ХV чемпіонат України з футболу, що завершився минулої неділі "золотим" матчем, коли "Шахтар" із рахунком 2:1 обіграв київське "Динамо", багато фахівців та вболівальників назвало "найдивнішим чемпіонатом".
Звичайно, що поряд із тими, хто дав таку оцінку національному чемпіонатові, можна знайти чимало таких, котрі з цією думкою зовсім не погоджується. Ба більше, вони знайдуть силу-силенну аргументів, які дозволяють їм стверджувати, що саме минулий сезон був значно цікавішим за попередні. По-перше, чемпіона уперше в історії визначили в додатковому матчі; по-друге, як ніколи багато команд претендувало на зону UEFA; по-третє, чимало клубів питання збереження прописки у вищій лізі вирішувало в останніх турах, і в підсумку другого невдаху визначали за гіршим співвідношенням м'ячів між трьома командами. Отож можна зробити висновок, що лише "Закарпаття", яке задовго до завершення чемпіонату забронювало собі місце в першій лізі, мало спокійне життя. Справді, всі ці факти заперечити доволі важко, а точніше - неможливо. І все ж...
Факти бувають різними
Проте, на жаль, є й інші факти, від яких нікуди не дінешся і які не можна не бачити (звичайно, якщо не заплющити очей). А щоб не бути голослівним, звернімося до цифр.
Якщо проаналізувати підсумкову турнірну таблицю, то перше, що впадає в очі, - це величезна прірва, котра відділяє володаря "бронзи" - "Чорноморець" - від "Шахтаря" та "Динамо". Хто що б не казав, але погодьтеся, панове, що 30 очок - це занадто!
До об'єднання колишніх НДР та ФРН в єдину Німеччину "золото" чемпіонату Східної Німеччини з хокею виборювали між собою динамівці Берліна та Вайсвассера. Причиною вічного протистояння одноклубників, які щосезону проводили між собою 10-12 матчів, була відсутність у країні інших команд.
В Україні футбольних команд вистачає. Щоправда, як на мене, то більше як половина з них навіть не тягне на те, аби називатися "командою майстрів". Маю на увазі передусім рівень їхньої майстерності. Вважаю, що нам вистачило б вищої і першої ліг, а друга - це повинні бути аматори. Хоча чудово розумію: що більше команд, то більше внесків у ФФУ. Комерція, панове... Тільки не потрібно тоді казати, що гроші в футболі не на першому місці.
Та повернімося до наших лідерів. Так-от, якщо між динамівцями і гірниками та рештою команд така велика різниця, то, може, нехай кияни і донеччани створять на двох Суперлігу і щотижня упродовж сезону грають між собою. А решта, з огляду на те, що третє місце від 15-го відділяє лише 12 пунктів, нехай проводять свою першість. Звичайно, на цей крок ніхто не зважиться. Я також проти такої схеми національного чемпіонату. Але з такою різницею у класі треба щось робити.
Смішно виглядає й завоювання "Чорноморцем" бронзових нагород. Окрім того, що третє місце та путівку в Кубок UEFA одесити собі гарантували після трьох поразок (!) поспіль, то вони ще й набрали тільки 50% можливих очок (у серйозних чемпіонатах цей показник у призерів зазвичай перевищує 60%). А разом із іншим представником України в розіграші почесного євротрофею, запорізьким "Металургом", "Чорноморець" на двох здобув лише на дев'ять пунктів більше, ніж чемпіон.
Дивимося далі: лише чотири команди з 16 мають плюсову різницю м'ячів, ще одна - нульову, а решта - мінусову. Цікаво також, що всі три призери в гостях набрали більше очок, ніж вдома. А "Динамо" взагалі досягло унікального результату - 14 гостьових перемог у 15 матчах та одна нічия, яка, щоправда, врешті-решт вилізла їм боком...
Вічні проблеми?..
Коментуючи склад національної збірної, який гратиме на чемпіонаті світу в Німеччині, керманич головної команди країни Олег Блохін ще раз наголосив, що через засилля наших команд легіонерами у нього є серйозні кадрові проблеми. Зокрема в збірній досі немає правого захисника належного рівня. І коли він з'явиться, ніхто не знає.
Справді, президент ФФУ Григорій Суркіс робить багато для українського футболу загалом і для збірної зокрема. Але невже він не розуміє, що нинішній ліміт на легіонерів (нагадаю, що на полі одночасно може бути не більше як вісім (!) іноземців), - це не те що смішно, це просто цинічно стосовно тієї ж збірної. Щоправда, на думку Рината Ахметова, українців у команді може взагалі не бути. Звичайно, він, як і будь-хто, має право на свою думку. Хоча тепер стає зрозумілим патріотизм новоспеченого нардепа...
Ще одна проблема - договірні матчі та суддівство. Щоправда, людям у чорному, на мою думку, приділяють надто багато уваги. Вважаю, що якби на них менше психологічно тиснули, а головне, якби керівники та представники клубів не на словах, а на ділі менше працювали з арбітрами, то якість суддівства була б значно вищою. А те, що судді інколи помиляються, - це цілком нормально - вони ж теж люди. Чомусь тренерам та гравцям, особливо останнім, помилятися можна, а арбітрам - ні. Головне - щоб судили неупереджено та не брали "подарунків". Звичайно, водночас їм необхідно працювати над собою.
Значно гірші справи у нас із Fair Play щодо дій футболістів на полі, як тепер модно казати, котрі не зважають на інтереси глядачів. А може, такі матчі за взаємною згодою обох команд краще проводити за зачиненими дверима?.. Так цього року вдруге в історії українського футболу офіційно визнали "договорняк". Щоправда, знову покарали команди першої ліги. А от у вишці, значить, усе гаразд!? То, можливо, вже час відкрити очі і почати (якщо ще не почали) по-справжньому наводити лад. Бо інакше далі за розмови справа з місця ніколи не зрушиться.
І, нарешті, не можна не відзначити, що наразі (після вильоту "Волині" та "Закарпаття") у вищій лізі немає жодного клубу із Західної України. А в 1990-х роках інколи одразу шість команд із західної частини держави грали в еліті. Щоправда, є доволі велика надія, що Західна Україна все ж не залишиться без вищолігового футболу і в новому сезоні. Адже "Карпати" усього за кілька кроків до повернення в еліту. Проте одні "Карпати" на весь західний реґіон - це, звісно, замало. Та дай Боже щоб було хоч так. |