі своїм. Адже правда одна, і її можна досягнути без роздвоєння сумління. Треба віддавати шану патріотам і польським, і українським, котрі боролися за Львів 1919 року. Так само необхідно засуджувати зло, яке є злом. Там, де поляків і українців під час ІІ Світової війни ділив вибір політичної орієнтації, продиктований рацією незалежності, не може бути претензій, але там, де була людська кривда чи злочин, необхідно називати речі своїми іменами.

Європа має бути відкритою для України

- Чи не видається Вам дивним, що християни не можуть порозумітися між собою?!

- Це порозуміння абсолютно необхідне і має виходити за історичний контекст. Я мав схожі рефлексії по відвідинах львівських катедр - греко-католицької і латинської. Я був на могилі митрополита Шептицького, на гробі архієпископа Вільчевського і на могилі кардинала Сліпого. Але я хотів би нагадати, що святим людям - Шептицькому і Вільчевському - не вдалося запобігти ІІ Світовій війні. Тому я впевнений, що лише добрих намірів замало.

Ми часто забуваємо, що політика не є посиланням на добрі наміри чи добрі засади, це мистецтво побудови союзів між людьми, це мистецтво певного порозуміння і спільних заходів. Напевно, у наших стосунках необхідна політика, яка би будувала добрі відносини між нашими країнами. Я переконаний - а нещодавно про це згадував і Президент Ющенко у Варшаві, - що незалежність Польщі й України між собою взаємозалежні. Співпраця наших держав навзаєм необхідна для зміцнення їхньої незалежності. Їхня співпраця є частиною співпраці, яка потрібна усій Європі.

Європа, аби зрозуміти, чим є забезпечення тривалості того світу, у якому незалежність України й Польщі виявилася можливою, має скористатися з нашого історичного досвіду. Досвіду тих народів, яких позбавили свободи впродовж половини століття або й більше. У нашій частині Європи українці і поляки змушені були боротися за національну свідомість, боротися за незалежність, щодня ми мали боронити навіть найважливіше - людську гідність.

Ми маємо унікальний досвід - політичний і суспільний - необхідний Європі для відбудови її ідентичності. Доказом цього є польсько-українська співпраця. На європейському референдумі Європейський трактат відкинули у Франції і Нідерландах з причин, диктованих вузьким матеріалізмом тих суспільств. Якщо Європа почне розвиватися, то має сприйняти те, що нас глибоко єднає, те, що пов'язане з нашою спільною відповідальністю, - ці речі виходять поза межі Європейського союзу. Це має бути Європа атлантичної солідарності зі Сполученими Штатами як головним партнером ЄС, це має бути солідарність у межах самого ЄС з розумінням того, з яких причин Центральна Європа перебуває у гіршій матеріальній ситуації, ніж країни, що належали до вільного світу.

І дуже важливий момент - Європа має бути відкритою для всіх країн, які за власним національним рішенням готові до європейської співпраці. Європа, яка це відкидає, яка вичерпала свої "інтеграційні" можливості, яка переносить це на невизначений термін і готова розширюватись лише на малі держави, приречена на кризу. І шансом для поступу Європи є рух назустріч європейським прагненням України.

- Як Ви бачите реальний механізм поєднання України з Євросоюзом? У чому Польща могла би нам допомогти, адже подекуди лунають надто гучні заяви?

- На кожному європейському форумі, де є дискусія на тему розширення ЄС, ми на всіх рівнях повторюємо, що Євросоюз має залишитися відкритою структурою і діяти на засадах солідарності, а не національних егоїзмів. Зараз європейській співпраці не загрожує національний патріотизм. На мою думку, Європейському союзу загрожують зовсім інші речі - егоїзм окремих держав, які не в змозі взяти до уваги чужий досвід, іншу думку і прагнення реалізувати в амбітний спосіб плани солідарності. Цю солідарність, як на мене, потрібно розуміти як співпрацю Європейського союзу зі США як головним співгарантом безпеки сучасного світу. Того світу, в якому незалежність Польщі та України виявилась можливою.

По-друге, це солідарність у середині ЄС - солідарність між старими і новими членами ЄС. Також це солідарність із тими державами, які прагнуть належати до ЄС, але ще не належать. Це і солідарність Європи з власною спадщиною - це позитивна налаштованість до християнського коріння Європи. Це європейська солідарність щодо відкритої дискусії про майбутнє Європи, а не нав'язування одного погляду про нинішні кордони ЄС як єдино можливі.

- Чи вдасться Україні й Польщі переграти Німеччину і Росію в енергетичному діалозі?

- Це залежить від того, чи будемо діяти разом, чи будемо реалізовувати цю політику в європейському і міжнародному контексті. Ми не живемо у ХІХ столітті, і в цій галузі маємо поступ у міжнародній політиці. Зараз не реалізується політика сподівань лише однієї держави, яка будує свою позицію проти інших держав. Зараз ефективність реалізації власної політики залежить насамперед від "уміжнароднення" власної ідеї, залучення до неї інших і дію через міжнародну співпрацю. У цей спосіб ми маємо реалізувати і те, що становить наш специфічний міжнародний досвід, і те, що становить спільний національний інтерес наших держав.









» 
Львівські дороги будуватимуть турки і македонці
Дороги до Стрия, Бродів та Краківця відремонтують за європейськими стандартами і у дощ їх не асфальтуватимуть
Розмовляла Наталія КОВТУН
 
2006 року обласна влада взялась реалізовувати кілька великих проектів із будівництва доріг державного значення. Йдеться насамперед про дороги зі Львова до Стрия, до Бродів, на які чи не найбільше нарікали водії. Надії позбутись іміджу області з найгіршими дорогами додає і те, що нам вирішили фінансово допомогти потужні європейські інституції. Чи похвалять водії колись дороги Львівщини, чи знову гроші будуть "закопані"? Це кореспондент "Поступу" спробувала дізнатись від керівника Служби автомобільних доріг Львівської області Ярослава Янишина.

- Ярославе Степановичу, розкажіть, будь ласка, про будівництво дороги Стрий-Броди.

- Це так званий контракт №2. Тендер на будівництво дороги виграла македонська фірма "Граніт". Для роботи вони мають у Стрийському та Пустомитівському районах свої асфальтні заводи.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Депутати виходять на старт 
Погляд
  ·  Зносити чи не зносити кіоски? 
  ·  Дерева таки зріжуть 
  ·  Де гратимуть "Карпати"? 
Поступ у Львові
  ·  Львівські багнети в українському парламенті 
  ·  БЮТівців в облраді очолив Держко 
  ·  "Єдине вікно" - неефективне? 
  ·  Оновлена станція "Підзамче" 
  ·  Перемога акторів-голодувальників 
  ·  "Євробачення" для медиків 
  ·  Поспішайте на техогляд! 
  ·  Авто польських журналістів не знайшли 
Поступ з краю
  ·  Коаліція, як вокзал на двох 
  ·  "Українська мова за 26 днів" 
  ·  Страйк призвів до розколу 
  ·  Паспорт стане посвідченням 
  ·  Пора взятися за мову! 
  ·  Вгадай букви у номері! 
Поступ у світі
  ·  Пташиний грип передається між людьми? 
  ·  Мирослав ПОПОВИЧ: Без ризику культура існувати не може 
Арт-Поступ
  ·  "Він добре знає, де межа чудес" 
  ·  Олег (Білий) Шевченко: Треба піднімати планку 
  ·  dJ Паша: За жодним виконавцем не бігало стільки камер, як за Тіною Кароль 
  ·  Тіна Кароль: Віддай мені свою любов 
  ·  Перша книжкова гуртовня - у Львові 
  ·  ''Цитати для гнізд'' 
Інтерв'ю
  ·  Марек Юрек: незалежність Польщі й України взаємозалежні 
  ·  Львівські дороги будуватимуть турки і македонці 
Тема
  ·  Як дурять львів'ян 
Здоров'я
  ·  "Солодка" хвороба 
  ·  Зірки-діабетики 
Репортаж
  ·  У царстві грошей 
Постаті
  ·  Галерея слави Тома Генкса 
Спорт-Поступ
  ·  Олександр СЕУКАНД: Хокей нашій країні потрібен 
  ·  Чорно-біла Олімпіада 
  ·  Олена КОСТЕВИЧ: Олімпійське "золото" - хороший початок кар'єри 
  ·  Сезон нерайської насолоди 
Пост-Factum
  ·  Температура за Фаренгайтом