BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
12 травня 2006 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Гурт "Телевізор": позбутися міфів
Розмовляла Катерина КИРИЛОВА
 
Звісно, комусь принципово може не подобатися "російський рок" з усіма його яскравими і специфічними особливостями. Але важко заперечувати той факт, що на цій музиці виховувалися цілі покоління й дотепер адептів російського року у наших широтах, мабуть, усе-таки більше, аніж прихильників тієї ж Мадонни чи Робі Вільямса.

Фронтмен леґендарного пітерського колективу "Телевізор" Міхаїл Борзикін - постать непересічна, з аристократичними рисами обличчя та трохи холеричними манерами, без яких, мабуть, неможлива творча особистість.

Експеримент із людством не зовсім вдався

- Міхаїле, для мене Ваш концерт у "44" був своєрідним відкриттям гурту "Телевізор". І я побачила, що до клубу прийшло дуже багато молоді. Чи можна зробити висновок, що ваш теперішній слухач - це, як і 10 чи 15 років тому, насамперед молодь?

- Ми ніколи не прогнозуємо свою публіку. Це не те запитання, яке нас хвилює. У Пітері в нас і справді дуже багато молодих прихильників - від 15 до 30 років. Хоча, звісно, залишилися ті, хто пам'ятає нас із 1980-х років. Можливо... це хвороба, яка передається через покоління (Сміється - Авт.).

- Але те, що Ви говорите зі сцени, сьогодні так само актуально, як і тоді...

- Для нас старі пісні - наче сторінки зі щоденника. Як діти. Навіть якщо вони народилися не дуже красивими, ти піклуєшся про них. Це - як кавалки життя. І немає сенсу критикувати свої пісні - таким я був тоді, сьогодні я... майже такий самий. Це до того, що є сенс у тому, щоб сьогодні співати свої старі пісні. Зрозуміло, що не всі. Але деякі й справді не втратили своєї актуальності.

- Проте дещо все-таки змінилося, і це завжди проекція внутрішніх переживань. Яким сьогодні є Міхаїл Борзикін?

- Яким? Непросте запитання... Відкидаючи юнацький максималізм, я не готовий віддати своє життя за щастя всіх людей на Землі. Я просто позбувся багатьох міфів. Але це абсолютно нормально. Здоровий песимізм - цілком закономірне явище після певного прожитого відрізку часу.

- То сум для Вас є природним і якоюсь мірою навіть приємним станом?

- Якоюсь мірою так. Кожна людська істота, яка чесно до себе ставиться, має час від часу сумувати. У цьому світі все дуже сумно влаштовано. Таке враження, що весь цей експеримент з людством не зовсім вдався... Але це все не сопливий сум, це реальне уявлення про те, що ти постійно мусиш бути оптимістом, маєш вірити у світле майбутнє... це все вигадане... воно - наче пігулка радості, аби не відчувати реального болю. Але поки є кістки, кров, м'ясо, шлунок, шкіра... є й біль. І про це говорили всі філософи - бути певними у таких речах просто неможливо. Не варто сподіватися на власну молодість чи безсмертя...

- А чим для Вас є... молодість?

- Це насправді дуже вагома річ. Ми постійно намагаємося вхопити за хвіст теперішній момент, завжди переносимо своє щастя на майбутнє. У цьому наша найбільша проблема. І вся ця ейфорія інколи виникає від алкогольних напоїв або від усвідомлення: завтра я стану щасливим! Насправді воно не має жодного стосунку до щастя. Ми просто намагаємося те щастя наздогнати...

- Але Ваша музика... у ній ідеться про дуже серйозні речі, а такі речі якщо не старять людину, то вже точно роблять старшою...

- Я давно не думав над цим. Із 16 років, коли ти прагнеш забутися на дискотеках. Це думки про недосконалість цього світу. Можливо, поверхнево воно видається реальною проблемою, якоюсь невирішеною ситуацією, але якщо копнути трохи глибше, то так воно і є. Це ті речі, про які говорять у телевізорі... Дехто каже, що в нас не зовсім доступна форма сприйняття, але... "я не червінець, щоб подобатися всім!"

Жіночою групою нас не назвеш

- Я прочитала кілька Ваших інтерв'ю, вони завжди дуже цікаві і небанальні. Для Вас є цікавим сам процес інтерв'ю?

- Якщо інтерв'юер розумний, то так. А якщо - "Які ваші творчі плани?" Це нудно.

- То... які Ваші творчі плани?

- (Сміється - Авт.) Не скажу...

- Наскільки живим сьогодні є таке поняття, як "пітерська рок-школа"?

- Воно застаріло. Нівелювалося. Сьогодні це все виглядає як загальна московсько-російська форматна школа. Такий собі постмодернізм, в основі якого незрозумілі, розмиті тексти, вимовлені з якимось неймовірним емоційним придихом та замішані на банальних мелодіях. Для пітерської рок-школи було характерне розмаїття, принаймні у 1980-ті роки. Ми всі відрізнялися між собою, хоча й розпочинали з того самого. Грєбєнщіков, до речі, яскравий представник пітерської рок-школи. Було дуже шанобливо робити щось зовсім не схоже на інших. Сьогодні формат вимагає певних канонів. Музиканти повинні бути схожими на тих самих "Б2" чи "Океан Ельзи". Йде зворотний процес. І пітерська рок-школа на цьому тлі віддала Богові душу.

- Ваша музика... Вона відверто чоловіча...

- Жіночим гуртом нас, звісно, не назвеш, але, як не дивно, на наших концертах дуже часто бувають дівчата. Загалом ми завжди прагнули не бути жіночим гуртом. Сопель та сліз у текстах у нас таки замало...

Я крав жінок у своїх друзів

- Який Ваш найганебніший вчинок у житті?

- Я багато чого такого зробив. Навіть важко виокремити. Кілька разів ситуації складалися так, що мені доводилося (звісно, я також у цьому винний) красти жінок у своїх друзів.

- А Ви відчуваєте відповідальність перед молоддю, для якої співаєте?

- Я відчуваю відповідальність лише перед собою. І коли ти відповідаєш за кожне своє слово, а я за нього відповідаю, те, як мої слова сприймуть молоді люди, мене тепер не надто хвилює. Це все я вже пройшов на рівні внутрішнього цензора, коли писав текст. Я не маю покликання до ворогування між людьми. Щось на кшталт "небо слов'ян". Ні. Я ніколи не ділитиму небо на квадрати. Тому що якісь скінхеди можуть сприйняти то як заклик до націоналізму. Я вороже ставлюся хіба що до світу матеріальних речей. Ідея творчості гурту "Телевізор" - поет і натовп. Є шлях самітника і шлях стада. Все це, звісно, має присмак Ніцше, але вже обросло купою нових інтерпретацій. Я втомився від теорій. Це просто частина моєї натури.

- Частина великої нещасної натури?

- Я не почуваю себе нещасним. Недосконалість всього живого, що існує на землі, тендітність цього світу, мінливість... А тому я не маю страшного суму з цього приводу. Це природний стан кожної людини. Лишень не слід думати, що ми всі - вінець творіння. У цьому найбільша проблема. Коли людина помирає, вона намагається вислужитися перед Богом, щоб отримати безсмертя. І заради цього безсмертя люди творять чимало зла. Вже дві тисячі років ми проливаємо кров через те, який Бог правильніший?

- До речі... У Ваших текстах помітні антирелігійні нотки...

- Тому що жодна з релігій не виправдала себе. І це ми бачимо у мусульманській релігії, між католиками і протестантами в Ірландії, між церквами Росії і України. Вони постійно б'ються за шматок матеріальних благ. Це мерзенно. Це спроба відірвати свій кусень пастви від світового ідеологічного пирога.

Торік я був у Єрусалимі з концертами, намагався перейнятися тим усім і зрозумів, що все це насправді не більше, ніж фікція. Ще до Христа було кілька людей, які так само пожертвували своїм життям задля людства. Але їх імен ми не дізнаємося ніколи. В історії залишився тільки Христос, тому що його пропіарив апостол Петро. Справжні святі безіменні, вони живуть тихо і спокійно. Це гріх навішувати на себе маску святого. На мою думку, людство сьогодні потребує нової міжпланетарної філософії. Наприклад, музичної... Мова музики - універсальна. У тому розумінні, що це коливання повітря. Це більше, ніж просто мова. Це більше, ніж поезія. Від поезії я маю більше розчарувань, ніж від музики.









» 
Куди веде "Драбина"?
Ірина КИРИЧЕНКО
 
Львів отримав ще одну нагоду пофестивалити. Вже третій рік поспіль весна приносить не лише тепло та настрій, але й ... "Драбину" - фестиваль аматорського театру.

Ідея фестивалю виникла досить стихійно чотири роки тому. Її ініціаторами стали студенти історичного факультеті ЛНУ ім. Івана Франка, які не хотіли обмежуватися участю лише в "Талантах Франкового університету".
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Не витримав газової атаки 
Погляд
  ·  Обережно, падають дерева! 
  ·  Хто має рацію - чиновники чи "Опора"? 
  ·  Польські візи не видавали 
  ·  Готують місце для Бандери 
Поступ у Львові
  ·  Земельні афери на мільйони гривень 
  ·  Гарячої води не буде. Тимчасово 
  ·  У пошуках правди 
  ·  Чільників облради обирали на ...фуршеті 
  ·  Гральний бізнес обговорять на виконкомі 
  ·  Меморіал у Павлокомі відкривають завтра 
Поступ з краю
  ·  Без ноутбука депутат - не депутат 
  ·  Від Мороза аж дрижаки беруть! 
  ·  Подарунок військовозобов'язаним 
  ·  Багатогранність українського законодавства 
  ·  Кризи не буде 
Поступ у світі
  ·  Британці чекають на зміну варти 
  ·  Диспетчера з Сочі переховують 
  ·  Латвія готує списки аґентів КДБ 
Арт-Поступ
  ·  Гурт "Телевізор": позбутися міфів 
  ·  Куди веде "Драбина"? 
Спорт-Поступ
  ·  "Золотому матчу" бути 
  ·  За спинами чемпіонок - надійний тил 
Пост-Factum
  ·  Гітлер залишився почесним громадянином 
  ·  Невловимі опришки з Гамбурга