BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Соціум.    Для чоловіків.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
19 травня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:6 22-11-2017 -   На Львівщині вшанують пам'ять жертв Голодомору  
  16:1 22-11-2017 -   На Львівщині від строкової служби у війську ухиляється 15 тис. осіб  
  14:53 22-11-2017 -   Синоптики прогнозують завтра туман видимістю 200-500 м  
  14:44 22-11-2017 -   На наступний рік заплановано провести капітальний ремонт тротуарів по периметру площі біля пам’ятника Т. Шевченкові  
  14:42 22-11-2017 -   На шахті «Львіввугілля» травмувався гірник  
Україна
  16:4 22-11-2017 -   Німеччина профінансує гуманітарні проекти в Україні  
  16:2 22-11-2017 -   Холодницького відвезли до лікарні - ЗМІ  
  15:51 22-11-2017 -   Порошенко, Тимошенко і Вакарчук, - лідери президентського рейтингу  
  14:51 22-11-2017 -   Україна хоче стати експортером газу  
  14:40 22-11-2017 -   У Луганську озброєні люди беруть під свій контроль урядові будівлі  
Світ
  14:37 22-11-2017 -   У Росії дитина задихнулася в пральній машині  
  12:41 22-11-2017 -   У Тихому океані розбився літак ВМС США  
  10:37 22-11-2017 -   ЗМІ повідомили про смерть Дмитра Хворостовського  
  10:16 22-11-2017 -   Дельфіни привертають увагу самок подарунками – вчені  
  14:54 21-11-2017 -   У Росії онколог порадив пити пиво через радіоактивне забруднення  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Соціум  » 

___________________________________________________________________________

Микола ГАЙДА: Роботи на площі Ринок реально завершити до кінця літа
Розмовляв Ілько ЛЕМКО
 
Більшості львів'ян видається, що роботи на площі Ринок і на Катедральній площі занадто затягнулися. Городянам і туристам вже досить довго муляють очі величезні ями, купи землі й каміння. Найцінніша частина нашого міста має занадто непривабливий вигляд. Утім більшість людей не розуміє тих надзвичайно складних проблем, які криються під землею. І якщо їх не розв'язати, то невдовзі, аби уникнути руйнації будинків, треба буде все розкопувати наново. Про надзвичайно цікавий світ львівського андеґраунду у прямому розумінні цього слова, про світ старовинних комунікацій і підсінь, якому треба приділити максимальну увагу, "Поступу" розповів провідний львівський архітектор, заступник директора Львівської галереї мистецтв Микола Гайда.

Нерозуміння проблем архітектурного середовища

- Пане Миколо, чому так кепсько стоїть справа зі збереженням безцінного архітектурного середовища Львова?

- Найкоротша відповідь: суспільство не готове. На це впливає дуже багато різних факторів. Один із них - соціальний. Після війни корінні мешканці центральної частини Львова через відомі обставини змушені були залишити свої помешкання, і на їхнє місце прийшли люди з іншої цивілізації, для яких комунальна квартира втілювала поняття Європи. Ці люди частково не винні у тому, що перебіг історії склався власне так. За цей час змінився спосіб їхнього життя, і вони зрозуміли, що так жити зле. Але зараз ми маємо певний глухий кут, де впроваджено насильницький спосіб життя. Багато з тих, хто опинився у центральній частині Львова, здеградувало, і ми маємо тут конгломерат, який не розуміє, з чим він має справу, і, з іншого боку, не хоче цього розуміти. Проблеми виживання є для нього, очевидно, важливіші, ніж збереження об'єктів історико-культурної спадщини.

Інший фактор суто технічний. Історична забудова та інженерні інсталяції, які були прокладені ще у ХІХ - на початку ХХ ст., значною мірою відслужили своє, хоча їх використовують досі. Той ресурс треба підтримувати, але ні мешканці, ні держава нічого не роблять. Належно цього не робили і за радянських часів через соціальний фактор, це не роблять і тепер через економічні чинники. Така нещадна експлуатація історичної забудови та середовища залишає дедалі менше шансів для їх порятунку.

Готична структура Львова залишилася

- Щодо недолугого збереження нашого архітектурного середовища, то зараз усі у Львові говорять про проблему площі Ринок, яка вилізла, ніби шило з мішка...

- Насправді це не так, бо усі проблеми, пов'язані з площею Ринок, давно відомі, Можливо, лише загалові цю інформацію важко було донести. Її ніхто не приховував, про все повідомляли колишнім керівникам міста, але вони не хотіли прислухатися. Працюючи в 2002-2004 роках начальником управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, під час формування програми до відзначення 750-річчя заснування Львова чи на нарадах, які в нас відбувалися, ми говорили, що перед нами стоїть низка важливих проблем. Перша - пролягання трамвайної колії через площу Катедральну, де до XVIII ст. був цвинтар при римо-католицькій катедрі.

Наступна - трамвайна колія на площі Ринок. Тут теж виникає низка питань, що потребують розв'язання.

Площа була сформована в XIV-XV ст., тобто у готичний період. Існувала теорія, що весь готичний Львів згорів під час пожежі 1527 року, і після цього місто почали будувати заново. Це неправда, бо готична структура, зокрема підвали ринкових кам'яниць, залишилася. Часто, коли ми досліджували забудову площі Ринок, ставало зрозуміло, що навіть до рівня трьох поверхів ми маємо готичні стіни, які потім стали основою для подальшої реконструкції в період ренесансу. Так було в палаці Бандінеллі, у будинку № 26 (на жаль, зруйнованому внаслідок реконструкції, замовники якої проігнорували засади проведення реставраційних робіт і пам'яткоохоронне законодавство України).

Рештки забудови готичного часу дуже мало вивчені і потребують ґрунтовного дослідження.

На той час структура площі Ринок виглядала інакше: рівень площі був нижчий, що довели "рятівні" археологічні дослідження. По усьому периметру були так звані підсіння, які в основі були муровані, а завершувалися дерев'яними чи мурованими ґанками. Тут торгували та складали товар, котрий продавали на Ринку. Вочевидь, ці підсіння існували ще в період ренесансу, але вже у XVIII ст. вони зникають, бо змінився уклад життя. Приміщення партерів кам'яниць почали активніше використовувати для торгівлі та громадських функцій.

Підсіння знищувалися віками

- Коли остаточно зникли підсіння на площі Ринок?

- Остаточно рештки підсінь зникли за Австрії, у ХІХ ст. Коли упорядковували площу Ринок, їх ліквідували, оскільки, з погляду того часу, вони були незручними і псували вигляд. Але деякі фрагменти цих пивниць ми можемо побачити і зараз, завантажувальні люки до підвалів є, зокрема, на вулиці Сербській та в інших місцях. У ХІХ ст., коли площу Ринок упорядковували, з'являються інженерні комунікації: вода, газ, електрика. Старий мурований каналізаційний колектор проліг площею Ринок, минаючи підсіння. На початку ХХ ст. його замінили, проклавши поряд інший у бетонних рурах. Інженерні комунікації, які з'явилися за Польщі чи за СРСР, ігнорували існування збережених підвалів підсінь, що містилися в межах хідників Ринкової площі. Кабелі зв'язку і електропостачання, газові рури, водотяги, системи відведення дощової каналізації просто прокладали зверху, часто руйнуючи верх склепінь.

Зокрема дуже пошкодили підсіння водоносні комунікації, позаяк вони потребували певної глибини залягання й у такий спосіб спричиняли руйнацію склепінь. Коли ми маємо понищену верхню структуру склепінь, коли порушена гідроізоляція, починається активний процес замокання - волога поступово просочується в підвали, посилюється сирість, нищаться стіни, відбуваються процеси замерзання і розмерзання, починається активна руйнація долішньої частини кам'яниць. Цієї проблеми треба уникнути. Необхідно розкрити пивниці підсінь так, як це зроблено під час реконструкції палацу Бандінеллі. Їх розкрили згори і забрали звідти частину комунікацій, влаштувавши гідроізоляцію горішньої частини.

- Що роблять сьогодні, аби запобігти цьому руйнівному процесові?

- Той процес, який відбувається зараз, ігнорує питання збереження пивниць підсінь, бо передбачає повну заміну інженерних комунікації. Але, на жаль, у проекті не передбачено проведення робіт, пов'язаних із консервацією підвалів підсінь, ринкових кам'яниць та влаштуванням системи гідроізоляції. Інженерні мережі міняють за звиклою схемою. Наприклад, якщо каналізаційна рура йшла через підсіння, то її там і залишають, навіть якщо замінюють пластиковою. Тому зараз було би доцільно звернути особливу увагу на влаштування інженерних підключень будинків до вуличних мереж, внести відповідні корегування у проектну документацію.

Свого часу, коли на щотижневих нарадах при першому заступнику львівського міського голови зі збереження історичної забудови центральної частини міста обговорювали питання, пов'язані із проляганням трамвайної колії та заміною інженерних мереж на Ринковій площі, я не раз порушував проблему збереження пивниць підсінь. На жаль, як показав подальший розвиток подій, цих звернень не почули.

Протиаварійні роботи треба робити ґрунтовно

- Які проблеми існують поза площею Ринок?

- Ми маємо також проблеми з вулицею Руською. Свого часу на зламі ХІХ-ХХ ст. структуру вулиці змінили. Частину від вулиці Федорова до Підвальної розширили. Первісна середньовічна забудова, котра формувала вулицю на цьому відтинку, щезла, натомість звели нові будівлі. Ми не знаємо, якою була стара забудова, але відомо, що пивниці збереглися. Про це свідчать факти. Три роки тому, коли на Підвальній перекладали трамвайну колію, неподалік Успенської церкви, на розі вулиці Руської, археологи відкрили рештки оборонних укріплень, а саме фрагмент Руської вежі. У зв'язку зі стислими термінами проведення робіт керівництво міста вирішило не проводити ґрунтовних археологічних досліджень та засипати залишки Руської вежі. Проте пообіцяло, що під час наступного перекладання трамвайної колії на вулиці Руській обов'язково зверне на це увагу. Частину вулиці від Федорова до Підвальної необхідно дослідити. Нам дуже важливо знати, як виглядала структура тої вулиці, які там фрагменти збереглися.

На частині вулиці Руської від площі Ринок до вулиці Федорова теж неоднозначна ситуація. Свого часу будинок на площі Ринок, 10, де тепер Музей меблів, перебудували. На його місці раніше були три кам'яниці, які мали свою незалежну структуру та свої підвали. У ХVІІ ст. середньовічні кам'яниці реконструювали, і на їхньому місці постав палац Любомирських. Підвали первісних кам'яниць збережені тільки під ринковою частиною будинку № 10, решта засипані. У центральній частині палацу ми спостерігаємо навскісні тріщини, що свідчить про аварійний стан, який, очевидно, спричинило просідання фундаментів на цій ділянці. Питання про ліквідацію аварійного стану кам'яниці необхідно вже вирішувати. Бо потім, коли відновлять трамвайний рух, технічно буде дуже важко ліквідувати цей процес. Адже необхідно очистити підвали, дослідити їхній стан тощо. І роботи виконуватимуть не лише з боку подвір'я, але й з боку вулиці Руської.

- Пане Миколо, скільки ще, на Вашу думку, потрібно часу для того, щоби на площі Ринок і прилеглих вулицях закінчити всі необхідні роботи і привести майдан до належного стану?

- На мій погляд, для завершення робіт південної частини Ринкової площі потрібен один теплий сезон. Необхідно провести комплекс архітектурно-археологічних досліджень, прокласти інженерні комунікації і трамвайні колії, відтворити мощення, впорядкувати територію.

- Тобто до осені, до святкування 750-річчя Львова, завершити роботи реально?

- Це залежатиме від координації усіх робіт. Якщо влада серйозно налаштована виконати ті необхідні роботи, про які я згадував, то все має бути чітко скоординовано. Велику роль тут відіграє і фінансовий чинник, і організаційний. А найголовніше - бажання розуміти цю проблему. Бо попередня міська влада бачила її тільки в одній площині: перекладання трамвайної колії і заміна інженерних комунікацій. Інших же проблеми вона чи не хотіла бачити, чи не могла.

Розуміючи транспортні проблеми Львова, вважаю, що наразі можна би було обмежитися роботами на відтинку до вулиці Руської, зосередити тут усі ресурси і впорядкувати південну частину площі Ринок. Але все виконати так, як належить. А вулицю Руську зробити вже наступним етапом, провівши насамперед реконструкцію вулиці Гонти. Це дозволить розв'язати одне з наболілих питань транспортної мережі центральної частини міста.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Вигоди депутатського крісла 
  ·  Мін'юст боротиметься з корупцією 
  ·  Путін приїде глянути на новий Кабмін 
Погляд
  ·  Заповіт Єханурова 
  ·  Напис на меморіалі у Павлокомі хочуть змінити 
  ·  Справедливість чи розплата? 
Поступ у Львові
  ·  Реформу в "Ратуші" відклали 
  ·  БЮТ обирає голову фракції 
  ·  Допомога лікарням - з-за кордону 
  ·  Бомжі у військових погонах 
  ·  Депутати розпочнуть розслідування 
Поступ з краю
  ·  Реґіонали працюють індивідуально 
  ·  Боротьба за секретаріат 
  ·  Українська мова потребує належного статусу 
  ·  Бакай звинувачує Луценка 
  ·  fіtch показало цукерку 
Поступ у світі
  ·  Будівництво ПЄГ влетить у копійку 
  ·  Узбекистан карає за дружбу зі США 
  ·  Франція не хоче іноземців 
Арт-Поступ
  ·  Вуличні музики 
  ·  Як виглядають жіночі ноги по-польськи 
  ·  Шана великому маестро 
Соціум
  ·  Микола ГАЙДА: Роботи на площі Ринок реально завершити до кінця літа 
Для чоловіків
  ·  cімейна криза 
Спорт-Поступ
  ·  Леманн не пропустив, але "Арсенал" програв 
  ·  "Синьо-жовте" приниження в Ризі 
  ·  Перший крок у бік Пекіна 
  ·  "Шево, залишися!" 
Пост-Factum
  ·  Одеські Франки - "сируваті" 
  ·  Проти західної моди